Частка чоловіків та жінок, що робили одну чи декілька спроб вживати наркотики, зменшується у м. Миколаєві. Однак зростає частка молодих чоловіків - мешканців м. Севастополя, що вживали наркотики декілька разів (таблиця 3.1)
Таблиця 3.1 Рівні вживання наркотичних речовин підлітками та молоддю Південного регіону України.
| Миколаїв Одеса Севастополь | ||||||
| Миколаїв | Одеса | Севастополь | |||||||||||
| Чоловіки | жінки | чоловіки | жінки | чоловіки | жінки | ||||||||
| 2001 | 2002 | 2001 | 2002 | 2001 | 2002 | 2001 | 2002 | 2001 | 2002 | 2001 | 2002 | ||
| ніколи | 70 | 88 | 88 | 94 | 76 | 73 | 94 | 92 | 66 | 60 | 82 | 87 | |
| один раз | 13 | 8 | 8 | 4 | 9 | 11 | 2 | 5 | 17 | 15 | 10 | 7 | |
| кілька разів | 11 | 4 | 4 | 1 | 12 | 9 | 4 | 2 | 11 | 19 | 7 | 4 | |
| час від часу | 5 | 0 | 0 | 1 | 3 | 6 | 0 | 1 | 5 | 5 | 1 | 2 | |
| регулярно | 1 | 0 | 0 | ----- | 0 | 1 | 0 | ----- | 1 | 1 | 0 | ----- | |
Миколаїв відокремлюється від Одеси та Севастополя зниженням рівня поширеності вживання „легких наркотиків” у молодіжному середовищі 2002 р. У Севастополі відбулось збільшення відсотка молодих людей, які вживали похідні від конопель, особливо значуще це серед 19-20 річних. Цей факт потребує значної уваги з боку організацій, що проводять профілактичну роботу, перш за все, телебачення, періодичних видань, ЦССМ.
В Одесі, навпаки, значно зменшилася питома вага 14-16 річних споживачів канабісу. При цьому серед 17-18 річних молодих людей та старших 21 року тут спостерігається значний спад інтересу до вживання похідних конопель.
За даними опитувань споживачів ін’єкційних наркотиків - базового у вересні 2001 р. та підсумкового у жовтні 2002 р. - спостерігається тенденція залучення саме підлітків до вживання наркотиків (див. Табл.3.3). Причому більш активно залучається молодь чоловічої статі.
Таблиця 3.3Співвідношення відповідей респондентів на запитання "У якому віці Ви вперше спробували наркотик?" за даними опитувань 2001 та 2002 рр.
| Серед усіх опитаних | Чоловіки | Жінки | |||||
| 2001 | 2002 | 2001 | 2002 | 2001 | 2002 | ||
| 12-15 років | 14 | 26 | 15 | 21 | 13 | 17 | |
| 16-17 років | 27 | 26 | 25 | 28 | 29 | 26 | |
| 18-19 років | 24 | 22 | 26 | 23 | 22 | 27 | |
| 20-22 роки | 18 | 18 | 17 | 18 | 18 | 20 | |
| Більше 23 років | 12 | 4 | 12 | 6 | 12 | 6 | |
| Немає відповіді | 5 | 4 | 5 | 4 | 6 | 4 | |
З цієї таблиці ми бачимо, що сильно зменшується вік та збільшується кількість тих, хто вперше спробували наркотик.
На 31.12.1998 в органах охорони здоров'я України було зареєстровано 61063 хворих наркоманією (12,15 на 10 тисяч населення) і 21432 споживачів наркотиків без явища наркотичної залежності (2,18 на 10 тисяч населення). По різних експертних оцінках, реальна чисельність хворих наркоманією в країні значно перевищує це число і складає приблизно 260 тисяч чоловік [8,11]. На думку деяких фахівців, на кожного зареєстрованого споживача наркотиків приходиться 50 незареєстрованних [6]. Захворюваність наркоманією в Україні має стійку тенденцію до росту протягом останніх 10 років [11].
Безумовними лідерами, як по абсолютній кількості хворих наркоманією, так і у відносних показниках на 10 тисяч населення є промислово розвиті області сходу, південно-сходу і півдня України: Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Запорізької, Донецька області (33,84; 29,9; 25,61; 18,71; 16,19 на 10 тисяч населення відповідно). Поширеність наркоманії у цих областях у 3-7 разів вище, ніж у Харківській області. Так, наприклад, одна Дніпропетровська область протягом уже 7 років забезпечує п'яту частину загальнодержавного приросту числа хворих наркоманією. Харківська область на їхньому тлі виглядає благополучної: 5,07 на 10 тисяч населення на 31.12.98 р.
