Смекни!
smekni.com

Юридична методологія (Циппеліус) (стр. 38 из 39)

[115] Р. Дворкін, Серйозно щодо прав, 1978, Глава 2.3; порівн. також Р.Алєксі, Теорія основних прав, 1985, S.71ff., а також Й. Ессер, Принцип і норма, 1956, S.50f., 267.

[116] норму про обов'язкову уступку вимоги у випадку, якщо боржник нездатний виконати зобов'язання в натурі, але отримав через втрату цієї можливості “взамін” іншу вимогу.

[117] Порівн.: BGHZ 75, 208.

[118] Леґе, 1999, S.462.

[119] див. також: Ціппеліус, 1994, §21 ІІ.

[120] хроніка людських справ - Дігести 1, 1, 10, 2.

[121] Eccep, 1974, S.97.

[122] порівн.: Губманн, 1977, S.16ff., 145ff.

[123] Маунц/Ціппеліус §§7 І 1 b; 13 III 6; див також нижче §17 b.

[124] Щодо зважування інтересів див. примітку 113 і 114.

[125] Порівн.: BVerfGE 18, 11; 54, 299f.

[126] Луманн, Правова соціологія, 2. видання (1983), S.286.

[127] Ціппеліус, про раціональне структурування правових міркувань, JZ 1999, S.112ff. Також стосовно на перший погляд такої відмінної англосаксонської системи права має місце подібний висновок: „Ми маємо раціонально структуровані, але ні в якому разі не раціонально детерміновані системи норм”, Мак Кормік 1978, S. 271.

[128] Після реформи зобов'язального права в 2002-му році див. §280 абз. 1 BGB.

[129] порівн.: Ларенц, 1991, S.414ff.; Лоошельдерс/Ротт, 1996, .238tf., 261ff..

[130] до цього питання: Ціппеліус, 1997, Глава. 6b.

[131] Ст. 20 абз. 3 Конституції Німеччини: Законодавча влада обмежена конституційним порядком, виконавча і судова - обмежені законом і правом"

[132] BVerfGE 34, 287ff., 65, 190f..

[133] Т.Маунц/Ціппеліус, Державне право Німеччини, 30. видання (1988), §41 IV 1.

[134] Порівн.: BVerfGE 2, 398.

[135] BVerfGE 3, 232f.; щодо цього: Ціппеліус, 1996, Глава 13 II 2.

[136] BVerfGE 13, 328.

[137] §823 BGB

[Обов'язок відшкодування збитків]:

“Умисне або легковажне протиправне порушення життя, тіла, здоров'я, свободи, власності або іншого права іншої особи тягне за собою відшкодування завданих внаслідок цього збитків.

Те заме зобов'язання (відшкодувати збитки) виникає у того, хто порушує закон, спрямований на захист іншого. Якщо порушення такого закону відповідно його приписів може мати місце і без вини порушника, то зобов'язання відшкодувати збитки виникає лише за наявності вини”.

[138] §831 BGB

[Відповідальність за працівника]:

“Хто призначає іншого до певної діяльності, зобов'язаний відшкодувати збитки, протиправне нанесені третій особи через цю діяльність. Зобов'язання не виникає, якщо той, хто призначає (керівник) при виборі призначеної особи і, якщо він повинен був забезпечити засоби виконання роботи чи керувати діяльністю, при забезпеченні чи керуванні виявив належну в обігу дбайливість або якщо збитки виникли би також і в разі виявлення належної дбайливості.

Таке ж зобов'язання виникає також і в того, хто вчиняє описані в абз. 1 дії відповідно до договору, укладеного з тим, хто призначає до виконання роботи (керівником)”.

[139] Див. §10 част. І п. а.

[140] Імперський суд в кримінальних справах RGSt 61, 252ff.

[141] Імперський суд в цивільних справах RGSt 61, 252ff.

[142] Ларенц, 1991, S.416ff..

[143] до питання системності див. також §10 част. IІІ п. с.

[144] §1 Закону Німеччини про недобросовісну конкуренцію. “Вчинення в господарському обігу дій, які суперечать добропорядності (добрим звичаям) може переслідуватись шляхом вимоги припинення дій і відшкодування завданих внаслідок них збитків”.

[145] У всіх відповідних аспектах.

[146] Розпізнавання.

[147] Порівн.: МакКормік, 1978, S. 185f., 190f., 219ff.

[148] К.Н.Ллевеллін, Прецедентне право і судочинство в США, 1993, S.79.

[149] Е.Гуссерль, Досвід і вирок, 1939, §18 II.

[150] Порівн.: Ціппеліус, 1994, §18 II.

[151] Ціппеліус, 1994, §18 ІІ.

[152] Зайферт, Вступ до теорії науки, Том. І 2. видання (1970), S.42ff., М.Герберґер/Г. Кох, Юридична методологія і лінгвістична філософія,, Юс 1978, S.811; Р.Ванк, Пошуки термінології в праві, 1985, S.35ff.

[153] Ціппеліус, 1994, §11 III 2.

[154] §223 a) StGB: “Тілесне ушкодження, завдане за допомогою зброї, зокрема за допомогою ножа або іншого небезпечного засобу, або шляхом обманного нападу або у групі з іншими або шляхом поводження, яке погрожує життю особи - карається позбавленням волі від трьох місяців до п'яти років”.

[155] Радбрух, 1938, S. 50f.

