Смекни!
smekni.com

Єдність економічної і соціальної ефективності виробничої організації (стр. 13 из 23)

Загальні обсяги вантажних перевезень автомобільним транспортом по місту (з урахуванням обсягів підприємців – фізичних осіб) за 2009р. склали 6,5 млн.т вантажів, вантажна робота – 1602,8 млн.ткм. Порівняно з 2008р. обсяги перевезених вантажів зменшились на 22,3%, вантажної роботи – на 8,2%. Загальні обсяги пасажирських перевезень автобусами (з урахуванням обсягів підприємців – фізичних осіб) за 2009р. склали 109,8 млн.пасажирів, обсяг пасажирської роботи – 987,8 млн.пас.км. Порівняно з 2008р. перевезення пасажирів скоротилися на 4,9%, пасажирооборот – на 12,2%.

Аналіз зовнішнього торгового обороту (табл. 2.6) показує на скільки потужний експортний потенціал м. Харкова, а це досить вагома складова економічного потенціалу розвитку території в цілому.

За даними, які підготовлені на основі оперативної інформації Держмитслужби України, протягом січня-листопада 2009р. підприємства та організації м.Харкова експортували продукцію до 112 країн світу, імпортні товари надійшли до підприємств також із 102 країн. Експортні поставки складали 908,0 млн.дол.США, що на 21,2% менше, ніж у січні-листопаді 2008р., імпортні надходження зменшились на 46,4% і становили 713,8 млн.дол.США.


Таблиця 2.6

Географічна структура зовнішньої торгівлі м.Харкова за січень-листопад 2009 року, тис. дол.США

Експорт Імпорт
січень-листопад 2008р. січень-листопад 2009р. у% досічня-листо-пада 2008р. січень-листопад 2008р. січень-листопад 2009р. у% досічня- листо-пада 2008р.
Всього 1151566,8 907957,3 78,8 1330872,8 713833,6 53,6
Країни СНД, у т.ч. 893030,3 576683,1 64,6 553174,8 290140,9 52,5
Російська Федерація 679248,9 398629,7 58,7 460183,8 243818,6 53,0
Європа, у т.ч. 126238,0 79332,4 62,8 403516,3 222495,3 55,1
Німеччина 12808,0 5623,6 43,9 110780,3 56587,65 51,1
Франція 1588,5 1745,1 109,7 17444,5 8167,8 46,8
Чеська Республіка 1688,1 949,6 56,3 15291,4 11921,6 78,0
Азія, у т.ч. 108289,2 170770,5 157,7 317672,7 161409,0 50,8
В`єтнам 1557,2 2108,6 135,4 4095,6 3052,3 74,5
Індія 10170,8 12417,3 122,1 27129,2 28751,0 106,0
Китай 7278,3 29910,2 411,0 127672,8 60675,1 47,5
Туреччина 13920,5 10250,3 73,6 25120,2 10663,1 42,4
Африка 9608,9 51155,2 532,4 6388,9 4922,8 77,1
Америка, у т.ч. 13623,9 29218,2 214,5 48671,5 34168,0 70,2
Віргінські Острови, Британські 1824,1
Мексика 4496,4 85,2 128,7 151,1
Сполучені Штати Америки 6130,6 12166,1 198,4 31446,8 17090,3 54,3
Австралія і Океанія 776,3 797,9 102,8 1448,7 696,7 48,1

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 194,2 млн.дол. (за відповідний період 2008р. сальдо було від’ємним – 179,3 млн.дол.США).

В основному позитивне сальдо склалося за рахунок зовнішньої торгівлі товарами з країнами СНД (286,5 млн.дол.США). Серед них найбільше позитивне сальдо було з Російською Федерацією – 154,8 млн.дол.

У значних обсягах від’ємне сальдо склалося з такими країнами, як Німеччина – 51,0 млн.дол., Китай – 30,7 млн.дол., Індія – 16,3 млн.дол., Чеська Республіка – 11,0 млн.дол., Франція – 6,4 млн.дол.

Експорт товарів до країн СНД у січні-листопаді 2009р. складав 576,7 млн.дол., до інших країн світу – 331,3 млн.дол. Імпортні надходження становили 290,1 млн.дол. та 423,7 млн.дол. відповідно. Обсяги експорту товарів до країн СНД, порівняно з січнем-листопадом 2008р., зменшились на 35,4%, імпорту – на 47,5%. Обсяги експорту до інших країн світу зросли на 28,1%, імпортні надходження зменшились на 45,5%. У січні-листопаді 2009р. до країн СНД експортовано 63,5% усіх товарів, до інших країн – 36,5% (у січні-листопаді 2008р. – 77,5% і 22,5% відповідно).

