10
Якщо з'являться суперечливі пропозиції, які можна записати у стовпчику "Хочу дізнатися", учням пропонують поміркувати, що їм здається цікавим стосовно теми, й записати пропозиції. Якщо пропонують обдумувати ідеї за категоріями, зазвичай виникає більше запитань.
Одже, якщо учні готові до читання тексту, проводимо стислий огляд запропонованих запитань і починаємо працювати. Якщо ми здійснюємо ширший пошук, слід докладніше обговорити, де можна знайти потрібну інформацію: в бібліотеці, у фахівців тощо.
По завершенні читання звертаємося до третього стовпчика "Що ми вивчили?". Учням пропонують записати основні положення матеріалу, про які вони дізналися, водночас вирізняючи відповіді на запитання, що виникали раніше, й виокремлюючи нові відомості нижче у стовпчиках. Тепер учні по черзі повідомляють, що вони записали. Ці повідомлення стисло записують до спільної діаграми у третій стовпчик. На підставі запитань учні порівнюють свої попередні знання зі знайденими під час читання, а також запитання — зі знайденими відповідями. Разом учні вирішують, що робити із запитаннями, відповіді на які не знайдено. За такої ситуації доречним буває повторення вправи.
Б. Читання у парах/Запитання у парах
Цю стратегію застосовують у разі, якщо під час дослідницької діяльності учні наражаються на складний матеріал, зокрема й іноземною мовою. Учні в парах знаходять місце, де вони нікому не заважатимуть. Один учень вголос читає абзац; потім підсумовує прочитане. Інший учень ставить запитання щодо прочитаного: особливу увагу слід звернути на те, як прочитаний фрагмент стосується теми. Обидва намагаються відповісти на запитання. Після цього ролі змінюються.
2. Читаємо у пошуках аргументів
А. Щоденник подвійних записів
Ця вправа сприяє тому, щоб учні читали текст уважно і пов' язували прочитане із поставленою проблемою. Щоденники подвійних записів найефективниші, коли учням задають читати великі тексти для позакласного читання.
Щоденник подвійних записів треба правильно оформити. Аркуші зошита поділяють вертикальною лінією посередині. Ліворуч конспектують фрагменти тексту, які здаються найсильнішими. У контексті програми "Дебати" це може бути твердження або конкретні відомості, якими можна скористатися як аргументами, доказами або доповненнями, а також виразне й чітке формулювання певної ідеї.
У правій частині учні занотовують свої коментарі стосовно фрагментів, записаних ліворуч. Наприклад: саме що у цій цитаті змусило їх виписати її? Про що вона примусила поміркувати? Які запитання викликала? Під час читання тексту учні мають перериватися й робити записи в щоденнику. Деякі вчителі визначають мінімальну кількість записів: скажімо, п'ять на десять сторінок тексту.
Б. Пояснення на картках
Почніть з формулювання проблеми, що супроводжується закритими запитаннями (які вимагають відповіді так/ні). Об' єднайте клас у дві групи: одна виступатиме "за", інша — "проти". Розподіліть матеріал для читання, що містить інформацію, яка дає відповіді на запитання. Різні групи учасників можуть читати різні тексти; якщо ви маєте матеріал, який підтверджує обидві позиції, його можуть читати всі учні.
Учні мають уважно читати текст і намагатися відшукати в ньому аргументи на користь їхньої точки зору. По три таких аргументи треба записати на картки (половинки аркушів). З одного боку картки записують пояснення, що міститься в тексті, з іншого боку — принаймні один приклад на підтримку цього пояснення.
В. Аналіз аргументу: структурувування аргументів та оцінювання аргументів опонента
11
Для проведення цієї вправи учням знадобиться копія невеликої статті з газети або інший короткий текст. Учням пропонують:
1) пронумерувати речення у тексті;
2) обрати речення, що підсумовує міркування автора з приводу одного із аргументів;
3) обрати речення, що висвітлює причини або передумови аргументу;
4) побудувати на підставі цих речень діаграму на кшталт "дерева", що відбиватиме схему тексту.
Групи учнів презентуватимуть результати своєї діяльності класу. Потім можна обговорити важливість розуміння аргументів під час читання, виконання письмових робіт та розумової діяльності вищого рівня.
Наприкінці цієї вправи можна оцінити аргументи й запитати учнів, спираючись на схему для окремого аргументу, як можна спростувати цей аргумент. Як складову аналітичного процесу можна використати схему, щоб виявити в аргументах логічні помилки або приховані умовиводи, які потребують критичного осмислення. Слід також з'ясувати, чи можна вважати аргументи істинними й прийняти їх? Чи підтверджують вони висновок автора? Можна оцінити заявлені аргументи з точки зору відповідності висновків посиланням.
Етап 3: Безпосередньо перед дебатами
Мета багатьох видів діяльності на цьому етапі — продемонструвати учням шляхи роботи і вправляння в упорядкування аргументів на підтримку своїх думок.
