5.Шанування людиною будь-якої форми життя, усвідомлення своєї єдності із Всесвітом, екоохоронний тип поведінки [275, с. 50].
П. Щербань [425, с. 115] виділяє низку критеріїв вихованості особистості. На нашу думку, вихованість є складовою частиною морального здоров'я людини. Наведемо кілька показників:
—культура спілкування, висока мовна культура, володіння українською мовою;
—сформованість творчої особистості, цивілізованого господаря, дбайливе ставлення до природи;
—чуття духовної єдності поколінь; любові й поваги до батька і матері, свого роду та історії рідного народу;
—шанобливе ставлення до культури, звичаїв, традицій українського та інших народів;
—висока художньо-естетична освіченість і вихованість, побутова та гігієнічна культура;
—благородство, почуття власної гідності, готовність захищати слабших, турбота про молодших, шляхетне ставлення до дівчини, жінки, матері, бабусі.
На людину постійно діє ціла низка факторів, які можна поділити на внутрішні та зовнішні. До останніх, зокрема, належить і стан того середовища, де вона мешкає, де відбувається безпосередньо її основна діяльність (праця, навчання тощо). Згідно з С. Литвин-Кіндратюк, Б. Кіндратюк, поняття еколого-психологічного благополуччя містить у собі якості, з одного боку, природного середовища, предметно-просторового довкілля, соціального середовища, з іншого — усього різноманіття інформаційного простору-часу (освітленість, природні та штучні звуки та шуми, запахи, телебачення, кібернетичне довкілля тощо).
Учені виділяють основні критерії, які дозволяють оцінити стан еколого-психологічного благополуччя-неблагополуччя довкілля:
1.Різноманітність структури життєвого середовища (розмаїття — збідненість).
2.Характер взаємодії компонентів і підкомпонентів життєвого середовища (близькість — віддаленість між ними).
3.Стан функціонування екосоціальних систем (чистота—забрудненість, культурність — акультурність).
4.Відповідність життєвого довкілля статевим, віковим та індивідуальним особливостям протікання психологічних процесів і психолого-фізіологічним можливостям людини (рівень завантаженості інформаційного простору, забезпечення інформаційно-психологічної безпеки тощо)[209,с. 128—129].
Ми вважаємо, що критерії здоров'я мають складатися з кількох компонентів, кожен з яких має власні складові. 1. Когнітивний компонент—знання про:
— здоров'я, його цінність, складові здоров'я (фізичне, психологічне, моральне, духовне);
—гендерні, вікові, соціальні особливості розвитку здоров’я;
—охорону здоров'я, способи здорового способу життя;
—превентивні (профілактичні) засоби запобігання ушкодження будь-яких складових здоров'я.
2. Аксіологічний компонент—
Людина повинна мати ціннісні установки на:
—значення гігієни, дотримання чистоти, правильного раціону; важливість щеплення у профілактиці хвороб;
—цінність людського життя та здорового життя зокрема;
—стійкі переконання щодо здорового способу життя;
—паритетні, поважливі стосунки;
—особисту та соціальну відповідальність;
—подолання стереотипів; упереджень, агресії.
3. Інструментальний компонент—
Людина повинна вміти:
—застосовувати прості та дійові заходи протидії організму інфекціям;
—підтримувати своє здоров'я в належному стані;
—переконувати інших у тому, що здоров'я — найцінніший скарб людини;
—конструктивно спілкуватися з представниками різних соціальних груп;
—конструктивно вирішувати конфліктні ситуації;
—діяти в умовах полікультурності;
—виявляти гнучкість мислення.
4. Якісний компонент—
Людина повинна бути:
—толерантною;
— емпатійною;
—критично мислячою;
— соціально гнучкою;
—соціально перцептивною;
—емоційно стабільною;
—самостійною;
—творчо мислячою;
—чуйною;
—повноцінно функціонуючою (за К. Роджерсом) [450]. До критеріїв морального здоров'я зараховуємо такі:
—вихованість;
—наявність життєвих цінностей;
—стійка моральна позиція;
—цілеспрямованість;
—ініціативність;
—відповідальність;
—організованість;
—порядність;
—чесність тощо
Перелічені якості особистості є показником того, наскільки в людини сформована моральна сфера. Звичайно, на рівень цих якостей впливатимуть стиль виховання в сім'ї, найближче соціальне оточення дитини, стиль керівництва педагогів у навчальних закладах. Треба зауважити, що повноцінно здорової людини навіть при наявності високого рівня фізичного здоров'я, але за відсутності морального, бути не може.
Визначення рівнів критеріїв морального здоров'я ускладнюється тим, що в літературі майже немає відповідних методик для чіткого визначення ступеня розвитку.
