Вивчення феномена здоров'я на теоретичному рівні та практичне формування культури здоров'я школярів детально висвітлено в докторській дисертації В. Горащука. Важливо зазначити, що виявлені вченим протиріччя між:
—вимогами до випускника та змістовим полем шкільної освіти;
—вимогами до навчально-виховного процесу та станом здоров'я учнів;
— можливостями навчально-виховного процесу та недостатнім рівнем професійної підготовки вчителів — довели необхідність розробки та впровадження ідей формування культури здоров'я в сучасній школі.
Надзвичайно цінним для нашого дослідження є детальна характеристика та аналіз історико-педагогічного аспекту формування культури здоров'я школярів. Так, автор спирається на глибокі та точні відповіді Яна Коменського на питання про природу людини, сенс її життя. В. Горащук зазначає, що саме ґрунтовні знання видатного вченого в галузі теорії і практики навчання й виховання дозволили йому розглядати питання формування, збереження й зміцнення здоров'я дітей та підлітків з позицій профілактичної направленості. У роботі «Закони добре організованої школи» Я. Коменський указує на санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання класів, кабінетів, школи, що сприяє збереженню здоров'я школярів. Про здоровий спосіб життя говорить так: «Наше тіло зберігається в бадьорому стані стриманим способом життя... нічого над міри, тобто ніколи й ні в чому не доходити до пересичення й огиди» [81, с. 75].
Вивчивши висновки В. Горащука стосовно концепції здоров'я Я. Коменського, бачимо, що осторонь залишилася позиція видатного вченого щодо відповідності виховання природним нахилам і задаткам, і це зовсім не пов'язується з формуванням культури здоров'я дитини. У процесі свого дослідження ми експериментально доведемо необхідність урахування природи особистості в процесі формування її способу життя.
Характеризуючи педагогічну спадщину И. Песталоцці, К. Ушинського, П. Лесгафта, В. Сухомлинського та ін., В. Горащук з численних праць і положень виокремив теорію і практику з питань здоров'я, здорового способу життя, формування культури здоров'я.
Досліджуючи процес формування здорового способу життя учнів, ми обираємо за основу такі ідеї класиків педагогічної думки:
| Коменський Я. | - Профілактична спрямованістіь змінення здоров'я дітей |
| та підлітків; помірний спосіб життя як основа | |
| здорового життя. | |
| Песталоцці И. | - ідея про єдність духовного, психічного, фізичного |
| аспекту здоров'я; природо відповідність у вихованні | |
| культури здоров'я. | |
| Ушинський К. | - Необхідність підтримки мажорної, доброзичливої |
| атмосфери в школі, яка і створить позитивне тло | |
| виховання й розвитку дитини. | |
| Лесгафт П. | - На першому плані принцип свідомості; єдність |
| фізичного розвитку з духовним, розумовим, | |
| естетичним; взаємовплив фізіологічних та психічних | |
| процесів | |
| Сухомлинський В. | - розглядає здоров'я школярів як цілісну систему. |
| вважає, що від гармонії фізичного розвитку, здоров'я й | |
| праці залежить багатогранність духовного світу | |
| особистості — моральне, інтелектуальне, емоційне, | |
| естетичне багатство потреб, запитів, інтересів. |
Наявність у роботі В. Горащука сутнісної характеристики здоров'я та структури і змісту культури здоров'я школяра дає нам можливість сконцентрувати свою увагу на структурних елементах здорового способу життя та шляхах його формування. Тому важливим для дослідження здорового способу життя є такий висновок автора: «Якість здоров'я відображає не умови життя й не стан організму, а задоволеність людини станом свого організму стосовно умов життя. Саме тому при одному й тому ж стані організму життєве самовідчуття людини може бути різним. Отже, необхідно, щоб сама людина приймала рішення про те, який спосіб життя буде сприяти підвищенню якості здоров'я й визначав його норму» [81, с. 162].
Оскільки у своїй роботі ми не спираємось на навчальний процес, для нашого дослідження цінним є матеріал про значення по за класної роботи у формуванні культури здоров'я й висновки щодо зусиль та взаємодії соціальних інститутів, а саме:
Міністерства освіти і науки України,
Міністерства охорони здоров'я України,
Державного комітету телебачення та радіомовлення України — у формуванні здоров'я та розвитку духовного, інтелектуального потенціалу громадян України.
