Довідник з географії України (стр. 24 из 41)
Структура галузі: цементна промисловість; цегельне виробництво; ви-
робництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій, керамзитових
блоків, покрівельних матеріалів, будівельного скла тощо.
Цементна промисловість розміщується біля родовищ мергелю, вапняків,
доломітів, крейди, а також біля металургійних заводів (оскільки шлак є си-
ровиною для виробництва портланд-цементу та ін.). Основні центри — Амв-
росіївка, Єнакієве (Донецька обл.), Дніпродзержинськ (Дніпропетровська
обл.), Здолбунів (Рівненська обл.), Балаклія (Харківська обл.), Кам'янець-
Подільський (Хмельницька обл.), Григор'ївка (Миколаївська обл.).
Цегельні заводи розміщені у всіх областях країни. Виробництво збірного
залізобетону і залізобетонних конструкцій орієнтується на споживача, на-
самперед у великих містах. Головні центри: Київ, Харків, Дніпропетровськ,
Донецьк, Одеса, Кривий Ріг, Запоріжжя, Маріуполь та ін.
Керамзитові й термозитові блоки виготовляють у Керчі, Одесі, у Жито-
мирській, Київській, Львівській, Харківській областях.
М'які покрівельні матеріали (руберойд, толь) виробляють у Києві, Одесі,
Львові, Слов'янську, Умані, тверді — шифер — у Києві, Краматорську, За-
поріжжі, Харкові, Балаклії (під Харковом).
Найбільші виробництва будівельного скла знаходяться в Артемівську,
Лисичанську, Костянтинівці, Львові, Запоріжжі, Одесі.
легка промисловість
Легка промисловість — це сукупність галузей, що спеціалізуються на ви-
робництві товарів народного споживання (тканини, взуття, трикотаж, одяг,
галантерея).
До легкої промисловості належать: текстильна (бавовняна, вовняна, шов-
кова, лляна), трикотажна, шкіряно-взуттєва, швейна, хутряна.
75
У структурі легкої промисловості перше місце за обсягом виробництва по-
сідає текстильна галузь, друге — швейна, третє — взуттєва.
Легка промисловість — надзвичайно трудомістка галузь, у якій працю-
ють в основному жінки, тому її підприємства розміщені у великих містах, де
багато трудових ресурсів. Також підприємства легкої промисловості орієн-
туються на споживача (швейна, шкіряно-взуттєва, трикотажна) і сировину
(текстильна). Із розвитком ринкових відносин на перше місце висувається
транспортний фактор.
Бавовняна промисловість України працює на привізній сировині, тому
найбільші підприємства знаходяться насамперед у великих містах, через які
проходять транспортні шляхи,— Херсоні, Донецьку, Тернополі (бавовняні
комбінати), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), Києві, Харкові, Льво-
ві, Полтаві, Чернівцях.
Промисловість вовняних тканин представлена великими підприємствами
в Чернігові, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Луганську, Сумах, що працюють
на місцевій і привізній сировині. Виробництво килимів зосереджено у Києві,
Черкасах, Богуславі, невеликих містах Чернівецької і Закарпатської областей.
Підприємства лляної промисловості знаходяться в основному в Житомир-
ській, Рівненській, Львівській і Чернігівській областях, де вирощується льон
на льоноволокно.
Конопляно-джутова промисловість недостатньо розвинена й повністю
працює на привізній сировині. Тому її підприємства є тільки в Одесі.
Підприємства трикотажної промисловості (виробництво верхнього
одягу, білизни, панчішно-шкарпеткове) орієнтуються на споживача, тому
розміщені у великих містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі, Луганську,
Житомирі та ін. Ті ж передумови визначають принципи розміщення
швейної, шкіряної і взуттєвої промисловості, тому центри їхнього розви-
тку збігаються.
Підприємства хутряної промисловості, навпаки, розміщені переважно
в невеликих містах — Балті (Одеська обл.), Жмеринці (Вінницька обл.),
Краснограді (Харківська обл.), Тисьмениці (Івано-Франківська обл.). Ви-
нятком є Харків, де також розвинена ця галузь.
