—критерії оцінки означеного педагогічного явища повинні бути функціонально структуровані так, щоб відображати кількісні та якісні зміни, які відбуваються в психоемоційній та фізичній сферах учнів під впливом інноваційної системи, педагогічних технологічних моделей, різноманітних педагогічних форм розвитку здоров'я, формування в них здорового способу життя;
— критеріальна основа оцінки рівня сформованості здорового способу життя в учнів загальноосвітньої школи є інтегративною базою формування цілісного педагогічного явища — здоровий спосіб життя, яке в процесі реалізації інноваційної системи диференціюється на такі рівні:
а) рецептивно-продуктивний рівень здорового способу життя;
б) репродуктивний рівень здорового способу життя;
в) конструктивно-варіативний рівень здорового способу життя; г) креативний рівень здорового способу життя. Кожний рівень визначається на основі прогресуючої шкали оцінок, якій притаманна висока інформативність та об'єктивність:
— ефективність розробленої критеріальної основи оцінювання рівня сформованості здорового способу життя учнів визначалася такими педагогічними умовами:
а) критерії слугували засобом установлення структурно-функціональних зв'язків між усіма компонентами системи, що досліджується;
б) якісні показники подавалися та аналізувалися в єдності з кількісними показниками педагогічних процесів, технологій, програм, явищ в аспекті ієрархії їх відносин та взаємодії;
в) критерії відбивали основні психолого-фізіологічні закономірності формування особистості учнів різного віку та статі;
г) критерії оцінювання ґрунтувалися на позитивному принципі, при якому отримані оцінки не поділялися на позитивні та негативні, що обумовило можливість об'єктивно враховувати рівень досягнень учня в процесі формування здоров'я та здорового способу життя, а не ступінь його невдач (позитивна мотивація досягнення);
— критеріальна основа оцінювання сформованості здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл є системою визначення
в них не тільки мотиваційно-потребнісних, когнітивних, аксіологічних, праксіологічних та афективних складових здорового способу життя дітей і підлітків, а й діагностування рівня їх компетентності і в такій соціально-педагогічній сфері, як розвиток здоров'я та формування фізичної культури й культури здоров'я нації.
Відповідно до визначених мети й завдань протягом 1999— 2007 рр. нами проведено комплексне дослідження, яке було спрямовано на виявлення особливостей, змісту, характеру, потреб учнів загальноосвітньої школи та системи цінностей, на які орієнтуються в сучасних умовах діти, у процесі формування в них здоров'я та здорового способу життя; на обґрунтування та розробку теоретичних і методологічних засад взаємодії соціальних інститутів формування в означених учнів здоров'я та здорового способу життя визначалися низкою концептуальних положень експериментальної роботи:
— формування здорового способу життя ми розглядали не як один з напрямків роботи загальноосвітньої школи, а як відкриту соціально-педагогічну систему взаємодії різних соціальних інститутів суспільства в контексті досліджуваної науково-соціальної проблеми. Водночас, у процесі дослідження акцентувалася увага на тому, що вищезазначена відкрита соціально-педагогічна система взаємодії різних соціальних інститутів суспільства є складно організованою, багатофункціональною, самостійною, взаємозв'язки та взаємодія складових компонентів якої не тільки стихійно та відносно спрямовано ефективно впливають на соціалізацію особистості, а й забезпечують формування в школярів здорового способу життя, здоров'я;
—реалізація концепції відкритої педагогічної системив процес і нашого дослідження забезпечила визначення дієвих ролей соціальних інститутів (загальноосвітня школа, лікарня, Будинок природи та дозвілля, дитячий садок, бібліотека, рада ветеранів, громадська організація «Успіх», селищна рада), де саме загальноосвітня школа I—III ступенів як структурно-функціональний компонент (суб'єкт педагогічної системи) цілісної відкритої системи стала домінантним конструктором у створенні оптимальних умов та
реалізації завдань щодо формування здорового способу життя учнів, який в освітньому середовищі інтегрував взаємодію всіх інших соціальних інститутів;
—розробка педагогічних технологій планування роботи, прогнозування результатів та їх психолого-педагогічний і соціальний моніторинг, визначення базових науково-методичних напрямків щодо формування здорового способу життя учнів здійснювалися на основі врахування тенденцій психолого-фізичного розвитку дітей регіону, мікроосвітнього та мезосоціального середовища, соціально-економічних, культурно-історичних та екологічних основ життя селища, у якому здійснювався формувальний педагогічний та соціальний експеримент;
— визначення соціального педагога, психолога, учителя, вихователя, лікаря, культпрацівника, бібліотекаря, батьків, представника влади центральною дієвою фігурою, органічним компонентом відкритої соціально-педагогічної системи (за умов їх високопрофесійної готовності) забезпечило ефективне вирішення завдань формувального експерименту з підвищення якості здоров'я учнів, формування в них знань, навичок і вмінь здорового способу життя, свідомого ставлення до свого здоров'я як соціально-особистісної цінності.
