При цьому зазначаються місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (№ рахунку, назва та місцезнаходження бані контрагентів договору (контракту).
За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучені субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.
З метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів (контрактів) Кабінет Міністрів України, керуючись ч. 1 ст. 383 ГК, може затверджувати їх державну реєстрацію.
Державна реєстрація обов’язкова для тих договорів, предметом яких: товари, відносини з реекспорту яких регулюються чинним законодавством України та міжнародними договорами України; товари походженням з України, щодо яких міжнародними договорами України передбачено добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу; товари походженням з України, щодо яких здійснюються антидемпінгові процедури; товари походженням з України, імпорт яких до інших країн квотується, контингентується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угруповань, митних союзів; товари походженням з України, експорт яких здійснюється v рамках бартерних (товарообмінних) операцій або операцій із зустрічною торгівлею.
Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснюється у строк не більш як сім робочих днів з дати подання.
Для обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) подаються такі документи: заява в довільній формі на офіційному бланку суб'єкта підприємницької діяльності - заявника за підписом його керівника; інформаційна картка зовнішньоекономічного контракту, заповнена, і оформлена відповідно до вимог наказу; оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) з усіма чинними на дату подання додатками, специфікаціями, додатковими угодами та ними документами, які є частинами контракт), та його копія, засвідчена в установленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) підписаний фізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку); документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту).
Якщо суб'єкт ЗЕД, який звернувся за реєстрацією, доручає виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) іншому суб'єкту ЗЕД, та подаються також оригінали договорів: доручень, комісії, агентських, спільної діяльності та співробітництва, консигнації, дилерських, дистриб’юторських, оренди, найму, лізингу, зберігання та їх копії, засвідчені у зазначеному порядку.
Оригінали зовнішньоекономічного договору (контракту) та договорів доручення, комісії, агентських, спільної діяльності та співробітництва, консигнації, дилерських, дистриб'юторських. оренди, найму, лізингу, зберігання повертаються після розгляду матеріалів суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією.
Вимагати документи та інформацію, інакші, ніж зазначені вище, забороняється. Відповідальність за достовірність поданих документів та інформації несе керівник суб'єкта підприємницької діяльності - заявника та особи, підписами яких засвідчені документи.
Документи, подані на облік (реєстрацію) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), розглядаються тільки на предмет відповідності даних контракту даним інформаційної картки зовнішньоекономічного контракту з метою належного заповнення картки реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту), відповідності контрактних цін індикативним та на предмет відсутності застосування до сторін контракту чинних на момент подання документів спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону.
Для відмовив реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів) можуть бути такі підстави: відсутність ряду документів, необхідних для реєстрації; невідповідність умов договору (контракту) законодавству України; застосування до суб'єкта ЗЕД санкцій; наявність заборони з боку іноземних держав щодо ввезення відповідних товарів походженням з України; вичерпання імпортних квот (контингентів), установлених іноземними державами, митними союзами на ввезення відповідних товарів походженням з України; застосування режиму індивідуального ліцензування до іноземного контрагента суб'єкта ЗЕД України.
Конкретний перелік окремих видів товарів, які експортуються за умови реєстрації зовнішньоекономічних контрактів затверджуються наказом постановою Кабінету Міністрів України або Мінекономіки України. Наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. №155 затверджений Порядок реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом, яку проводить Мінекономіки. Так, його Наказом України від 16.03.2006 р. №98 затверджений Порядок для обміну реєстрації зовнішньоекономічних контрактів, предметом яких є операції з давальницькою сировиною українського замовника.
Розгляд контрактів, їх облік (реєстрація), оформлення та видача карток реєстрації контракту здійснюється у строк, не більше десяти робочих днів з дати звернення суб’єкта ЗЕД.
§ 4. Поняття, тлумачення і використання базисних термінів ІНКОТЕРМС
При укладенні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) обов’язковими є знання і використання міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів, підготовлених Міжнародною торговою палатою у 1936 р. (Правила ІНКОТЕРМС). Згодом, у 1953, 1967, 1980, 1990 роках до них вносилися зімни і доповнення ІНКОТЕРМС – 2000, введений в дію Міжнародною торговою палатою 01.01. 2000 р. Відповідно до ч. 4 ст. 265 ГК та Указу Президента України від 04.04.1994 р. №567 «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» суб’єктами господарської діяльності України при укладенні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних запропоновано забезпечувати додержання Правил ІНКОТЕРМС.
Правила ІНК0ТЕРМС розроблені з метою встановлення зводу Міжнародних правил щодо тлумачення найуживаніших торгових термінів що визначають умови торгових операцій та застосовуються у сфері зовнішньої торгівлі. За рахунок цього можна уникнути розбіжностей у тлумаченні таких термінів у різних країнах або ж, принаймні, у значній мірі зменшити їх. Оскільки ці правила являють собою сукупність основних обов’язків сторін з представлення, транспортування і страхування товарів на шляху від експерта до імпортера, що суттєво випливає на ціну контракту, вони називаються базисними умовами зовнішньоекономічного договору (контракту).
В базисних умовах визначені обов'язки продавця за встановлену в контракті ціну забезпечити доставку вантажу в певну географічну точку чи завантажити товар на транспортні засоби, чи передати його транспортній організації. Базисні умови визначають також інші обов'язки продавців і покупців, а саме: хто і за чий рахунок забезпечить транспортування товарів по територіях країн продавця, покупця, транзитних країнах, морем і повітрям; обов'язки продавців в частині упаковки та маркування товарів; обов'язки сторін по страхуванню вантажів; обов'язки сторін по оформленню комерційної документації; момент переходу права власності від продавця до покупця; місце і час переходу від продавця на покупця ризиків випадкового пошкодження чи втрати товарів.
Згідно нової редакції ІНКОТЕРМС всі базисні умови розділяються на 4 групи. В основу їх класифікації покладено розбіжності в обсягах обов'язків контрагентів и доставці товару.
Перша група - «Е» (EXW) – має одну умову – «франко-завод», яка містить мінімум обов'язків для продавця і полягає лиш в наданні товару для покупця в місці з визначення продавцем. У другу групу – «F» включені умови, які вимагають від продавця обов'язки передати товар перевізнику, що вказаний покупцем. У третій групі – «С» об'єднані умови, згідно яких продавець повинен забезпечити перевезення продукції, але не зобов'язаний приймати на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження товару, чи нести які-небудь додаткові витрати, які би могли виникнути після відвантаження товару. Четверта група – «D» включає умови поставки, що передбачають обов'язок продавця нести всі витрати і ризики, які можуть виникнути при доставці товару в країну призначення покупця.
Дуже важливим вихідним моментом у розумінні та виконанні базисних умов ІНКОТЕРМС є чіткість у визначенні моменту поставки товару. Поставка перевізнику рахується завершеною при досягненні наступних обставин:
1) при перевезенні залізничним транспортом - якщо кількість товару є достатньою для повного завантаження вагону чи контейнера, то продавець зобов'язаний завантажити вагон чи контейнер. Поставка рахується завершеною, коли завантажений вагон чи контейнер приймається залізницею. Якщо вагон чи контейнер завантажений частково, то поставка рахується завершеною, коли продавець передав товар на залізничному приймальному пункті;
2) при перевезенні автотранспортом - якщо завантаження було на підприємстві продавця, поставка рахується завершеною, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем. Якщо товар поставляється на підприємство перевізника, то поставка рахується завершеною після передачі товару перевізникові;
3) при перевезенні по внутрішнім водним шляхам - коли завантаження здійснювалося на підприємстві продавця, поставка рахується завершеною після передачі товару перевізникові;