Художні промисли — форма народної творчості, виробництво декоратив-
них виробів, що використовуються для художнього побуту, інтер'єру, одягу.
Основні центри художніх промислів
| Територія | Стисла характеристика |
| Західна | В Івано-Франківській області розвинені килимарство, тка- |
| Східна | Починаючи з першої половини XVII ст. славилася своїми |
76
Закінчення таблиці
| Територія | Стисла характеристика |
| Централь- | У Вінницькій області — с. Клембівка (вишивання), у Полтав- |
харчова промисловість
Харчова промисловість — сукупність галузей, які виробляють продукти
харчування.
До складу галузі входить майже 40 галузей і виробництв, асортимент вироб-
леної продукції включає понад 3000 найменувань.
До складу харчової промисловості входять такі галузі: цукрова, борош-
номельна, м'ясна, молочна, хлібопекарська, маслоробна, кондитерська,
спиртова, макаронна, пивоварна, рибна, виноробна, круп'яна, консервна,
тютюнова та ін.
Підприємства харчової промисловості розташовані по території України
практично повсюдно, однак при їх розміщенні враховуються особливості
кожної галузі. Останнім часом зростає кількість підприємств харчової про-
мисловості, особливо невеликих. Вони створюються поблизу джерел сирови-
ни, у колективних і фермерських господарствах.
Географія і фактори розміщення харчової промисловості:
цукрова (Лісостеп), борошномельно-круп'яна (Лісостеп і Степ), олійно-
жирова (Степ, південь Лісостепу), консервна (Степ, Крим, захід Лісостепу),
виноробна (Крим, Закарпаття, Степ), рибна (приморські міста) — сировин-
ний фактор;
макаронна і хлібопекарська (повсюдно), кондитерська (повсюдно), мо-
лочна (повсюдно) — споживчий;
м'ясна (переважно великі міста) — сировинний і споживчий.
Сьогодні харчова промисловість посідає одне з провідних місць в еконо-
міці України: частка галузі в загальному обсязі промислового виробництва
досягає 18 % (друге місце після чорної металургії).
Зросла конкурентоспроможність українських продуктів харчування на вну-
трішньому і зовнішньому ринках. Майже 95 % продовольчих товарів, що реалі-
зуються на внутрішньому ринку, є продуктами вітчизняного виробництва.
Продовольчі товари з України експортуються до країн СНД, Балтії, а та-
кож майже до 20 країн далекого зарубіжжя.
Харчова галузь посідає перше місце за обсягами залучених іноземних
інвестицій. До неї надійшло близько 900 млн дол. США, що становить 19 %
усіх іноземних інвестицій, вкладених у вітчизняну економіку.
Серед основних пріоритетів державної політики у сфері харчової про-
мисловості — створення сприятливих умов для активізації інноваційного
розвитку га лузі, прискорення модернізації її матеріально-технічної бази,
впровадження сучасних технологій та широке застосування новітніх науко-
вих розробок.
77
Виробництво основних видів промислової продукції
| Вид продукції' | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 |
| Електроенергія млрд кВт . год | 172 | 171 | 173 | 174 |
| Готове вугілля, млн т | 62,8 | 62,4 | 61,7 | 59,5 |
| Готовий прокат, млн т | 19,3 | 22,6 | 25,4 | 26,4 |
| Труби стальні, тис. т | 1175 | 1740 | 1671 | 1528 |
| Автомобілі, тис. штук | 19,5 | 31,9 | 35,4 | 48,1 |
| Аміак синтетичний, тис. т | 4515 | 4351 | 4500 | 4489 |
| Мінеральні добрива, тис. т | 2319 | 2304 | 2234 | 2347 |
| Цемент, млн т | 5,8 | 5,3 | 5,8 | 7,2 |
| Холодильники побутові, тис. штук | 409 | 451 | 509 | 583 |
| Ковбасні вироби, тис. т | 160 | 175 | 167 | 209 |
| Масло, тис. т | 109 | 135 | 158 | 131 |
| Цукор, тис. т | 1858 | 1780 | 1947 | 1621 |
| Олія, тис. т | 577 | 973 | 935 | 980 |
соціальна інфраструктура