Автори «Робочої книги вихователя» [325, с. 242—245] пропонують анкету для вивчення рівня вихованості учнів, яка містить такі показники:
—суспільно-політична активність;
—почуття патріотизму;
—почуття громадянської відповідальності;
—ощадливість:
—допитливість;
—працьовитість;
—гуманність;
—цілеспрямованість;
—вимогливість до себе.
Під час обробки даних за цією анкетою кожен учень отримує відповідні рівні кожного показники: високий, середній, низький, дуже низький.
Ми вважаємо, що деякі критерії морального здоров'я можна визначити за допомогою методу експертних оцінок. До групи експертів включаємо вчителів, батьків, однолітків, а також близьке оточення дитини.
Серед показників психологічного здоров'я виокремлюємо такі:
— комунікативність;
—агресивність (наявність-відсутність);
—тривожність;
—самооцінка (адекватна-неадекватна);
—адекватне відчуття та сприйняття навколишнього середовища;
—рівень конфліктності;
—креативність;
—емоційна стабільність.
Психологічне здоров'я людини — це правильне сприйняття дійсності, адекватне реагування на події,уміння оцінювати свої та чужі вчинки, приймати відповідальні рішення та відстоювати власну думку в конфліктній ситуації та дискусіях, тобто це вміння, якості, які людина використовує щоденно. Звичайно, ступінь розвитку та вираженість залежно від вроджених особливостей можуть бути різними, велике відхилення від норми спричиняє дискомфорт та впливає на загальне здоров'я людини.
Відомий український академік, хірург М. Амосов уперше звернув увагу на те, що є необхідність у кількісному визначенні фізичного здоров'я людини. На його думку, «рівень здоров'я» — інтенсивність проявів життя в нормальних умовах середовища, що визначається тренованістю структурних елементів організму, а «кількість здоров'я» — це межі змін зовнішніх умов, у яких ще продовжується життя. Безпосередньо «кількість здоров'я» можна виразити в понятті «резервні потужності». За М. Амосовим, «здоров'я — це максимальна продуктивність органів при збереженні якісних меж їх функцій» [10].
Як відзначають дослідники психології здоров'я, у процесі еволюції були сформовані два механізми енергетичного забезпечення фізіологічної діяльності. Це анаеробний (без участі кисню) та аеробний (з використанням кисню) механізми.
Людина має ці два механізми, але їх співвідношення змінюються від того, яке фізичне навантаження (за тривалістю, потужністю) вона відчуває. При недовготривалому навантаженні, інтенсивній діяльності працює анаеробний вид, тоді як під час довготривалої роботи з низькою інтенсивністю основну роль виконує аеробний механізм.
Аеробна працездатність оцінюється згідно з тим, скільки кисню використовує організм максимально. Всесвітня організація охорони здоров'я використовує цей показник як один з надійніших методів для того, щоб оцінити працездатність людини, звичайно, що ці показники корелюють між собою [306, с. 12].
Згідно з Д. Давиденко [306, с. 17—18], фізичний стан визначається не менше, ніж трьома складовими:
—здоров'ям (відповідність показників життєдіяльності віковій нормі та ступеню стійкості організму до негативних зовнішніх впливів);
—конституцією тіла;
—станом фізіологічних функцій.
А також нормальним функціонуванням органів та систем організму, зокрема й систем, що відображають його життєзабезпечення. Тобто, визначивши основні показники діяльності систем, можна оцінити стан фізичного здоров'я в цілому.
Для оцінювання фізичного здоров'я за зазначеною методикою необхідно заміряти такі показники:
—частота пульсу;
—вага тіла;
—зріст;
—рівень артеріального тиску.
Автором наводиться формула визначення рівня фізичного стану та таблиця з п'ятирівневою шкалою, яка враховує гендерні відмінності.
За допомогою методу «Мозковий штурм» підліткам пропонувалося назвати власні критерії, за якими можна вважати людину здоровою. Аналіз інформації виявив збіг у відповідях дівчаток та хлопчиків:
•чистий, охайний одяг (дівчата додають—«підібраний зі смаком»); колір шкіри;
•запах;
•зовнішній вигляд узагалі.
Дівчата подали більш розширену інформацію. Для них також важливі такі показники:
•стан волосся;
•стан рук;
•стрункість чи повнота фігури.
I для дівчат, і для юнаків важлива поведінка особи:
•манера поведінки;
•урівноваженість;
•стриманість;
•чи займається спортом (відвідує спортивні гуртки);
• наявність шкідливих звичок (паління, уживання алкоголю, наркотичних речовин).
Серед джерел, з яких можна черпати здоров'я, стимулювати й підтримувати здоровий стан, учні виділили варіанти фізичного, морального, психологічного та духовного здоров'я:
• психологічне здоров'я:
—стан відчуття щастя;
—сміх;
—спілкування з однолітками, однодумцями;
—набуття нових вражень (під час мандрів);
• фізичне здоров'я: