Підготовка до ЗНО - українська мова (стр. 12 из 21)
1. Речення з прямою мовою
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
2. Тире треба поставити в реченні
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
3. Кому (коми) треба поставити в реченнях
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
●Текст 10
(1)Коли саме людина збагне що таке доля? (2)Одна в пізнішому віці коли змарнує свої літа і свою долю друга взагалі ніколи не пізнає. (3)Може ти скажеш а для чого це бути вірним долі? (4)І це питання буде найнедоречнішим бо доля не має мети (для чого росте дерево? для чого тече річка?) вона є а існуючи вже має мету. (5)І в цій широкості долі яка ширша (і незрівнянно!) за мету справжні розкоші життя. (6)Хоч розкоші ці своєрідні від них синці не сходять з голови на яку сиплються горіхи і яблука і тяжкі грудки але доля не відгороджує нас від болю вона не зважає на біль. (7)Так і справжня людина на біль не зважає.
(За В. Стусом)
1. Відокремлену обставину, виражену одиничним дієприслівником, треба виділити комами в реченні:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
2. Двокрапку треба поставити в реченні:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
3. Вставне слово треба відокремити комою в реченні:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
●Текст 11
(1)Найголовніша ознака індивідуальності народу це його мова. (2) Мова знаряддя для засвоєння спадщини минулого найвищих здобутків людської культури. (3) Завдяки прилученню дитини до чарів слова в неї виникає спрага пізнання бажання глибше опанувати духовні багатства людства.
(4) Слово наймогутніше знаряддя що уможливлює перегук поколінь. (5) Воно є запорукою нашої гідності й незнищенності. (6) В.Сухомлинський казав що словом можна створити красу душі. (7) Прилучення до скарбів рідної мови надає нам духовної дужості.
(За І. Вихованцем)
1. Позначте речення, у яких ужито прикметники найвищого ступеня:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
2. Позначте речення, ускладнені однорідними членами:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
3. Позначте речення з тире між підметом і присудком:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
●Текст 12
(1) Мово рідна ти безконечна могутня як море. (2) Скарбе мій єдиний з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. (3) Без тебе я перекотиполе що його вітер несе в сіру безвість. (4) Ти клекочеш у гніві як вулкан. (5) Ти зігріваєш словом мов сонце. (6) Ти місток до прийдешнього про яке мріяло людство. (7) Красо моя єдина печаль проймає що не вистачить життя аби переплисти твій мовний океан.
(За С. Плачиндою)
1. Позначте речення, ускладнені звертаннями:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
2. Позначте речення з порівняльними зворотами:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
3. Позначте складнопідрядні речення з підрядними означальними:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Відкриті завдання з короткою відповіддю
1. Прочитайте другу частину фразеологічних зворотів:
...волю язикові;
...нагінку;
...припарки;
...прочухана.
В усіх фразеологічних зворотах на місці крапок уживається слово:
2. Прочитайте другу частину фразеологічних зворотів
... загребущі;
... не доходять;
... не підіймаються;
... сверблять.
В усіх фразеологічних зворотах на місці крапок уживається слово:
3.
Прочитайте другу частину фразеологічних зворотів:... зуба;
... на думці;
... страх на душі;
... щастя.
У всіх фразеологічних зворотах на місці крапок уживається слово:
4. Упишіть до таблиці слово викладач, узгодивши його з числівником два.
5. Упишіть до таблиці іменник стілець, узгодивши його з числівником два.
6. Упишіть до таблиці слово командир, узгодивши його з числівником чотири.
7. Впишіть до таблиці слово студент, узгодивши його з числівником двадцять три.
8. Упишіть до таблиці форму родового відмінка множини іменника стаття.
9. Упишіть до таблиці чоловіче по батькові від імені Андрій.
10. Упишіть до таблиці просту форму найвищого ступеня порівняння прикметника міцний.
11. У прикметниках вищого й найвищого ступенів порівняння виділіть неправильно утворену форму, запишіть слово правильно.