1. Будуємо аргументи
А. Дискусійне павутиння
Заготуйте зразок:
Дискусійне павутиння
Так Ні
_ чи має уряд _
_ вживати заходів _
_ для збереження _
_культури меншин _
висновок
Запропонуйте кожній парі учасників створити дискусійне павутиння. Впродовж 6—7 хвилин учні мають обдумати запитання. Замість розв'язувати проблему кожна пара має назвати кілька причин вжиття урядом цих заходів, а потім причини, через які уряд не має цього робити.
Після того, як учні в парах запишуть причини обох типів, вони об'єднуються по дві пари й обговорюють свої знахідки. Тепер четвірки мають обговорити проблему й дійти згоди. Вчителю слід приділити час на огляд аргументації кількох груп.
Б. Академічна суперечність
Запропонуйте групі суперечливе запитання. Сформулювати проблему можна шляхом читання або стислого викладу конкретної події. Поставте закрите запитання щодо теми.
Об' єднайте учнів у групи по четверо. У кожній групі одна пара обстоює позицію "за", інша — "проти". Вони обговорють проблему в парах, записують аргументи на користь своєї позиції.
12
За 7—8 хвилин члени пар "за" і "проти" мають утворити нові пари з іншими учнями, котрі обговорювали ту ж саму позицію. Впродовж 4—5 хвилин учасники обговорення порівнюють аргументи різних пар.
Потім пари знову об'єднуються, порівнюють свої записи й упродовж 5 хвилин узгоджують перелік аргументів на підтримку власної позиції.
Після цього четвірки проводять дискусію або міні-дебати з проблеми. Кожна сторона викладає власну позицію й аргументовано обстоює її. Потім можна спростовувати позицію опонентів. На цей етап роботи дають 8—10 хвилин.
Зрештою кожна сторона підсумовує свою позицію.
Як додаткове завдання учням можна запропонувати впродовж хвилини обміркувати їхню власну позиція з цього питання й викласти її групі. Як варіант можна доручити учням письмово викласти свої думки.
В. Аргументація шляхом пояснень
Ця вправа є продовженням вправи "Пояснення на картках".
Учні презентують свої картки на зборах групи (група —половина учнів , що обстоюють спільну позицію). Кожен учень пропонує групі найпереконливіші докази на підтримку своєї позиції або аргументу. Пропозиції не мають повторюватися.
Група обговорює запропоновані варіанти й обирає серед них 3—4 найпереконливіші.
Наступні кроки можуть варіювати. Кожна сторона може домовитися щодо вступної частини промови й обрати конкретного учня для її проголошення. Після того, як кожна сторона підготує вступ, можна продовжити аргументацію своєї позиції, а також спростувати точку зору опонентів. Якщо потрібно більше вправлятися в структуруванні аргументів, учні можуть аналізувати аргументи опонентів.
Г. Робота з аргументами опонентів
Виконуючи цю вправу сторони обмінюються власними аргументами і поясненнями. Учні однієї групи за кілька хвилин доходять згоди й формулюють вступну частину, яка, по-перше, має висвітлювати позицію протилежної сторони, по-друге, містити аргументи на підтримку цєї позиції.
Тепер та сама сторона надає учням іншої групи докази на користь своєї позиції, але не підсумовує їх.
Після цього групи можуть починати дебати. Зпершу вступну промову виголошує протилежна сторона. Потім триває обговорення й критичні пояснення, запропоновані на підтримку кожної позиції.
За 10 хвилин дебати завершуються. Кожна сторона має підготувати підсумкову промову для протилежної групи. Підсумкова промова — це виклад позиції, що супроводжується найпереконливішими аргументами.
Наприкінці вправи учні можуть визначитися із власною позицією з проблеми і письмово обгрунтувати її.
Етап 4: Після дебатів: рефлексія й оцінювання
Дебати — це не завершення діяльності. Учні можуть повернутися до них, щоб пригадати перебіг раундів: формулювання позиції, підтримку, аргументи, логіку доведення, вступну й підсумкову частини промов, спростування аргументів опонентів тощо. Подеколи доречно повторити дебати, запропонувавши нові аргументи.
Не завадить трохи відійти від самих дебатів і спробувати роль глядача. Важливо з'ясувати: що ми дізналися про проблему завдяки дебатам? Які аспекти проблеми були висвітлені під час обговоренням? Чи можна було виграти раунд? Що здалося найпереконливішим аргументом, незалежно від точки зору? Яких висновків свідома людина може дійти після раунду? Яких дій вимагають такі висновки? Які з розглянутих запитань слід обговорити додатково?
13
Написання твору
На цьому етапі учні можуть написати твір, обгрунтовуючи свою позицію з цього питання. Під час визначення своєї позиції вони можуть скористатися аргументами й контраргументами, що висувалися учасниками дебатів.