Довідник з географії України (стр. 26 из 41)
Заклади культури: бібліотеки, музичні та художні школи, школи мистецтв,
театри, музеї, кінотеатри — сконцентровані переважно у великих містах — Киє-
ві, Львові, Харкові, Донецьку, Одесі, містах Автономної Республіки Крим.
У сфері охорони здоров'я, відпочинку і фізичної культури діють як держав-
ні, так і приватні заклади. Найбільша кількість лікарів усіх спеціальностей
зосереджена в Києві й Автономній Республіці Крим. У Сумській, Чернігів-
ській, Житомирській областях ці показники майже вдвічі нижчі.
Важливе місце у соціальній інфраструктурі посідає рекреаційне господар-
ство — сукупність установ і закладів, що задовольняють потреби населення
у лікуванні, оздоровленні та відпочинку. Рекреаційне господарство представ-
лене санаторіями, курортами, пансіонатами, будинками і базами відпочинку
тощо. Розвиток цієї сфери відбувається на основі використання рекреаційних
ресурсів (морських, гірських районів, лісів, джерел мінеральних вод, ліку-
вальних грязей тощо). Найбільше рекреаційних установ у Криму, Карпатах,
на узбережжі Чорного й Азовського морів.
В Україні багато культурно-історичних пам'ятників у стародавніх міс-
тах — Львові, Чернігові, Києві тощо.
На сьогодні сфера послуг в Україні має суттєві недоліки і потребує вдоскона-
лення. Побутове обслуговування, заклади освіти, охорони здоров'я та культури
не мають достатньої матеріальної бази. Необхідне створення нової сучасної мере-
жі послуг як у великих містах, так і в інших населених пунктах України. Світо-
вий досвід свідчить, що ринкова модель господарювання забезпечує необхідні
умови для успішного розвитку галузей соціальної інфраструктури.
сільське господарство
Сільське господарство — провідна галузь матеріального виробництва, яка
займається вирощуванням рослин і розведенням домашніх тварин з метою за-
безпечення населення продуктами харчування і промисловості — сировиною.
Україна характеризується високим ступенем освоєння земельного фон-
ду; на сільськогосподарські угіддя припадає 42,4 млн га, або 70,3 % його
площі. Характерною рисою структури сільськогосподарських угідь України
є загальна висока питома вага розораних земель (81 %), а в Кіровоградській,
Вінницькій і Тернопільській областях він складає близько 90 %. (Для порів-
няння: у США — 16,9 %, у Франції — 32 %.) Інші площі використовуються
під багаторічні насадження (2,7 %), сінокоси (5,1 %) і пасовища (11,4 %). На
структуру сільськогосподарських угідь впливають природні, економічні і со-
ціальні фактори. Так, найбільше розорані землі лісостепової зони (85,4 %),
79
найменше — Полісся (68,9 %), тут майже третину площі сільськогосподар-
ських угідь займають природні кормові угіддя. В Україні є невеликий потен-
ціал для збільшення площі сільськогосподарських угідь. Це заболочені землі
(Полісся) і землі, що потребують зрошення (південь України), їхня частка
в структурі земельного фонду складає 2,5,%.
Рослинництво — провідна галузь сільського господарства, яка займається
вирощуванням сільськогосподарських культур.
Основною зерновою культурою України є озима пшениця, на яку припадає
майже 20 % посівних площ. Основними районами вирощування озимої пше-
ниці є області степової та лісостепової зон. У поліських та західних районах
частка посівів пшениці значно менша.
Цінною продовольчою культурою в Україні є озиме жито. Основні райони ви-
рощування озимого жита — Полісся і західна частина країни. Такі ж площі, як і
жито, займає овес. В Україні він є допоміжною зернофуражною культурою.
Ячмінь — друга за розмірами посівних площ і за валовими зборами зерна
(близько 20 %) яра зернова культура. Ярий ячмінь вирощують, як і озиму пше-
ницю, в степовій та лісостеповій зонах, частково — на Поліссі. Озимий ячмінь
вирощують у південній частині Степу та в передгірських районах Криму.
