Що таке оператори пошукової системи і для чого вони потрібні? Оператори дозволяють не тільки точніше сформулювати запит, але і вибирати, на яких сторінках здійснювати пошук і навіть в яких їх елементах, наприклад, заголовках, ключових словах або посиланнях. Розглянемо оператори, що є загальними для всіх пошукових систем.
Перший оператор - оператор строгої відповідності, як правило, в сучасних пошукових системах це лапки "". Поєднання слів, які вказані в лапках, будуть враховані системою як єдине ціле, а також задається порядок проходження слів один за одним. Наприклад, за запитом комп'ютерні журнали можна отримати в результатах пошуку сторінки із словами, що згадуються відособлено, тобто на одній сторінці може бути слово комп'ютерні, на іншій - журнали і т.д. Конструкція "комп'ютерні журнали" в лапках примушує пошукову систему відкинути всі зайві сторінки і показувати лише ті, на яких ці два слова йдуть один за одним.
Наступні важливі оператори - оператор обов'язкової наявності слова "+" і оператор обов'язкової відсутності слова "-". Наприклад, якщо потрібно знайти сайт журналу ЧІП, достатньо до запиту "комп'ютерні журнали" додати +чіп: "комп'ютерні журнали" +чіп. Якщо ж потрібно вивести всі журнали, окрім Чіпа, потрібно ввести "комп'ютерні журнали" -чіп.
Використовуючи ці три прості оператори, вже можна істотно скоротити витрати на час пошуку інформації.
Часто є потреба, щоб шукані ключові слова були присутні в межах одного документа. Для цього необхідно використовувати оператор логічного І AND. Проте, у всіх пошукових системах це можна зробити, якщо поставити звичайний пропуск. Наприклад, запити комп'ютерні журнали і комп'ютерні AND журнали, як правило, нададуть однаковий результат. Оператор логічного АБО OR дозволяє знайти хоча б одне слово із запиту. Наприклад, за допомогою запиту комп'ютерні OR журнали можна знайти документи, в яких зустрічається або слово комп'ютерні, або слово журнали.
З мовами запитів конкретної пошукової системи можна ознайомитися в її розділі допомоги. Багато з них мають власні додаткові оператори.
Пошук можна істотно спростити, уявивши собі образ сторінки, що містить потрібну інформацію. Існують загальноприйняті правила, яких притримуються практично всі сторінки Інтернет. Основне і головне правило: заголовок кожної сторінки стисло і точно характеризує її вміст. Відшукати, наприклад, певну книгу в електронному вигляді дуже просто. Звичайно, можна спробувати її знайти, якщо задати в пошуковій системі прізвище автора і назву і зрештою знайти її, але тоді витрачається багато часу на переглядання абсолютно даремних сторінок із згадкою даної книги або автора, але без її електронної копії.
На допомогу тут знов приходять розширені можливості пошуку, використовуючи які, можна відшукувати потрібну інформацію прямо в заголовках сторінок.
Простій приклад - потрібно знайти, припустимо, книгу Паоло Коельо "Алхімік". Спершу складаємо образ потрібної сторінки - швидше за все, в її заголовку можуть знаходитися і прізвище автора, і назва твору. Далі потрібно з'ясувати, як включити розширені можливості пошуку по заголовку в пошуковій системі. Наприклад, в Яндекс для пошуку по заголовках потрібно використовувати конструкцію $title(), таким чином, запит може виглядати як: $title(коельо "алхімік"). Результат перевершує всі очікування - перші 7 посилань, які вивів Яндекс в результатах пошуку, містять потрібні дані.
Шукати так само можна не лише книги, а все, що завгодно. Ще один реальний приклад – потрібно знайти, скажімо, результат фіналу футбольного матчу кубка Іспанії між Реалом і Депортіво. Для того, щоб переконатися в правильності вищевикладених принципів, цього разу використаємо іншу пошукову систему, популярну Google. Для пошуку по заголовках в неї використовується інша конструкція - allintitle. Створюємо образ потрібної сторінки - вірогідно, в заголовку новини повинна бути присутньою фраза "кубок іспанії" і назви команд, що беруть участь, наприклад, мадридський реал в кубку іспанії. В даному випадку запит може виглядати приблизно так: allintitle: реал "кубок испанії". Якщо задати щось подібне до allintitle: реал депортіво "кубок іспанії" і пошукова система показала, що сторінок, які б задовольняли цьому запиту, немає, оператор allintitle можна не застосовувати і пошукати у всьому тексті: реал депортіво "кубок іспанії". Результат в обох випадках вражає - знайдена одна і та ж потрібна сторінка.
Але не лише заголовки корисні при пошуку потрібної інформації. Велику допомогу надає і текст посилань. Будь-який сайт містить певні посилання, які ведуть на його сторінки або сторінки інших сайтів. Кожне таке посилання має власний опис, по значенню сумірне, а часто і більш інформативне, ніж заголовок самої сторінки, на яку вона веде. Адже і в текстах посилань теж можна шукати, та ще як!
