Взаємодія соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків (стр. 59 из 71)

1)підвищення рівня здоров'я учнів конкретної вікової групи, класу, сім'ї (за показниками соматичного, психоемоційного та соціально-педагогічного стану; за показниками зменшення кількості учнів підготовчої та спеціальної груп) у балах та відсотках;

2)зменшення кількості учнів, які страждали від повторних захворювань (статистичні дані) в абсолютних одиницях та відсотках;

3)зниження кількості пропущених уроків з причини захворювань (статистичні дані) в абсолютних одиницях та відсотках;

4)підвищення рівня загальної фізичної підготовленості учнів в абсолютних одиницях, балах та відсотках;

5)підвищення рівня якості фонду життєво актуальних рухових умінь та навичок в абсолютних одиницях, балах та відсотках;

6)підвищення рівня добової та тижневої рухової активності учнів (оцінка моторної щільності в умовах побутової, трудової, навчально-виховної, самостійної рухової діяльності) в абсолютних одиницях, балах та відсотках;

7)кумулятивний ефект підвищення рівня сформованості та якості основних компонентів здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл селища (оцінка мотиваційно-потребнісного, афективного, гностичного, аксіологічного та праксіологічного компонентів) у балах та відсотках;

8)критерії прогнозування індивідуальних та групових тенденцій (позитивних, негативних) розвитку здоров'я та формування здорового способу життя учнів, які проживають у селищі, в абсолютних одиницях та відсотках.

Раціональне дозування потужності та обсягу педагогічних факторів навчально-виховного процесу в структурі кожної технологічно-педагогічної моделі формування в учнів здорового способу життя було психолого-педагогічною та фізіологічною основою вдосконалення їх фізичного стану за рахунок зростання функціональних можливостей організму, підвищення нервово-м'язової працездатності та загальної фізичної підготовленості.

Використання критеріїв оцінки ефективності технологічних моделей дозволило нам здійснити якісне управління формами навчально-виховного процесу, особливо в умовах використання фізичних навантажень різної потужності, обсягу та морфолого-функціонального спрямування. Означені критерії визначили наявність в учнів функціональної залежності між локомоторного системою, з одного боку, і центральною нервовою системою — з іншого. Результатом такої залежності, на думку М. Могендровича [235], В. Грирогенка [88], Л. Сергієнка [336], Т. Круцевич [189], є формування домінуючої позиції моторного аналізатора у співвідношенні з вегетативною системою організму учнів.

Реалізація соматичних, психоемоційних і соціальних параметрів здоров'я в процесі формування в учнів здорового способу життя вимагала від нас розробки системи критеріїв оцінки рівня досягнень кожного учня експериментальної школи. Вирішуючи цю проблему, ми враховували, що реформування загальної освіти передбачає реалізацію принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання з інформаційної форми на розвиток особистості людини, індивідуально-диференційований підхід до навчання та, відповідно, оцінювання навчальних досягнень кожного учня у сфері формування здорового способу життя, культури здоров'я.

Ми в процесі дослідження розуміли, що завданням системи оцінювання є визначення на кожному етапі формування здорового способу життя учнів рівня навчальних досягнень. Це важливо з огляду на те, що нашими завданнями було не просто дати учням суму знань, а сформувати в них адекватний комплекс компетенцій. Структура компетенцій у повному обсязі представлена диференційованою характеристикою базових компонентів здорового способу життя учнів загальноосвітньої школи в підрозділі 3.2. Відповідно до її змісту ми виділили систему суттєвих показників, що утворювали, доповнювали та визначали інформаційну значущість критеріїв оцінки рівня сформованості компонентів і в цілому рівня здорового способу життя учнів.

На основі базових положень теорії мотивованих диференційно-інтегральних оптимумів педагогічних факторів у психофізичному розвитку людини [91] розроблено низку суттєвих вимог відносно трансформації показників педагогічних та психологічних реакцій, процесів, новоутворень, знань, умінь, навичок і та ін. у критерії оцінки рівня їх розвитку:

1)високий рівень кореляції показників, що можуть утворити структурно-функціональний кумулятивний ефект певного рівня розвитку психолого-педагогічного явища, що вивчається, оцінюється;

2)якісною основою критеріїв є їх надійність та інформаційна ємність, які формують педагогічну оцінку (узагальнена міра успіху в певному контрольному завданні);

3)інформативність показників та їх кількість повинна бути достатньою для визначення шкали оцінки психолого-педагогічного явища;

4)кількість показників, що утворюють критерій, повинна бути такою, щоб об'єктивно відображати структурно-функціональні зв’язки в системі тих психолого-педагогічних явищ, що досліджуються (оцінюються);

5)утворення критеріїв повинно здійснюватися на позитивному принципі, при якому оцінки не поділяються на позитивні та негативні, а виконують діагностичну, пізнавально-виховну, стимулюючу, управлінську та саморегулюючу функції.

