• забезпечення своєчасного надходження вхідної інформації і актуалізації баз даних;
• виконання робіт з підтримки функціонування програмних, технічних та мережевих комплексів Верховної Ради України;
• проведення роботи, спрямованої на створення автоматизованих інформаційних систем, комплексів і робочих місць у Верховній Раді України, у тому числі спільно та за участю міністерств і відомств, науково-дослідних установ та підприємств;
• формування науково-технічної політики в галузі інформатизації та контроль ефективності використання
інформаційно-обчислювальної техніки в підрозділах Верховної Ради України;
• проведення науково-методичної роботи, координування програм комп'ютеризації в системі органів законодавчої влади;
« організація навчання з оволодіння комп'ютерною технікою, функціонування в підрозділах Верховної Ради України;
• формування і організація разом з відповідними підрозділами Апарату Верховної Ради України виконання плану розвитку та матеріально-технічного забезпечення інформатизації.
| 92 |
| 93 |
| Розділ 4 |
Вплив правової інформатики на формування права
4.2. СВІТОВА ЕЛЕКТРОННА МЕРЕЖА ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ GLOBALLEGALINFORMATIONNETWORK (GLIN)
Окремі підсистеми СІАЗ "Законодавство" підключено до міжнародної мережі Інтернет, що дає можливість користувачам в Україні та за її межами ознайомлюватись із нормативно-правовими актами України, а також брати участь у формуванні та використанні світової електронної мережі правової інформації (GlobalLegalInformationNetwork), мати доступ до інших світових інформаційних ресурсів, здійснювати порівняльний аналіз нормативних актів України з нормативними актами інших країн, використовувати їх досвід, гармонізувати нормативно-правову базу з міжнародним правом.
Світова правова інформаційна мережа (GlobalLegalInformationNetwork (GLIN)) забезпечує електронний доступ до авторизованих законів країн — членів асоціації GLIN.
На сучасному етапі розвитку українського суспільства законотворча правозастосовна діяльність не може розвиватись ізольовано, не використовуючи теоретичних та практичних здобутків світової системи правової інформації. Це зумовлюється практичною потребою швидкого доступу до законодавства країн світу, що вже сьогодні значною мірою забезпечується стрімким розвитком електронних засобів телекомунікацій.
Державні й недержавні структури отримують велику користь від усе ширшого використання глобальних електронних мереж, що у свою чергу створює потребу володіння якомога більшою інформацією один про одного з тим, щоб рішення про взаємовідносини приймалися на основі повної інформації.
Українські дослідники в галузі права часто вже не можуть спиратися у своїх дослідженнях тільки на вітчизня-
не законодавство. Сьогодні не викликає подиву потреба знати нормативні акти інших країн для вирішення окремого питання.
Створення у 1976 р. Міжнародної правової бази даних у Правничій бібліотеці Конгресу США було чітко вмотивоване бажанням задовольнити такі потреби. Як виявилося, ця база виправдала себе як простий та ефективний засіб швидкого і точного доступу до складових правового середовища різних країн і з часом видозмінилась у Світову електронну мережу правової інформації (GLIN).
Систему було засновано на таких принципах:
• достовірності джерел;
• простоти пошуку юридичних документів;
• багатонаціональної орієнтації.
Принцип достовірності джерел вимагає, щоб індекс містив тільки записи, що належать до законодавчих документів з офіційного джерела: конкретно до офіційного національного журналу із законодавства кожної країни.
Принцип індексування — "простота пошуку юридичних документів" — це система, яка, хоч у першооснові й призначена для осіб з досвідом роботи з юридичними документами, може без труднощів використовуватися тими, хто має малий досвід або зовсім його не має в роботі з доступу до автоматизованих баз даних, і є зрозумілою для осіб з різних культурних та освітніх середовищ.
Проект GLINу своїй основі реалізує такі завдання.
• Зменшення витрат часу на отримання юридичних документів для створення резюме шляхом збільшення кількості національних робочих станцій для комп'ютерного опрацювання юридичних документів, передачі та отримання їх.
| 94 |
| Розділ 4 |
• Об'єднання індексованих файлів резюме в один, який містить тексти юридичних документів у цифровій формі, сканування з офіційного національного джерела правничих документів.
• Об'єднання резюме та індексуючих термінів національною, а також англійською мовами для створення доступу до інформації обома мовами.
