Смекни!
smekni.com

Лекції з криміналістики 2 (стр. 6 из 13)

Таким чином, від виготовлювача до споживача наркотик про­ходить складний шлях, наприклад, Пакистан — Європа, в якому задіяні різноманітні особи злочинної організації. Очолює її, як пра­вило, раніше засуджений авторитет, котрий добре орієнтується в наркобізнесі, пов'язаний з корумпованими державними чиновни­ками. Він безпосередньо не займається скупкою або продажем нар­котиків, а лише фіксує операції, концентрує і розподіляє прибуток, відмиває «брудні» гроші.

Виробниками сировини і наркотичних засобів виступають різ­ні категорії населення, що займаються вирощуванням наркотичних культур (мак, конопля, кокаїновий кущ, ефедра). Особи, що працю­ють на фармацевтичних і хімічних підприємствах, викрадають, привласнюють наркотики. Це службовці, інженери, завідувачі скла­дів, рухом наркотичних засобів, тобто грамотні люди, фахівці-хімі-ки, здатні в домашніх умовах організувати хімічне виробництво наркотиків, «підпільний цех».

Скупники — оптовики здійснюють незаконну скупку і реалі­зацію сировини, готової продукції великими партіями. Це особи, орієнтовані на одержання прибутку і понадприбутків, з великими зв'язками в злочинному світі, ділками-виробниками наркотиків. Оптовик є, як правило, організатором, він фінансує операції, сте­жить за витратою «чорної каси».

Перевізники — це дрібні збувальники, перекупники, яких ви­користовують оптовики. Перевізниками нерідко є випадкові особи з числа знайомих, родичів, що працюють на залізничному, повіт­ряному транспорті.

Споживачі наркотиків — це особи, що постійно або нерегу­лярно приймають наркотики, власне наркомани. Нерегулярно прий­мають наркотики частіше за все молоді люди (учні загальноосвіт­ніх і спеціальних шкіл). Вони характеризуються відсутністю до­статньої волі, піддаються впливу хуліганів, легко вступають у контакт з наркоманами, починають приймати наркотики, як прави­ло, через цікавість, бажання відмітитися, одержати «кайф».

Наркоман — це хвора людина, він млявий, малорухомий, украй виснажений, мало цікавиться їжею. Його бажання — це придбання і прийом наркотику. Перебуваючи у пригніченому стані «наркотич­ного голоду», він може бути агресивним, вчиняє крадіжки, грабе­жі, проте після прийому наркотиків відчуває полегшення, ейфо­рію, відчуття припливу сил, спраги діяльності. Ейфорія швидко проходить, наступають апатія, пригніченість, спустошеність, не­охайність у зовнішньому вигляді.

2. Особливості порушення кримінальних справ і виникаючі при цьому слідчі ситуації

Особливості порушення кримінальних справ про незаконний обіг наркотичних засобів обумовлені різноманітністю обставин, пов'язаних з поняттям предмета безпосереднього посягання — наркотичними засобами, їх кількістю і способом їх використання для вчинення злочину. Дійсно, на початку розслідування слід не тільки встановити приналежність виявленого об'єкта (твердого, си­пучого, рідкого, газоподібного) до групи наркотиків, психотроп­них речовин, прекурсорів або їх аналогів, а й точно визначити їх кількість, оскільки від розміру наркотичного засобу залежить вид відповідальності — кримінальна чи адміністративна. Крім цього, треба встановити спосіб вчинення злочину, тобто в який спосіб наркотик використовувався як засіб заподіяння шкоди здоров'ю людини.

Незаконний обіг наркотичних речовин характеризується таки­ми способами вчинення, які утворюють одну із ознак злочину. За чинним законодавством розрізняють виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання, контрабан­ду, крадіжку, шахрайство, вимагання, привласнення, розтрату, зловживання, виготовлення і підроблення документів на одержання наркотичних засобів, їх незаконну видачу і введення, організацію і надання приміщень для введення в організм наркотичних засобів.

Спосіб — це вид взаємодії суб'єкта з предметом діяльності, тобто система «злочинець <-> предмет безпосереднього, посягання» (наркотичний засіб). Звідси за способом суб'єктів злочину прийня­то поділяти на «своїх» — посадові і матеріально-відповідальні особи (начальники баз, відділів, завідувачи складів, аптек) і «чужих», які не мають доступу до наркотичних засобів. Перші вчиняють злочи­ни шляхом привласнення, розтрати або зловживання посадовим ста­новищем, а другі — шляхом крадіжки, грабежу, вимагання, шах­райства. Таким чином, виникають дві ситуації: «розкрадання» і «кра­діжка».

В ситуації «розкрадання» про ознаки злочину слідчому, органу дізнання стає відомо з повідомлень і заяв громадян, керівників під­приємств, організацій внаслідок нестачі, виявленої різними пере­вірками, ревізіями, інвентаризацією, а також із публікацій преси, явки з повинною. Тут ознаки злочину не завжди очевидні і потре­бують попередньої перевірки.

