Довідник з географії України (стр. 13 из 41)

Моніторинг довкілля — це система спостереження за станом довкілля
з метою прогнозування його змін, прийняття рішень щодо регулювання при-
родогосподарювання.

В Україні створено достатньо потужну базу природоохоронних комплексів
та науково-дослідних закладів, що забезпечують позитивне вирішення про-
блем навколишнього середовища, які виникли внаслідок нераціонального
використання природних умов і ресурсів.

Автономна Республіка Крим

Розміщена на Кримському півострові.
На заході й півдні омивається водами
Чорного моря, на північному сході —
Азовським. Площа 27 тис. км2.

Крим поділяється на рівнинну (на пів-
ночі й у центральній частині) і гірську
(Кримські гори) частини. Північну і цен-
тральну частину займає плоска рівнина,
Керченський півострів — горбогір'я. Гори

складаються з трьох пасом: Зовнішнього, Внутрішнього і Головного. Тут знач-
но поширений карст.

Корисні копалини: залізні руди (Керченський залізорудний басейн), солі
солоних озер і Сиваша, природний газ, флюсові вапняки, будівельні матеріа-
ли, мінеральні води, лікувальні грязі.

Клімат рівнинної частини помірно континентальний. Зима м'яка, літо
посушливе. Середня температура січня -0,1...-2,4 °С, липня +22,1...+23,8 °С.
Опадів 316—466 мм на рік. У горах клімат дещо холодніший (у січні -0,5...-
3,8 °С, у липні +21,2... + 15,6 °С). Опадів тут більше — 500—1100 мм. Клімат
Південного берега Криму має риси середземноморського. Середня темпера-
тура лютого +1,8.4,1 °С, серпня +23,2...+24,4 °С. Опадів 350—635 мм на рік.

З північних схилів Головного пасма беруть початок найбільші річки
Криму: Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Салгир, Західний Булганак. Річки
маловодні. Найбільші солоні озера — Сасик, Сакське, Актаське, Донузлав.
Створені ставки і водосховища. Найважливішу роль у водопостачанні віді-
грає Північнокримський канал.

Ґрунти в північній степовій частині переважно каштанові й лучно-кашта-
нові солонцюваті, в середній частині — чорноземи південні, що в передгір'ях
переходять у чорноземи звичайні, в горах — буроземні, сірі гірсько-лісосте-
пові, коричневі.

Рівнинна частина Криму належить до степової зони і значною мірою роз-
орана. Природна рослинність краще збереглася в горах. На схилах гір рос-
туть переважно дубово-грабові й соснові ліси, на яйлах поширені високогірні
луки. У Криму шість природних заповідників: Карадазький, Мис Март'ян,
Ялтинський, Кримський, Онукський, Казантипський.

Вінницька область

Розташована в центральній частині
Правобережної України, на Поділлі.
Площа 26,5 тис. км2.

За характером рельєфу область — хви-
ляста лесова рівнина. Північно-східну
частину займає Придніпровська висо-
чина, південно-західну — Подільська
височина. Поверхня області порізана до-
линами річок, балками.

фізико-географічна характеристика областей України

Поширені нерудні копалини: граніти, гнейси, каолін, кварцові піски,
вапняки, крейда, гіпс, фосфорити. Є джерела мінеральних вод (Хмільник
та ін.).

Клімат області помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом.
Середня річна температура повітря в січні -4...-6 °С, липні +18,6...+20,5 °С.
Опадів 480—590 мм на рік, переважно влітку.

Річки належать до басейнів Південного Бугу (Згар, Рів, Краснянка, Десна,
Соб та ін.), Дністра (Рось, Гнилоп'ять, Гуйва). Окремі річки мають пороги.

Ґрунти: сірі і типові малогумусні чорноземи, є також дерново-підзолисті.
Область лежить у лісостеповій зоні. Ліси займають близько 10 % території.
Степи розорані. Є багато територій природно-заповідного фонду.

Волинська область
Розташована на північному заході
України. Площа 20,2 тис. км2.

Поверхня області переважно рівнинна
із загальним нахилом у північному напря-
мі. Понад 75 % території лежить у межах
Поліської низовини; південну частину об-
ласті займає Волинська височина.

Корисні копалини: кам'яне вугілля
(частина Львівсько-Волинського басей-

ну), самородна мідь (Ратнівський район), торф, вапняки, крейда, пісок,
глина.

Клімат помірно континентальний з м'якою зимою і теплим вологим
літом. Середня температура повітря в січні -4,4.-5,1°С, липні +18,8 °С.
Опадів 550—640 мм на рік, найбільше їх влітку.

Більшість річок належить до басейну Прип'яті, що протікає на півночі
області (Стир, Стохід, Турія). На заході протікає Західний Буг з притоками.
На території області багато озер (Світязь, Пулемецьке, Лука, Пісочне та ін.),
більшість яких карстового походження.

Ґрунти: дерново-підзолисті, дернові та різні типи болотних на півночі,
темно-сірі опідзолені й чорноземи — на півдні. Трапляються сірі лісові та
ясно-сірі лісові ґрунти. Область лежить переважно в зоні мішаних лісів,
тільки на півдні вона заходить у лісостепову зону. Лісами вкрито близько
третини території. В межах області створено Шацький природний національ-
ний парк.

Дніпропетровська область
Розташована в басейні середньої
та нижньої течії Дніпра. Площа
31,9 тис. км2.

За характером рельєфу область — хви-
ляста рівнина: північний захід — При-
дніпровська височина, крайній південь —
Причорноморська низовина, лівобережна
частина — Придніпровська низовина. На
південному сході в межі області заходять

відроги Приазовської височини. Поверхня дуже порізана ярами, балками,
долинами річок.

Область багата на корисні копалини: великі поклади залізної руди
Криворіжжя, манганової руди Нікопольського басейну; є поклади бокси-
тів, нікелю, кобальту, золота, титану, кам'яного і бурого вугілля. Великі
поклади гранітів, мармуру, каолінів, вогнетривких глин, вапняків, пісків
тощо.

Клімат помірно континентальний з жарким літом і порівняно холодною
зимою. Пересічна температура січня -4,5...-6,5 °С, липня +21,5...+22,5 °С.
Опадів 400—490 мм, переважно в теплий період року.