Смекни!
smekni.com

Актуарнi розрахунки (стр. 5 из 51)

Управлінські — загальні управлінські витрати та витрати з управління майном.

Інкасаційні — витрати, пов'язані з обслуговуванням готівкового обороту
надходжень страхових платежів. Сюди входять витрати на виготовлення бланків
квитанцій про прийняття страхових платежів, облікових реєстрів: книг, відомостей,
довідок тощо.

Останньою складовою тарифу є прибуток від страхових операцій.

Вона не є обов'язковим компонентом страхового тарифу. Страховик може
відмовитись закладати прибуток на деякий проміжок часу з того чи іншого об'єкта з
метою розширення страхового поля. Однак, позаяк страхування — комерційна діяльність,
вона має бути прибутковою. У зв'язку з цим розглянемо прибуток як структурний елемент
тарифу. Оскільки, згідно з інструкцією з ліцензування страхової діяльності, величина
страхових резервів становить не більше 50% від страхових платежів, тариф
дорівнюватиме нетто-ставці, помноженій на 2, тобто: 4,41x2 = 8,82 грн. з 100 грн. або
8,82%.

Норматив витрат на ведення страхової справи встановлюють у певному
процентному відношенні до брутто-ставки, а прибуток — до собівартості. Якщо перший
норматив встановити на рівні 20 — 25%, а прибуток — на рівні 5% від собівартості, то
тариф буде значно нижчим.

Є і загальна методика розрахунку брутто-ставки. Вона має вигляд:

Т = Тн+Н = Тн+Нс+НохТб (2)

де Тб — брутто-ставка;

Тн — нетто-ставка;

Н — навантаження;

Нс — статті навантаження, що встановлюються в абсолютній сумі;

Но — статті навантаження, закладені в тариф у відсотках до брутто-ставки.

Тоді формула (2) матиме вигляд:

тб_(Тн+Нс)100
100-Но

Якщо ж усі елементи навантаження визначено у відсотках до брутто-ставки, то
величину брутто-ставки обраховують за формулою:

тб=100хТн

100-Н0

Конкретні розрахунки тарифів додаються до правил страхування.

ВИЗНАЧЕННЯ ТАРИФІВ ЗА НОВИМИ ВИДАМИ СТРАХУВАННЯ

Для нових видів страхування тарифна ставка теж складається з нетто-ставки та
навантаження (ризикової надбавки). Але, на відміну від діючих видів страхування, в яких
основою нетто-ставки є збитковість зі 100 грн. страхової суми, основою нетто-ставки за


виб ту»

кр

де Кр — коефіцієнт очікуваного рівня розвитку страхування;

Кв — коефіцієнт відставання відносного зниження (зростання) суми виплат
порівняно із зниженням (зростанням) рівня розвитку страхування.

Коефіцієнт очікуваного рівня розвитку страхування визначається за формулою:

р 100

де Ур — очікуваний рівень розвитку страхування в %;

0 <Кр< 1. Іншими словами, коефіцієнт розвитку не може бути більше 1 та менше 0.
Чим ближче коефіцієнт рівня розвитку страхування наближається до 0, тим вища вибірка
страхування. Якщо К прямує до 1, вибірка зменшується.

Така ж нерівність властива коефіцієнту відставання, тобто0 <Кв< 1. Кв показує міру
зменшення виплат страхувальником зі зменшенням рівня розвитку на 1%.

Наприклад, якщо Кв = 0,5, а рівень розвитку страхування зменшився на 20%, то це
призведе до зменшення виплат страхувальникам на 10%.
т _ (0,5x20) . .

Іобто: = 10%. Отже, має місце відставання зменшення суми виплат

100

порівняно із зменшенням рівня розвитку. Якщо Кв прямує до нуля, то вибірка страхування
зростає. Якщо Кв прямує до 1, вибірка страхування зменшується.

Нетто-ставка за новим видом страхування визначається шляхом множення трьох уже
розглянутих коефіцієнтів. Оскільки тарифна ставка, як правило, розраховується із
страхової суми 100 грн., то добуток трьох коефіцієнтів слід помножити на 100. Отже,

новими видами страхування є очікувана частота страхового випадку та вірогідне
співвідношення середньої очікуваної виплати на відшкодування збитків і середньої
очікуваної страхової суми. А ризикова надбавка встановлюється на основі використання
коефіцієнта вибірки.

Очікувана частота страхового випадку за новим видом страхування визначається як
відношення числа потенційних об'єктів страхування, що будуть потребувати страхового
відшкодування внаслідок настання страхової події, до загальної кількості очікуваних
застрахованих об'єктів, тобто:

К

ц св.оч.

св~ к

де Чсв — очікувана частота страхових випадків за новим видом страхування;

Ксе.04. — кількість очікуваних страхових подій (виплат страхового відшкодування
або страхових сум за певний проміжок часу);

Ко — загальна кількість очікуваних (потенційних) об'єктів страхування.

