За результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу свідоцтва або відмову. Інспекція оформляє рішення про видачу свідоцтва протягом двох робочих днів з дати прийняття, про що робиться відповідний запис у журналі реєстрації виданих; свідоцтв та відмов у їх видачі.
Інформація про видані свідоцтва вноситься в установленому порядку до реєстру документів дозвільного характеру.
Прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва інспекція, видає протягом двох робочих днів замовникові або уповноваженій ним особі письмову відмову про що робиться відповідний запис у журналі реєстрації виданих свідоцтв та відмов їх видачі. Відмова у видачі свідоцтва може бути оскаржена до суду.
Виявлена невідповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил повинна бути усунена у строк, визначений інспекцією. Для одержання свідоцтва замовник може відповідно до вимог цього Порядку повторно звернутися до інспекції лише після усунення невідповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам, державних стандартів, будівельних норм і правил.
Інспекція надсилає протягом трьох робочих днів після оформлення свідоцтва його копію відповідному виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради або місцевій державній адміністрації, на території яких розташований об'єкт будівництва, для присвоєння йому поштової адреси. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради або місцева державна адміністрація протягом трьох робочих днів після присвоєння об'єкту будівництва поштової адреси письмово повідомляє про це заявникові, інспекції та органові статистики.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією свідоцтва. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, забороняється.
§ 3. Суб’єкти будівельних правовідносини
В процесі прийняття рішення про будівництво і фінансування здійснення і експлуатації побудованого об’єкту виникають різноманітні відносини якщо такі відносини регулюються нормами права, вони набувають статусу будівельних правовідносин. Зазначені правовідносини є комплексними, що зумовлене складністю будівництва. Комплексність будівельних правовідносин полягає в тому, що вони включають: відносини щодо прийняття інвестором рішення про інвестування у формі капітального будівництва, розробки, експертизи та затвердження інвестиційного проекту будівництва; підрядні відносини щодо здійснення вишукувальних і проектних робіт; відносини щодо будівельних підрядів; відносини щодо будівельних поставок; відносини щодо фінансування капітального будівництва; відносини щодо надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом;відносини щодо державного регулювання та контролю за будівництвом.
У науково-практичному коментарі Господарського кодексу Е.І. Харитонової, Е.О. Харитонова, В.М. Коссака і до (Х.: Одіссей. – 2007 – 752 с) будівельні відносини – це двосторонні і багатосторонні відносини, які виникають між суб’єктами будівельного права, між уповноваженою і зобов’язаною сторонами (с. 567).
Суб’єктами правовідносин у будівництві є, насамперед, суб’єкти господарювання, що здійснюють будівельну діяльність і можуть виконувати функції забудовника, замовника, підрядника інвестора і т. п.
Розглянемо їх правовий статус. Правовий статус замовника (забудовника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р., забудовником (замовником) є фізична або юридична особа, яка відповідно до закону має у власності або користуванні земельну ділянку, подала у встановленому у законодавством порядку клопотання щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни у тому числі шляхом знесення об’єкта містобудування. Статус забудовника особа отримує з часу отримання дозволу на проектування і будівництво певного об’єкта. Згідно ст. 24 Закону «Про планування і забудову територій» від 22.02.2007 р. статус забудовника дає особі право на будівництво протягом двох років з отримання такого дозволу.
Після отримання статус забудовника у нього з'являються контрагенти, які мають бажання отримати право на виконання частини функцій здійснення яких спочатку було його прерогативою, забудовника. Серед них замовники будівництва, зацікавлені запрацювати на виконанні даних функцій, інвестори, що мають намір взяти участь у фінансуванні та частку в розділенні прав на побудований об'єкт.
Якщо забудовник має статус суб’єкта організаційно господарських повноважень, то замовники набувають своїх повноважень на частку в будівельному процесі в договірному порядку. Тобто, забудовник шляхом укладення договору про передачу частини своїх функцій здійснює введення замовника в свій будівельний процес. Даний договір за своєю природою є змішаним господарським договором, що містить в собі істотні умови договору доручення (комісії), договори про надання послуг, а в деяких випадках і договори управління майном (ч.2 ст. 317 ГК).
Практика укладення відповідних договорів свідчить, що виходячи з потреб сучасного будівельного процесу основними функціями замовника є наступні: отримання технічних умов і архітектурно-планувального завдання і інших необхідних матеріалів для розробки проектно-кошторисної документації; підготовка завдання на проектування, передача його проектній організації; замовлення у відповідній проектній організації виготовлення проектної і технічної документації; забезпечення проходження державної інвестиційної експертизи проекту; отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи інвестиційного проекту і узгодження проектно-кошторисної документації з відповідними організаціями і установами, зокрема на містобудівній раді; отримання дозволу в органах державного архітектурно-будівельного нагляду на виконання підготовчих робіт і будівельно-монтажних робіт; забезпечення проведення авторського і технічного нагляду в процесі будівництва; виконання функцій генерального підрядника в будівництві; забезпечення введення завершеного будівництвом об'єкту в експлуатацію.
При здійсненні будівництва об'єктів функції замовника можуть виконувати дирекції з будівництва, що створюються міністерствами, відомствами або іншими органами, яким згідно із законодавством надане таке право. Дирекція може створюватись як окрема юридична особа або у складі юридичної особи як відокремлений структурний підрозділ. Після завершення будівництва об'єкта та затвердження акта про прийняття його в експлуатацію дирекція ліквідується рішенням органу, що її створив. Дирекція з будівництва розпоряджається коштами і майном, виділеними на фінансування капіталовкладень, а також усіма матеріальними цінностями, що обліковуються на балансі будівництва, з метою виконання своїх основних функцій – замовника будівництва відповідного об'єкта. До функцій дирекції не входить здійснення фінансово-господарської діяльності з метою отримання прибутку, а кошти та майно, виділені на фінансування капіталовкладень, якими дирекція розпоряджається відповідно до покладених на неї функцій, не належать їй на праві повного господарського відання і не можуть використовуватися на свій розсуд (на поповнення обігових коштів, технічне переозброєння виробництва тощо).
Таким чином, забудовник є первинним учасником будівельно-інвестиційного процесу на підставі дозволів на будівництво і проектування, а замовник будівництва є представником, повіреним забудовником або виконавцем частини функцій, що належать забудовникові, притягуються в договірному порядку. Запропоноване співвідношення статусу «забудовника» і «замовника будівництва» ґрунтується на положеннях нормативної бази Україні і систематизації існуючих договірних відносин, що діє між учасниками будівельного процесу.
Правовий статус підрядника. Підрядники – опорна ланка будівельного процесу. Безумовно, деякі забудовники, працюючи в рамках певного холдингу що охоплюють весь цикл реалізації будівельного проекту, можливо і не вдаються до послуг підрядників.
Відповідно до п. 2 Положення про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об'єктів житла, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2000 p. №168, підрядник – це юридична особа, яка укладає договір підряду (контракт) на будівництво (проектування) об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду (контрактом) роботи і передає їх замовникові.
Слід наголосити, що для забезпечення належного і безпечного будівництва господарська діяльність суб’єктів господарювання, пов’язана із створенням об’єктів будівництва підлягає ліцензуванню. Воно проводиться відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. №1936 та Стандарту адміністративної послуги з видачі (переоформлення, внесення змін до переліку робіт діючих ліцензій, анулювання та видачі дублікатів) ліцензій на провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затвердженого Наказом Мінрегіонбуту 08.09.2009 р. №367. Ліцензування такої діяльності покладено на Держархбуд інспекцію. Підрядники в процесі здійснення будівництва відповідно до виконуваних функцій і робіт є наступних рівнів.