Отже, на основі викладених вимог у відповідності до змісту базових компонентів здорового способу життя учнів (див. 3.2) нами були розроблені спеціальні критерії оцінювання означеного педагогічного явища та побудована модель шкали оцінок його основних параметрів розвитку (див. рис.4.1.1).

Структурно-функціональний зв'язок між критеріями оцінки та моделлю шкали їх кількісних та якісних показників [89; 91] дозволив нам сформулювати низку критеріїв діагностики рівня сформованості в учнів загальноосвітніх шкіл здорового способу життя:

1)рецептивно-продуктивний критерій (від 1 до 3 балів) — учень володіє: адекватним навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання й відтворення окремих фактів, елементів, понять, навичок у галузі формування здоров'я та здорового способу життя, при несформованій мотивації(К 1);

2)репродуктивний критерій (від 4 до 6 балів) — учень володіє: матеріалом на рівні вищому, ніж початковий, здатний за допомогою вчителя відтворити значну його частину; володіє навичками особистої та суспільної гігієни та елементарними вміннями здорового способу життя; мають місце компоненти позитивної мотивації (К 2);

3)конструктивно-варіативний критерій (від 7 до 9 балів) — учень уміє зіставляти, систематизувати, узагальнювати інформацію відносно здоров'я та здорового способу життя, під керівництвом учителя та самостійно застосовувати її на практиці; контролювати власну діяльність, виправляти помилки, добирати аргументи на підтвердження певних думок, положень, методик фізкультурно-оздоровчої роботи та формування здорового способу життя (позитивна динаміка показника в мотивації) (К 3);

Рис 4.1.1. Модель прогресуючої шкали оцінки рівня сформованості в учнів здорового способу життя

4) креативний критерій (від 10 до 12 балів) — учень вільно та самостійно висловлює власні думки, відчуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності в галузі формування здоров'я та здорового способу життя; самостійно оцінює результати означеної роботи; виявляє особисту позицію до них; самостійно знаходить додаткові джерела інформації; використовує знання та навички здорового способу життя відповідно до мети і завдань загальносуспільної та власної програми формування здоров'я та здорового способу життя; свідомо ставиться до свого здоров'я як до соціально-особистісної цінності; має власний рівень позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, спортом та до здорового способу життя (К 4).

Відповідно до викладених критеріїв діагностування рівня сформованості здорового способу життя в учнів загальноосвітніх закладів нами була розроблена модель прогресуючої шкали оцінок (див. рис. 4.1.1).

Розбудована модель прогресуючої шкали оцінок, що ілюструє рисунок 4.1.1, дозволила нам при її використанні рівні приросту результатів оцінювати диференційовано в динаміці. Чим вищі абсолютні прирости показників, тим вища динаміка застосування оцінки. Означена модель побудована з урахуванням 12-бальної системи оцінок, технологія якої використовується в загальноосвітніх школах України.

Розроблена та науково обґрунтована система критеріїв оцінювання рівня сформованості здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл орієнтує педагогів, психологів, педагогів-реабілітаторів, соціальних педагогів та фахівців цієї сфери, батьків на те, що при оцінюванні та інтерпретації отриманих результатів потрібно враховувати рівень позитивних досягнень учня, а не ступінь його невдач у сфері формування здоров'я, здорового способу життя й загалом культури здоров'я.

Отже, результати наших досліджень в аспекті розробки критеріальних основ оцінювання рівня здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл дозволили нам сформулювати такі висновки:

—критерії оцінювання рівня сформованості здорового способу життя в учнів с результатом системних теоретичних та експериментальних досліджень, логічного узагальнення адекватного структурно-функціональним особливостям навчально-виховного процесу в загальній інноваційній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованих на формування в молодого покоління здоров'я, фізичної культури й культури здоров'я як соціально-особистісної цінності;