Структури із сурядністю і однорідною безсполучниковістю становлять теоретично незамкнений ряд предикативних одиниць, і через це здебільшого виділяється лише один рівень членування: "Дощ лив як із відра; небо закаламутилося і зробилося глиняного кольору, раптом біле сліпуче світло різонуло по очах людей і почувся сухий тріск; люди під мажарою затихли, коні стояли, піднявши вгору морди, прищуливши вуха, і враз загоготіло по всіх небесах і покотило каміння, загриміло, віддаляючись і затихаючи"; "Зодягнений у зелену ватянку, на ногах кирзові чоботи, на голові шапка-вушанка з бумазеєвим зеленим верхом, при поясі гранати, а на грудях – німецький автомат". Однак трапляються випадки, коли рівні членування в таких структурах виділяються, причому ведучою може бути як сурядність, так і безсполучниковість, наприклад:
а) конструкції з ведучим сурядним зв’язком: "Німецькі міномети чохкали із-за бугрів, кулі просівали сніги, і Оксен вирішив відходити в яри"; "Позавчора сиділи під вербами, все було добре, а сьогодні полум’ям дихає"; "Під кожухом ходить жар, щоки горять, морозне повітря зліплює ніздрі, а сонце розводить на льоду олійні плями";
б) конструкції з ведучою безсполучниковістю: "Обрії поширшали, зробилися лункішими, степ уже не гомонів вітрами, а притих, скорився"; "Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу, потім повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо і на поля бризнуло сонце"; "Воно обліпило її стан, руки були мокрі і сильні, а ноги біліли і пружинились"; "А то прошлий раз ходили на Залужжя курей полохати, всі з води сухими вийшли, а Гераська в сільраду викликали".
Як засвідчують наші дані з-поміж речень із сурядністю й однорідною безсполучниковістю в прозі Г.Тютюнника частіше функціонують конструкції з ведучим сурядним зв’язком.
Складні синтаксичні одиниці з сурядністю і неоднорідною безсполучниковістю співвідносні з багатокомпонентними структурами з сурядністю і підрядністю, оскільки семантичні відношення в них близькі. Нами зафіксовані речення, у яких співвідносяться різні види сурядного зв’язку (здебільшого семантичні відношення зіставно-протиставні, рідше причиново-наслідкові) і з різними видами неоднорідної безсполучниковості:
1) конструкції із сурядним зв’язком і безсполучниковим із пояснювальним відношенням компонентів: "А ти запам’ятай одне: в’юни які спритні, а й тих у підрешітку ловлять"; "Прибіг Оксен, бачить: старий сидить під грушею в садку, підперши обличчя кулаками, а біля ніг потовчені ікони валяються"; "А тобі кажу: сам – горобець, а десяток зграя"; "Ти скаржився: робітничому класу земний рай, а тобі пекло – півдня ореш, півдня під возом спиш"; "Уздрів Олену, хлопчика на жовту травичку поставив, а сам іде назустріч, усміхається: обличчя засмагле і якесь чуже, а усмішка знайома, рідна"; "Тоді знайшли вихід: полкова медсестра передала йому малюпусінькі валяночки і рукавички і вони згодилися для Моргунова" ; „Воно б ще й нічого, та ще клопіт – призначено його переобладнати клуб на церкву";
2) конструкції із сурядним зв’язком і безсполучниковим із відношеннями детермінації між частинами: "Дав би я тобі в пику, предсідателю, та жалко – жінка в тебе ще молода"; "Провчився два курси, а на третьому змушений був припинити навчання: на зимовій сесії він не набрав потрібної кількості балів і з нього було знято стипендію"; "Давай, давай, а то прийде дядько Прокіп, він нам за таку оранку наламає хвоста"; "Він зірвав пов’язку, але нічого не бачив: очі каламутились"; "На бійцеві все мусить бути по формі, а то насунеться на очі – ворога не побачиш";
3) конструкції із сурядним зв’язком і безсполучниковим із відношенням пояснення і детермінації між частинами: "Під вечір вітер затих і цюкнув мороз, а вночі повалив сніг, тихий, густий: сяде на рукавицю, кожну сніжинку видно".
У творах Г.Тютюнника найчастіше трапляються структури з сурядністю і неоднорідною безсполучниковістю, у яких сурядний зв’язок поєднується із безсполучниковим із пояснювальними відношеннями між частинами.
Різноманітні за своєю структурою та змістовими відношеннями речення з сурядністю однорідною і неоднорідною безсполучниковістю в мовленні функціонують значно рідше, ніж попередні два різновиди конструкцій, оскільки в об’ємних, багатокомпонентних структурах важко обійтись без безсполучникового зв’язку: "Дивимось: виходить із прольотки – на мундирі хрести, вуса накручені, скинув картуз, а на голові лисина"; "Нічого не змінилося: при стіні обкута міддю скриня, роменські рушники, портрет Федота, тільки не у військовій формі (той портрет Уляна заховала у скриню), а в піджаку та сивій шапці, парубком, перед відходом до армії"; "Обабіч дороги – чорні кружала випаленого бур’яну, віхті обгорілої паклі – то трактористи прогрівали мотори, палили вогнища, місили чобітьми грязюку, вичакловували із гарячливих моторів десятикратну силу, а тоді плюнули і розбрелися по найближчих хуторах варити куліш, перечікувати непогодь".
