Інші документи вимагатися не можуть.
Статус і територія СЕЗ, а також строк на який вона створюється, визначаються Верховною Радою, України шляхом прийняття окремого закону для кожної СЕЗ. На території СЕЗ законодавство України діє з урахуванням особливостей, передбачених Законом про створення конкретної СЕЗ.
Відповідно до ст. 3 Закону на території України можуть створюватися спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні, страхові, банківські тощо. Окремі зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон.
Детально класифікація СЕЗ дана в Концепції створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.1994 р. № 167, яка втратила чинність але її положення щодо їх класифікації використовується.
Залежно від господарської спрямованості економіко-правових умов діяльності і відповідно до Концепції в Україні можуть створюватися такі види СЕЗ:
зовнішньоторговельні, зони – частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або відстроченням. Створюються ці зони з метою активізації зовнішньої торгівлі (імпорт, експорт, транзит) за рахунок надання митних пільг, послуг щодо зберігання і перевалки вантажів, надання в оренду складів, приміщень для виставкової діяльності, а також послуг щодо доробки, сортування, пакетування товарів тощо. Форми їх організації:
вільні порти («порто-франко»), вільні митні зони (зони франко), митні склади;
комплексні виробничі зони - частина території держави, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємництва, залучення інвестицій у пріоритетні галузі господарства, розширення зовнішньоекономічних зв'язків, запозичення нових технологій, забезпечення зайнятості населення. Вони можуть мати форму експортних виробничих зон, де розвивається насамперед експортне виробництво, орієнтоване на переробку власної сировини та переважно складальні операції, й імпорто-орієнтованих зон, головна функція яких - розвиток імпортозамінних виробництв;
науково-технічні зони - СЕЗ, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу, досягнення нової якості економіки через стимулювання фундаментальних і прикладних досліджень, з подальшим впровадженням результатів наукових розробок у виробництво. Вони можуть існувати у формі регіональних інноваційних центрів — технополісів, районів інтенсивного наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів, науково-виробничих парків (технологічних, дослідницьких, промислових, агропарків), а також локальних інноваційних центрів та опорних інноваційних пунктів;
туристсько-рекреаційці зони – СЕЗ, які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал з метою ефективного його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності (в тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу;
банківсько-страхові (офшорні) зони – це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів. Офшорний статус надається банківським та страховим установам, які були створені за участю лише нерезидентів і обслуговують тільки ту їхню підприємницьку діяльність, що здійснюється за межами України;
зони прикордонної торгівлі – частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі.
Крім зазначених, в Україні можуть створюватися СЕЗ інших типів, а також комплексні спеціальні (вільні) економічні зони, які поєднують у собі риси та елементи зон різних типів.
Щодо створення конкретної СЕЗ та її діяльності, як вже зазначалося, Верховна Рада України приймає відповідний закон. Зокрема, це закони: Про СЕЗи «Донецьк» і «Азов» - у Донецькій, «Закарпаття» - в Закарпатській, «Яворів» та «Курортополіс Трускавець» - у Львівській, «Славутич» - у Київській, «Інтерпорт Ковель» - у Волинській, «Миколаїв» - у Миколаївській, «Порто-франко» - в Одеській областях, «Порт Крим» - в Автономній Республіці Крим тощо.
Особливістю СЕЗ «Яворів» Яворівського району Львівської області є забезпечити унікальне поєднання функцій комплексної виробничої зони, вільної митної зони (автопорт «Краковець) і технопарку. Мінеральний та енергоресурсний потенціал; розвинена виробнича інфраструктура гірничохімічного підприємства «Сірка», потужність якого здатна забезпечити не лише вітчизняні, але й зарубіжні потреби у сірчаній продукції; вигідне географічне розташування на перехресті транс'європейського коридору відображають один бік економічного портрету регіону і були позитивним аргументом створення СЕЗ «Яворів». Запроваджується спеціальний митний режим і на території автопорту «Краківець», який обіцяє бути найбільшим в Україні міжнародним пунктом пропуску автомобілів. (5 000 на добу).