Для підрахунку нетто-ставки за новими видами страхування слід враховувати
коефіцієнт поправки. Він визначається за формулою:

Г

JT в.оч

кп=т;

с.с.оч

де Кп — коефіцієнт поправки;

Св оч — очікувана середня виплата на один договір (об'єкт) страхування;

Cc c оч — очікувана середня страхова сума на один договір (об'єкт) страхування.

Величина ризикової надбавки розраховується за допомогою коефіцієнта вибірки, що
дає змогу враховувати вплив рівня розвитку даного виду страхування на рівень
збитковості страхової суми. Зв'язок між ними обернено-пропорційний, тобто із
зростанням рівня розвитку (страхове поле розширюється) рівень збитковості знижується.
Це пояснюється тим, що в сферу даного виду страхування залучається все більше
страхувальників, які менше підлягають ризику. Коефіцієнт вибірки має такий вигляд:


1-Кв(1-Кр)


тарифна нетто-ставка матиме вигляд:

Ти=ЧсвхКрхКвибх100

До обчисленої за уже наведеною методикою основної частини нетто-ставки
додасться ризикова надбавка за кожним ризиковим видом страхування. Отриманий
результат є певною часткою тарифної брутто-ставки, з якої формується фонд виплат за
даним видом страхування.

На основі встановленого нормативу нетто-ставки в брутто-ставці визначається
розмір брутто-ставки, а потім — окремих часток навантаження (в гривнях із 100 грн.
страхової суми). Формула, за якою визначають брутто-ставку, має вигляд:

т _Тнх100
6 100-f

де Тб — тарифна брутто-ставка, грн;

Тн — тарифна нетто-ставка, грн;f — питома вага навантаження в брутто-ставці,
згідно з нормативом, % .

Приклад нормативної структури тарифної ставки, %:

Нетто-ставка на формування фонду виплат (з відрахуванням на формування
запасного фонду) — 75%;

Навантаження: всього — 25%у тому числі:

а) витрати на ведення страхової справи —20%;

б) формування прибутку — 5%.

Тарифна брутто-ставка:

т.-ЬїШ-х

100-25

Вона становить 75 + 25 = 100%.

Навантаження, всього: 25xZ

100

Складові навантаження:

20хХ

витрати на ведення страхової справи: ^^

формування прибутку: ^j^

СУТЬ ТА ВИДИ СТРАХОВИХ ПРЕМІЙ

Страхова премія (страховий внесок) має триаспектну форму прояву: економічну,
юридичну та математичну. Економічний зміст страхової премії проявляється в тому, що
вона є частиною національного доходу, яка виділяється страхувальником з метою
забезпечення гарантування його інтересів на випадок небажаних, несприятливих для
нього подій (страхових подій).

В юридичному аспекті страхова премія — грошове вираження страхового
зобов'язання, яке відображене у страховому договорі.

Математичний зміст страхової премії набирає форму періодично повторюваного
платежу страхувальника страховику.

Розглядаючи зміст страхової калькуляції, відзначалось, що при визначенні
індивідуального розміру платежу має враховуватись уся страхова сукупність.
Зобов'язання за окремим видом страхування розраховується як середня величина.
Наприклад, якщо прийняти загальний розмір зобов'язань страховика із страхування життя
за В, а вартість однієї ренти — пенсії за Ах, де х — вік людини, що сплачує страховий
внесок Рх, то у разі довічної сплати страхового внеску, він буде визначатись за формулою:

* 4

У разі строкового характеру страхових внесків формула матиме вигляд:


я =■ 5

LtxAx

деLt x Ax — вартість однієї строкової ренти.

Вартість ренти — довічний або на певний період часу річний доход, який
страховик зобов'язується сплачувати страхувальнику.

4. НЕОБХІДНІСТЬ І ФОРМИ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ

Люди цілком природно прагнуть захиститися від небезпеки, що загрожує їм втратою
життя, здоров'я, житла, харчів і т. ін. Потреба в захисті дуже близька до їхніх первинних
(фізіологічних) запитів та інтересів. З урізноманітненням інтересів людини
ускладнюються й атрибути її безпеки.

Протягом усього історичного шляху розвитку людське суспільство в кожній сфері
своєї діяльності стикається із суперечностями між природою і людиною, а також: між:
окремими суб'єктами суспільних відносин. Ці суперечності зумовлюють появу
несприятливих подій —ризиків, серед яких виокремлюють стихійне лихо і нещасні
випадки.

Стихійне лихо — це випадок, спричинений руйнівною дією сил природи, яка
охоплює, здебільшого, немалу територію і призводить до значних матеріальних збитків
або загибелі чи втрати здоров'я багатьох людей.

Нещасні випадки — це такі події, які через несприятливий збіг обставин
(наприклад, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди) тягнуть за собою загибель чи
втрату здоров'я окремих осіб або їх групи.