Смекни!
smekni.com

Взаємодія соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків (стр. 45 из 71)

Корекційна функція адаптивної моделі була спрямована на подолання відставання та неуспішності учнів, відхилень у розвитку й поведінці, на створення умов виявлення и реалізації особистісного потенціалу школяра. Комплексна діагностика здоров'я та труднощів учнів, оцінка адаптаційного періоду та рівня розвитку загальнонавчальних навичок, створення за результатами діагностики груп корекції та індивідуальних оздоровчих програм допомогло Райгородоцькій школі реалізувати корекційну функцію.

Реабілітаційна функція моделі була спрямована на відтворення частково втрачених або послаблених властивостей і функцій організму особистості дитини, окремих її сторін з метою оптималь­ного розвитку її індивідуальних можливостей та адаптації до навколишнього середовища. Для цього на основі моделі ми створювали навколо дитини реабілітаційний простір, який вимагав координації діяльності адміністрації, педагогів, шкільного лікаря, психологів, соціальних працівників, батьків. Адаптивна модель є реальним механізмом такої інтеграції й координації [88; 89; 11О; 323; 365; 427].

Мотиваційно-стимулююча функція адаптивної моделі пов’язана з використанням позитивного зворотного зв'язку, що дозволяє спостерігати зміни в стані конкретного учня, зокрема і зміни в показниках здоров'я, здорового способу життя, орієнтацію не тільки на кінцевий результат, а й на те, яким способом він досягається.

Структуризація базових функцій адаптивної моделі формування в школярів здорового способу життя й здоров'я та інтеграція її в соціальні інститути суспільства дозволяє викласти динаміку розгортання її основних компонентів:

—комплексна вхідна діагностика з інформаційним і статистичним опрацюванням результатів оцінки здоров'я та факторів, що на нього впливають;

—прогнозування результатів з урахуванням розробленої моделі та її інтеграції в систему взаємодії соціальних інститутів суспільства;

—формування мети й завдань на відповідний етап роботи, розвиток мотивації в школярів здорового способу життя;

—розробка програм, методик, педагогічних технологій, психолого-педагогічного моніторингу;

—контроль результатів та їх порівняння з даними прогнозу;

—науково-методичне уточнення структурних параметрів моделі.
У процесі дослідження розроблена педагогічна модель була реалізована через чотири її підсистеми — навчальну, виховну, соціально-педагогічну й фізкультурно-оздоровчу, що дозволило нам системати­зувати основні засоби педагогічної системи в процесі її реалізації:

•державні стандарти;

•шкільний компонент;

•режим повного дня;

•матеріально-технічна база фізкультурно-оздоровчої роботи;

•засоби збагачення соціально-педагогічного середовища: мікросоціум; батьки; педагоги; фахівці різного лікарняно-педагогічного та фізкультурно-оздоровчого профілю; дозвілля; засоби масової інформації; ініціативна діяльність вихованців; культурно-спортивні та реабілітаційні установи.

Загальнодійовим структурним компонентом адаптивної технологічної моделі формування в учнів здоров'я і здорового спо­собу життя є блок методів педагогічної системи, який представле­но в такій послідовності:

•методи управління — подано адекватно реалізації базових функцій означеної моделі на різних етапах її виконання: моделювання ситуації педагогічної взаємодії; прогнозування результату; збір та аналіз поточної інформації; регулювання та стимулювання діяльності учасників експериментального процесу;

•дидактичні методи — подано адекватно логіці вирішення низ­ки завдань, що входять до змісту, як адаптивної моделі школи, так і інтегрованої моделі взаємодії соціальних інститутів формування в учнів здорового способу життя: рейтингово-модульний метод; семестрово-заліковий; рефлексивно-спонукальний метод; програмно-прогнозуючий метод; методи виховання; методи самодіагностики и самоаналізу; методи самоорганізації, самовиховання й самоуправління; методи педагогічного супроводу;

• методи теорії та методики фізичного виховання та спортивної підготовки використано адекватно змісту завдань фізичного розвитку та функціональної підготовки учнів на різних етапах реалізації інтегральної й адаптивної моделі взаємодії соціальних інститутів формування в учнів здорового способу життя та здоров'я: метод диференційованої фізичної вправи; метод інтегрованої фізичної вправи; метод біомеханічного стимулювання; метод регламентації потужності та обсягу фізичного навантаження; методи розвитку силових, швидкісних здібностей; методи розвитку гнучкості, витривалості, спритності, ме­тоди загартування тіла та методи лікарняно-педагогічного контролю.

