Смекни!
smekni.com

Основи інформаційного права (Цимбалюк) (стр. 28 из 47)

Правове становище і професійна діяльність акредитова­них в Україні іноземних кореспондентів та інших представ­ників іноземних засобів масової інформації, а також інфор-


161

160

Розділ 7

Міжнародні аспекти інформаційного права



маціина діяльність дипломатичних, консульських та інших офіційних представників зарубіжних держав в Україні регулюються законодавством України, відповідними між­народними договорами, укладеними Україною.

В Україні створення і діяльність спільних організацій у галузі інформації за участю вітчизняних та іноземних юри­дичних осіб і громадян регулюються законодавством Украї­ни. Якщо міжнародним договором встановлено інші пра­вила, ніж ті, які містяться в законодавстві України, що регулює відносини в галузі інформації, то застосовуються норми міжнародного договору, укладеного Україною (ст. 50 Закону України "Про інформацію").

Міжнародне співробітництво в галузі інформації з

питань, що становлять взаємний інтерес, здійснюється на основі міжнародних договорів, укладених Україною та юридичними особами, які займаються інформаційною діяльністю.

Державні органи та інші юридичні особи, які займають­ся інформаційною діяльністю, можуть безпосередньо здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у власних інтересах, а також в інтересах індивідуальних і колектив­них споживачів, яких вони обслуговують і яким гаранту­ють одержання зарубіжної інформації (ст. 51 Закону України "Про інформацію").

Міжнародне співробітництво у сфері науково-технічної інформації та міжнародна інформаційна діяльність регу­люються згідно з чинним законодавством (ст. 20 Закону України "Про науково-технічну інформацію").

Відповідно до чинного законодавства Україні міждер­жавний, обмін науково-технічною інформацією здійс­нюється відповідно до угод, підписаних Україною.

Держава забезпечує відкритий і рівноправний доступ своїх громадян і громадян держав — партнерів за угодами до інформаційних ресурсів спільного користування.


Відповідно до законодавства уряд України визначає на­ціональний інформаційний центр, який координує міждер­жавний обмін науково-технічною інформацією (ст. 21 За­кону України "Про науково-технічну інформацію").

Діяльність іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні у сфері науково-технічної інформації. Іноземні юридичні та фізичні особи, а також особи без громадян­ства можуть інвестувати розвиток сфери науково-техніч­ної інформації України відповідно до чинного законодав­ства (ст. 22 Закону "Про науково-технічну інформацію").

Міжнародне співробітництво у сфері інформатизації

спрямовується на підвищення економічної ефективності та науково-технічного рівня виконання Національної програ­ми інформатизації. З цією метою до виконання окремих завдань (проектів) Національної програми інформатизації можуть залучатися іноземні юридичні та фізичні особи, іноземні інвестиції.

Держава розвиває і підтримує всі форми міжнародного співробітництва у сфері інформатизації, які не суперечать законодавству та державним інтересам України (ст. 27 За­кону України "Про національну програму інформатизації").

Міжнародне співробітництво у галузі зв'язку. Вста­новлення правових, організаційних, технологічних і фінан­сових відносин з міжнародними організаціями зв'язку, а також представництво України в цих організаціях за до­рученням Кабінету Міністрів України, здійснення співро­бітництва з організаціями зв'язку іноземних держав, між­народний правовий захист інтересів України у питаннях зв'язку покладається на Адміністрацію зв'язку України, а питання використання радіочастот та радіоелектронних засобів на міжнародному рівні — на Головне управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України.


11—4-1260


162

163

Розділ 7

Міжнародні аспекти інформаційного права



Адміністрація зв'язку України представляє Україну в Міжнародному союзі електрозв'язку (МСЕ), Всесвітньому поштовому союзі та залучає до цієї роботи інші організації, міністерства і відомства. Координує участь інших міні­стерств та відомств у роботі МСЕ Державна комісія з пи­тань зв'язку та радіочастот.

Міжнародне співробітництво в галузі зв'язку здійс­нюється на основі чинного законодавства та відповідних міжнародних договорів України (ст. 31 Закону України "Про зв'язок").

