Неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК України).
Неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку, є:
а) незастосування судом кримінального закону, який підлягає
застосуванню;
б) застосування кримінального закону, який не підлягає засто
суванню;
в) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному
змістові.
Невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особистості засудженого (ст. 372 КПК України).
Неправильне застосування закону виявляється в неправильній кваліфікації злочину відповідно до вимоги кримінального права, неправильному застосуванні або незастосуванні норм про необхідну оборону або крайню необхідність, що визначають поняття злочину, особливо небезпечного рецидивіста, строки давності притягнення до відповідальності, умови призначення покарання й інших норм, що порушують права і законні інтереси підсудного.
Невідповідним тяжкості злочину та особистості засудженого визнається призначене судом покарання, яке хоча і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею кримінального закону, але
940
Стаття 398
Стаття 399
941
за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок як м'якості, так і суворості покарання.
Пленум Верховного Суду України у своїх постановах звертав увагу судів на необхідність індивідуалізації покарання, на те, щоб не допускати направлення в місця позбавлення волі осіб, виправлення яких може бути досягнуте без ізоляції від суспільства.
Розгляд справи після скасування вироку, постанови чи ухвали. Після скасування вироку, постанови чи ухвали справа підлягає розгляду в загальному порядку судочинства.
Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції або апеляційним судом допускається тільки за умови, що вирок було скасовано за м'якістю покарання або у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за поданням прокурора або за скаргою потерпілого чи його представника, а також коли при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.
Закриття справи касаційним, судом. Касаційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.
Ухвала касаційного суду. Рішення, прийняте касаційною інстанцією, є остаточним, набуває законної сили з моменту його проголошення і негайно звертається до виконання.
Ухвала касаційного суду складається й оголошується з додержанням вимог, передбачених статтями 377, 379 КПК України.
Скасовуючи вирок та направляючи справу на додаткове розслідування, суд вказує, що належить з'ясувати та зробити у справі.
Форма і зміст ухвали касаційної інстанції залежать від прийнятого рішення, але мають і загальні ознаки.
Касаційна ухвала складається з вступної, мотивувальної і резолютивної частин, в яких повинні бути зазначені:
1) місце і час постановления ухвали;
2) назва і склад суду, що постановив ухвалу, прокурор та інші особи, які брали участь у розгляді справи в засіданні касаційної інстанції;
3) зміст резолютивної частини вироку;
4) особа, яка подала касаційну скаргу або подання;
5) суть скарги або подання;
6) матеріали, подані в касаційну інстанцію, якщо суд поклав їх в основу свого рішення;
7) короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні;
8) висновки суду касаційної інстанції за скаргою чи поданням;
9) докладні мотиви прийнятого судом рішення;
10) результати розгляду справи.
При залишенні скарги чи подання без задоволення в ухвалі касаційної інстанції повинні бути зазначені підстави, в силу яких скарга чи подання визнані неправильними.
При скасуванні або зміні вироку в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.
Направляючи справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, касаційна інстанція повинна зазначити в ухвалі ті обставини, які належить з'ясувати, і ті процесуальні дії, які для цього належить виконати.
Тут мають бути точно викладені прийняті рішення, вказано, як і в чому змінені рішення суду попередньої інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції оголошується в залі суду. Вона є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути лише опротестована в порядку нагляду, або переглянута за нововиявленими обставинами.
Звернення ухвали до виконання. Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п'яти діб після її розгляду, а у випадках, передбачених частиною другою статті 379 КПК України,— після складання й оголошення мотивованої ухвали.
Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення у відсутності засудженого копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення для виконання. Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити касаційний суд та суд першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти.
Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали про звільнення ув'язненого з-під варти.
Див. також коментар до ст. 368 — 372 КПК України.
Стаття 399. Обов'язковість вказівок касаційної інстанції
Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, с обов'язковими для органів дізнання чи досудо-вого слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
Стаття 400. Розгляд справи після скасування вироку, постанови чи ухвали
Після скасування вироку, постанови чи ухвали справа підлягає розгляду відповідно до вимог глав 23-30 цього Кодексу.
Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом, першої інстанції або апеляційним судом допускається тільки за умови, що вирок було скасовано за м'якістю покарання або у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за поданням прокурора або за скаргою потерпілого чи його представника, а також коли при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.
942
Стаття 400-1
Стаття 400-1. Закриття справи касаційним судом
Касаційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.
(Стаття 400-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2670-Ш (2670-14) від 12.07.2001)
Стаття 400-2. Ухвала касаційного суду
Ухвала касаційного суду складається і оголошується з додержанням вимог, передбачених статтями 377, 379 цього Кодексу. У випадках, передбачених статтею 232 цього Кодексу, одночасно з постановлениям ухвали касаційний суд може випести окрему ухвалу.
Рішення, прийняте касаційною інстанцією, є остаточним, набуває законної сили з моменту його проголошення і негайно звертається до виконання.
Стаття 400-3. Звернення ухвали до виконання
Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п'яти діб після u розгляду, а у випадках, передбачених частиною другою статті 379 цього Кодексу,— після складання й оголошення мотивованої ухвали.
Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення у відсутності засудженого, копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення для виконання. Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити касаційний суд та суд першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти.
Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали про звільнення ув'язненого з-під варти.
Глава 32
ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ В ПОРЯДКУ
ВИКЛЮЧНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Стаття 400-4. Підстави для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження
Підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження є:
1) нововиявлені обставини;
2) неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.
Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у пункті 2 частини першої цієї статті, з метою застосувати закон про більш тяжкий злочин, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.
Виключне провадження — виняткова стадія кримінального процесу, в якій суд перевіряє законність, обґрунтованість і справедливість вироків, що вступили в законну силу.
Повчальним є такий приклад. Вироком місцевого суду м. Львова від 2 квітня 1999 року було засуджено громадян Колодку та Довбню за ч. 2 ст. 81 КК України за викрадення з кар'єру 10 тонн піску вартістю 34 гривні. Судова колегія Верховного Суду України своїм рішенням від 14 грудня 1999 року вирок районного суду та касаційну ухвалу Львівського обласного суду скасувала, а справу закрила за відсутністю в діях засуджених складу злочину, слушно оцінивши вказані діяння як малозначні.
Предметом розгляду при перегляді справи в порядку виключного провадження виступають будь-які вироки, у тому числі і вироки судів касаційних інстанцій, але лише такі вироки, що вже набули законної сили.