Довідник з географії України (стр. 5 из 41)
Закінчення таблиці
| Ера, індекс, | Період | Гороутво- | Зміна природних умов на території |
| Палеозойська | Силурій- | Герцин- | Формування на південному схо- |
| Ордови-цький(ордовик) | |||
| Кембрій- | Байкаль- | Моря займали територію Воли- | |
| Протерозой- | Пізній, | Земна кора була рухливою, від- | |
| Архейська | Пізній, | Горотворчі процеси, вулканізм, |
Геологічна будова території України є результатом дії складних процесів,
які тривали протягом багатьох геологічних ер та періодів — від архейської до
сучасної. Різні умови формування обумовили особливості геологічної будови
окремих частин території нашої країни.
Український щит: метаморфічні гірські породи — сланці та гнейси —
прорвані гранітними та іншими магматичними утвореннями; час формуван-
ня — архей і ранній протерозой (3,5—1,6 млрд років тому).
Дніпровсько-Донецька западина: осадові відклади потужністю 10—20 км
палеозойської, мезозойської і кайнозойської ер — це різнокольорові глини,
доломити, вапняки, сланці, пісковики. З девонською та кам'яновугільною
системами пов'язані приховані під іншими осадовими породами родовища
нафти й газу, солі.
Донецька складчаста споруда: дислоковані, зібрані у складки породи
кам'яновугільної системи, у середній частині яких міститься вугілля; по-
тужність системи сягає 15—18 км і є однією з найбільших у світі; система
детально вивчена та схарактеризована численними палеонтологічними зна-
хідками, що засвідчують точний вік відповідних порід.
Кримська складчаста система: породи нижнього мезозою (тріас — серед-
ня юра), де закономірно чергуються пісковики та аргіліти. Така формація
називається фліш. Над нею залягають вапняки та пісковики верхнього мезо-
зою, карбонатні рифові будови верхньої юри.
Карпатська складчаста система має найскладнішу будову. Зовнішня
зона утворена інтенсивно дислокованими породами крейди — палеогену:
уламкові товщі, чергування пісковиків та аргілітів. Внутрішня зона складена
15
переважно вапняковими породами мезозойського віку. Передкарпатський
прогин, що відділяє Карпати від Східноєвропейської платформи, утворений
у неогені уламковими та соленосними товщами.
Мінерально-сировинні ресурси
Мінерально-сировинні ресурси — сукупність розвіданих запасів корисних
копалин, які використовуються або можуть використовуватися в господар-
ській діяльності.
На території України поєднуються різні за віком та умовами утворення
тектонічні структури, тому в її межах сформувалися різні гірські породи
і відповідно — корисні копалини.
Серед паливних корисних копалин найбільшу цінність мають родови-
ща нафти й газу, зосереджені у Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній
області, Карпатській і Причорноморсько-Кримській нафтогазоносних
провінціях. В Україні відкрито понад 150 нових родовищ нафти й газу.
Найбільші родовища нафти в Прикарпатті — Долинське, Бориславське,
газу — Дашавське, Калуське. У Дніпровсько-Донецькій області відзнача-
ються родовища газу — Західнохрестищенське, Шебелинське, Єфремівське
(Харківська обл.), нафти — Прилуцьке (Чернігівська обл.), Радченківське,
Сагайдацьке (Полтавська обл.). Перспективним є Причорноморський ре-
гіон. Тут у прибережних частинах Чорного моря виявлено поклади газу
на глибині 700—750 м. Велике значення має вугілля, що видобувають
у Донецькому, Львівсько-Волинському кам'яновугільних і Дніпровському
буровугільному басейнах. Також добувають горючі сланці в Карпатах, на
Поділлі, у Кіровоградській області. Торф'яні родовища зосереджені на
Поліській низовині.
Україна має величезні запаси залізних і манганових руд. Є запаси ти-
танових і ртутних руд; не до кінця розвідані запаси мідних, хромових,
алюмінієвих руд і золота. Деякі руди кольорових металів в Україну ім-
портуються.
Географія розташування родовищ рудних корисних копалин в Україні
представлена так: залізні руди — Криворізький і Керченський басейни, Кре-
менчуцький і Білозерський райони; манганові руди — Нікопольський і Вели-
котокмацький басейни; титанові руди — Іршанське (Житомирська обл.) і Са-
мотканське (Дніпропетровська обл.) родовища; уранові руди — Жовті Води