Смекни!
smekni.com

Правовий статус дипломатичних представництв. Лященко (стр. 28 из 40)

Виділення приміщень для представництв шляхом ущільнення підприємств, установ, організацій або їх відселення вирішує лише першочергові завдання.

Обсяги Програми уточнюватимуться з урахуванням побажань представництв, а також після детального вивчення закордонного досвіду розвитку інфраструктури дипломатичної діяльності.

Матеріальна база у Програмі за своєю структурою складається з інфраструктури власне дипломатичної діяльності (представництва, офісні приміщення тощо) і соціальної інфраструктури (житловий фонд, підприємства торгівлі та харчування, лікувально-профілактичні заклади, навчально-виховні та виховні заклади тощо). Їх обсяги розраховано з використанням державних будівельних норм України (ДБН 360-92), а також будівельних норм і правил для громадських будівель та споруд (БНіП 2.08.02 — 89), при цьому нормативи забезпеченості збільшувалися для досягнення більш комфортного обслуговування.

3.1. Організаційні принципи створення та експлуатації матеріальної бази для здійснення дипломатичної діяльності

Будівництво та експлуатацію матеріальної бази для здійснення дипломатичної діяльності за державним замовленням доцільно здійснювати під контролем голови та виконавчого комітету Ради, на території якої розміщуються об’єкти матеріальної бази.

У Києві необхідно розвинути потужну мережу підприємств, установ, організацій різних форм власності, спроможну забезпечити дипломатів усіма видами соціально-побутового обслуговування, провадити ремонтнобудівельні роботи.

Для нового будівництва, яке здійснюватиметься в короткий термін (3-7 років), доцільно залучати на конкурсній основі кращі будівельні організації України, а також іноземні будівельні фірми.

3.2. Інфраструктура дипломатичної діяльності

Об’єктами інфраструктури дипломатичної діяльності є адміністративні будинки дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав в Україні. До цієї інфраструктури входять також будинки представництв міжнародних організацій в Україні, різні офісні приміщення (державні торговельні та інші ділові представництва, кореспондентські пункти тощо). Через відсутність нормативної бази з проектування подібної інфраструктури у наступних розділах Програми розрахунки орієнтовні та потребують постійного уточнення у процесі розвитку.

3.2.1. Класифікація дипломатичних представництв за чисельністю персоналу, потужністю їх будівель

та споруд

З урахуванням незначної практики проектування та будівництва приміщень та дипломатичних представництв в Україні, надання існуючих будинків під такі представництва максимальною загальною площею офісної частини є 1500-1800 кв.м, мінімально припустимою загальною площею офісної частини дипломатичного представництва за умов комфортності є 500 кв.м. Виходячи з розмірів (обсягів) цих граничних площ та оптимальної робочої площі на одного співробітника дипломатичного представництва пропонуються такі типи будівель дипломатичних представництв:

I тип — загальна площа будівлі 1500 кв.м, 50 співробітників;

II тип — загальна площа будівлі 1000 кв.м, 30 співробітників; III тип — загальна площа будівлі 500 кв.м, 10 співробітників.

Розмір площі земельних ділянок території дипломатичних представництв згідно з розрахунками, наведеними в розділі 3.2.6., становить: I тип — 0,3 га; II тип — 0,2 га і III тип — 0,1 га.

3.2.2. Класифікація представництв міжнародних організацій за чисельністю персоналу, потужністю їх будівель та споруд

Класифікація будівель представництв міжнародних організацій в Україні пропонується аналогічною до класифікації будівель дипломатичних представництв в Україні, що складається з 3 типів:

I тип — загальна площа 1500 кв.м, 50 працюючих;

II тип — загальна площа 1000 кв.м, 30 працюючих; III тип — загальна площа 500 кв.м, 10 працюючих.

Розмір площі земельних ділянок території представництв міжнародних організацій аналогічний розмірові площі земельних ділянок територій дипломатичних представництв і становить:

I тип — 0,3 га; П тип — 0,2 га і Ш тип — 0,1 га.

3.2.3. Класифікація офісних приміщень за потужністю офісних будівель та споруд

До даної групи приміщень належать приміщення державних торговельних та інших ділових представництв, кореспондентських пунктів тощо.

Потужність офісних приміщень за площею та кількістю працюючих менша за потужність будівель дипломатичних представництв та представництв міжнародних організацій. За потужністю офіси можна умовно розподілити на 4 групи:

I група — малі офіси загальною площею до 200 кв.м, кількість працюючих до 10 осіб;

II група - середні офіси загальною площею до 500 кв.м,

кількість працюючих до 20 осіб;

III група - великі офіси загальною площею до 1000 кв.м,

кількість працюючих до 50 осіб;

IV група - значні офіси загальною площею більш як

1000 м.кв, кількість працюючих понад 50 осіб.

