Смекни!
smekni.com

Основи інформаційного права (Цимбалюк) (стр. 16 из 47)

• забезпечення своєчасного надходження вхідної інфор­мації і актуалізації баз даних;

• виконання робіт з підтримки функціонування про­грамних, технічних та мережевих комплексів Верховної Ради України;

• проведення роботи, спрямованої на створення автома­тизованих інформаційних систем, комплексів і робочих місць у Верховній Раді України, у тому числі спільно та за участю міністерств і відомств, науково-дослідних установ та підприємств;

• формування науково-технічної політики в галузі ін­форматизації та контроль ефективності використання


інформаційно-обчислювальної техніки в підрозділах Вер­ховної Ради України;

• проведення науково-методичної роботи, координуван­ня програм комп'ютеризації в системі органів законодав­чої влади;

« організація навчання з оволодіння комп'ютерною тех­нікою, функціонування в підрозділах Верховної Ради України;

• формування і організація разом з відповідними підроз­ділами Апарату Верховної Ради України виконання плану розвитку та матеріально-технічного забезпечення інформа­тизації.


92

93

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права



4.2. СВІТОВА ЕЛЕКТРОННА МЕРЕЖА ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ GLOBALLEGALINFORMATIONNETWORK (GLIN)

Окремі підсистеми СІАЗ "Законодавство" підключено до міжнародної мережі Інтернет, що дає можливість корис­тувачам в Україні та за її межами ознайомлюватись із нор­мативно-правовими актами України, а також брати участь у формуванні та використанні світової електронної мережі правової інформації (GlobalLegalInformationNetwork), мати доступ до інших світових інформаційних ресурсів, здійснювати порівняльний аналіз нормативних актів Украї­ни з нормативними актами інших країн, використовувати їх досвід, гармонізувати нормативно-правову базу з міжна­родним правом.

Світова правова інформаційна мережа (GlobalLegalInformationNetwork (GLIN)) забезпечує електронний доступ до авторизованих законів країн — членів асоціації GLIN.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства законотворча правозастосовна діяльність не може розви­ватись ізольовано, не використовуючи теоретичних та практичних здобутків світової системи правової інфор­мації. Це зумовлюється практичною потребою швидкого доступу до законодавства країн світу, що вже сьогодні знач­ною мірою забезпечується стрімким розвитком електрон­них засобів телекомунікацій.

Державні й недержавні структури отримують велику ко­ристь від усе ширшого використання глобальних електрон­них мереж, що у свою чергу створює потребу володіння яко­мога більшою інформацією один про одного з тим, щоб рі­шення про взаємовідносини приймалися на основі повної інформації.

Українські дослідники в галузі права часто вже не мо­жуть спиратися у своїх дослідженнях тільки на вітчизня-


не законодавство. Сьогодні не викликає подиву потреба знати нормативні акти інших країн для вирішення окре­мого питання.

Створення у 1976 р. Міжнародної правової бази даних у Правничій бібліотеці Конгресу США було чітко вмотиво­ване бажанням задовольнити такі потреби. Як виявилося, ця база виправдала себе як простий та ефективний засіб швидкого і точного доступу до складових правового се­редовища різних країн і з часом видозмінилась у Світову електронну мережу правової інформації (GLIN).

Систему було засновано на таких принципах:

• достовірності джерел;

• простоти пошуку юридичних документів;

• багатонаціональної орієнтації.

Принцип достовірності джерел вимагає, щоб індекс містив тільки записи, що належать до законодавчих доку­ментів з офіційного джерела: конкретно до офіційного на­ціонального журналу із законодавства кожної країни.

Принцип індексування "простота пошуку юридич­них документів" — це система, яка, хоч у першооснові й призначена для осіб з досвідом роботи з юридичними доку­ментами, може без труднощів використовуватися тими, хто має малий досвід або зовсім його не має в роботі з доступу до автоматизованих баз даних, і є зрозумілою для осіб з різних культурних та освітніх середовищ.

Проект GLINу своїй основі реалізує такі завдання.

• Зменшення витрат часу на отримання юридичних до­кументів для створення резюме шляхом збільшення кількості національних робочих станцій для комп'ютер­ного опрацювання юридичних документів, передачі та отри­мання їх.


94

Розділ 4



• Об'єднання індексованих файлів резюме в один, який містить тексти юридичних документів у цифровій формі, сканування з офіційного національного джерела правни­чих документів.

• Об'єднання резюме та індексуючих термінів націо­нальною, а також англійською мовами для створення до­ступу до інформації обома мовами.