• Розширення наявних пошукових можливостей до пошукової функції "слово в тексті" щодо вже чинних юридичних документів, а не тільки індексованих резюме.
• Розширення кількості дозволених юридичних джерел для включення до обігу вибраних матеріалів, виданих інструктивними установами або судами.
Згідно з технічною ідеологією та технологією виконаних робіт, прийнятою у GLIN, Секретаріат Верховної Ради України здійснив аналітико-синтетичне опрацювання інформаційних бюлетенів "Відомості Верховної Ради України"; з використанням тезауруса GLINготуються англійською мовою реферати законів України та постанов Верховної Ради України, які у вигляді архіву разом зі сканованими повними текстами цих документів надсилаються мережею Інтернет до Бібліотеки Конгресу США. Триває робота з підготовки нових термінів до тезауруса GLIN, пропозиції щодо яких надсилаються до Правничої бібліотеки Конгресу США.
Функціонування інформаційної системи GLINу Верховній Раді України розглядається як важлива складова інформаційно-аналітичного забезпечення законодавчої та правозастосовної діяльності, розширення інформаційного забезпечення парламенту України, реалізації міжпарламентських інформаційних обмінів, гармонізації законодавства України з міжнародним законодавством.
Розділ 5
ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ОБ'ЄКТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЙРАВА
5.1. СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ КАТЕГОРІЇ "КУЛЬТУРА"
5.1.1. Поняття категорії "культура"
Для наукового усвідомлення категорії "інформаційна культура" чи більш модерного її прояву "е-культура" (електронна культура) з погляду об'єкта інформаційного права слід з'ясувати провідну складову їх — "культура" — та низку інших.
Перш за все з'ясування сутності такого соціотехнічного явища, як е-культура, слід розглядати у контексті як складової інформаційної культури. Для цього передбачається прийняти за аксіому методологічні положення теорії гіпер-систем. Ці категорії є складним системним соціальним явищем (підсистемою другого порядку) до більш складного соціального явища — загальної культури, яка, у свою чергу, є елементом складнішої соціальної системи — глобальної цивілізації.
Дослідження природи категорії "культура" свідчать про багатоаспектність її змісту, сутності, великої кількості формулювань поняття. Наприклад, у літературних джерелах наводиться факт, що за підрахунками фахівців у 1919 р. було сім визначень культури, в 1950 р. — 164, а на початку 70-х років —
| Розділ 5 |
| 96 |
| 97 |
Інформаційна культура як об'єкт інформаційного права
250 (див.: Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посіб. для юрид. фак. вузів. — К.: Вентурі, 1996. — С. 92).
На початок 90-х років XXстоліття тільки у філософській літературі налічувалося більше 500 визначень поняття "культура". Число і'х, як у зарубіжній, так і у вітчизняній літературі, постійно зростає (див.: Менюк О А. Формування правової культури підприємця: теоретичні та прикладні аспекти. — К.: Оріяни, 2001. — С. 5). Це свідчить про зростання уваги до цього соціального явища серед широкого загалу науковців і практиків.
Культура завжди цікавила суспільні науки, в тому числі правознавство, як сфера громадського життя, що розкриває особливості поведінки, свідомість та діяльність людей у конкретних формах життя (культура праці, культура побуту, культура мистецтва, правова та політична культура), а також як спосіб життєдіяльності особи, колективу та суспільства в цілому.
Маючи труднощі у з'ясуванні будь-якого поняття, звичайно звертаються до тлумачних словників, довідкових джерел. Наприклад, автори "Нового словника української мови" у томі 2 пропонують такі визначення змісту категорії "культура" (див.: Новий словник української мови: У 3 т. — Т. 2. — К.: Аконіт, 2001. — С. 33):
1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Рівень розвитку суспільства у певну епоху; те, що створюється для задоволення духовних потреб людини.
2. Освіченість, вихованість.
3. Рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі господарської або розумової діяльності.
4. Розведення, вирощування якої-небудь рослини або тварини; культивування. Рослина, що розводиться, вирощується.
5. Мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах у живильному середовищі.
У цьому ж словнику подається визначення змісту частини складних слів "культ...": перша частина складних слів, що відповідає слову культурний, вживається у таких значеннях (див.: Новий словник української мови: У 3 т. — Т. 2. — К.: Аконіт, 2001. — С. 32):