Смекни!
smekni.com

Довідник школяра та студента з всесвітньої історії (стр. 24 из 51)

УТРЕХТСЬКА УНІЯ

Утрехтська унія (1579 р.) — військово#політичний союз північ# них провінцій Нідерландів (Голландія, Зеландія, Утрехт, Гелдерн, Оверейссел, Фрісландія, Гронінген), укладений проти Іспанії. Під час Нідерландської революції XVI ст. південні провінції країни 6 січ# ня 1579 р. уклали Арраську унію, направлену на збереження влади іспанського короля Філіппа II Габсбурга. У відповідь п’ять північних провінцій (пізніше до них приєдналися ще дві провінції) 23 січня 1579 р. уклали в Утрехті унію проти іспанської влади. Статті Утрехт# ської унії передбачали федеративний політичний устрій Нідерлан# дів, створення спільної армії, єдиної монетної системи, ведення спіль# ної зовнішньої політики. Влада іспанського короля визнавалася лише формально. Утрехтська унія заклала основи Республіки Сполучених провінцій. До унії долучилося багато міст у Фландрії та Брабанті, але в 1580#ті роки весь південь Нідерландів був завойований іспанськи# ми військами.

ГЕНЕРАЛЬНІ ШТАТИ

Генеральні штати — у Нідерландах історичних (з 1463 р.) так називалася вища станово#представницька установа, у сучасних Ні# дерландах — парламент.

НІДЕРЛАНДСЬКА ОСТ!ІНДСЬКА

КОМПАНІЯ

Нідерландська Ост2Iндська компанія (Об’єднана Ост#Індська компанія) — торгова компанія голландських купців, що існувала в 1602—1798 рр. Компанія мала монопольне право торгівлі, мореплав# ства, розміщення факторій у країнах басейнів Індійського і Тихого океанів. Захопивши значні території в Південно#Східній Азії і на пів# дні Африки, Ост#Індська компанія стала головним інструментом ство# рення голландської колоніальної імперії.

НІДЕРЛАНДСЬКА ВЕСТ!ІНДСЬКА КОМПАНІЯ

!

Нідерландська Вест2Iндська компанія — торгова компанія, що існувала в 1621—1791 рр. Дістала від Генеральних Штатів республі# ки Сполучених провінцій монопольне право торгівлі та колонізації в Америці й Західній Африці. Захопила частину території Бразилії, кілька островів Вест#Індії (Кюрасао, Аруба тощо), частину східного узбережжя Північної Америки, де було засноване місто Новий Ам# стердам (нині Нью#Йорк). Ряд опорних пунктів компанії на західно# му узбережжі Африки стали базами для голландської работоргівлі. У боротьбі з іспанською і португальською торгівлею компанія актив# но використовувала каперство. У 1628 р. каперський флот під коман# дуванням Пітера Хейна захопив поблизу берегів Куби іспанський «срібний флот»; вартість здобичі оцінювалася у 12 млн гульденів. Після закінчення Тридцятилітньої війни (1618—1648) Нідерландсь# ка Вест#Індська компанія зазнала кризи. Більшість її володінь уже в другій половині XVII ст. була захоплена колоніальними суперника# ми голландців — англійцями.

ФРАНЦІЯ В XVI—XVII ст.

ФРАНЦИСК I

Франциск I (12 вересня 1494 — 31 березня 1547) — король Фран# ції з 1515 р. з ангулемської гілки династії Валуа. На роки його прав# ління припадає розквіт французького Відродження, посилення абсо# лютизму в королівській політиці й початок становлення соціально# політичної системи, яка існувала до 1789 р.

