Смекни!
smekni.com

Довідник школяра та студента з всесвітньої історії (стр. 40 из 51)

ПОДІЇ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Перша світова війна 1914—1918 рр. — війна між двома коаліці# ями європейських держав — Троїстим союзом (потім — Четверний союз) і Антантою. Напередодні війни найбільш гострі протиріччя іс# нували між Великобританією і Німеччиною, інтереси яких стикали# ся в багатьох районах земної кулі, особливо в Африці, Азії, на Близь# кому Сході. Їхнє суперництво перетворювалося в запеклу боротьбу за панування на світовому ринку, за захоплення чужих територій. Без# посереднім мотивом війни послужило вбивство 28 червня 1914 р. в місті Сараєво (Боснія) спадкоємця австро#угорського престолу ерц# герцога Франца Фердинанда. Австро#Угорщина 28 липня оголосила війну Сербії. 1 серпня Німеччина оголосила війну Росії, 3 серпня — Франції і Бельгії, 4 серпня Великобританія оголосила війну Німеч# чині.

Пізніше у війну була втягнута більшість країн світу (на боці Анта# нти — 34 держави, на боці германо#австрійського блоку — 4). Воро# гуючі сторони почали війну, маючи багатомільйонні армії. Військові дії охопили територію Європи, Азії та Африки, велися на всіх океа# нах і багатьох морях. Головними сухопутними фронтами в Європі, на яких вирішувалася доля війни, були Західний (французький) і Схід# ний (російський). Перша світова війна продовжувалася більше ніж 4 роки (з 1 серпня 1914 р. до 11 листопада 1918 р.). З обох боків вою# вало понад 74 млн чоловік, з яких 10 млн було вбито і 20 млн покалі# чено. Перша світова війна за своїми масштабами, людськими втрата# ми і соціально#політичними наслідками не мала собі рівних у всій попередній історії. Вона значним чином вплинула на економіку, по# літику, ідеологію, на всю систему міжнародних відносин. Війна при# вела до краху наймогутніші європейські держави — Російську, Авст# ро#Угорську і Німецьку імперії — і спричинила складання нової гео# політичної ситуації у світі.

ВЕРДЕНСЬКА ОПЕРАЦІЯ

Верденська операція (21 лютого — 18 грудня 1916) — велика військова операція, яка почалася з того, що 5#та німецька армія спро# бувала прорвати фронт французьких військ у районі Вердена, але зустріла наполегливий опір. У тривалих запеклих боях обидві сторо# ни зазнали величезних втрат. У грудні 1916 р. французькі війська в основному відновили попереднє становище.

РЕВОЛЮЦІЯ В АВСТРО!УГОРЩИНІ

Революція 1918 р. в Австро2Угорщині — причинами її стали низький урожай зернових, зниження постачання продовольства в Австрію з Угорщини і блокада з боку країн Антанти, що прирекло жителів австрійських міст на поневіряння й тяготи. У січні 1918 р. робітники військових заводів оголосили страйк і повернулися на ро# боту тільки після того, як уряд пообіцяв поліпшити умови їхнього життя і праці. У лютому спалахнув бунт на військово#морській базі в Которі, учасники якого підняли червоний прапор. Влада жорстоко придушила заколот і стратила його керівників. Серед народів імперії зростали настрої сепаратизму. На початку війни за кордоном були створені патріотичні комітети чехів та словаків (на чолі з Т. Масарі# ком), поляків і південних слов’ян. Ці комітети вели агітацію в краї# нах Антанти й Америки за національну незалежність своїх народів, домагаючись підтримки від офіційних і приватних кіл. У жовтні 1918 р. національні ради всередині Австрії одна за одною проголо# шували незалежність земель і територій. Обіцянка імператора Карла реформувати австрійську конституцію на основі принципів федера# лізму прискорила процес розпаду. У Відні австро#німецькі політики створили тимчасовий уряд Німецької Австрії, а соціал#демократи агітували за республіку. Карл I 11 листопада 1918 р. зрікся престо# лу. Наступного дня була проголошена Австрійська Республіка.

ЛИСТОПАДОВА РЕВОЛЮЦІЯ В НІМЕЧЧИНІ

!

Листопадова революція 1918 р. в Німеччині — революція, вна# слідок якої була повалена монархія і встановлена парламентська рес# публіка. Початком революції було Кільське повстання матросів. 9 ли# стопада повстання в Берліні скинуло монархію, Німеччина була ого# лошена республікою, були створені Ради. 11 листопада 1918 р. було укладено Компьєнське перемир’я між Німеччиною і Антантою. Тим# часовий уряд — Рада народних уповноважених (із соціал#демократів і членів НСДПГ; створений 10 листопада) — зняв уведений у січні 1918 р. облоговий стан, оголосив амністію політичним в’язням, увів 8#годинний робочий день, але одночасно пішов на таємну угоду з ге# нералітетом про введення в Берлін військ для придушення виступів (у січні 1919 р.) берлінських робітників. 15 січня були вбиті лідери робітничого руху К. Лібкнехт і Р. Люксембург.

УЛАШТУВАННЯ ПІСЛЯВОЄННОГО СВІТУ

ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919—1920 рр.