Курортополіс «Трускавець» - спеціальна економічна зона туристсько рекреаційного типу. Розміщений на території 775 га і є одним з найбільших у Європі такого типу. Середня заповнюваність його санаторіїв становить 90-95 відсотків. За рахунок інвестицій (190 млн. гривень) організована і успішно працює лікарня дитячого церебрального паралічу світового значення та центр реабілітаційної медицини тощо. 58-ю Генеральною асамблеєю Всесвітньої федерації водолікування і кліматолікування (FEMTEC) до складу якої входять 45 держав, визнавала ЗДТ «Трускавець курорт» найкращим курортним центром світу у 2005 р.
Як наслідок зазначимо, що сумніви щодо подальшої ефективної діяльності спеціальних економічних зон матимуть хитке підґрунтя у разі регулярного аналізу їх діяльності, з'ясовуванні причин невдач, вивченні передового вітчизняного та зарубіжного досвіду, зокрема китайського (до речі, китайські інвестори вклали в СЕЗ «Яворів» 12,5 млн. доп., їх проект передбачає створення 3 000 - 4 000 робочих місць), де потужним полюсом зростання китайської економіки є успішна діяльність СЕЗ, через які реалізовується 2/3 зовнішньоторгового обороту Китаю.
Різновидом СЕЗ є територія пріоритетного розвитку (ТПР), яка передбачена Законом «Про загальні принципи створення спеціальних (вільних) економічних зон», а в окремих регіонах передбачене відповідними окремими законами. Згідно ст. 415 ГК за поданням відповідного органу місцевого самоврядування в межах міста, району територію, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови і на якій на підставах та в порядку, передбачених законом, вводиться спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць (територію пріоритетного розвитку. Порядок здійснення господарської діяльності на території пріоритетного ні розвитку встановлюється законом.
Засоби активізації розвитку ТПР було прийняття Закону України «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» від 24.12.1998 р. Відповідно до ст. 1 цього Закону спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає введення митних, податкових та інших пільг, схвалених радою з питань вільних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області ТПР в межах області – це територія в межах міста, району, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови і де запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць. У Законі також визначені особливості здійснення підприємницької діяльності на територіях спеціальних економічних зон і територіях пріоритетного розвитку.
Рада з питань спеціальних економічний зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності (надалі – Рада в Донецькій та інших областях) спеціальним уповноваженим органом управління міст і районів області, віднесених до територій пріоритетного розвитку. Вона створюється обласною радою. У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами й розпорядженнями Президента України, декретами, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями обласної ради, а також Положенням про діяльності Ради. Вона координує (погоджує) свою діяльність із центральними органами виконавчої влади України, що забезпечують державне регулювання функціонування спеціальних економічних зон і здійснюючий контроль за дотриманням законодавства України на територіях пріоритетного розвитку.
Основними завданнями Ради є: залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для їхнього відновлення й прогресивного розвитку; створення нових робочих місць для працівників, що вивільняються; розвиток зовнішньої економічної діяльності; створення сучасної виробничої, транспортної, ринкової й соціальної інфраструктури на територіях пріоритетного розвитку; зміцнення економіки підприємств, збільшення на цій основі надходжень у бюджет і зростання доходів населення.
Крім цього, вона забезпечує вироблення й проведення на територіях пріоритетного розвитку й області в цілому фінансово-економічної політики, спрямованої на пожвавлення й стабілізацію матеріального виробництва на якісно новій технологічній основі, розширення ринків збуту готової продукції, підвищення рівня прибутковості підприємницької діяльності. Розглядає і схвалює (відхиляє) інвестиційні проекти відповідно до Порядку, установленим Кабінетом Міністрів України. Здійснює комплекс організаційних заходів щодо залучення фінансових ресурсів, у тому числі власних коштів підприємств й організацій (включаючи іноземні), бюджетних коштів, коштів позабюджетних фондів, а також благодійних фондів, громадських організацій і фізичних осіб для реалізації в області інвестиційної політики. Проводить міжнародні тендери для відбору інвестиційних проектів й інвесторів; приймає участь у міжнародних інвестиційних ярмарках з метою пошуку інвесторів.