Площа земельних ділянок території офісів становить:

I група — до 0,1 га; II група — до 0,2 га; III група — до 0,3 га; IV група — більше 0,3 га.

3.2.4. Класифікація консульських установ, потужність

їх будівель

Потужність будівель консульських установ іноземних держав в Україні така ж, як і потужність будівель дипломатичних представництв та представництв міжнародних організацій в Україні. Загальна площа їх приміщень знаходиться в межах 300-1000 кв.м, а кількість працівників від 5 до 30 осіб.

Умовно в Програмі та для розробки схем розміщення консульських установ вони розділені на 3 типи (в основному, за потужністю):

I тип — до 300 кв.м загальної площі; II тип — до 500 кв.м загальної площі;

III тип — до 1000 кв.м загальної площі.

Площа земельних ділянок території консульських установ становить: I тип — до 0,1 га; II тип — до 0,2 га і III тип — до 0,3 га.

3.2.5. Перелік міст, у яких передбачається розміщення

представництв

Дипломатичні представництва іноземних держав в Україні, як прийнято в міжнародній практиці, розміщуються у столиці держави — Києві. Тут розміщуються також представництва міжнародних організацій, більша частина державних торговельних та інших ділових представництв, кореспондентських пунктів.

В обласних центрах, прикордонних і портових містах переважно розміщуються консульські установи (візові відділи), державні торговельні представництва, інші ділові представництва, кореспондентські пункти. До таких міст належать Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, ІваноФранківськ, Ізмаїл, Луганськ, Луцьк, Львів, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Севастополь, Сімферополь, Ужгород, Харків, Херсон, Чернівці.

Очікується розміщення державних торговельних та інших ділових представництв у інших обласних центрах, великих містах з розвинутим промисловим потенціалом (Вінниця, Житомир, Кіровоград, Ковель, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Хмельницький, Черкаси, Чернігів).

3.2.6. Очікувана загальна чисельність персоналу представництв з розподілом його по містах, потреба в території для розміщення представництв

Виходячи з загальної кількості держав, що визнали Україну (більш як 145) та встановили з нею дипломатичні відносини (більш як 132) Програма допускає розміщення 100 дипломатичних представництв. При рівному розподілу їх будівель за типами, вказаними в розділі 3.2.1. Програми, чисельність працюючих у них становила 3000 осіб. Кількість працюючих у представництвах міжнародних організацій при розміщенні 10 таких представництв становитиме 300 осіб.

У 20 консульських установах, що розміщуються в Україні, чисельність працюючих очікується 400 осіб.

У великій групі державних торговельних та інших ділових представництв, кореспондентських пунктів тощо (200 об’єктів), зазначених у розділі 3.2.3, чисельність працюючих очікується 4000 осіб.

Сумарна чисельність працюючих у створюваній інфраструктурі дипломатичної діяльності представництв становить 7700 осіб, з них до 50 відсотків — громадяни України, які працюють за наймом.

Зважаючи на концентрацію об’єктів інфраструктури дипломатичної діяльності у столиці, більша частина працюючих (до 5000 осіб) припадає на Київ. Очікуваний розподіл іншої частини працюючих (2700 осіб) у містах України такий:

Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Харків — по 150 працюючих (по 1012 об’єктів); Львів, Ужгород — по 200 працюючих (по 12-16 об’єктів); Луцьк, Миколаїв, Маріуполь, Херсон, Чернівці — по 100 працюючих (по 5 об’єктів): Одеса — 500 працюючих (30-40 об’єктів); Івано-Франківськ, Ізмаїл, Луганськ, Севастополь, Тернопіль, Хмельницький, Ковель, Рівне, Житомир, Вінниця, Черкаси, Кіровоград, Суми, Полтава — по 50 працюючих (по 2-4 об’єкти).

Потреби в територіях для розміщення представництв визначено виходячи з містобудівних умов, тобто з урахуванням обмеженості земельних ресурсів у містах, і особливо в їх центральній частині.

В основу розрахунку покладено нижню межу розміру ділянки, яку не рекомендується зменшувати при будівництві адміністративних будинків. Ця межа визначається за таких умов: мінімальні санітарні розриви між багатоповерховими спорудами, відсутність автостоянок та розмір площі зелених насаджень 3 кв.м на людину.

Формула для визначення мінімального розміру ділянки А для адміністративних будинків (без автостоянок):

A = NK (L + nхh/e), в

де N - число працюючих (5000 осіб);

K - коефіцієнт відвідуваності установи, що береться від 0,1

в до 1,5;

L — мінімальний розмір ділянки без забудови, що припадає на I працюючого (близько 5 кв.м);

n — загальна площа на I працюючого (береться диференційовано залежно

від типу установи);

h — коефіцієнт забудови, що враховує наявність додаткових споруд