Смекни!
smekni.com

Основи екології Білявський (стр. 62 из 98)

1.

Яккласифікуютьосновнітехногенні
забруднювачі
довкілля?

2. Якіречовининалежатьдонайнебез-
печнішихзабруднювачівдовкілля?

3. Щотакесинергічнийефект?

4. Якісвидинормуваннязабруднень
довкілля?

5. ЯкімістаУкраїнимаютькритичні
таскладніекологічніситуації?

6. Щотакешумівчомуполягають
особливостішумовогозабруднення?

7. Яквібраціївпливаютьнадовкілля?

8. Якіособливостіелектромагнітного
забрудненнядовкілля?

9. Щотакеекологічниймоніторингі
якійогонайважливішізавдання?

10. Якіджерелаенергіївикористову­
ютьсялюдствомівякомунапрямі
маєрозвиватисясучаснаенерге­
тика?

11. Вчомуполягаєнегативнадіяна
довкілляТЕС?

12. Якунебезпекукриєвсобірадіоак­
тивнезабруднення?

13. Обґрунтуйтенеобхідністьзгортан­
няядерноїенергетикийрозвитку
вітрової, сонячноїтабіоенергетики.

14. Учомуполягаєперевагатермо­
ядерноїенергетикинадТЕСтаАЕС?

252


15. ЯкіперевагийнедолікиГЕС?

16. Яківидиенергетикинезавдають
шкодидовкіллю?

17. Наведітьприкладиенергозбере­
ження.

18. Якіпромисловіпідприємстванай­
більшезабруднюютьдовкілля?

19. ЧомупромисловістьУкраїнистано­
вить
небезпекудлядовкілля?

20. Щотакебезвідходневиробництво?
Наведітьприклади.

21. Щовамвідомопроміжнародну
торгівлювідходами?

22. Вчомувиявляєтьсянегативний
впливантропогенногофакторав
сільськомугосподарстві?

23. Вчомуполягаєнебезпекавирощу­
ваннямонокультур?

24.Чиспостерігаливиерозіюземлі?
Наведітьприклади.

25. Щотаке«генетичнаерозія»?

26. Доякихнаслідківпризводить
перехімізаціявсільськомугоспо­
дарстві?

27.Щотакеальтернативнеземлероб­
ство
?

28. Схарактеризуйтерольтранспорту
впоглибленніекологічноїкризи.

29.Поміркуйте, чомунеможназбирати
грибивмежах 100-метровихсмуг
обабічвеликихавтомагістралей.

30.Чиможнастворитиекологічночис­
тий
транспортнийзасіб? Запропо­
нуйтесвійпроектабохочаб
викладітьосновніпринципийого
конструкції.

31.Порівняйтеекологічніризикивразі
перевезення
1000 тнафтина
відстань 1000 кмтакимивидами
транспорту:

автомобільним;

залізничним;

трубопровідним.

32.Дайтеоцінкувійськовійдіяльностіз
погляду
екології.

33.Якінаслідкидлядовкіллямають
війнийпідготовкадоних?

34.Наведітьприкладиекологічнихка­
тастроф, спричиненихвійнами.

35.ЧомупротипіхотніміниООНприрів­
няладозброїмасовогоураження?

36.Щовамвідомопроновугеофізичну
зброю?

37. Мілітаристимріютьстворити
«абсолютну»
зброю, тобтотаку,

відякоївпротивниканебудезахис­ту. Навашудумку, чиможебути створенатаказброявпринципі?

38. Комуз«великих»завойовниківісто­
ричного
минулоговиприсвоїлиб
ганебнезванняГоловногоЕколо­
гічногоЗлочинцяЗемлі?

39. Якимиморальнимипринципами
повиннікеруватисявченіусвоїй
роботі?

40.Дайтеморальнуоцінкувідомому
вислову«Наукапотребуєжертв».

41.Учомуполягаєпотенційнанебезпе­
каширокоговпровадженнябіотех-
нологій?