ГУГЕНОТСЬКІ (ГРОМАДЯНСЬКІ) ВІЙНИ

Гугенотські війни у Франції 1562—1594 рр. — війни між като# ликами й гугенотами. Обидва протиборствуючих табори очолювала феодальна знать (що прагнула обмежити королівську владу): католи# ків — герцоги Гізи, гугенотів — принц Луї Конде, адмірал Гаспар Коліньї та наваррський король Антуан Бурбон (який пізніше пере# йшов на сторону католиків). Зі вступом de facto на французький пре# стол у 1594 р. Генріха IV Бурбона (який перейшов у католицизм) військові дії в основному закінчилися; остаточно завершив релігійні війни Нантський едикт 1598 р.

АБСОЛЮТИЗМ

Абсолютизм (абсолютна монархія) — форма феодальної дер# жави, при якій монарху належить необмежена верховна влада. При абсолютизмі держава досягає найвищого ступеня централізації, ство# рюються розгалужений бюрократичний апарат, постійна армія і по# ліція; діяльність органів станового представництва, як правило, при# пиняється. Розквіт абсолютизму в країнах Західної Європи припадає на XVII—XVIII ст.

ВАРФОЛОМІЇВСЬКА НІЧ

Варфоломіївська ніч — масове знищення гугенотів католиками в ніч з 24 на 25 серпня 1572 р. (день святого Варфоломія) в Парижі, організоване Катериною Медічі та Гізами, найважливіша подія релі# гійних воєн у Франції. За Сен#Жерменським миром (після Третьої релігійної війни 1568—1570 рр.) гугеноти отримали часткову свобо# ду, їм передавалися кілька фортець, а адмірала Коліньї було введено до складу королівської ради. Уряд Карла IX і Катерини Медічі, бажа# ючи скріпити мир, наполіг на шлюбі голови кальвіністів Генріха Наваррського (майбутнього Генріха IV) і Маргарити Валуа, сестри короля. Коліньї запропонував об’єднати католицьке і гугенотське дворянство у війні проти Іспанії, підтримавши повсталих кальвініс# тів Нідерландів. Катерина Медічі та її радники вважали, що кон# флікт Франції з могутньою Іспанією обернеться катастрофою. Вони побоювалися також, що Коліньї вдасться підпорядкувати своєму впли# ву молодого короля.

На весілля в столицю з’їхалися усі відомі представники кальвініст# ської аристократії, а також сотні середніх і дрібних дворян. У Пари# жі ходили чутки про гугенотську змову. Сорбонна і проповідники називали весілля «протиприродним». Гугенотам приписували від# повідальність за розв’язання громадянських воєн, бачили в них слуг антихриста, які ображали Бога. Весілля відбулося 18 серпня 1572 р. На фоні загального зубожіння надзвичайно пишні святкування поси# лювали обурення міських жителів. 22 серпня на адмірала Коліньї було вчинено замах. Сліди злочину вказували на причетність до ньо# го герцога Генріха Гіза, популярного серед парижан.

За законами честі він повинен був помститися Коліньї за свого батька, убитого в 1563 р. Пораненого адмірала відвідали Карл IX і Катерина Медічі. Але гугенотська знать не задовольнилася співчут# тям, зажадавши від короля покарання Гіза. Лунали заклики готува# тися до нової війни. Деякі дворяни залишили Париж. Катерині Ме# дічі й кільком придворним вдалося переконати короля усунути най# більш небезпечну групу гугенотів, щоб уникнути громадянської вій# ни. Паризький муніципалітет 23 серпня отримав наказ зачинити ворота і привести в готовність міську міліцію. У ніч на 24 серпня було вбито Коліньї, потім почалася різанина гугенотів, що знаходилися в Луврі та в інших частинах міста. Генріху Наваррському та його кузе# ну Генріху Конде король врятував життя, зажадавши їхнього перехо# ду в католицтво. Тиждень у місті панувало дике насильство. Король намагався відновити спокій, але солдати і міська міліція змішували# ся з простолюдинами, вбиваючи і грабуючи навіть тих, кого король брав під захист. Спочатку уряд намагався пояснити те, що відбува# ється, ворожнечею Гізів та Коліньї, але 26 серпня Карл IX офіційно заявив, що все сталося за його наказом.