«Розробка цілісної соціально-педагогічної системи, а також її структурно-функціональної організації, що охоплює різні міністерства, відомства, організації, заклади, відповідальні за стан здоров'я дітей і учнівської молоді, дозволить позитивно вирішувати в країні питання ефективного формування культури школярів на благо України» [81, с. 351]. Діяльність міжгалузевої координаційної ради дозволить успішно вирішувати питання координації діяльності всіх структур, організацій і приватних осіб.
Саме такий висновок дає підґрунтя для подальшої розробки проблем функціонування відкритої соціально-педагогічної системи у формуванні здорового способу життя. на що й направлене наше дослідження.
Питання здоров'я та здорового способу життя підлітка розглядаються багатьма сучасними науковцями. Особливу увагу привернуло дисертаційне дослідження Вакуленко О., тема якого «Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці». У цій роботі автор детально аналізує науково-теоретичні засади формування здорового способу життя, дає характеристику особливостям розвитку особистості в підлітковому віці, розкриває соціально-правові аспекти процесу формування здорового способу життя в Україні, говорить про глобальну соціальну політику держави, яка б стала основною умовою формування здорового способу життя дітей та молоді. Для нашого дослідження надзвичайно велике практичне значення мають роздроблені О. Вакуленко критеріальні основи оцінки цілеспрямованих соціальних проектів щодо формування здорового способу життя й виокремлення професійної компетентності соціального педагога як однієї з домінуючих умов формування здорового способу життя [49].
У значній кількості дисертаційних досліджень автори звертаються до проблеми формування культури здоров'я. Так, Кириленко С. у своїй роботі з'ясувала соціально-педагогічні передумови необхідності формування культури здоров'я старшокласників; розробила й обґрунтувала структурно-логічну модель формування культури здоров'я, її критерії та показники рівня сформованості; а головне — перевірила ефективність соціально-педагогічних умов формування культури здоров'я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу. Цікавим у Ії дослідженні є те, що для реалізації змісту культури здоров'я було використано технологію її формування, доведено ефективність упровадження саме технологи, а не моделі. Показано структурний зв'язок технологій та діяльності, що Має такий вигляд: діяльність —> потреба —> мета —> мотив —> задача —> прийом —> операція —> результат [153]. Хоча в нашому дослідженні ми не обмежуємося навчальним закладом (він виступає одним з основних соціальних інститутів у відкритій соціально-педагогічній системі), праця С. Кириленко має для нас важливе значення.
Деякі автори ставляться до здоров'я та здорового способу життя як до самостійних ціннісних орієнтацій. Так, Лапаєнко С. зазначає, що перш ніж говорити про ведення підлітками здорового способу життя, необхідно створити умови для ефективного формування ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя. Позиція автора полягає в тому, що ефективне формування ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя можливе за умови комплексного виховного впливу на потребнісно-мотиваційну та емоційно-вольову сферу особистості. Причому в роботі подаються засоби впливу, до них належить:
—упровадження виховної методики, що враховує психологічний механізм формування ціннісних орієнтацій особистості;
—збільшення кількості суб'єктів виховного впливу, узгодженості їх педагогічних дій [201 ].
Дуже цінним є те, що С. Лапаєнко пропонує саме методику впливу, оскільки доводить необхідність варіативності взаємодії з різними типологічними групами старших підлітків. А в дисертації Кириленко С, навпаки, говориться про технологію як сталу систему елементів, що є незмінною.
Жаборницька О. пропонує свою концепцію щодо виховання здорового способу життя підлітків. Наукову новизну її роботи становить обґрунтування педагогічних умов підвищення ефективності позакласної діяльності з формування мотиваційно-смислової основи здорового способу життя молодших підлітків і вироблення в них валеологічно обґрунтованої поведінки. Також розкрито сутність пронесу виховання основ здорового способу життя підлітків на основі реалізації особистісне орієнтованого підходу.
Теоретичне значена дослідження полягає в уточненні змісту понять здоров'я і здорового способу життя стосовно молодших підлітків; у визначенні та науковому обґрунтуванні критеріїв і показників вихованості здорового способу життя підлітків; обґрунтуванні виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності на засадах особистісне орієнтованого підходу.