Електрична енергія є енергоносієм, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та такими фізико-хімічними характеристиками: одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування тощо.
Теплова енергія – це товарна продукція, що виробляється на об’єктах сфери теплопостачання для опалення парою, підігріву води, інших господарських і технологічних потреб.
Виробниками електричної або теплової енергії – це суб’єкти господарської діяльності, які є власниками або інших підставах користуються генеруючи ми потужностями і згідно з умовами відповідними ліцензіями виробляються та продають електричну і теплову енергію.
Галузь економіки України, що забезпечує енергетичні потреби народного господарства і населення електричною і тепловою енергією називається електроенергетикою. Відносини, що виникають у зв’язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об’єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії регулюються в першу чергу законами України від 16.10.1997 р. «Про електроенергетику» (надалі – Закон) зі змінами і доповненнями, від 23.06.2005 р. «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та іншими нормативно-правовими актами.
У зв’язку з актуальністю проблеми державного регулювання електроенергетики важливе значення особливо в умовах фінансово-економічної кризи має енергозбереження. Її складність обумовлена сировинною затратністю економіки і дешевими енергоносіями, які успадкувала Україна від радянської системи господарювання. Як наслідок енерговитрати на одиницю ВВП у нас в 5-7 разів вищі ніж в країнах Західної Європи, марнотратно, біля 30 відсотків, втрачаємо тепла. Альтернативні джерела енергії у загальному балансі України займають біля одного відсотка і т.п.
За таких умов вирішення значення має енергозбереження Державне його забезпечення розглядається як діяльність, органів державної влади і місцевого самоврядування, спрямована на раціональне використання та економне витрачання енергії та паливно-енергетичних ресурсів при їх видобуванні, переробці, транспортуванні, зберіганні, виробленні та використанні, в т.ч. альтернативних джерел енергії, зокрема сонця, вітру, води малих річок, відходів переробки сільськогосподарської продукції (енергія біомаси) тощо. Правові, економічні та інші основи енергозбереження визначені Законом України від 01.07.1994 «Про енергозбереження». Господарські правовідносини у цій сфері регулюються з метою забезпечення зацікавленості суб'єктів господарювання в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення їх відповідальності за енергозбереження.
Розвиток передбачених положень відображений у Законі України від 17.03.2007 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження», який набрав чинності з 01.01.2008 року. Закон передбачає встановлення «зелених» тарифів для компаній, що виробляють електроенергію на малих гідроелектростанціях або з використанням сонячної енергії вітру, біомаси. Суб'єктам, що працюють на ринку біопалива, з наступного року обіцяні податкові пільги: на десять років звільняються від сплати податку на прибуток продавці біопалива, устаткування для його виробництва, а також виробники теплової й електричної енергії, що використовують біосировину.
На виконання цього Закону Кабінет Міністрів України розпорядженням від 15.03.2006 р. № 145-р схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2030 року (надалі – Стратегія). Для підготовки пропозицій щодо реалізації стратегії постановою Кабінету Міністрів від 11.02.2009 р. №3 «Про зміни до постанови Кабінету Міністрів від 25.08. №1091 затверджений склад Комісії з питань реформування та розвитку енергетичної галузі і Положення про Комісію з питань реформування та розвитку енергетичної галузі. Основним її завданням є підготовка пропозицій щодо реалізації Стратегії. Розпорядженням від 12.02.2009 р. Кабінет Міністрів схвалив Концесію Державної цільової науково-технічної програми розвитку виробництва та використання біологічних видів палива тощо.
Особливості регулювання відносини в електроенергетиці відповідно до ст. 4 Закону полягають у тому, що вони викликані об’єктивними такими умовами функціонування цієї галузі: постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України; централізованим теплопостачанням споживачів теплоелектроцентралями і котельнями, які входять до об'єднаної енергетичної системи України.
Державна політика в електроенергетиці відповідно до ст. 5 Закону базується на таких принципах: державне регулювання діяльності в електроенергетиці; створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики; забезпечення раціонального споживання палива і енергії; додержання єдиних державних норм, правил і стандартів усіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії; створення умов для розвитку і підвищення технічного рівня електроенергетики; підвищення екологічної безпеки об'єктів електроенергетики; забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії; збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею; сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку електричної енергії; забезпечення підготовки кадрів високої кваліфікації для електроенергетики; створення умов для перспективних наукових досліджень; забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики; забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів; сприяння розвитку вітроенергетики, як екологічно чистої і безпаливної підгалузі енергетики, шляхом оплати вітровим електростанціям всієї виробленої ними електричної енергії в повному обсязі у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості по розрахунках за електроенергію.
