Довідник з географії України (стр. 9 из 41)

Червона книга України — основний державний документ, у якому міс-
тяться узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин Украї-
ни, що перебувають під загрозою знищення, та заходи щодо їх збереження
та науково обґрунтованого відтворення. До неї занесено 85 видів рідкісних
тварин, а також ті види, що перебувають під загрозою знищення.

Фауністичні комплекси України

Види тварин		Полісся	Українські Карпати	Кримські гори	Степи
	Траво- їдні	Кабан дикий, косуля, лось, олень	Карпатський благородний олень, серна, лось	Олень, косу- ля, муфлон	Сайгак, сте- повий зубр, бик-тур
Ссавці	Гризуни	Білка, соня лісова, миша- полівка	Миша-по- лівка, білка, бурозубка	Лісові миші,білка-теле-вутка	Ховрах сірий, туш- канчик, по- лівки, кро- лик дикий
	Комахо- їдні	Борсук, кріт	Борсук	Борсук	Їжак вуха- тий
	Хижаки	Рись, кіт лісо- вий, вовк, ли- сиця звичайна	Рись, бурий ведмідь	Куниця кам'яна	Лисиця-кор- сак
Птахи		Рябчик, тету- рук, глухар, яструб	Чорний шишкар, со- кіл-сажан, орел, бер- кут, глухар, тетерук	Гриф чор- ний, сип білоголовий, сойка чорно- голова	Жайворо- нок, дрохва, куріпка сіра, журавель степовий
Плазуни		Гадюка зви- чайна, вуж, веретільниця, мідянка, ящір- ка прудка	Полоз, гадю- ка, мідянка	Гекон крим- ський, ящір- ки	Полоз жов- тобрюхий, гадюка сте- пова

несприятливі природні процеси

Несприятливі природні процеси — це фізико-географічні явища, які за-
вдають матеріальної шкоди господарству, погіршують умови життя людей.

До цих процесів відносять селі, ерозійні процеси, карст, зсуви, заболочу-
вання, вторинне засолення ґрунтів.

Селі — раптові короткочасні потоки у руслах гірських річок з різким
підйомом рівня води, що містять уламки гірських порід і глинисті маси.

26

Виникають у гірських районах Карпат і Південного берега Криму внаслідок
тривалих злив, бурхливого танення снігів у горах. Селі руйнують будинки,
дороги, споруди, орні землі. Для боротьби із селевими потоками необхідно
споруджувати спеціальні греблі й дамби на річках.

Зсуви — відрив і переміщення мас гірських порід схилами під дією сили
тяжіння. Вони виникають при ослабленні міцності порід, вивітрюванні чи
перезволоженні опадами і підземними водами, від сейсмічних поштовхів, від
рясного поливу садів і городів на схилах тощо. Ці явища характерні для висо-
ких берегів Дніпра, Азово-Чорноморського узбережжя, Українських Карпат,
Південного берега Криму.

Ерозія — руйнування водою і вітром верхнього шару ґрунту, змив чи розві-
ювання його частинок. Вітрова ерозія викликає чорні бурі на півдні України.
Водна і вітрова ерозія зменшує площу ріллі та родючість ґрунту, руйнує до-
роги й інші споруди, замулює канали і водойми. Інтенсивні ерозійні процеси
спостерігаються в Карпатах і Кримських горах, на орних землях (особливо
Східної України). Для боротьби з ерозією необхідно застосовувати ґрунтоза-
хисні сівозміни, оранку поперек схилу, терасування тощо.

Карст — процеси та форми рельєфу поверхні й підземних порожнин
і печери, що виникають у розчинених водою гірських породах (вапняк, гіпс,
кам'яна і калійна сіль). Карст ускладнює будівництво, землеробство, бо не
лише висушує ґрунт, але й спотворює поля провалами і вирвами. Карстові
печери використовують як об'єкт туризму. Характерні для Кримських гір,
Поділля, зустрічаються в Донбасі.

Заболочування — зростаюче перезволоження ґрунтів зі зміною ґрунто-
рослинного покриву. Заболочування буває природним (унаслідок надлишку
вологи, наприклад, у Поліссі) або антропогенним (будівництво водосховищ
і відстійників води; надмірне зрошення).

Вторинне засолення ґрунтів відбувається внаслідок підняття рівня
підземних вод при надмірному поливі в умовах наявності солей у гірських
породах (південь і північ України). Такі ґрунти вимагають застосування спе-
ціальних мір: вапнування, гіпсування тощо.

Протікання або активізація багатьох сучасних фізико-географічних явищ
значною мірою зумовлені порушенням людиною природних потоків речови-
ни й енергії, застосовуванням техніки. Тому, перш ніж планувати якісь змі-
ни у природі, необхідно заздалегідь спрогнозувати, до яких несприятливих
фізико-географічних явищ ці зміни можуть призвести.

27

розділ ііі. природні комплекси
і фізико-географічне районування

Природно-територіальні комплекси

Природно-територіальні комплекси (ПТК), або ландшафти,— це різні
за розмірами ділянки з певною однорідністю фізико-географічних умов, що
характеризуються закономірним поєднанням взаємопов'язаних і взаємозалеж-
них природних компонентів. У наш час людина дуже активно впливає на окремі
компоненти природи, але, оскільки всі компоненти нерозривно пов'язані, зміна
одного з них призводить до зміни всього природного комплексу. Досліджуючи
ландшафти, можна передбачити негативні наслідки діяльності людини, що
є дуже важливим для збереження природного середовища.