Слід відзначити, що найбільш питому вагу займає операційна діяльність. Найбільші надходження “Львівміськбуду” у цій галузі діяльності спостерігається від покупців та замовників. Серед замовників є Обласна митниця, УКБ “Міськвиконком”.
Підприємство отримує кошти внаслідок діяльності власного готелю.
В процесі операційної діяльності значна частина грошових коштів витрачається на сировину й матеріали та в рахунок оплати наданих послуг. Постачальниками АТЗТ “Львівміськбуд” є Рудківський цегельний завод, Миколаївський цементний завод, Львівська нафтобаза, Львівська автобаза, Перемишлянська гуртовня.
Львівміськбуд” отримує послуги, що пов’язані з основним виробництвом від Управління зв’язку, Управління електричних мереж, Львівводоканалу, Львівенергозбуту. Послуги по транспортуванню матеріалів та будівельних конструкцій надаються Львівською залізницею.
Аудиторські послуги були надані аудиторською фірмою “Львів-гал-аудит”.
Заключений договір майнового страхування будівельно-монтажніх конструкцій з акціонерною страховою компанією “Консул”.
Грошові кошти піприємства витрачаються на виплату заробітної плати працівникам підприємства.
Податки та відрахування підприємство сплачує в бюджети різних рівнів та в позабюджетні фонди. Посередником при цих відносинах виступає Личаківська районна податкова адміністрація.
У витрати операційної діяльності входить оплата відсотків за короткостроковий кредит, що був наданий “Украсоцбанком”.
В інвестиційній діяльності простежуються надходження орендної плати за приміщення готелю та інших споруд.
Підприємство відчуває недостачу у власних обігових коштах. Внаслідок фінансової операції було залучено короткостроковий кредит. Ціна цього кредиту досить висока. Підприємство вже погасило значну частину кредитного боргу перед “Украсоцбанком”.
2.3.Рух коштів на підприємстві “Львівміськбуд”
Грошові кошти підприємства формують:
-власний капітал;
-фінансові вкладення;
-позики кредиторів.
За рахунок цих коштів АТЗТ “Львівміськбуд” поновлює склад основних фондів та здійснює довгострокові інвестиції. Значна частина грошових коштів скеровується у виробництво: на закупівлю матеріалів та сировини, на оплату праці, на адміністативні, непередбачені та інші витрати.
Після виробничого циклу підприємство реалізовує готову продукцію. За продані товари на розрахунковий рахунок надходять гроші. Бувають випадки . коли організація-замовник невзмозі розрахуватися протягом деякого часу за продані товари та надані епослуги. В переважній більшості дебіторська заборгованість погашується боржниками. Коли дебіторська заборгованість протермінована, то її списують як безнадійну.
Перехід до ринкових відносин, процес роздержавлення власності привели до суттєвих змін в змісті та структурі джерел формування майна підприємства. Слід відмітити, що для соціалістичних державних підприємств поділ джерел коштів на власні та позичені носив цілком формальний характер. Статутний фонд як основне джерело власних коштів підприємства визначався як сукупність виділених державою, та закріплених за підприємством основних та оборотних коштів.
Позичені кошти, насамперед банківські кредити, часто являли собою практично, безкоштовне джерело тривалого фінансування діяльності підприємства.
Значну питому вагу в структурі джерел коштів більшості державних підприємств займали асигнування з бюджету.
Тепер структура джерел коштів змінилася і основним джерелом власних коштів підприємства став статутний капітал - сума матеріальних та грошових коштів вкладених власниками в підприємство. Іншим важливим власним джерелом є нерозподілений нагромаджений прибуток, залишений на підприємстві.
Значно змінились і взаємовідносини підприємств з банками: скоротились терміни надання кредитів і зростають процентні ставки; з’явилась реальна відповідальність кредитозаймача за дотримання умов повернення, строковості та платності кредитів.
Ці та інші зміни в змісті та складі коштів визначають і нові завдання та напрями аналізу структури та джерел їх формувань.
Практичне ознайомлення з обліком та проведення аналізу використання грошових коштів було здійснено на базі акціонерного товариства закритого типу "ЛьвівМіськбуд".
Аналіз фінансового стану підприємств проводиться як внутрішніми (економісти та бухгалтери підприємства) так зовнішніми (банки, фінансові органи, постачальники) користувачами бухгалтерської інформації.
У дипломній роботі проведенням аналізу фінансової стійкості АТ ПБО “Львівміськбуд” займається третя незалежна особа - аудитор, використовуючи при цьому першу та другу форми фінансової звітності за 1997р. та 1998р.
1. Коефіцієнт Незалежності:
На основі цього показника встановлюється доля власників у загальній вартості майна підприємства. Оптимальне значення Кн - 0,5.