7.1.4. Міжнародні договори в сфері інформаційних правовідносин

Законодавством України передбачено низку норм щодо дії міжнародних договорів на території держави.

У сфері реалізації Національної програми інформати­зації законодавством передбачено, якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верхов­ною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в Законі "Про Національну програму інформа­тизації", то застосовуються правила міжнародних договорів (ст. 28 Закону України "Про Національну програму інфор­матизації").

Щодо міжнародних договорів у галузі зв'язку, якщо міжнародним договором України встановлено інші прави­ла, ніж ті, що передбачені законодавством України про зв'язок, то застосовуються правила міжнародного догово­ру (ст. 32 Закону України "Про зв'язок").

Щодо застосування норм міжнародних правових актів у сфері Національного архівного фонду і архівних установ передбачено, якщо в міжнародних правових ак-


тах, в яких бере участь Україна, встановлено інші норми, ніж ті, що містяться в Законі України "Про Національний архівний фонд і архівні установи", то діє норма міжнарод­ного правового акта (ст. 4 Закону України "Про Національ­ний архівний фонд і архівні установи").

Щодо застосування правил міжнародного договору у сфері авторського права і суміжних прав передбачено, якщо міжнародним договором, учасником якого є Украї­на, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в зако­нодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міяснародного договору (ст. З За­кону України "Про авторське право і суміжні права").

У сфері міжнародних відносин щодо державної таєм­ниці законодавством України визначено, що передані Украї­ні відомості, які становлять таємницю іноземної держави чи міжнародної організації, охороняються в порядку, пе­редбаченому Законом України "Про державну таємницю". У разі, якщо міжнародним договором, згоду на обов'яз­ковість якого надано Верховною Радою України, установ­лено інші, ніж передбачені цим Законом, правила охорони таємниці іноземної держави чи міжнародної організації, то застосовуються правила міжнародного договору Украї­ни (ст. З Закону України "Про державну таємницю" (нова редакція)).

Щодо формування українського сегмента глобальної інформаційноїінфраструктури, у тому числі Інтернету, Законом України "Про захист інформації в автоматизова­них системах" передбачено, що іноземні держави, іноземні фізичні та юридичні особи можуть бути власниками авто­матизованих систем в Україні, власниками інформації, що розповсюджується та обробляється в автоматизованих сис­темах України, або засновувати спільні з українськими


164

Розділ 7

165

Міжнародні аспекти інформаційного права



юридичними та фізичними особами підприємства з метою створення автоматизованих систем, постачання інформації до автоматизованих систем України, обміну інформацією між автоматизованими системами України та автоматизо­ваними системами інших держав.

Окремі види такої діяльності здійснюються на підставі спеціального дозволу (ліцензії), що видається уповноваже­ним на це органом.

Участь України у міжнародних інформаційних відно­синах визначається й іншими законодавчими актами, зок­рема такими:

• "Про ратифікацію Статуту і Конвенції Міжнародного союзу електрозв'язку" (від 15 липня 1994 p.);

• "Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав" (від 27 січня 1995р.);

• "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 p., зміненого 2 жовтня 1979 p.)" (від 31 травня 1995 p.);

• "Про ратифікацію Четвертого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу" (від 2 червня 1995 p.);

• "Про ратифікацію Договору про закони щодо товарних знаків" (від 13 жовтня 1995 p.);

• "Про приєднання України до Статуту Ради Європи" (від 31 жовтня 1995 p.);

• "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основ­них свобод людини 1950 p., Першого протоколу та прото­колів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (від 17 липня 1997 p.);

• "Про ратифікацію Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шля­хом, 1990 р." (від 17 грудня 1997 p.);


• "Про ратифікацію Угоди щодо співробітництва у роз­витку та використанні систем стільникового рухомого зв'язку" (від 3 березня 1998 p.).

В окремих сферах інформаційних відносин на міжна­родному рівні прийнято спеціальні нормативні акти, які є міжнародними стандартами суспільних інформаційних відносин. Як приклад назвемо нормативні акти щодо за­хисту персональних даних:

• Конвенція № 108 Ради Європи "Про захист фізичних осіб при автоматизованій обробці даних" (від 28 січня 1981 p.);