• Розширення наявних пошукових можливостей до по­шукової функції "слово в тексті" щодо вже чинних юри­дичних документів, а не тільки індексованих резюме.

• Розширення кількості дозволених юридичних джерел для включення до обігу вибраних матеріалів, виданих ін­структивними установами або судами.

Згідно з технічною ідеологією та технологією викона­них робіт, прийнятою у GLIN, Секретаріат Верховної Ради України здійснив аналітико-синтетичне опрацювання інформаційних бюлетенів "Відомості Верховної Ради Украї­ни"; з використанням тезауруса GLINготуються англій­ською мовою реферати законів України та постанов Верхов­ної Ради України, які у вигляді архіву разом зі скановани­ми повними текстами цих документів надсилаються мере­жею Інтернет до Бібліотеки Конгресу США. Триває робота з підготовки нових термінів до тезауруса GLIN, пропозиції щодо яких надсилаються до Правничої бібліотеки Конгре­су США.

Функціонування інформаційної системи GLINу Вер­ховній Раді України розглядається як важлива складова інформаційно-аналітичного забезпечення законодавчої та правозастосовної діяльності, розширення інформаційного забезпечення парламенту України, реалізації міжпарла­ментських інформаційних обмінів, гармонізації законодав­ства України з міжнародним законодавством.


Розділ 5

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ОБ'ЄКТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЙРАВА

5.1. СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ КАТЕГОРІЇ "КУЛЬТУРА"

5.1.1. Поняття категорії "культура"

Для наукового усвідомлення категорії "інформаційна культура" чи більш модерного її прояву "е-культура" (елек­тронна культура) з погляду об'єкта інформаційного права слід з'ясувати провідну складову їх — "культура" — та низ­ку інших.

Перш за все з'ясування сутності такого соціотехнічного явища, як е-культура, слід розглядати у контексті як скла­дової інформаційної культури. Для цього передбачається прийняти за аксіому методологічні положення теорії гіпер-систем. Ці категорії є складним системним соціальним яви­щем (підсистемою другого порядку) до більш складного со­ціального явища — загальної культури, яка, у свою чергу, є елементом складнішої соціальної системи — глобальної цивілізації.

Дослідження природи категорії "культура" свідчать про багатоаспектність її змісту, сутності, великої кількості форму­лювань поняття. Наприклад, у літературних джерелах наво­диться факт, що за підрахунками фахівців у 1919 р. було сім визначень культури, в 1950 р. — 164, а на початку 70-х років —


Розділ 5

96

97

Інформаційна культура як об'єкт інформаційного права



250 (див.: Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посіб. для юрид. фак. вузів. — К.: Вентурі, 1996. — С. 92).

На початок 90-х років XXстоліття тільки у філософській літературі налічувалося більше 500 визначень поняття "куль­тура". Число і'х, як у зарубіжній, так і у вітчизняній літера­турі, постійно зростає (див.: Менюк О А. Формування право­вої культури підприємця: теоретичні та прикладні аспек­ти. — К.: Оріяни, 2001. — С. 5). Це свідчить про зростання уваги до цього соціального явища серед широкого загалу науковців і практиків.

Культура завжди цікавила суспільні науки, в тому числі правознавство, як сфера громадського життя, що розкри­ває особливості поведінки, свідомість та діяльність людей у конкретних формах життя (культура праці, культура побуту, культура мистецтва, правова та політична культу­ра), а також як спосіб життєдіяльності особи, колективу та суспільства в цілому.

Маючи труднощі у з'ясуванні будь-якого поняття, зви­чайно звертаються до тлумачних словників, довідкових джерел. Наприклад, автори "Нового словника української мови" у томі 2 пропонують такі визначення змісту кате­горії "культура" (див.: Новий словник української мови: У 3 т. — Т. 2. — К.: Аконіт, 2001. — С. 33):

1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, ство­рених людством протягом його історії. Рівень розвитку суспільства у певну епоху; те, що створюється для задово­лення духовних потреб людини.

2. Освіченість, вихованість.

3. Рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі гос­подарської або розумової діяльності.

4. Розведення, вирощування якої-небудь рослини або тварини; культивування. Рослина, що розводиться, виро­щується.


5. Мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах у живильному середовищі.

У цьому ж словнику подається визначення змісту части­ни складних слів "культ...": перша частина складних слів, що відповідає слову культурний, вживається у таких зна­ченнях (див.: Новий словник української мови: У 3 т. — Т. 2. — К.: Аконіт, 2001. — С. 32):