Смекни!
smekni.com

Господарське право України. Смолин. Особлива частина. (стр. 12 из 136)

На об'єднання, суб'єктів господарювання (юридичних, фізичних осіб і групи суб'єктів господарювання) можуть накладатись такі штрафи:

1) до 10% доходу (виручки) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф у разі скоєння таких порушень: антиконкурентні узгоджені дії; зловживанням монопольним (домінуючим) становищем; невиконання або виконання не в повному обсязі рішень, попередніх рішень органів АМКУ;

2) до 5% доходу (виручки) за останній звітний рік у разі скоєння таких порушень: вчинення учасниками антиконкурентних узгоджених дій, які можуть бути дозволені, до отримання відповідного дозволу; обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів господарювання, об'єднань, пов'язана із антиконкурентною узгодженою діяльністю, узгодженими діями; участю в концентрації; неправо­мірним використанням ринкового становища, дискримінацією конкурентів; обмежувальною діяльністю об'єднань; недотримання умов придбання часток суб'єкта господарювання, що, відповідно до законодавства, не вважається концентрацією; порушення положень погоджених з органами АМКУ установчих документів суб'єкта господарювання, створеного внаслідок концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрація без отримання дозволу; недотримання умов дозволу, наданого учасниками узгоджених дій та концентрації;

3) до 1 % доходу (виручки) за останній звітний рік в разі скоєння таких порушень: обмежувальна діяльність, пов'язана із схилянням інших суб'єктів господарювання до вчинення порушень чи сприянням вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції; неподання, подання в неповному обсязі, подання недостовірної інформації органам АМК; створення перешкод працівникам органів АМК у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладанні арешту на носії інформації.

Якщо доходу немає або відповідач не надав інформації про розмір доходу, то штраф визначається як 20 тис. неоподатковуваних мінімальних доходів громадян (надалі – НМДГ) – замість 10%; 10 тис. НМДГ - замість 5%; 2 тис. НМДГ - замість 1%. Рішення про штрафи понад 1 тис. НМДГ приймаються виключно АМКУ та адміністративною колегією на своїх засіданнях. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% суми штрафу.

У випадку скоєння порушень суб'єктами природних монополій накладаються такі штрафи: до 2 тис. НМДГ за несвоєчасне надання інформації органам, які регулюють їхню діяльність; до 1 тис. НМДГ за ненадання інформації або надання завідомо недостовірних даних органам, які регулюють їхню діяльність; до 5 тис. НМДГ за невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють їхню діяльність, і порушення умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних моно­полій та на суміжних ринках (ліцензійних умов); недотримання умов придбання часток суб'єктів господарювання, що відповідно до законодавства, не вважається концентрацією; концентрація без отримання необхідного дозволу; обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до органів АМКУ із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог, зазначених у наданому їм дозволі на такі дії.

Суб'єкти господарювання, які скоюють порушення конкуренційного законодавства несуть цивільну відповідальність відповідно до ЦК адміністративна відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення і кримінальну відповідно до Кримінального Кодексу України передбачає накладання штрафів на керівників підприємств та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.

При цьому розмір штрафу залежить від виду порушення (за акти недобросовісної конкуренції – розмірі до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та (або) розміру незаконно отриманого прибутку. Рішення про накладення штрафів приймають антимонопольні органи на їх засіданнях (у розмірах понад 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - виключно Антимонопольним комітетом України, в решті випадків - адміністративною колегією Антимонопольного комітету України).

Безоплатне вилучення товарів майна проводиться у разі з неправомірно використаним позначення або копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) як у виробника, так і у продавця. Застосовується за відповідні акти недобросовісної конкуренції з дотриманням передбаченого Кабінетом і Міністрів України порядку.