Убивства гугенотів відбулися також у кількох провінційних міс# тах. Тільки в Парижі загинуло більше 2 тис. чоловік і більше 5 тис. — по всій Франції.

ДИНАСТІЯ БУРБОНІВ

Бурбони (франц. Bourbons, ісп. Borbones, італ. Borboni) — динас# тія королів Франції в 1589—1792, 1814—1830 рр.; королів Іспанії в 1700—1808, 1814—68, 1874—1931 і з 1975 р.; королів Обох Сицилій в 1735—1805, 1814—1860 рр.; герцогів Парми і Пьяченци в 1748— 1802, 1847—1859 рр. Найбільш відомі представники французьких Бурбонів: Генріх IV, Людовік XIV, Людовік XVI, Людовік XVIII. Початок іспанської гілки Бурбонів поклав онук Людовіка XIV — Фі# ліпп V. Король Іспанії Хуан Карлос I є єдиним з Бурбонів, що збері# гає престол до цього часу. Родоначальник гілки королів Обох Сици# лій — Карл IV, син іспанського короля Філіппа V.

НАНТСЬКИЙ ЕДИКТ

Нантський едикт (1598 р.) — закон, виданий французьким ко# ролем Генріхом IV Бурбоном; остаточно завершив релігійні війни другої половини XVI ст. у Франції. Едикт було підписано у квітні 1598 р. в місті Нанті. Згідно з його положеннями католицизм зали# шався пануючою релігією Франції, але гугенотам надавалася свобо# да віросповідання і богослужіння в містах (крім Парижа і деяких інших) та у деяких сільських місцевостях. Гугеноти одержали право займати судові, адміністративні й військові посади. При парламен# тах Парижа, Бордо, Тулузи, Гренобля були створені спеціальні пала# ти для розбору судових справ гугенотів. Половина складу цих палат комплектувалася з числа гугенотів. Едикт дозволяв гугенотам скли# кати свої конференції й синоди. Крім того, Нантський едикт містив секретні додаткові статті. Вони надавали гугенотам право мати свою армію, сто фортець і укріплених замків з гарнізонами (головні з яких Монпельє, Монтобан, Ла#Рошель). Після війни з гугенотами 1621— 1629 рр. секретні статті Нантського едикту були відмінені за миром в Але 1629 р. У 1685 р. король Людовік XIV Бурбон повністю відмі# нив дію Нантського едикту.

АНГЛІЯ В XVI ст.

ДИНАСТІЯ ТЮДОРІВ

Тюдори — королівська династія в Англії в 1485—1603 рр. Пред# ставники: Генріх VII, Генріх VIII, Едуард VI, Марія I, Єлизавета I.

ЛЕНДЛОРДИ

Лендлорд (англ. landlord, буквально — земельний лорд) — у се# редньовічній Англії феодал — великий землевласник, лорд; з розвит# ком капіталістичних відносин у Великобританії — великий земле# власник, одержувач земельної ренти. Власність лендлордів почала складатися в Англії в XIV—XV ст. у період розкладання манора (фе# одальної вотчини). Пізніше, поряд з джентрі, лендлорди починають вести своє господарство капіталістичними методами. У результаті огороджувань лендлорди зосередили у своїх руках великі земельні площі. Англійська революція XVII ст. юридично зміцнила володін# ня лендлордів на правах приватної власності. Парламентські огоро# джування XVIII ст. остаточно зігнали селян із земель лендлордів. Володіючи значною земельною власністю, лендлорди широко прак# тикували капіталістичні форми її оренди, у тому числі здачу діля# нок під забудову, будівництво шахт і підприємств. У XVIII ст. ленд# лорди відігравали провідну роль у політичному житті Великобрита# нії, їхні інтереси виражала партія торі. У XIX ст. зростання проми# слової буржуазії призвело до послаблення позицій лендлордів.