Це означає, що більша половина всіх коштів підприємства мають становити власні кошти. При такій ситуації ризик кредиторів зводиться до нуля. При аналізі кредитного ризику вважають, що коефіцієнт автономії слід тримати на достатньо високому рівні, через те, що він відображає стабільну фінансову структуру саме тих коштів, якій віддають перевагу кредитори.
У нашому випадку коефіцієнт незалежності на початок року дорівнював:
1996: Кн = 71187,3 x 100% = 97,0%
73354,3
1997: Кн = 58355,1 x 100% = 95,4%
61138,9
1998: Кн = 58349,6 x 100% = 93,9%
62140,2,9
Хоча коефіцієнт незалежності зменшився на 1,6 %, але це не може насторожити інвесторів, тому що даний коефіцієнт набагато вищий за оптимальний -0,5.
З боку підприємства такий стан справ (в повноцінній економіці) не є успішним, тому що, як правило, ефективність використання позичкових коштів, кредитів та кредиторської заборгованості в загальній сумі джерел залежить від співвідношення процентних ставок за кредит і ставок на дивіденди. Якщо процентні ставки за кредит нижчі від ставок на дивіденди, то доцільно збільшувати залучені кошти. Але у нас ситуації протилежна і тому, поки що доцільно використовувати власні кошти.
Особливо велике значення при аналізі фінансового стану надається коефіцієнту фінансової стійкості. Від коефіцієнту незалежності він відрізняється тим, що при його визначенні до власних коштів додаються залучені з терміном більше одного року.
Цей коефіцієнт показує питому вагу в загальній вартості майна всіх джерел коштів, які підприємство може використати у своїй поточній діяльності без втрат для кредиторів. Він обмежує вкладення короткострокових позичених коштів в формування майна підприємства, тільки тими активами, які легко реалізовуються і швидко повертаються в грошову форму.
Отже, природньо, що в сучасній економіці, підприємства прагнуть до високого рівня фінансової стійкості, позаяк банківські умови видачі довгострокових кредитів жорстокі, процентні ставки за користування ними високі, а короткострокові позичені кошти не можуть бути використані для інвестицій в розвиток виробництва.
На АТ ПБО “Львівміськбуд” не має позикових коштів з терміном погашення більше одного року. Отже, коефіцієнт фінансової стійкості аналогічний, як і коефіцієнт незалежності.
Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів підприємства (коефіцієнт заборгованості) (Кзб) виражається відношенням суми залучених коштів до суми власного капіталу:
Цей найвагоміший показник свідчить про фінансову автономність підприємства відносно позичених коштів. Він показує, скільки грошових коштів залучає підприємство на одну грошову одиницю власник коштів. Оптимальне значення Кзб = 0,3-0,5. Критичним значенням цього коефіцієнту вважається одиниця. Коли показник більший за одиницю, фінансова стійкість, автономність підприємства сягають критичної точки.
Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів у нашому прикладі склав:
1996:
1997:
1998: Кзб = 3790,6 = 0,065
58349,6
Коефіцієнт ділової активності (Кд.ак) показує обсяг продукції для виробництва якої використовується майно підприємства і характеризується відношенням виручки від реалізації продукції до валюти балансу.
Кд.ак = Виручка від реалізації (ф № 2);
валюта балансу (вартість майна)
1997: Кд.ак = 11898 = 0,19 рази
61138,9
1998: Кд.ак = 9045,9 = 0,14 рази
62140,2
Як бачимо, отриманий показник ділової активності є низьким, особливо за 1998р. Він говорить про те, що коли підприємство буде протягом 7 років отримувати таку виручку, то тоді підприємство зможе компенсувати вартість майна. При цьому слід врахувати, що майно підприємства складають основні засоби, які не приймають участь у виробничому процесі. На балансі підприємства знаходяться незавершені капітальні вкладення із доволі великою вартістю.
Для розрахунку коефіцієнтів абсолютної ліквідності використовують наймобільшнішу частину облікових засобів, дані про які розміщені в розділі ІІІ активу балансу за статтями. Грошові засоби в касі, потреби можна швидко перевести в гроші.
Кабс. лікв. = грошові кошти +короткострокові фін. вклад
короткостр. заборгованність
На АТ ПБО “Львівміськбуд” цей показник має вигляд:
1996: Кабс. лікв. = 166,7+2,1 = 0,078
2171
1997: Кабс. лікв. = 95,7+422,8 = 0,186
2783,8
1998: Кабс. лікв. = 80,5+2,6 = 0,022
3790,6
Як бачимо, коефіцієнт абсолютної ліквідності за аналізований період (1997р.) зріс на 10,8 % і досягнув 18,6 %. Це було здійснено за рахунок збільшення інших грошових коштів підприємства. Потім знизився аж до 0,022. Даний показник показує, що в кінці року, наше підприємство могло негайно погасити 18,6 % короткотермінових зобов’язань. Але цей відсоток не досягнув теоретично оптимального рівня - 20-25 %.