Важливим проявом внутрішнього протиріччя між економічною і соціальною ефективністю роботи підприємства є також те, що низька соціальна ефективність може бути гальмом підвищення економічної ефективності. Ілюстрацією цього можуть служити такі приклади. Низька заробітна плата працівників не може сприяти підвищенню економічної ефективності, навіть якщо випускається продукція високої якості, і ціни на неї тримаються на рівні з іншими підприємствами.
Низький рівень доходів працівників підприємства є гальмуючим чинником: удосконалення організації виробництва (так, якщо менеджери одержують низьку заробітну плату, у них знижується стимул до використання нових методів організації і керівництва виробництвом, які б сприяли зростанню економічної ефективності роботи підприємства); раціонального використання трудових ресурсів, що виражається в збільшенні продуктивності праці; кращого використання основних виробничих фондів (низькі доходи не стимулюють дбайливого відношення працівників до устаткування, що веде до збільшення ремонтів, а отже, до простоїв машин і механізмів, що негативно позначаються на підвищенні економічної ефективності), більш повного використання матеріалів і паливно-енергетичних, інформаційних і фінансових ресурсів.
В свою чергу низька ефективність організації виробництва, використання трудових ресурсів, основних виробничих фондів, матеріальних і паливно-енергетичних, інформаційних і фінансових ресурсів визначає рівень доходів працівників підприємства. Варто ясно усвідомлювати, що умови для підвищення заробітної плати працівників створюються безпосередньо на самому підприємстві.
Розглядаючи це питання під іншим кутом зору, зауважимо, що економія на засобах безпеки веде до підвищення травматизму на виробництві, що сприяє збільшенню непродуктивних виплат по лікарняних листках, а також відтоку працівників високої кваліфікації. Можна зробити висновок, що не тільки низька економічна ефективність сприяє зниженню соціальної ефективності, але і низька соціальна ефективність може служити причиною зменшення економічної ефективності.
Низький рівень безпеки та естетичних умов сприяє зниженню ефективності організації виробництва, раціонального використання трудових ресурсів, основних виробничих фондів, матеріальних і паливно-енергетичних, інформаційних і фінансових ресурсів. Небезпечні умови праці можуть вплинути на якість виробленої продукції, тому що робітники будуть намагатися зробити свою роботу швидше, а підвищення інтенсивності не завжди супроводжується поліпшенням якості. Якщо підприємство не піклується про здоров'я працівника, це не спонукає його підвищувати рівень економічної ефективності виробництва. З іншого боку, низький рівень економічної ефективності аж ніяк не сприяє поліпшенню безпеки життєдіяльності працівників підприємства і створенню сприятливих естетичних умов.
Одним з важливих протиріч між економічною і соціальною ефективністю є протиріччя між доходами працівників і цінами, що встановлюються підприємствами на свою продукцію.
Господарюючі суб'єкти намагаються максимізувати ціни на свої товари, тому що для них це вигідно. Дуже зручно це здійснювати особливо в умовах монополії. Для цього не потрібно витрачати сили на зниження витрат на одну гривню товарної продукції, їх можна залишити на тому ж рівні, варто тільки зменшити обсяг виробництва, створюючи при цьому дефіцитне положення товару, що випускається. Ціна також може бути підвищена за рахунок сприятливої для виробника кон'юнктури ринку. Ці способи одержання більш високого прибутку набагато вигідніші для підприємства, ніж вишукування резервів зниження витрат.
Ріст цін на вироблену продукцію, з одного боку, вигідний для працівників підприємства, якщо при цьому йде підвищення їх заробітної плати. Зростання доходу сприяє розкриттю потенціалу працівників, адже в них укоріняється почуття залежності від свого підприємства, тобто фірма одержує ніби подвійний зиск. Але збільшення цін на продукцію суперечить інтересам працівників як покупців, тому що знижує їх платоспроможний попит. Це стосується не тільки товарів народного споживання, але і всієї продукції, що випускають підприємства даної держави. Тому якщо навіть машинобудівне підприємство буде підвищувати ціни на свій товар, то це дасть ланцюгову реакцію, і підвищення цін на машини, устаткування автоматично буде сприяти зростанню цін на товари народного споживання, що випускаються за допомогою цих засобів виробництва.