42.Якінегативнінаслідкидлябіосфери
й
людиниможутьмати:

дослідженняКосмосу;

дослідженняСвітовогоокеану;

розробкановиххімічнихзасобів
боротьбизішкідникамисільсько­
господарськихрослин;

широкевпровадженнякомп'ютер­
ної
техніки;

впровадженнямобільноготеле­
фонногозв'язку?



І

І


ГЛАВА

СОЦЮЕКОЛОПЯ

Лише зрозумівши природу, людина зрозуміє саму себе.

Р. Едберг,

шведський письменник

§5.1.

Правилайзаконисоціоекології

Взаємозв'язкиекономікитаекологивтомувигляді, вякомуїх «виготовила»людина, несумісні, якгенійілиходійство. Врятуватисяйурятуватимайбутнєпланетийлюдейможливо, вжезараз, іздитячогосадка, почавшивихованнядітей зазаконамитворення, анеруйнування.

В. П. Астаф'єв,

російський письменник

с

Сучасне суспільство наблизилося до важливого 'етапу, коли необхідний перехід від епохи доеко-логічної до епохи екологічної. Існування нашої цивілізації, її подальша доля цілковито залежать від того, наскільки й як скоро стануть «екологічними» наші свідомість, поведінка, культура. На­став час об'єднати моральність і логіку мислення для збереження людини та її «дому» — біосфери. Це може увінчатись успіхом лише за умови найширших екологічних виховання та освіти з но­вими підходами, на базі нової системи освіти, що потребує актив­ного долучення до соціально-екологічних знань. Перетворенням

254


Глава 5

Соціоекологія

має бути охоплена вся емоційна сфера людини, в кожної особи­стості повинно сформуватися почуття високої відповідальності перед живим світом сьогодення й майбутнього. Треба розвивати нові глобально-політичні, правові та економічні механізми уп­равління активністю людства. Подальший розвиток цивілізації має відбуватися з додержанням правила соціально-еколо­гічної рівноваги (за М. Ф. Реймерсом): суспільство розви­вається доти й остільки, доки й оскільки зберігає рівновагу між своїм тиском на середовище та відновленням цього середовища — природним і штучним.

Нині фактично відбувається всесвітня гуманітарно-екологічна революція, яка замінила науково-технічну революцію (умовно — 1960—1990 pp.), що прийшла свого часу на зміну революції промисловій (умовно 1820—1960 pp.).

Сьогодні економічний розвиток може бути успішним лише за врахування екологічних обмежень. Раніше ж єдиним критерієм розвитку вважався економічний прибуток. Крім того, релігія, звичаї, законодавство визначали й диктували правила поведінки людей усередині суспільства й стосовно природи. Ці правила сформувалися на підставі уявлень про особливе становище люди­ни, її вседозволеність у природному середовищі (якнайширше розселення, неконтрольоване розмноження, необмежене спожи­вання природних ресурсів).

Життя показало, що недотримання екологічних обмежень призводить до непомірних витрат на реанімацію й штучне відтво­рення понівеченої або загубленої природи. Та сповна відновити природно-ресурсний потенціал людство вже неспроможне. По­чинаються конкуренція, боротьба націй, народів і релігій за життєвий простір, природні ресурси, ринки збуту. Точиться боротьба й за шляхи розвитку. В Європі переміг західний христи­янський вибір вільного ринку та римського права. В Азії ж обста­новка щодо цього залишається досить напруженою. Як зауважує М. Ф. Реймерс, для вирішення проблеми необхідні глибока пере­будова культури й моралі, а також зміна міжнародного права, формування глобальних соціоекологічних взаємозв'язків і пра­вил, нових законів культурного управління розвитком людства. Ці закони мають створюватися на глибоких знаннях взаємодій між суспільством і природою, суспільством і людиною, між різними соціальними, релігійними та етнічними групами людей, різними культурами.