Цей показник один з найнижчих на Україні і є 19-й серед 27 адміністративних одиниць України. Кількість хворих наркоманією, що складаються на обліку в наркологічній службі, залежить, насамперед, від двох показників:
1) знову виявлених хворих, що беруться на облік, і від
2) знятих з обліку в зв'язку з видужанням, зі смертю, або зі зміною місця проживання.
Необхідно відзначити, що захворюваність і, отже, поширеність наркоманії залежить в основному від загальної соціально-економічної обстановки в країні, і лише в незначному ступені від діяльності наркологічних служб [3], від яких, однак, багато в чому залежить виявлення хворих наркоманією, зняття їх з обліку по видужанню або в зв'язку зі смертю [11].
Показниками, що безпосередньо відбивають діяльність, наркологічних служб регіонів є: розгорнуті наркологічні потужності й ефективність їхньої роботи.
По забезпеченості ліжками наркологічного профілю область займає 9 місце (2,2 ліжка на 10000 жителів), тобто відноситься до групи областей з найбільш розвиненою стаціонарною наркологічною службою. До цієї групи відносяться області з розвиненою промисловістю, включаючи Київську область. Виключенням з цього правила є м. Київ, де забезпеченість населення наркологічними ліжками майже в 3 рази нижче (0,8 на 10000 населення).
Ефективність роботи наркологічної служби оцінюють по багатьом параметрам, у тому числі по:
1) кількості хворих у стані ремісії на кожні 100 зареєстрованих хворих (ремісія 1-5 років);
2) кількості хворих, знятих з обліку в зв'язку зі смертю і виліковністю на кожні 100 зареєстрованих хворих.
3) кількості хворих, знятих з обліку по видужанню на кожні 100 зареєстрованих хворих.
В усім світі ефективність лікування наркоманії низька. Невисока вона й в Україні. Однак і в цій об'єктивно складній ситуації задача наркологічної служби полягає в тому, щоб досягти максимуму можливої ефективності. По всіх трьох згаданим вище параметрах (див. табл.4-6) Харківська область входить у групу областей з найвищою ефективністю лікування (4-7 місця).
Остання обставина прямо зв'язана з тим, що в Харкові розташовані ведучі наукові установи України в області наркології. Це, насамперед, Український НДІ клінічній і експериментальній неврології і психіатрії і кафедра наркології Харківського інституту удосконалення лікарів. Проведений аналіз переконує в тім, що наркологічна служба Харківської області є в Україні однієї з найефективніших.
У зв'язку зі смертю в Харківській області було знято з обліку в 1999 році 1294 наркологічних хворих, що є одним з найнижчих показників по Україні, що також свідчить про ефективність роботи наркологічної служби.
Таблиця 3.4 Поширеність наркоманії по регіонах України.
| Від 0 до 3,0 на 10 тис. Населення | 1 Харківська обл. | 7 Київська обл. і м. Київ |
| Від 3,0 до 6,0 на 10 тис. Населення | 2 Сумська обл. | 8 Запорізька обл. |
| Від 6,0 до 9,0 на 10 тис. Населення | 3 Полтавська обл. | 9 Миколаївська обл. |
| Від 9,0 до 12,0 на 10 тис. Населення | 4 Дніпропетровська обл. | 10 Одеська обл. |
| Від 12,0 до 15,0 на 10 тис. Населення | 5 Донецька обл. | 11 АР Крим |
| Від 15,0 до 18,0 на 10 тис. Населення | 6 Луганська обл. | 12 Закарпатська обл. |
Необхідно відзначити, що темп розвитку епідемії різко збільшився в 1991 році. Тоді, коли в країні почався практичний перехід до нових форм господарювання і суспільного устрою, що, як відомо, супроводжувалося різким зниженням життєвого рівня значних мас населення, девальвацією і руйнуванням колишньої системи цінностей і іншими несприятливими процесів у суспільстві. Справедливість цього спостереження підтверджує той факт, що перелом 1991 року в темпах розвитку епідемії відбувся в основному за рахунок знову таки промислово розвинутих областей, де зазначені вище негативні суспільні процеси придбали особливу гостроту через різкий спад промислового виробництва. Ці процеси знайшли відображення й у Харківській області (табл.3.5).