3 огляду на сучасне різноманіття класифікацій методів, що використані в розробленій педагогічній системі, ми вважаємо, що цілком достатнім і доцільним підходом до вибору того чи іншого методу може служите його власна сутність, адекватне призначення (системність, аспектність, ефективність, технологічність, додатковість). На основі базових функцій системи взаємодії соціальних інститутів суспільства формування в дітей здоров'я, здорового способу життя реалізується діяльність такого соціального інституту, як ви­ховання й розвиток дітей дошкільного віку. У структурі розробленої моделі були створені найбільш сприятливі умови для цілеспрямованого та ефективного використання педагогічних факторів у дошкільному закладі. Реалізація цих умов регламентувалася держав­ною «Програмою виховання в дитячому садку», яка була нами оптимізована і враховувала такі положення (див. рис. 3.3.3):

—у програмі визначені інтегративні позиції змісту занять з розумового, морального, естетичного, трудового та фізичного ви­ховання дітей. Конкретно структуровані знання, уміння та навички, які мають засвоїти діти на різних вікових етапах, а також якості, що необхідно виховати з урахуванням вимог загальноосвітньої школи;

—експериментально встановлений оптимальний руховий ре­жим, вікові періоди формування рухових навичок і вмінь, розвиток фізичних якостей, працездатності, загартування організму;

—повністю забезпечуються такі гігієнічні умови для закладів здоров'я й оптимально фізичного розвитку, як раціональний режим дня, повноцінне харчування, достатнє перебування на свіжому повітрі, заходи щодо загартовування;

—цілеспрямовано формується знання про здоров'я людини та форми його збереження, розвиток та збагачення, про здоровий спосіб життя, про шкідливі звички та методи їх подолання;

—створені сприятливі умови оптимального сполучення всіх засобів і форм спрямованого використання фізичної культури;

—діти перебувають серед однолітків, то сприяє вирішенню важливих виховних завдань на підставі факторів формування особистості.

Отже, підсистема дитячого садочка в загальній педагогічній системі взаємодії соціальних інститутів спрямована на досягнення мети — забезпечення оптимального рухового режиму, інтелектуальних навантажень для досягнення позитивного психолого-емоційного стану, нормального фізичного розвитку, зміцнення здоров'я та формування здорового способу життя (див. рис. 3.3.3).

У структурі педагогічної діяльності дитячого садка особливе місце посідають форми фізкультурно-оздоровчої роботи, спрямованої на формування позитивно1 мотивації до рухової активності, здоров'я, знань і навичок здорового способу життя. У розробленій моделі були оптимізовані такі форми навчально-виховних та фізкультурно-оздоровчих занять (див. рис, 3.3.3):

—заняття фізичними вправами у формі уроку;

—заняття фізичними вправами в режимі дня дитячого садка (ранкова гімнастика, гігієнічна гімнастика після денного сну, рухливі ігри, спортивні розваги, фізкультхвилинки, прогулянки, дні здоров'я);

—фізкультурно-оздоровчі свята, пішохідні прогулянки в зоні відпочинку, заняття спортивними та іншими видами танцю;

— самостійна рухова діяльність дітей.

У процесі реалізації представлених форм фізкультурно-оздо­ровчої роботи постійно функціонував блок медико-педагогічного кон­тролю, основним завданням якого було визначити стан здоров'я дитини та включити її до відповідної групи: основної, підготовчої або спеціальної. Це функція лікаря-педіатра.

Рис. 3.3.3. Технологічна модель взаємодії дошкільного навчального закладу та загальноосвітньої школи в системі соціальних інститутів суспільства з формування в дітей здорового способу життя

Викладені структурні параметри педагогічної моделі дошкільного навчального закладу обумовлюють низку організаційно-методичних вимог. Функціонування системи фізкультурно-оздоровчої ро­боти, діяльності з формування в дітей здорового способу життя повинно бути забезпечено матеріально-технічними та фінансовими ресурсами, кваліфікованими педагогічними кадрами, конструктивним піклуванням та співробітництвом з такими соціальними інститутами суспільства, як селищна рада, відділ освіти Слов'янської районної державної адміністрації, органи охорони здоров'я, школа, бібліотеки, Будинок культури. Реалізація систематизованих умов оптимального функціонування цієї моделі є гарантом її соціально-педагогічної ефективності:

— формується в дітей дошкільного віку фундамент гармонійного розумового й фізичного розвитку, зміцнення здоров'я, фізичної освіти і виховання, накопичуються передумови для успішного оволодіння знаннями и навичками здорового способу життя, виробничо-трудовими, соціально-побутовими, навчальними та іншими соціально актуальними діями;