Особливості експертизи якості шоколаду, дослідження асортименту, класифікація за УКТ ЗЕД та оформлення при переміщенні через митний кордон України (стр. 13 из 24)

Для кращого розуміння приналежності шоколаду до тієї чи іншої класифікаційної групи доцільно було б розглянути Пояснення до УКТ ЗЕД. Згідно цього документу до товарної категорії 1806 20 30 відносяться продукти, загально відомі як „молочний шоколад”. У товарній підпозиції 1806 31 термін "з начинкою" означає вироби у вигляді блоків, плиток чи батонів, які мають внутрішню основу (наприклад, кремову масу, фруктову пасту, лікерну масу), покриту шоколадом. Проте глазуроване шоколадом сухе печиво не включається.

1806 20 50 - ця товарна категорія включає продукти, загально відомі як "простий шоколад".

1806 32 10 - ця товарна категорія включає суцільні блоки, плитки та батони шоколаду, які містять зерна зернових культур, горіхів або фруктів, подрібнені чи ні, розподілені по всьому об'єму шоколаду.

1806 90 11 і 1806 90 19 - ці товарні категорії включають продукти, які зазвичай можна за один раз положити в рот, і до яких належать:

- шоколадні вироби з начинкою; або

- комбінація шоколадних виробів з будь-якою їстівною речовиною прошарками; або

- суміш шоколадних виробів з будь-яким їстівним продуктом.

1806 90 31 - ця товарна позиція включає шоколадні пасхальні яйця з начинкою та інші нові форми з начинкою.

1806 90 39 – ця товарна категорія включає шоколадну вермішель, пластівці і т. п., а також суцільні або порожнисті шоколадні яйця та фігурки.

На мою думку, така класифікація є доцільною, адже вартість плитки шоколаду залежить від вмісту у ній какао продуктів. Чим більше таких продуктів містить шоколад, тим дорожче коштує. Тому дуже раціонально було класифікувати шоколад саме за цим показником. Це дає змогу також правильно нарахувати митні платежі при митному оформленні даного виду продукції.

4.2. ЗАСОБИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ

ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН ШОКОЛАДУ

Зовнішньоекономічна політика держави — це комплекс заходів, метою яких є досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту та експорту товарів. Проаналізувавши ринок шоколаду України, можна с впевненістю сказати, що держава повинна захищати вітчизняних виробників шоколаду, так як український ринок шоколадних виробів представлений багатьма іноземними фірмами, які є сильними конкурентами вітчизняним.

Засоби державного регулювання переміщення через митний кордон України товарів поділяються на дві групи – засоби тарифного та нетарифного регулювання (див. рис.)

Класифікація засобів державного регулювання переміщення через митний кордон України товарів

Головним інструментом державної політики є метод тарифного регулювання, який займає одне з центральних місць у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни і тим чином дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток. Мито захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств[26].

Законом України «Про Єдиний митний тариф» визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом. Систематизований збірник ставок мита єдиний для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами. Ставки митного тарифу встановлюються Законами України і Постановами Кабінету Міністрів України. В 1994 році було створено Митно-тарифну раду. До її складу входять представники Міністерства економіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України[27]. Вона займається розробкою пропозицій з питань митно-тарифного регулювання та врахування при цьому інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

За своєю структурою митний тариф поділяється на експортний та імпортний.

Експортний - інструмент регулювання експорту. Його застосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджетних надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.

Імпортний - головний інструмент митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, виконує такі основні функції:

· формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;

· впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціноутворення;

· захищає окремі галузі національної економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;

· дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формувати митні союзи;

· сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого торговельного балансу.

У загальному плані мито являє собою податок на товари, що переміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, держава може регулювати (стимулювати) розвиток шоколадної галузі національної економіки. Ставки ввізного мита для шоколаду (як повні, так і пільгові) за “Єдиним митним тарифом” становлять 5ЄUR за кг [28].

Нетарифні методи регулювання – це комплекс заходів обмежувально-заборонного характеру, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок та стимулюють розвиток експортного потенціалу держави як суб’єкта світових господарських зв’язків. Методи нетарифного регулювання можна поділити на дві групи – прямі та непрямі (див. рис.)

квотування технічне регулювання

ліцензування спеціальні митні формальності

добровільне обмеження політика державних закупівель

експорту вимога щодо вмісту кінцевих

компонентів

Рис. Прямі та непрямі заходи нетарифного регулювання.

До об’єкту даної дипломної роботи сьогодні застосовуються лише непрямі методи нетарифного регулювання. Зокрема, до шоколаду застосовується технічне регулювання. Технічне регулювання – вимога з дотримання національних стандартів, одержання сертифікатів відповідності на імпортну продукцію, спеціального маркування та пакування товарів, дотримання санітарно-гігієнічних норм та інші вимоги, встановлені законодавством країни. Шоколад повинен відповідати вимогам, наведеним у ДСТУ 3924-2000 “Шоколад. Загальні технічні умови”, а також вимогам нормативної документації, наведеної у питанні 2.3. дипломної роботи. Товари, що імпортуються на територію України, підлягають обов’язковій сертифікації на предмет їхньої відповідності фармакологічним, санітарним, фітосанітарним, ветеринарним та екологічним нормам, якщо відповідні норми діють стосовно аналогічних товарів національного виробництва згідно із законами України. До товарів, що імпортуються на територію України, застосовується національний режим сертифікації. Шоколад підлягає обов’язковій сертифікації, тому при переміщенні через митний кордон України шоколад повинен мати обов’язково сертифікат відповідності (додаток ).

До засобів нетарифного регулювання відноситься також контроль державних органів:

· експортний контроль

· ветеринарний контроль

· фітосанітарний контроль