Отже, що ж надає текст в посиланнях? Наприклад, потрібно знайти в Інтернеті певний файл, наприклад, викачати останню версію універсального музичного програвача winamp. Створимо образ сторінки. Оскільки програма ця відома, то, ймовірно, існує багато сайтів, на яких є посилання на сторінку, де можна викачати останню версію winamp. Якщо спробувати пошукати в тексті цих посилань, швидше за все одною з перших в результатах пошуку з'явиться потрібна нам сторінка, оскільки решта всіх посилань веде саме до неї. Для пошуку в описах посилань в Google використовується оператор allinanchor, отже, запит можна сформулювати приблизно так: allinanchor: winamp download. Для того, щоб упевнитися у вірності приведеного, можна замість winamp поставити іншу програму - якщо в Мережі на неї є хоч одне посилання, система виведе її першою.
1. Відкрити пошукові сайти і ознайомитися з їх структурою, налаштуваннями та довідковою системою.
2. Провести пошук за ключовими словами та фразами.
3. Застосувати для пошуку оператори мови пошуку.
4. Ознайомитись з результатами пошуку.
5. Порівняти можливості пошукових систем.
1. Назва та мета виконання лабораторної роботи.
2. Організація пошукового сервісу.
3. Основні пошукові сайти Інтернет.
4. Аналіз результатів пошуку.
5. Висновки.
Web-сторінки є базовими документами World Wide Web і створються у HTML (HyperText Markup Language).
Сторінки можуть бути як частиною Web-сайту, так і самостійними документами.
HTML-сторінка містить HTML-теги, що надають інформацію про структуру сторінки, її вигляд та вміст. Web-браузери використовують цю інформацію для визначення способу відображення сторінки.
До створення Web-сторінок існує три загальних підходи:
1. Високий рівень - створення документу звичайними засобами з наступною його конвертацією в HTML,
2. Середній рівень - створення Web-сторінки в спеціалізованому HTML-редакторі,
3. Низький рівень - створення Web-сторінки безпосередньо в HTML-кодах.
Перший підхід не вимагає жодних знань мови HTML. Документ створюється в довільному текстовому редакторі у форматі, в якому він буде відображатись у Web-браузері. Після створення документ конвертується у HTML-код. Наприклад, Microsoft Word дозволяє зберегти відкритий документ у форматі HTML. Але цей підхід має суттєві недоліки: по-перше, код, що отримано в результаті конвертації є досить громіздким і незручним для подальшого редагування, а по-друге, можливості Web-сторінки, що отримана таким шляхом, досить обмежені, оскільки від початку створюється не HTML-документ, а, наприклад, Word-документ.
Другий підхід є найзручнішим з точки зору співвідношення часу, що витрачається на створення Web-сторінки, та можливостей цієї сторінки, отриманих за допомогою спеціалізованого HTML-редактора. Такі HTML-редактори, як правило, дозволяють створювати Web-сторінки подібно, як створюються документи у текстових процесорах, із форматуванням тексту, графіки, таблиць та інших елементів сторінки за принципом WYSIWYG (What You See Is What You Get - "що бачиш, те і отримаєш"), при цьому сам документ зберігається відразу у HTML-коді. Крім того, такі HTML-редактори дозволяють безпосередньо редагувати HTML-код. Ефективність отриманого коду при цьому підході залежить від ефективності та можливостей вибраного редактора.
Третій підхід вимагає глибокого знання мови HTML. Редагування Web-сторінок відбувається у форматі, дещо незручному для сприйняття початківцем. Однак при такому підході можна створити дуже ефективний HTML-код, що забезпечить максимальну інформативність сторінки при її мінімальному об'ємі. Крім того, в такому випадку Web-дизайнеру доступні всі можливості мови HTML, які можуть не бути реалізовані у спеціалізованих HTML-редакторах.
Існує багато інструментів для верстання веб-сторінок, варто випробувати різні редактори, і лише тоді вже вирішувати, з яким краще працювати.
Редактори для верстання веб-сторінок є двох типів: візуальні і текстові.
Візуальні редактори не вимагають знань html, css та інших технологій для розмітки сторінок. У візуальному редакторі різні елементи сайту розташовуються, неначе на листі паперу, а редактор пише код самостійно. Саме тому візуальні редактори ще називають WYSIWYG-редакторами.
Проте, жоден візуальний редактор не є досконалим і всі вони так чи інакше є обмеженими за своїми можливостями, тому від професійних кодерів потрібне уміння писати код руками, саме тому професійним кодерам потрібні текстові редактори. У цих редакторах пишуть код своїми руками. У текстових редакторах, як правило, бувають різні функції що полегшують кодеру написання коду, такі, як підсвічування коду (так легше бачити, де в коді вставлені стилі, або скрипти, а де просто текст), різні гарячі кнопки і клавіші, які вставляють вже готові конструкції (фрагменти коду, спецсимволи) в код, і т.п.