Зацікавленість підприємств у більш високих цінах веде до зниження реальних доходів населення, а це сприяє падінню соціальної ефективності виробництва. Така політика підвищення цін призводить до зубожіння людей, а, отже, до того, що потреби громадян не можуть задовольнятися повною мірою, що гальмує розвиток суспільства, як в матеріальному, так і в духовному плані.
Дешева робоча сила, ціною якої є заробітна плата, вигідна для підприємців. В принципі протиріччя між цінами та заробітною платою можна назвати протиріччям між цінами на товар – робоча сила й інші товари.
Наступним важливим проявом протиріччя між економічною і соціальною ефективністю діяльності підприємства є протиріччя між науково-технічним прогресом і екологічним середовищем. На перший погляд здається, що НТП – самостійна категорія, що ніяк не пов'язана ні з економічною, ні тим більше із соціальною ефективністю, але насправді це не зовсім правильне, поверхневе враження. Якщо розглянути науково-технічний прогрес більш глибоко, можна побачити, що саме прагнення підприємства працювати економічно більш ефективно, прибутково є рушійною силою НТП. Науково-технічний прогрес сприяє збільшенню продуктивності праці робітників, як одного з напрямків зростання економічної ефективності діяльності підприємства. Відомо, що високі технології створюють високооплачувані робочі місця в сфері виробництва і звичайно ж більш високий прибуток у розрахунку на одного працівника. Іншими словами, це вигідно і для підприємства, і для робіників. Тим самим встановлюється елемент стабільності в суспільстві.
Поряд зі сприятливим впливом на діяльність підприємства застосування більш продуктивної техніки погіршує стан екології, що є однією зі складових соціальної ефективності. Адже завдяки НТП добуваються у все більших обсягах і використовуються у виробництві різні види сировини та матеріалів, а це не сприяє поліпшенню навколишнього середовища. За розрахунками російських економістів, якщо всю сировину промисловості прийняти за 100 %, то лише 2 % використовується для виготовлення потрібної людині продукції, а 98 % у вигляді відходів викидається на смітник, забруднюючи навколишнє середовище, і вже не беруть участь у природному кругообігу речовин.
Високий рівень забруднення навколишнього середовища впливає негативно на ефективність організації виробництва й ефективність використання трудових ресурсів, тому що безпосередньо впливає на стан здоров'я працівників, на їх здатність трудитися. Варто помітити, що незадовільний екологічний стан непрямо впливає також на ефективність використання основних виробничих фондів (унаслідок несприятливої екології зростає рівень захворюваності трудящих, а отже, час простоїв устаткування), на ефективність використання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, ефективність використання інформаційних ресурсів (внаслідок згубного впливу на здоров'я працівників інформаційні ресурси використовуються не повною мірою), на ефективність використання фінансових засобів. У свою чергу низький рівень економічної ефективності функціонування підприємства може сприяти погіршенню стану навколишнього середовища. Особливий вплив забруднене навколишнє середовище робить на здоров'я людей, а отже, на рівень народжуваності і смертності, тобто демографічну ситуацію в країні.
Протиріччя між сучасним однобоким науково-технічним прогресом і екологічним становищем можна також інтерпретувати як прояв протиріччя між рівнем НТП і станом фізичної безпеки, здатністю відтворення нації в повному обсязі.
Серед деяких економістів існує думка, що науково-технічний прогрес і економічне зростання веде до колосального підвищення споживання, стирання розходжень у доходах і способі життя. Але високі технології також вимагають і відповідного рівня науково-технічної підготовки кадрів, що може дати тільки вища освіта. Нині не всі можуть собі дозволити одержати її, тому що для цього вимагаються значні кошти. Таке становище може призвести до того, що працівники не відповідного рівня професіоналізму можуть бути не затребувані.
Одним з основних проявів протиріччя між економічною і соціальною ефективністю діяльності підприємства можна вважати протиріччя між науково-технічним прогресом і соціальним прогресом [17].
У процесі забезпечення соціального прогресу постає задача здійснення розробки проблеми взаємозв'язку і співвідношення таких понять, як цивільне суспільство, суспільний побут і процес соціалізації і розвитку особистості.
Цивільне суспільство припускає використання громадянами прав, записаних у Конституції, головними з який є право на працю, на одержання медичної допомоги, освіти і т.п. Досвід розвинутих країн свідчить про те, що, незважаючи на високий рівень науково-технічного прогресу, у них існує і зростає безробіття, не всім доступні освіта та медична допомога.