Результати експериментальної роботи дозволили нам установити, що одним з потужних чинників ефективності розробленої концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здоров'я та здорового способу життя учнів загальноосвітньої школи (у межах відкритої педагогічної системи) є система спеціально розроблених принципів проектування та експериментального впровадження в освітнє середовище означеної моделі. Найбільш актуальним, на наш погляд, в обґрунтуванні ефективності розробленої відкритої педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства з цієї проблеми є те, що вони найповніше відображають науково-методичні закономірності організації, структурування та функціонування концептуальної моделі та технологічних моделей суб'єктів відкритої педагогічної системи формування здорового способу життя учнів загальноосвітньої школи.
Використання основних положень цих принципів представлені в параграфі 3.4 з метою обґрунтування результатів формувального експерименту.
Принцип системності та визначальної ролі мети соціально-педагогічного дослідження як системоутворюючого фактора обумовив проектування концептуальної моделі та технологічних моделей суб'єктів відкритої педагогічної системи формування здорового способу життя в учнів в умовах її орієнтації (прогнозування) на корисний результат, який виражається в статистично-достовірному зростанні показників гностичного, аксіологічного, праксіологічного, мотиваційно-потребнісного та афективного компонентів здорового способу життя учнів. Ефективність його впливу проявляється в тому, що він створює координати умов, у яких здійснюється оптимальне формування здоров'я та здорового способу життя учнів шляхом неперервності, досягнення цілісності й послідовності, трансформації останнього в системний процес, що тривав упродовж усього формувального педагогічного експерименту.
Він включає й нероздільність навчання, виховання, заняття фізичними вправами, загартування тіла, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкованості змісту, у формуванні цілісної, всебічно розвиненої, з високим рівнем культури здоров'я особистості учнів загальноосвітньої школи. Позитивні результати формувального педагогічного експерименту були обумовлені тим, що положення зазначеного принципу дали змогу в концептуальній моделі та технологічних моделях суб'єктів педагогічної моделі формування здорового способу життя в учнів реалізувати методологічне положення про те, що факт наявності структурних відношень різного типу в цілісній системі ще не дає підстав вважати будь-який компонент складної педагогічної системи елементом її структури. Елементом структури цієї моделі були лише ті компонента, що мали функціональні можливості не нижче рівня зв'язків, характерних для відкритої педагогічної системи формування в учнів загальноосвітньої школи здоров'я та здорового способу життя.
На наш погляд, саме таке структурування механізмів взаємодії відкритої педагогічної системи (моделі) формування здоров’я та здорового способу життя в учнів визначає її ефективність з таких параметрів формувального експерименту, як зростання показників позитивної мотивації в учнів до систематичних занять фізкультурою, спортом, до здорового способу життя; покращення показників соматичного здоров'я та рухової підготовленості учнів; збільшення кількості соціальних мотиваторів здорового способу життя; ріст показників, що входять до структури когнітивного та афективного компонентів здорового способу життя.
Принцип наступності та перспективності в реалізації системи взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл був основою інтеріоризації, яка органічно пов'язана з поняттям соціалізації свідомості дитини, здібності креативного мислення при переході з однієї вікової групи в наступну (вікові закономірності генезису). Означена педагогічна система розбудовувалася та впроваджувалася в освітнє середовище з урахуванням соціалізуючого впливу дидактичних факторів формування здорового способу життя учнів на рівні суб'єктів відкритої соціально-педагогічної системи. Такий підхід, на нашу думку, став основою позитивної динаміки показників гностичного, аксіологічного, праксіологічного, мотиваційного, потребнісного та афективного компонентів здорового способу життя учнів.