Більш рішучий, щонайдужчий, ліпший, найточніший, найменш потрібний,
якнайглибокіший, точніший.
12. У прикметниках вищого й найвищого ступенів порівняння виділіть неправильно утворену форму, запишіть слово правильно.
Вигідніший, зрозуміліший, найдорогіший, набагато зручніший, щонайповніший, якнайближчий, менш придатний.
13. У прикметниках вищого й найвищого ступенів порівняння виділіть неправильно утворену форму, запишіть слово правильно.
Більш енергійний, щонайсильніший, гірший, якнайздібніший, найменш здатний, вузькіший, ніжніший.
14. Упишіть до таблиці форму родового відмінка числівника вісімсот.
15. Упишіть до таблиці форму родового відмінка числівника шістдесят.
16. Впишіть до таблиці форму давального відмінка числівника сімдесят.
17. Упишіть до таблиці форму давального відмінка числівника двісті.
18. Упишіть до таблиці форму орудного відмінка числівника шістдесят:
19. Укажіть, до якого стилю мовлення належить ●Текст 8 (прикметник запишіть у називному відмінку).
20. Укажіть, до якого стилю мовлення належить ●Текст 9 (прикметник запишіть у називному відмінку).
21. Укажіть, до якого типу мовлення належить ●Текст 10 (назву терміна запишіть у називному відмінку).
Розвиток мовлення
І. Прочитайте уважно текст «Цінності». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання 1-6 до нього. Відповіді на запитання й завдання запишіть після слова «Відповідь».
Цінності
Цінності – соціально схвалювані уявлення більшості людей про те, що таке добро, справедливість, патріотизм, любов, дружба тощо. Вони виражають те, як повинен бути влаштований світ і якою має бути людина. Цінності не беруться під сумнів, служать еталоном й ідеалом для всіх людей. Якщо вірність є цінністю, то відступ від неї засуджується як зрада.
Цінності є переконаннями, що поділяються багатьма людьми стосовно мети, до якої потрібно прагнути. Норми й цінності тісно взаємопов'язані. Відмінність між нормою й цінністю виражається так: норми – правила поведінки, цінності – абстрактні поняття про те, що таке добро і зло, правильне й неправильне, належне й неналежне. Цінності мають загальну основу з нормами й завжди перекладаються суспільством на мову приписів.
Припис – це заборона або дозвіл що-небудь робити, звернені до індивіда або групи індивідів і виражені в будь-якій формі (усній або письмовій, формальній або неформальній). Цінності – це те, що виправдовує й надає сенсу нормам. Життя людини – цінність, а охорона життя – норма. Дитина – соціальна цінність, обов'язок батьків всіляко піклуватися про неї – соціальна норма.
Одні норми очевидні на рівні здорового глузду, і їх ми виконуємо не замислюючись. Інші вимагають від нас напруження і серйозного морального вибору. Поступатися літнім людям місцем або вітатися при зустрічі зі знайомими видається очевидним. Однак залишитися з хворою матір'ю або йти воювати за звільнення батьківщини – вибір між двома фундаментальними етичними цінностями.
До духовної сфери зрілої особистості-громадянина входять моральні, громадянські, світоглядні, екологічні, естетичні, інтелектуальні, валеологічні цінності.
Моральні цінності втілюються в найрізноманітніших виявах активності та самоактивності людини, спрямованих на утвердження у міжлюдських стосунках гуманних начал: доброти, справедливості, толерантності, щирості, сумлінності, взаємоповаги, власної гідності, відповідальності, принциповості. Усвідомлення творчої, улюбленої праці, праці за покликанням як однієї з найважливіших моральних цінностей допомагає людині реалізувати себе,
збагнути свої можливості, відчути свою потрібність людям, здатність власною працею дарувати щастя рідним, близьким і незнайомим людям, Батьківщині. Але праця, що не одухотворена моральним, гуманістичним сенсом, а використовується як засіб власного збагачення, породжує егоїзм, скнарість, цинізм, прагнення до наживи, намагання досягти успіху будь-якою ціною.