Смекни!
smekni.com

Юрисдикція судів України за спеціалізацією (стр. 12 из 39)

З наведеного вбачається, що судова система Німеччини аналогічно з Україною базується на принципі органічної єдності судів загальної юрисдикції і окремих незалежних спеціалізованих судів, компетентних вирішувати певні категорії справ, виходячи з принципу спеціалізації за галузевою ознакою. Це дає підстави стверджувати, що в Німеччині громадяни чи їх об’єднання мають змогу захистити свої права та законні інтереси шляхом звернення до компетентного суду. Його компетентність визначається, зокрема, участю як професійних суддів-юристів, так і інститутом “почесних суддів”, які є фахівцями в окремій галузі. Тобто, судовій системі Німеччині властивим є здійснення правосуддя не тільки професійними суддями, а й іншими фахівцями в області певних знань.

Зазначимо, що судовій системі Німеччини властива також і спеціалізація за суб’єктною ознакою, що підтверджується діяльністю судів у справах неповнолітніх та військових судів. Питання ж, які вирішуються Федеральним судом по справах суддівської служби, українським законодавцем врегульовані відповідними законами про Вищу раду юстиції та судоустрій. Виходячи з того, що Німеччина не має Збройних Сил, а утворено сили самооборони (бундесвер), то в мирний час не передбачено і створення військових судів. Хоча на відміну від України, в бундесвері діють військові дисциплінарні суди. Вважаємо, що для української судової системи створення таких судів є недоцільним, оскільки вирішення дисциплінарних проступків військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань провадиться у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Статтею 19 Закону України “Про судоустрій України” впроваджена спеціалізація судів загальної юрисдикції, якими визначені господарські та адміністративні суди. Створення ж спеціалізованих судів інших юрисдикцій цим Законом не передбачено, але, виходячи із завдань розвитку економіки України, збільшення фінансово-інвестиційних потоків, в майбутньому доцільно створити суди фінансової, патентної чи ліцензійної юрисдикції тощо. Конституція України допускає, що суддями спеціалізованих судів можуть бути не тільки юристи-професіонали, але й особи, які є фахівцями в інших, неюридичних областях суспільного життя.

В США поряд з федеральними судами діють спеціальні суди - Суд претензій, Митний суд, Військово-апеляційний суд, Апеляційний суд ветеранів, Податковий суд та Суд митних і патентних апеляцій [125] [123]) (див.“Додаток М”). До компетенції Суду претензій належить вирішення спорів, пов’язаних з пред’явленням до федерального уряду США грошових претензій іншими державами чи економічними блоками. Серед спеціальних судів виділяється Митний суд, який має виняткову компетенцію у сфері правовідносин, пов’язаних з питаннями оподаткування чи визначення квот на імпортні товари. До повноважень Суду митних і патентних апеляцій належить розгляд апеляцій з приводу рішень Митного суду і Патентного бюро США.

В 1950 року було ухвалено Уніфікований кодекс військової юстиції. Ним передбачена організація ревізійних комісій (у 1968 році вони були перейменовані на військово-ревізійні суди, а у 1980 році - на військово-касаційні суди) у кожному виді Збройних Сил та створено Військово-апеляційний суд, як суд апеляційної інстанції. Цей суд у 1968 році був перейменований на Військово-апеляційний суд США, ставши вищим судовим органом у сфері діяльності військової юстиції, маючи на меті забезпечити єдине тлумачення матеріального і процесуального права при здійсненні правосуддя військовими судами. Адміністративно цей суд не підпорядкований Міністру оборони США. Конгресмен Філбін зазначив, що “…він може діяти як дієвий, безпристрастний орган, що посідає верховну позицію в структурі військової юстиції, яка забезпечує виключно справедливий та безсторонній розгляд справи кожного обвинуваченого [126] [124]) ”.

Юрисдикція Військово-апеляційного суду США поширюється на правові питання, коли: 1) вирок уже був затверджений військово-касаційним судом, і за яким передбачено смертну кару; 2) рішення вже переглянуті військово-касаційним судом, але за поданням Генерального судді-адвоката або Генерального судді Транспортного департаменту в справах берегової охорони ініційовано перегляд справи у Військово-апеляційному суді США; 3) в усіх справах, переглянутих військово-касаційним судом, по яких за проханням засудженого Військово-апеляційний суд США погодився на перегляд справи.

У справах про злочини, за вчинення яких санкцією закону передбачено смертну кару, рішення Військово-апеляційного суду США підлягають перегляду Верховним Судом США. Прикладом цього може служити справа Х., засудженого загальним військовим трибуналом за військову провину до смертної кари, оскільки він вчинив убивство двох співслужбовців під час виконання ними службових обов’язків. Військово-касаційним судом вирок було залишено без зміни. Військово-апеляційний суд США, переглянувши справу, виніс рішення про зміну міри покарання Х. і призначив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, кваліфікувавши його дії як “вбивство по необережності” та “перебільшення смертельної сили”, мотивуючи це тим, що Х. та Ф. на грунті особистих неприязних відносин посварилися і останній упав на палубу катера, при цьому вдарився головою об палубу і від одержаної травми згодом помер. П. розвитку цих подій не бачив, але коли він спустився на палубу, то сприйняв дії Х., як такі, що можуть зашкодити і йому. При цьому, П. з пістолета намагався вбити Х., але останній вистрілив у нього першим, від чого той помер [127] [125]).

