Смекни!
smekni.com

Оптимізація роботи Львівміськбуд (стр. 11 из 24)

Ще одним важливим наслідком активного стимулювання вторинного ринку державних боргових зобов’язань буде притягнення капіталу на ринок акцій і на первинний ринок, що може сприяти мобілізації фінансових і людських ресурсів, необхідних для здійснення широкомаштабного випуску акцій в рамках програми приватизації. Окрім цього, воно допоможе сектору операцій з цінними паперами нагромадити досвід торгівлі інструментами, вільними від кредитного ризику, а також буде сприяти створенню основи розвитку інструментів, що використовуються для страхування від втрат і які будуть засвоюватися приватним сектором.

Обслуговування державного внутрішнього боргу України здійснюється Міністерствомт фінансів України через банківську систему України шляхом прведення операцій з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їхноьго погашення і виплати у вигляді процентів та в іншій формі. Обслуговування боргу – це комплекс заходів держави з погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик. Погашення позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів. В окремих випадках держава вдається до рефінансування державного боргу, тобто погашення заборгованості шляхом випуску нових позик.

Для фінансування витрат з розміщення, рефінансування, виплати доходу та погашення боргових зобов’язань України у складі державного бюджету України створюється фонд обслуговування державного внутрішнього боргу України. До нього зараховують кошти у розмірі 50%, одержані від приватизації майна державних підприємств.

Міністерство фінансів України щороку публікує в загальнодоступному виданні відомості про державний внутрішній борг України.

Методами управління державним боргом конверсія, обмін облігацій за регресивним співвідношенням, відтермінування погашення і анулювання позики.

Конверсія – це зміна доходності позики. Держава, як правило, зменшує розмір процентів, які мають виплачуватися за позиками. Збільшення термінів діїї випущеної позики називають консолідацією. Консолідація і конверсія можуть провадитись також одночасно. Ініфікація позик – це об’єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики. В окремих випадках може здійснюватися обмін облігацій за регресивним співвідношенням, тобто коли кілька раніше випущених облігацій прирівнюють до однієї нової облігації. Цей метод економічних обгрунтувань немає.

Відтермінування погашення позики, як правило, провадиться тоді, коли випуск нових позик використовують на обслуговування раніше випущених позик. Усі зазначені методи застосовують по відношенню до внутрішнього боргу.

Відтермінування погашення боргових зобов’язань, а також анулювання боргу може застосовуватись як щодо внутрішніх, так і до зовнішніх позик. Анулювання боргів може бути зумовлено фінансовою неспроможністю держави, тобто банкрутством, або політичними мотивами.

Управління державним боргомУкраїни здійснюється Міністерством фінансів України у порядку, погодженому з Національним банком України.

1.6. Страхування підприємства

Сутність страхових відносин між страховиком та страхувальником виражають дві класифікації: 1) за об'єктами страхування; 2) за родом небезпеки.

За об'єктами страхування класифікація являє собою систему поділу страхування на галузі, підгалузі та види, які є основними ланками класифікації. Вищою ланкою є галузь, середньою – підгалузь, нижчою – вид страхування.

Через відмінності у об'єктах страхування всю сукупність страхових відносин поділяють на 4 галузі:

1. Майнове страхування.

2. Страхування рівня життя громадян.

3. Страхування відповідальності.

4. Страхування підприємницьких ризиків.

Але даний поділ на галузі ще не дозволяє виділити ті конкретні інтереси підприємств, організацій, що дають можливість здійснювати страхування.

Із метою конкретизації тих процесів необхідно виділити підгалузі та види.

До підгалузей майнового страхування входять: страхування майна підприємств, колгоспів, орендарів, кооперативних організацій, громадських організацій та майно громадян.

Детально суть страхування викривають види страхування, під якими розуміють страхування конкретних однорідних об'єктів у певному обсязі відповідальності за визначеними тарифними ставками.

До конкретних видів майнового страхування відносять страхування будівель, споруд, худоби, засобів транспорту, врожаю і ін.

Як бачимо вищенаведені елементи класифікації за об'єктами страхування знаходяться у ієрархічному зв'язку. Проте, цей зв'язок відсутній при класифікації за родом небезпек. Тут майнове страхування складається з 4-х "автономних" ланок:

- Страхування від вогню і іншого стихійного лиха будівель, споруд та іншого майна.