[156] порівн. у цьому сенсі Дігести(1,1,7,1): lus praetorium est, quod praetores introduxerunt adiuvandl vel supplendi vel corrigenda iuris civilis gratia propter utulltatem publicam. Стосовно вузьких меж, у яких повинне здійснюватись виправлення закону - вище §11 част. І.

[157] ВVerfGE 66, 138.

[158] Порівн.: Й.Вессельс, Державне право. Загальна частина, 26. видання (1996), §8 V 3.

[159] правовій позиції

[160] загальну згоду всіх

[161] Порівн.: федеральний фінансовий суд. Вісник 1964 III. 5581.; BGHZ 85, 64; вагаючись: BVerfGE 19,47. “Незалежність судді” не звільняє його від обов'язку дотримуватись правила рівності (Ст. 20 абз. 3; ст. 97 абз. 1 Конституції Німеччини). Обов'язки, які випливають з цього стосовно судді помилково не назвав „законом” Федеральний конституційний суд Німеччини у своїх рішеннях BVerfGE 84,227 і BVerfGE 87, 278. див. також вище §101 ІІІ зноски до цього параграфу.

[162] Тверде рішення

[163] “не відхилятись від (суті) подібних рішень у подібних ситуаціях без дуже вагомих підстав” - МакКормік, 1978, S.227.

[164] критично стосовно цього: Пікер, 1984, S.153,158ff.

[165] Порівн.: BVerfGE 65, 191ff.; 81, 31f.

[166] Ст. 117 абз. 1 Конституції Німеччини; з цього приводу Федеральний конституційний суд BVerfGE 3, 225ff; порівн. також BVerfGE 85, 155.

[167] BVerfGE 34, 287.

[168] Ст. 20 абз. 3 Конституції Німеччини: “Законодавча влада повинна дотримуватись конституційного порядку, виконавча і судова влади повинні дотримуватись закону і права”.

[169] Подібний висновок робить Бидлінскі, 1991, S.222,289f.

[170] А.Шопенгауер, Лекції з загальної філософії, перша частина, Глава. 3 (Праці, видано П.Дойссен, 1913, S.361).

[171] Порівн.: Канаріс, 1983; Ціппеліус, 1994, §38 II 3. Не зважаючи на це, норми однієї системи права не повинні суперечити одна одній і повинні передувати у взаємозв'язку, який здатний забезпечити функціонуючий порядок суспільного співіснування (див. вище §7).

[172] І.Кант, Критика чистого розуму, 2. видання (1787), С. 171 і далі.

[173] Ціппеліус, 1994, §§5 III; 21 II.

[174] Ф.Крафт, Вступ до філософії, 2. видання (1967), S.140f.

[175] Indizienbeweis (доказовий факт) означає “допоміжний, посередній доказ” і означає, що суддя може зробити за його допомогою висновок про той чи інший факт, який мав місце в розглянутій ситуації за допомогою життєвого досвіду і певних логічних міркувань.

[176] необхідною умовою; дослівно: „умовою, без якої ніяк” (лат.), тобто вся модель ситуації вимагає визнання істинності цього факту.

[177] Ф.Крафт, Вчення про пізнання 1960, S.246ff.

[178] так само: Енгіш, 1997, S.581.

[179] §906 aбз.1 BGB: “Власник земельної ділянки не може перешкоджати впливу газів, парів, запаху, диму, сажі, тепла, шумів, коливань чи іншому впливу, які походить з іншої земельної ділянки, якщо сила такого впливу не шкодить користуванню ділянкою або шкода є незначною. Незначною як правило слід вважати шкоду, як не перевищує граничних розмірів, встановлених відповідно до приписів законів чи постанов з цього приводу. Це саме стосується розмірів, встановлених у виданих відповідно до §48 Федерального закону про шкідливий вплив постановах”.

[180] Див. посилання 70 – “правовий мир”.

[181] §285 BGB: „Боржник не прострочив зобов'язання, допоки воно має місце через обставину, яка сталась не через нього”.

[182] §282 [Обов'язок доведення в разі неможливості]. „У разі спору стосовно того, чи настала неможливість вчинити дію по договору на користь кредитора з вини („через”) боржника, на нього покладається обов'язок доведення”.

[183] Порівн.: Енгіш, 1997, S.63.

[184] приклади з конституційного права: BVerfGE 2, 401; 3, 422.

[185] Леге, 1999, S.462, де однак є посилання не на “класичні” засоби тлумачення, а на логіку Ч.С.Піерсе.

[186] г.Ґ.Ґадамер, Істина і метод, 4. видання. (1975), S.519.

[187] детальніше стосовно цього: Ціппеліус, 1994, §4 II.

[188] Мюллер, 1997, S.172ff.; порівн. також: Енгіш, Правопис кримінального права, 1978, s.664ff.

[189] Фікенчер, 1977, S.191, 202, 207.

[190] Однак Фікенчер не розглядає це як проблему тлумачення (С. 372 і далі).

[191] Гельберг, 1986, S.279.

[192] порівн. наприклад BVerfGE 88, 56, 61.

[193] “відомості про попередні помилки”

[194] питанням термінологічного смаку е позначення за допомогою слова “розсуд” всіх -також і тих, де йдеться про видання загальнообов'язкових правил — законів - рішень, які приймаються на основі описаних уповноважень адміністративними органами, чи використання для інших випадків терміну „свобода впорядкування” (таким поняттям іноді поряд з розсудом користується Федеральний конституційний суд: BVertGE 27,67) або - більш адекватно в конституційній державі - позначення його за допомогою словосполучення “сфера впорядкування” (як це робить BVerfGE 69, 160).