З початку створення Військово-апеляційного суду США він діяв у складі трьох цивільних суддів, призначених Президентом США, згодом вони почали призначатися на 15 років, а з жовтня 1990 року Військово-апеляційний суд США діє у складі 5 суддів. Зазначимо, що досвід проходження військової служби не є обов’язковим для призначення суддею цього суду, суддя повинен бути цивільною особою на час призначення, і не більше як три судді можуть представляти одну політичну партію.

В США поряд із судами федерального рівня і судами штатів існує структура трьох видів військових трибуналів, передбачених Уніфікованим Кодексом військової юстиції - загальні, спеціальні та сумарні [128] [126]). У Збройних Силах США існують три рівня дотримання правової процедури: адміністративний, несудовий і судовий, тобто рівень військового трибуналу [129] [127]). Самі ж військові трибунали поділяються на три види: дисциплінарний, особливий і загальний військовий трибунал .

Апеляційний суд ветеранів має компетенцію щодо перегляду рішень Адміністрації у справах ветеранів - колишніх військових Армії США, Військово-повітряних Сил, Флоту та Національної гвардії, яким рішенням вказаної Адміністрації було відмовлено у наданні допомог, виплатах страхових чи вихідних сум по звільненню з військової служби, а також з питань подальшої виплати пенсійного забезпечення. Щодо повноважень Податкового суду, то він має можливість вирішувати спори за позовами платників податків до федерального уряду згідно з Кодексом про податкове регулювання США [130] [128]). Рішення зазначених вище двох судів підлягають перегляду апеляційним судом США федерального рівня.

Виходячи з наведеного, є підстави стверджувати, що, незважаючи на своєрідну структуру організації судів США, їх юрисдикція за спеціалізацією грунтується на підставі основоположних принципів захисту прав і законних інтересів громадянина, на його праві на суд з державою. Цей принцип судочинства впроваджено як за галузевою, так і за суб’єктною ознакою. У порівнянні з Україною в США звертається більша увага на пред’явлення претензій фінансового характеру з боку інших держав та економічних блоків, на питання сплати податків та митних зборів, про що свідчить створення в цій державі відповідних судів. В Україні розгляд справ зазначених категорій здійснюється як судами загальної юрисдикції, так і спеціалізованими (господарськими) судами, хоча такі правовідносини, на нашу думку, є адміністративними, і повинні бути предметом розгляду в судах адміністративної юрисдикції.

Компетенція Військово-апеляційного суду США та Апеляційного суду ветеранів поширюється на спеціальних суб’єктів судочинства, щодо яких здійснюється правосуддя: військовослужбовців та ветеранів військової служби. Тут убачається схожість з військовими судами України в суб’єктному критерії судочинства та порядку оскарження судових рішень. Проте, військові суди України мають значно ширші повноваження щодо вирішення цивільних та адміністративних справ.

Згідно з Конституцією РФ у цій країні діють суди загальної юрисдикції на чолі з Верховним Судом Російської Федерації, система арбітражних судів на чолі з Вищим арбітражним судом та Конституційний Суд Російської Федерації [131]. Відповідно до ст.4 Федерального Конституційного Закону Російської Федерації “Про судову систему Російської Федерації” від 31 грудня 1996 року в Росії діють суди федерального рівня, конституційні (статутні) суди і мирові судді суб’єктів Російської Федерації, які складають судову систему Росії [132] [129]). До федеральних судів віднесено і Вищий арбітражний суд Російської Федерації, федеральні арбітражні суди округів та арбітражні суди суб’єктів Російської Федерації (див. також “Додаток Н”).

Статтею 127 Конституції Російської Федерації визначена діяльність спеціалізованих арбітражних судів. Виходячи з вимог ст.9 Федерального Конституційного Закону Російської Федерації “Про арбітражні суди у Російській Федерації”, на Вищий арбітражний суд РФ, на відміну від Вищого господарського суду України, покладається розгляд по першій інстанції справ про визнання недійсними (повністю чи частково) ненормативних актів Президента Російської Федерації, Ради Федерації, Державної Думи, Уряду, що не відповідають закону, і тих, що порушують права і законні інтереси організацій і громадян, а також економічних спорів між Російською Федерацією і суб’єктами федерації та між суб’єктами федерації. Цей суд вирішує у межах компетенції питання, що виникають з міжнародних договорів Російської Федерації [133] [130]). До складу зазначеного суду входять судові колегії з розгляду спорів, що виникають із цивільних чи інших правовідносин та з розгляду адміністративних спорів. Повноваження Вищого господарського суду України за Законом України “Про судоустрій України” визначені тільки як суду касаційної інстанції. Господарськими судами України також розглядаються деякі категорії справ, які виникають з адміністративних правовідносин, які в майбутньому стануть предметом розгляду адміністративних судів відповідно до ст.19 Закону України “Про судоустрій України”, якою передбачено створення таких судів.