Паризька мирна конференція 1919—1920 рр. була скликана дер# жавами#переможницями в Першій світовій війні для укладення мир# них договорів з переможеними країнами. Відбувалася з 18 січня 1919 р. до 21 січня 1920 р. і підготувала договори з Німеччиною (Вер# сальський мирний договір 1919 р.), Австрією (Сен#Жерменський мирний договір 1919 р.), Болгарією (Нейїський мирний договір 1919 р.), Угорщиною (Тріанонський мирний договір 1920 р.) і Туреч# чиною (Севрський мирний договір 1920 р.). Головну роль на Паризь# кій мирній конференції відігравали Великобританія, Франція, США. Радянська Росія не була запрошена. На конференції було схвалено статут Ліги Націй.

ВЕРСАЛЬСЬКИЙ ДОГОВІР

Версальський мирний договір 1919 р. — договір, що завершив Першу світову війну. Підписаний у Версалі 28 червня державами# переможницями — США, Британською імперією, Францією, Італі# єю, Японією, Бельгією та іншими з одного боку і переможеною Німеч# чиною — з іншого. Умови договору були вироблені на Паризькій мирній конференції 1919—1920 рр. За Версальським мирним дого# вором Німеччина передавала Франції Ельзас і Лотарингію (у кордо# нах 1870 р.), Бельгії — округи Мальмеді та Ейпен, Польщі — По# знань, частину Помор’я та інші території Західної Пруссії; м. Данціг (Гданськ) було оголошене вільним містом, м. Мемель (Клайпеда) пе# редане під контроль держав#переможниць (у лютому 1923 р. приєд# нане до Литви). Питання про державну приналежність Шлезвіга, південної частини Східної Пруссії та Верхньої Сілезії повинне було бути вирішене плебісцитом (північна частина Шлезвіга перейшла в 1920 р. до Данії, частина Верхньої Сілезії в 1922 р. — до Польщі; інші спірні території залишилися у Німеччини). Невелика частка сілезької території відходила до Чехословаччини. Споконвічні поль# ські землі — на правому березі Одера, Нижня Сілезія, більша части# на Верхньої Сілезії тощо — залишилися у Німеччини. Саар перехо# див на 15 років під управління Ліги Націй, а потім його доля повинна була вирішитися шляхом плебісциту. Німеччина визнавала незалеж# ність Австрії, Чехословаччини і Польщі. Німецька частина лівобе# режжя Рейну і смуга правого берега завширшки 50 км підлягали демілітаризації. Колонії Німеччини були поділені між головними державами#переможницями. Сухопутна армія Німеччини була обме# жена 100 тис. чоловік, встановлені також інші обмеження в озброєннях.

Німеччина зобов’язалася виплатити репарації. Невід’ємною ча# стиною Версальського мирного договору був статут Ліги Націй. США не ратифікували Версальський мирний договір і в серпні 1921 р. уклали з Німеччиною особливий договір, майже ідентич# ний Версальському мирному договору, але який не містив статей про Лігу Націй.

ЛІГА НАЦІЙ

Ліга Націй — міжнародна організація (заснована в 1919 р.), що мала на меті розвиток співпраці між народами і гарантію миру і без# пеки. Місцеперебування — Женева. У 1934 р. СРСР прийняв пропо# зицію 30 держав — членів Ліги Націй про вступ до цієї організації. У грудні 1939 р., після початку радянсько#фінляндської війни 1939— 1940 рр., Рада Ліги виключила з Ліги Націй СРСР (з Ліги Націй вийшли Бразилія (1928), Японія, Німеччина (1935), у 1937 р. ви# ключена Італія). Формально ліквідована в 1946 р.

ПЛАН ДАУЕСА

План Дауеса — репараційний план для Німеччини, розроблений міжнародним комітетом експертів під керівництвом Ч. Г. Дауеса і затверджений 16 серпня 1924 р. на Лондонській конференції дер# жав#переможниць у Першій світовій війні. Передбачав надання Ні# меччині позик та кредитів для відновлення її промислового потенці# алу. У 1929—1930 рр. замінений планом Юнга.

ПЛАН ЮНГА

План Юнга — план стягування репараційних платежів з Німеч# чини, розроблений у 1929—1930 рр. замість плану Дауеса. Назва# ний на ім’я американського банкіра О. Юнга, який очолив розробку плану. Затверджений на Гаазькій конференції в січні 1930 р. Перед# бачав зниження розміру річних репараційних платежів, скасування всіх форм і видів контролю над Німеччиною, її народним господар# ством та фінансами, сприяв мілітаризації німецької економіки. З 15 липня 1931 р. фактично перестав діяти за рішенням уряду Ні# меччини.

ВАШИНГТОНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ

Вашингтонська конференція (12 листопада 1921 р. — 6 лютого 1922 р.) — конференція США, Великобританії, Китаю, Японії, Фран# ції, Італії, Нідерландів, Бельгії та Португалії; зафіксувала сприят# ливе для США співвідношення сил, що склалося після Першої світо# вої війни в басейні Тихого океану. Найважливіші рішення Вашингтон# ської конференції: Договір чотирьох держав, Договір п’яти держав, Договір дев’яти держав. Радянська Росія не отримала запрошення на конференцію. Делегація так званої Далекосхідної республіки, яка прибула у Вашингтон, на конференцію не була допущена.