З країн СНД імпортовано 40,6% усіх товарів, з інших країн світу – 59,4% (за січень-листопад 2008р. – 41,6% і 58,4% відповідно).

Відбулося збільшення експортних поставок, у порівнянні з січнем-листопадом 2008р., до країн Африки – у 5,3 раза, Азії – у 1,6 раза, Америки – у 2 рази. Основними ринками збуту товарів міста були країни СНД (63,5%), Азії (18,8%) та Європи (8,7%). Потреби в імпортних товарах на 40,6% задовольнялися за рахунок поставок з країн СНД, на 31,2% – з країн Європи та на 22,6% – з країн Азії. Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Російської Федерації – 43,9%, Казахстану – 7,9%, Білорусі – 4,5%, Китаю – 3,3%, Молдови – 2,3%, Індії – 1,4%, Ірану, Ісламської Республіки – 1,3%, Туреччини – 1,1%. Імпортні надходження – з Російської Федерації – 34,2%, Китаю –8,5%, Німеччини – 7,9%, Польщі – 4,3%, Білорусі – 4,01%, Індії – 4,0%, Італії – 3,9%, Шрі – Ланки – 1,9%, США – 2,4%.

Основними товарами, які експортувалися за межі України, були котли, машини, апарати, механічні пристрої та електричні машини і устаткування (37,0%). Основу імпорту становили котли, машини, апарати та механічні пристрої (21,0%). Провідне місце в зовнішньоторговельних операціях області займали підприємства та організації м.Харкова (77,5% від загального обсягу експорту області та 55,3% від загального обсягу імпорту області).

Необхідно також проаналізувати показники величини прибутку, що отримували підприємства України за останні роки. Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Таблиця 2.7

Обсяг прибутків підприємств за основними видами промислової діяльності за 2009 рік по м.Харкову

Категорія Прибутки підприємств галузі, тис. грн. Фінансування соціальних проектів підприємствами галузі, тис. грн..
2008 2009 2008 2009
Добувна промисловість 121600,4 125361 19819,6 21311,4
Добування паливно-енергетичних корисних копалин 106343,2 114348 11697,75 12578,2
Добування корисних копалин, крім паливно- енергетичних 10242,69 11013,6 7169,881 7709,55
Переробна промисловість 3185141 3424882 1268858 1364363
з неї
Легка промисловість 48724,99 52392,5 8283,248 8906,72
Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів 8720,261 8989,96 1421,313 1528,29
Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення 51046,82 52625,6 8320,106 8946,35
Хімічна та нафтохімічна промисловість 398213,7 410530 41997,18 45158,3
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 161210,3 166196 108193,7 116337
Металургійне виробництво та виробництво готових 173031,2 178383 18248,55 19622,1
Машинобудування 1334910 1376196 895903,5 963337
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 1144183 1179570 186490 200527

Таким чином, бачимо, що в середньому від 7% до 12% з загальної величини прибутку підприємства різних галузей направляли в 2008 та 2009 роках на соціальні заходи. Через наслідки економічної кризи, що мала місце в 2008-2009 роках, велика кількість грошей направлени підприємствами на соціальні заходи бли спрямовані головним чином на виплату вихідних допомог та компенсацій.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається) міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника. Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника. Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою може призводити до використання оборотних коштів підприємств на сплату податків, погіршання їхнього фінансового стану.


РОЗДІЛ 3. Підвищення соціальної та економічної ефективності на підприємстві

3.1 Усунення суперечок між соціальною та економічною ефективністю

Співвідношення економічної та соціальної ефективності породжує низку проблем щодо поєднання цих двох понять, особливо з точки зору вимірювання ефекту кожної з них. Необхідно зауажити, що досі не має єдиної думки фахівців з питання їх оптимального поєдання.

Усі явища мають свої причини, і протиріччя між економічною і соціальною ефективністю роботи підприємства в цьому розумінні не є виключенням. Виявлення причин протиріччя між економічною і соціальною ефективністю виробництва є важливим аспектом дослідження проблеми єдності та протиріччя економічної і соціальної ефективності. Встановлення тієї чи іншої причини протиріччя між даними категоріями необхідно для пізнання причин цих причин та подолання наявних невідповідностей.