S - середня денна заробітна плата 1 працюючого;
Ф = 2 - коефіцієнт матеріальних наслідків.
Умовні річні втрати додаткового продукту Ув:
Ув = (Дт + Д1 + Дс) * S, (6.6)
де: Д1 – кількість люд-днів непрацездатності за рік внаслідок непрацездатності;
Дс - кількість люд-днів у році, які недопрацьовані через смертельні випадки.
Загальна сума матеріальних наслідків від нещасних випадків з урахуванням умовних витрат додаткового продукту за рік:
Мн = S [Дт (Ф + 1) + Д1 + Дс]. (6.7)
Річна економія :
Q = Мн1 – Мн2 , (6.8)
де: Мн1, Мн2 – матеріальні наслідки в попередньому і звітному роках.
Економічна ефективність заходів з охорони праці:
Е = Q - Ен (К2 – К1). (6.9)
Термін окупності витрат на охорону праці:
К2
Т = ------ . (6.10)
Q
Економічна ефективність заходів:
Q
Е = ----- (6.11)
К2
1) Матеріальні наслідки травматизму за рік:
Мн1 = 0 (тис. грн.)
Мн2 = 49 * 19,48 * 2 = 0,954(тис. грн.)
2) Умовні втрати додаткового продукту:
Ув2 = (0 + 0 + 49) * 19,48= 0,954(тис. грн.)
Ув1 = 0 (тис. грн.)
3) Матеріальні наслідки нещасних випадків за рік з урахуванням умовних втрат:
Мн1 = 0 (тис. грн.)
Мн2 = 0,954(тис. грн.)
4) Річна економія:
Q = 0 – 0,954 = -0,954(тис. грн.)
Економії немає, перевитрати 0,954 тис.грн.
5) Економічна ефективність:
Е = -0,954-0,08(24,500-32,700)=-0,298(тис. грн.)
Економічної ефективності не досягнуто.
6) Термін , за який окупаються втрати:
24,500
Т = -------------= -25,6(роки)
-0,954
Витрати на протязі року збільшилися, витрати неокупні
7) Коефіцієнт економічної ефективності:
-0,954
Е = --------- = -0,04грн
24,5
Економічна ефективність становить -0,04 грн (перевитрати) на кожну гривню витрат.
Для кращої охорони праці і дотримання техніки безпеки на підприємстві необхідно також проводити пропаганду техніки безпеки, охорони праці і виробничої санітарії через методичні кабінети, а також шляхом проведення лекцій, бесід, ви ставок, виготовлення стендів, вітрин, розповсюдження правил, інструкцій, пам’яток, демонстрації фільмів. Крім цього потрібно підтримуванти тісніших зв’язок з медичними установами, науково-дослідними інститутами і іншими охорони праці і т
5.5.Пожежна профілактика.
Пожежна профілактика повинна здійснюватися відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку", ГОСТ 12,1,004-91 "Пожежна безпека" та БНіП ІІ.09.02.-85"Виробничі споруди".
З метою запобігання виникнення пожежі необхідно вести постійний контроль за станом електричної мережі.
При виникненні пожежі необхідно:
· повідомити по телефону 01 місто або 31-12 завод;
·приступити до евакуації працівників та майна;
·приступити до гасіння пожежі первинними засобами; організувати зустріч пожежних машин.
Кожен працівник установи (незалежно від посади) зобов’язаний чітко знати та строго дотримуватись встановлених правил протипожежної безпеки, не допускати дій, що можуть призвести до пожежі або спалахування.
Особи, винні у порушенні правил протипожежної безпеки, в залежності від характеру порушень та їх наслідків, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному та судовому порядку.
Характеристика приміщень по пожежній безпеці.
Згідно вимог БНіП ІІ.09.02-85 "Виробничі споруди" бухгалтерія знаходиться в будівлі, що належить до категорії Г.
Визначення ступені вогнестійкості будівлі.
Засоби пожежогасіння.