Відшкодування шкоди як форма господарсько-правової відповідальності передбачається у разі заподіяння внаслідок порушення конкурентного (антимонопольного) законодавства шкоди (зазвичай, майнової) учасникам конкуренції, споживачам, державі. Застосовується в судовому порядку за заявою заінтересованої особи (осіб), в інтересах держави - антимонопольних органів, прокурора. Розмір шкоди визначається за правилами ЦК (ст.203), а у разі вчинення порушень, передбачених пунктами 1,2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 Закону «Про захист економічної конкуренції» відшкодовується у подвійному розмірі.

На практиці найпоширенішими є так звані цінові зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, до яких відносяться зловживання у вигляді встановлення дискримінаційних і монопольних цін, причому як монопольно високих, так і монопольно низьких. Відбуваються такі зловживання в основному суб'єктами, що функціонують на соціально значимих ринках (житлово-комунальних послуг, енергопостачання, зв'язку, транспорту), тому зачіпають життєво важливі інтереси досить широкої категорії споживачів, а звідси мають істотні негативні наслідки.

Притягнення до відповідальності за порушення конкурентною законодавства може мати місце впродовж спеціальних термінів позовної давності, встановлених ст. 42 Закону «Про захист економічної конкуренції», - п’ять років від дня вчинення порушення, а у разі тривалого порушення – з дня його закінчення, крім випадків несвоєчасного, неповного подання інформації чи подання недостовірної інформації антимонопольним органам, створення перешкод працівникам антимонопольних органів щодо виконання ними своїх повноважень, стосовно яких передбачено трирічний строк позовної давності.

Контрольні запитання

1. Що таке економічна конкуренція?

2. У чому відмінність добросовісної і недобросовісної конкуренції?

3. В яких напрямках здійснюється конкурентна політика України?

4. Розвиток антитрестівського законодавства та його мета.

5. Поняття та ознаки монополізму.

6. Монопольне положення та його наслідки.

7. У чому необхідна об’єктивність природної монополії?

8. Дискримінація підприємців: її ознаки та наслідки.

9. Поняття та ознаки недобросовісної конкуренції.

10. Види недобросовісної конкуренції.

11. Заходи захисту від недобросовісної конкуренції.

12. Назвати види порушень законодавства про економічну конкуренцію.

13. Підстави для початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції?

14. Види відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

15. В чому зміст державного регулювання економічної конкуренції?

16. В чому відмінність добросовісної і недобросовісної конкуренції?

17. Назвіть види недобросовісної конкуренції, передбачені чинним законодавством України.

18. В яких випадках суб'єкт підприємництва визнається таким, що займає монопольне становище на ринку?

19. Які дії підприємця-монополіста визнаються зловживання монопольним становищем на ринку?

20. Назвіть сфери діяльності суб'єктів природних монополій.

21. Які державні органи і в якому порядку здійснюють контроль за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства?

22. Які ви знаєте санкції за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції?

23. Назвіть стадії розгляду справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.

ГЛАВА 2

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

§ 1. Поняття, ознаки та види цінних паперів

Однією з найважливіших складових інфраструктури цивілізованого ринку є ринок цінних паперів, який шляхом обігу особливого роду майнових документів дає можливість акумуляції великих об'ємів грошових коштів з метою їх виробничого використання, залучення інвестицій, спрямованих у подальшому на розвиток галузей матеріального виробництва, на вирішення завдань загальнодержавного масштабу, забезпечення стимулюючого впливу на інформацію, формування приватного бізнесу, підвищення добробуту громадян України.

Згідно з ч. 7 ст. 139 ГК цінні папери є особливим видом майна. Їх правовий режим визначається статтями 163-166 ГК, а також статтями 194-198 ЦК. Поняття «цінний папір» містить у собі комплекс юридичних і економічних характеристик.

Юридичний термін цінні папери є узагальнюючим поняттям. Різноманітні види цінних паперів є зручним інструментом в організації та функціонуванні корпоративних суб'єктів (акції), використовуються як кредитні (облігації, векселя, та ін.) та платіжні (чеки) засоби, є ефективними у товарному обороті (коносамент, варіанти та ін.) і при цьому забезпечують спрощену і оперативну передачу та здійснення прав на матеріальні та інші блага.