В ситуації «крадіжка» ознаки злочину частіше за все очевидні, хоча і потребують перевірки. Звідси в такій ситуації кримінальну справу порушують за матеріалами різних відомчих перевірок, ре­візій, які керівник підприємства, установи, де виявлена нестача, надсилає в правоохоронні органи.

В ситуації «крадіжка» орган дізнання або слідчий самі переко­нуються в наявності факту злочину і його ознак. У цьому разі лише іноді (у випадках інсценування) проводиться попередня перевірка. Тому кримінальна справа в ситуації «крадіжка» порушується за фактом виявлення ознак злочину.

Особлива роль у безпосередньому виявленні ознак злочину в справах про незаконний обіг наркотичних засобів відведена орга­нам дізнання, засоби і прийоми збирання інформації в них більш різноманітні, ніж у слідчого. Крім цього, на органи дізнання зако­ном покладені функції виявляти ознаки злочину і осіб, що його вчинили (ст. 103 КПК). Тому в 98 % ознаки злочину виявляють ор­гани дізнання і тільки в 2 % — слідчі після оцінки заяв і повідом­лень самостійно1.

' Див.: Одєрип А.В. Расследованиє прсступлсний о нєзаконном обращении наркотичсских средств: Авторсф. дис. ...канд. юрид. наук. X., 1998. С. 8.

Таким чином, поряд із ситуаціями «розкрадання» і «крадіжка» виникає третя, яку умовно можна назвати «оперативні матеріали». За своїм значенням і частотою на першому місці повинна стояти ситуація «оперативні матеріали», а далі «розкрадання» і «крадіжка».

Відповідно до ситуацій, що складаються, кримінальні справи про злочини, пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів, частіше за все порушують:

1) за фактом безпосереднього виявлення ознак злочину — си­туації «оперативні матеріали» і «крадіжка»;

2) за матеріалами різних відомчих перевірок — ситуація «роз­крадання».

3. Організаційно-тактичні дії слідчого в типових ситуаціях початкового етапу розслідування

На початковому етапі провадження по справах про незаконний обіг наркотичних засобів слідчий організує проведення слідчих дій: а) за фактом безпосереднього виявлення ознак злочину і б) за мате­ріалами відомчих перевірок. Розглянемо їх.

А. Організаційні і тактичні дії слідчого при порушенні кри­мінальної справи за фактом безпосереднього виявлення ознак злочину

При цій формі порушення кримінальної справи мають місце дві слідчі ситуації: «оперативні матеріали» і «крадіжка».

Ситуація «оперативні матеріали» виникає внаслідок оператив-но-розшукової діяльності органу дізнання по виявленню ознак зло­чину і особи, яка вчинила його, коли орган дізнання або слідчий безпосередньо встановлюють ознаки злочину, наприклад у ході огляду виявленого посіву коноплі, маку та іншої сировини; під­пільної «лабораторії» з переробки і кустарного виготовлення нар­котичних речовин; при затриманні з доказами збувальника-продав-ця; при огляді на КПП транспорту, особистого багажу; нарешті, при виявленні приміщення, де відбувається незаконне введення наркотиків в організм людини. Огляд місця події в цих випадках дозволяє виявити речовини, схожі на наркотичні, вилучити засоби їх виготовлення (м'ясорубки, сита, склянки для перегонки, нагрі­вальні прилади, дистилятори, шприци і т. ін.), відібрати зразки і надіслати їх на попереднє дослідження фахівцю.

Хоча виявлені факти очевидні, проте вони не завжди містять ознаки злочину. Наприклад, продавець-збувальник, затриманий з порошкоподібною речовиною білого кольору, заявляє, що це не наркотик, або визнає, що речовина є наркотичною, але вона вико­ристовується для власного вживання, знеболювання. В цьому разі необхідна попередня перевірка, яку орган дізнання звичайно про­водить протягом доби.

При затриманні проводиться перегляд особистих речей, огляд одягу, де можуть бути виявлені сліди наркотичних речовин або си­ровини. Затриманого піддають медичному освідуванню.

Отже, в ситуації «оперативні матеріали», розпочинаючи розслі­дування, слідчий має достатній матеріал для планування слідчих дій. Якщо затриманий підозрюваний, проводяться допит, огляд за міс­цем проживання, а якщо він не проводився, — медичне освідуван-ня, огляд одягу, призначається хімічна експертиза для встановлен­ня виду, властивостей наркотичної речовини, її походження.

Встановлені свідки, як правило, допитуються перед допитом підозрюваного. Таким чином, у ситуації «оперативні матеріали» проводяться такі невідкладні дії: затримання, освідування, огляд місця події, одягу, допит свідків і підозрюваного.