Третє місце в Україні за площею посівів посідає кукурудза. Найкращі умо-
ви для її вирощування — північний і центральний Степ, південь Лісостепу.
Значні площі в Україні відводяться під гречку. Найбільші посіви гречки
зосереджені у Поліссі, а також частково у Лісостепу.
Просо переважно вирощують у Лісостепу і Степу.
Рис як продовольчу культуру вирощують на поливних землях у Микола-
ївській, Херсонській областях та в Криму.
Технічні культури: цукровий буряк, соняшник, льон-довгунець, хміль, тю-
тюн. Основна культура в Україні — цукровий буряк (найбільші площі — у Лісо-
степу, в Тернопільській, Вінницькій, Черкаській і Хмельницькій областях;
є також посіви у південних районах Полісся і північних районах Степу).
Соняшник — основна олійна культура. За обсягом його вирощування
Україна посідає перше місце у світі; головні райони оброблення — степові
(Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька обл.).
80
Також вирощують: хміль у Житомирській обл., льон-довгунець — у По-
ліссі, тютюн і ефіроолійні культури — у Криму.
Садівництво і виноградарство поширені в Лісостепу і Степу практично
повсюдно. Найбільші плантації винограду розташовані в Криму.
Тваринництво — галузь сільського господарства, що задовольняє потреби
населення у м'ясо-молочних продуктах, а промисловість — у сировині.
Тваринництво України традиційно спеціалізується на виробництві м'яса,
м'ясопродуктів, молока, яєць та інших продуктів харчування. Головні га-
лузі — скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, конярство (від-
роджується в Україні), кролівництво, рибальство, хутрове звірівництво,
бджільництво. На структуру, розташування, спеціалізацію тваринництва
України істотно впливає кормова база, неоднакова в різних регіонах держа-
ви і залежна від ряду місцевих особливостей (кліматичних, земельних та ін.).
Головна галузь тваринництва — скотарство. Основними продуктами
скотарства є молоко, м'ясо і шкіра тварин. Скотарство розвинене повсюдно.
Навколо великих міст, міських агломерацій, у приміських зонах Полісся, Лі-
состепу розміщуються господарства, що спеціалізуються на молочно-м'ясній
продукції. М'ясо-молочне тваринництво переважає в Степу.
Свинарство — друга за значенням галузь тваринництва. Свинарство за-
безпечує населення продуктами харчування — м'ясом і жиром, а легку про-
мисловість — шкірою, щетиною та ін. Воно менше залежить від кормової
бази, тому зосереджене в густонаселених районах, де добре розвинуті ово-
чівництво, є відходи харчової промисловості. Основними постачальниками
продукції свинарства є Лісостеп і Степ.
Вівчарству в Україні належить допоміжна роль. Особливо інтенсивно
вівчарство розвивається в Степу і на гірських пасовищах Карпат. Ця галузь
спеціалізується на постачанні м'яса, вовни, овчини, жиру, овечого молока.
Тому що вівчарство менш трудомістка галузь, воно розвивається в слабозасе-
лених районах. Його розвитку в Україні приділяють мало уваги.
Птахівництво орієнтується на фуражне зерно, що переробляється на
корм, розвивається в приміських зонах великих міст. Ця галузь спеціалізу-
ється на розведенні курей, індиків, качок, гусей, виробництві м'яса (брой-
лери), яєць, пера і пуху. Промислове птахівництво розвивається в усіх при-
родно-економічних зонах. Великими виробниками пташиного м'яса і яєць
є лісостепові і степові області. Перше місце в Україні належить Криму.
Зональна спеціалізація сільського господарства України
| Зона | Спеціалізація | |
| рослинництва | тваринництва | |
| Полісся | Льон-довгунець, картопля, | Молочне та молочно-м'ясне |
| Лісостеп | Цукровий буряк, озима | Молочне й м'ясо-молочне |
81
Закінчення таблиці
| Зона | Спеціалізація | |
| рослинництва | тваринництва | |
| Степ | Озима пшениця, соняшник, рис, | М'ясо-молочне скотар- |
| Гірські | Виноград, тютюн, чай, лікарські, | Вівчарство, конярство |
Агропромисловий комплекс України