Для гасіння пожеж в початковій стадії їх розвитку на підприємстві є пінний вогнегасник - ОХП-10. Вогнегасні речовини вказаного вогнегасника утворюються у вигляді хімічної піни. Він складається із зварного сталевого корпусу , який містить лужний розчин соди з лакричним екстрактом. Всередині встановлено поліетиленовий посуд з кислотним складом сірчаної кислоти та сульфату заліза. При повороті ручки на 180 градусів шток піднімається івідкриває горловину посуду. Щоб вогнегасник допрацював, його повертають дном догори і сприск спрямовують у джерело вогню. Перед використанням вогнегасника слід голкою проколоти мембрану і прочистити отвір сприску. При змішуванні кислотного і лужного розчинів утворюється піна. Довжина струменю піни - 6м, час дії - 60 сек. Цей вогнегасник не можна використовувати для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою.
Евакуація з приміщення.
Згідно БНіП ІІ.01.02-85 евакуаційним вважається вихід, що виводить з приміщення першого поверху на двір через коридор, вестибюль, сходи.
На підприємстві опрацьований план евакуації людей з приміщення. Схема евакуації вивішена на видному місці .
В середні віки, після проведення поділу праці зародилася мануфактурне виробництво. Воно є найбільш наближеним праобразом сучасного підприємництва.
Тут слід зазначити, яку роль в загальному житті суспільства відігравали мануфактури колись, та їх удосконалені зразки - сучасні підприємства - тепер.
У ті часи, коли існували мануфактури, також сплачувались податки (без яких не може проіснувати, взагалі, кожна держава). Ці кошти надавали можливість втілювати в реальність плани ( в переважній більшості військові) окремих можновладців. Саме за кошти платників податків велися бойові дії по захопленню чи утриманню певних сфер впливу (слід згадати колоніальні війни).
В наш час людство не відмовилось від своїх амбіцій, а обрало альтернативні форми їх втілення в життя. Тепер змагання за домінування у світі ведеться на економічних “просторах” між різними економічними потугами.
Протягом останніх десятиліть така “війна” велась між двома принципово різними економічними системами: адміністративно-командною, флагманом якої був Радянський Союз, та ринковою, яку у більшій чи меншій мірі представляли країни західного світу на чолі з США.
Головна відмінність цих економік, на мою думку, полягала у ставленні до підприємництва.
При безпосередньому та прямому втручанні держави у справи підприємств його дії були чітко регламентовані вказівками (часто суб’єктивними) з вищестоячого органу. Поняття “банкрот” приписувалось як одна з ознак капіталістичної економіки, в той час як у нашій економіці тисячі неприбуткових підприємств одержували державні дотації.
Діаметрально протилежне ставлення до підприємництва існує в умовах ринкової економіки. Тут кожна людина може заснувати фірму і займатися будь-якою діяльністю, що не заборонена законом. В цій системі кожна фірма, що зуміла використати свій шанс може отримати мільйонні прибутки, або навпаки за лічені хвилини втратити все і стати банкротом. Тут усім керує РИНОК. Підприємство, яке не здатне вижити у конкурентному середовищі одразу ж опиняється на “узбіччі”. На завоювання світового економічного простору виходять такі “зубри”, що не поміщаються вже в рамки однієї країни.
Як показав час перемогла вільна думка підприємця, що не обмежується різними нарядами та рознарядками.
Після розпаду СРСР Україна вирішила в себе запровадити зразки більш ефективного господарювання. Але через ряд причин швидкого та безболісного переходу до ринкової економіки не відбулося.
Більша частина нашого народу відчуває з цього приводу гірке розчарування, що пояснюється різким погіршенням життєвого рівня.
Виходом з даної ситуації може стати надання більших прав підприємництву, звичка обмежувати права яких нам передалася від колишньої системи.
Тільки після цього успіх діяльності підприємств буде залежати від умілих дій його фінансових менеджерів.
Для забезпечення сприятливого фінансового результату фінансовий менеджер має обирати найбільш доцільне рішення при різних грошових відносинах.
В процесі своєї діяльності підприємство здійснює такі грошові відносини:
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