Складні конструкції із сурядністю і безсполучниковістю можуть нести велике експресивне навантаження в художньому й публіцистичному стилі.
Поряд із структурами з сурядністю й безсполучниковістю у творах Г.Тютюнника активно вживаними є конструкції з підрядністю і безсполучниковості, у яких ведучою зазвичай є безсполучниковість. Залежно від характеру безсполучниковості виділяють три різновиди цих речень:
а) з підрядністю і однорідною безсполучниковістю;
б) з підрядністю і неоднорідною безсполучниковістю;
в) з підрядністю і однорідною та неоднорідною безсполучниковістю [74, с.114].
Сполучниково-безсполучникові конструкції з підрядністю і однорідною безсполучниковістю досить різноманітні з погляду структури. Найбільш поширеними є речення з трьох – восьми предикативних одиниць, розташування яких часто буває вільним. У творах Г.Тютюнника функціонують такі конструкції:
а) з трьох предикативних частин: "Бовдюг дивися на заслону дощу чисто з господарської сторони і теж радів, що після цієї зливи добре підуть рости посіви; Сергій жирував із Гераськом та виштовхував його з-під гарби на дощовицю"; "Біля вікна стояли два суб’єкти, що збиралися їхати в Одесу, на диванчику сиділа стрижена дівиця із золотим годинничком на руці і червоними від сліз очима"; "Запахло дьогтем і кінською спітнілою шерстю; потім на одній кучі підвелася голова і голосно крикнула назад, де чорніла, наближаючись, друга підвода"; "Зотич скривися і нічого не сказав, він тільки махнув рукою, даючи знати, щоб Перехльостін їхав уперед і вводив колону в хутір";
б) з чотирьох предикативнимх частин: "Одного разу за її наказом він перевіз її на другий берег Дніпра і, хоч йому було тяжко для рук, перехопив її одним духом, вона ж була незадоволена, хмурилась, і не розмовляла";
в) із шести предикативних частин: "Він сидів охляп на коні, довгі ноги в важких черевиках бовтаються в коня під пузом, сорочка розхристана, піт промиває доріжки на закіптюженому обличчі, в руці оривок, яким він підганяє коня";
г) із семи предикативних частин: "Перед світанком похолоднішало, з корови піднімалася пара, з Йоньки також; вони сунули, ледве переставляючи ноги, хоча іти їм слід було швидше, щоб до того, як завидніє, прибитися до рибальських лісів і перебути день".
Такі структури повністю або частково можуть об’єднуватись спільним другорядним членом: "В кімнаті, куди від зайшов, пахло молоком, на вікнах висіли марлеві завіски; на столі горіла лампа, кидючи відсвіти на блискучий сепаратор".
Конструкції з підрядністю і неоднорідною безсполучниковістю на зовнішньому рівні членування звичайно поєднуються безсполучниково. Регулярними є речення з трьох – п’яти предикативних одиниць. Компактність цих утворень, як зазначає К.Ф.Шульжук, зумовлюється змістовою і структурною спаяністю речень, оскільки неоднорідна безсполучниковість співвідносна з підрядним зв’язком, який більш тісний, ніж сурядний [74, с.114], наприклад:
а) речення з трьох предикативних компонентів: "Огонь кресав так довго, що на лобі виступив піт: губка відволожилася за ніч і не займалася"; "Молоденький ад’ютант опустив очі: він не знав, що сказати"; "То вчора Уляна горстки біля повітки поставляла, от воно й здається, що хтось причаївся"; "Ні, ти звільни мене від завгоспа, бо не видержу я: печінка розірветься на отаке дивлячись"; "З-під гарби долітав один і той же звук, який дражнив усіх : то Охрім вишкрібав ложкою казанок"; "Поранений тривожно позирав на небо, вимолював темряви і, коли вона густо спустилася на землю, заспокоївся – тепер їх ніхто не побачить";
б) речення з чотирьох предикативних компонентів: "Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом з доброю невижатою травою: можна попасти корову і розікласти невелике багаття, щоб погрітися"; "Грошей твоїх я не візьму, хоч і знаю, де вони заховані: вони зашиті у підкладку піджака і ліву кишеню";
в) речення з п’яти предикативних компонентів: "Ганяє –ганяє в школі на перерві, наїсться снігу, от і маєш клопіт – заганяй обох на піч, напувай пареним молоком з овечим лоєм та ще пильнуй, щоб і череня не провалили, бо хіба ж усидять тихо?".
Структури з підрядністю і однорідною та неоднорідною безсполучниковістю складаються щонайменше з чотирьох речень. У прозі Г.Тютюнника нами зафіксовані конструкції з підрядністю й однорідною та неоднорідною безсполучниковістю, до складу яких входять від чотирьох до десяти предикативних одиниць:
а) конструкції з чотирьох предикативних частин: "Деяку секунду суворо дивиться на денщика, денщик говорить, що пан комендант з дня на день молодіє – клімат Росії сприяє його здоров’ю"; "І ця посмішка гарячим струмом пройшла по офіцерах – вони, завойовники всієї Європи, вперше побачили таку посмішку, в якій не було ні кокетства, ні приниження, в ній було нічим не замасковане глузування";