Державне регулювання в галузі електроенергетики здійснюють органи виконавчої влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України. Центральним галузевим органом державної виконавчої влади є Міністерство палива та енергетики України (надалі – Мінпаливенерго), що проводить роботу відповідно до Положення затвердженого Президентом України від 14.04. 2000 р. №58 Мінпаливенерго забезпечує проведення державної політики в паливно-енергетичному комплексі, сприяє його структурній перебудові та здійснює в межах своїх повноважень координацію його діяльності, бере участь у формуванні, регулюванні та вдосконаленні ринку паливно-енергетичних ресурсів, здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства тощо. Щодо електроенергетики Мінпаливенерго, зокрема визначає, державне підприємство для здійснення централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України здійснює у межах своєї компетенції функції державного енергетичного нагляду за додержанням режимів споживання електричної та теплової енергії, а також вимог технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи України, та здійснює інші функції, пов'язані з виконанням покладених на нього завдань.
Відповідно до Закону і затвердженого указом Президента України від 21.04.1998 р. №335 Положення (із наступними зміна), органом державного регулювання господарських відносин в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України (надалі – НКРЕ). У своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
Відповідно до Положення п. 3 основними завданнями НКРЕ є: участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку електроенергії України; державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці; сприяння конкуренції у сфері виробництва та постачання електричної енергії; забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці; захист прав споживачів електричної і теплової енергії; розроблення та затвердження правил користування електричною енергією; видача суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на виробництво, передачу та постачання електричної енергії; контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них відповідних санкцій за їх порушення.
НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань:
бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів;
установлює обмеження щодо суміщення видів діяльності суб'єктами підприємницької діяльності;
установлює обмеження щодо суміщення видів діяльності суб'єктами підприємницької діяльності; розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції; видає ліцензії на виробництво, передачу та постачання електричної енергії; затверджує інструкцію щодо умов і правил здійснення ліцензованої діяльності та контролю за їх виконанням; визначає відповідно до законодавства показники, нижче рівня яких дозволяється суб'єктам підприємницької діяльності здійснювати свою діяльність без ліцензій; здійснює безперешкодно перевірки дотримання умов ліцензованої діяльності; розглядає справи про порушення умов ліцензій та справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає відповідні рішення в межах своєї компетенції; передає до АМК матеріали у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства; визначає відповідність ліквідації, реорганізації у формі злиття, приєднання, часті в об'єднаннях, а також придбання бо відчуження більше 25 відсотків часток (акцій, паїв) активів суб'єктів підприємницької діяльності умовам і правилам здійснення ліцензованої діяльності; надає ліцензіатам необхідну інформацію; бере участь у встановленні правил функціонування оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти і нафтопродуктів та у здійсненні контролю за їх дотриманням; здійснює заходи щодо забезпечення рівних прав доступу до транспортних мереж суб'єктів ринків електроенергії, газу, нафти та нафтопродуктів усіх форм власності; встановлює ціни на створювану Комісією інформаційну продукцію та тарифи на інформаційні послуги; захищає в межах своїх повноважень інтереси споживачів у питаннях, що стосуються цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, а також надійності їх постачання та якості послуг з боку постачальних організацій; формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, тарифів на їх транспортування, зберігання, постачання та розподіл, а також транспортування трубопроводами інших речовин; стимулює ефективність виробництва та споживання електроенергії, газу, нафти та нафтопродуктів; узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства, дає висновки на проекти законів та інших нормативно-правових актів; організовує проведення науково-технічних та аналітичних досліджень з питань, що належать до її компетенції; інформує громадськість про свою роботу, здійснює у встановленому законодавством порядку видавничу діяльність; вирішує питання щодо підготовки кадрів робочого апарату Комісії, підвищення їх кваліфікації; подає Президентові України та публікує щорічні звіти про свою діяльність; співпрацює з радами споживачів щодо захисту прав споживачів електроенергії, газу, нафти та нафтопродуктів; створює для суб'єктів оптового ринку електричної енергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів передумови для впевненості у справедливості цих ринків і правил, за якими вони працюватимуть, шляхом відкритого обговорення питань, що належать до компетенції Комісії, у присутності постачальників і споживачів, представників громадськості та засобів масової інформації; здійснює інші функції відповідно до законодавства.Для отримання ліцензії на кожний вид діяльності, що підлягає ліцензуванню суб'єкт підприємницької діяльності подає до НКРЕ заяву за встановленою формою.