- Страхування сільськогосподарських культур від засуху і іншого стихійного лиха.

- Страхування на випадок падежу тварин, або вимушеного забою.

- Страхування від аварій, угонів і інших небезпек транспортних засобів.

Саме ця класифікація застосовується при розробці методів визначення збитків і страхового відшкодування.

Із наведеної класифікації за родом небезпек найкраще відповідає пункт №1. Саме ця ланка найбільш часто стає базою договору між страховиком та підприємством АТ ПБО "ЛьвівМіськбуд".

Як приклад розглянемо договір майнового страхування будівельного монтажних робіт №30/97 від 2 вересня 1997 року.

Предметом цього договору являється 35-ти квартирний житловий будинок по вул. Північній бічній в м. Львові, відомість про який страхувальних подає у вигляді анкет, складеної страховиком в додатку до договору. В цій анкеті йдеться про ступінь небезпеки об'єкта, загальну картину, якої складають фактори навколишнього середовища.

В наступному розділі затверджено вартість будівництва (1214, 65 тис. грн.) та страхова сума по цьому договору, котра дорівнює вартості будівництва.

В окремому розділі визначаються умови страхування згідно цих страхових відшкодовує страхувальнику збитки пов'язані з ремонтом, відношенням, зміною страхового майна в межах будівельного майданчика, в наслідок страхових подій до яких зачислені як природні стихії, так і технологічні аварії.

Відшкодування відбудеться при умові особистої участі страхувальника у відшкодуванні збитків в розмірі 0,3% страхової суми (безумовна франшиза).

Також, вказані причини, по яких збитки по застрахованому об'єкту не відшкодовуються.

Наступний пункт присвячений порядку і формі розрахунків.

За пунктом 4.1 Страхувальник повинен сплатити Страховикові страховий платіж у сумі 24,29 тис. грн. (2% від страхової суми) в тому числі страховий платіж поточного року – 4 тис. грн.

В разі ненадходження платежу договір не розривається, але майно не знаходиться під страховим захистом. Договір починає діяти з моменту надходження платежу. Договір розривається у випадку консервації об'єкту.

Виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком на рахунок Страхувальника протягом місяця після надання всіх належних документів.

При настанні страхового випадку розмір відшкодування визначаться по розміру дійсного збитку в цінах, які є у момент настання страхової події, але не більше суми страхової відповідальності, яка визначається на момент страхової події.

В договорі, також, зазначені окремим пунктом права і обов'язки сторін.

Страховик має право:

- оглянути будівельний майданчик, що включає об'єкт страхування;

- ознайомитись з необхідною документацією на об'єкт;

- отримати інформацію про страхові договори, заключені з іншими страховиками;

- отримати відомості про стан охорони об'єкта.

- Страхувальник має право:

- ознайомитись з правами та інструкціями, страхування;

- одержати страхове відшкодування, згідно з цим договором.

До обов'язків Страховика належать: ознайомити Страхувальника з умовами і правилами страхування; після настання страхової події протягом двох днів прийняти заходи по оформленні всіх необхідних документів для сплати відшкодування; та оплати відшкодування після настання події; зберігати таємниці про майновий стан Страхувальника.

Зі своєї сторони Страхувальник зобов'язаний при укладанні договору надати усі необхідні відомості Страховику, вживати заходи щодо запобігання зменшення збитків після страхового випадку.

У договорі обумовлене визначення збитків від страхового випадку. Так, при визначенні розміру збитку, що відшкодовується враховується:

- вартість ремонту – коли застрахований об'єкт підлягає ремонту;

- страхова сума за винятком залишку застрахованого майна, придатного для подальшого використання – коли майно ремонту не підлягає;

- страхова сума, зазначена Договором у випадку повного знищення.

Страховик має право відмовити Страхувальнику, коли при настанні страхового випадку Страхувальник не виконає хоча б 1-го із своїх обов'язків, зазначеного у Договорі.

Страхове відшкодування не виплачується, якщо збиток повністю відшкодований винною особою. В випадку, якщо після страхового відшкодування Страхувальнику надійшла компенсація від винних осіб, чи організацій, то Страхувальник протягом 10 днів має повернути Страховикові суму відшкодування, крім власних витрат.