Строковий трудовий договір може бути припинений достроково з ініціативи працівника тільки з таких поважних причин: а) хвороба працівника, що унеможливлює виконання роботи; б) порушення власником законодавства про працю, колективного договору чи угоди сторін; в) наявність інших поважних причин (переїзд в іншу місцевість, догляд за хворою дитиною тощо).
Відповідні особливості має й третя група підстав припинення трудового договору з ініціативи власника, тобто другої його сторони. По-перше, закон чітко визначає два види підстав — загальні й додаткові.
Загальні підстави передбачені ст. 40 КЗпП України. До них належать: 1) зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства (установи, організації), скорочення чисельності або штату працівників; 2) виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі; 3) систематичне невиконання працівником трудових обов'язків без поважнихпричин; 4) прогул без поважних причин, у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня; 5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців унаслідок тимчасової непрацездатності; 6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; 7) поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 8) учинення розкрадання за місцем роботи (у тому числі дрібного) майна власника.
До додаткових підстав припинення трудового договору з ініціативи власника згідно зі ст. 41 КЗпП України належать: 1) одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства (установи, організації), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, його заступниками, службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; 2) дії з вини працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника; 3) учинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.
Специфіка застосування власником тієї чи іншої підстави загального чи додаткового характеру потребує обов'язкового додержання спеціального порядку припинення трудового договору, до якого належать різні вимоги залежно від підстави звільнення. Наприклад, у разі розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України - - "зміни в організації виробництва і праці" — власник зобов'язаний: а) особисто попередити працівника про це під розписку в обумовлений у законі строк; б) урахувати переважне право працівника залишитись на роботі; в) запропонувати працівникові іншу роботу; г) отримати попередню згоду профкому на звільнення працівника.
До четвертої групи підстав припинення трудового договору належать вимоги третіх осіб, які не є стороною трудового договору. Такими особами є: профспілкові органи; судові органи; військові комісаріати;батьки або особи, які їх замінюють, але тільки стосовно неповнолітніх працівників.
При цьому слід зауважити, що профспілкові органи мають право порушувати питання про припинення трудового договору не з будь-яким працівником, а лише з керівником, який порушує законодавство про працю та не виконує зобов'язань за колективним договором.
Завершальним етапом припинення трудового договору на основі будь-якої з підстав є порядок його оформлення шляхом видання власником наказу чи розпорядження. У наказі про звільнення й у трудовій книжці працівника підстава звільнення має відповідати законодавству про працю з обов'язковим зазначенням пункту та статті Закону, наприклад: "звільнений за прогул за п. 4 ст. 40 КЗпП України" або "звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України". Трудова книжка видається працівникові в день його звільнення; днем звільнення вважається останній день роботи. Якщо працівник не працював у цей день, то вона видається за першою його вимогою у будь-який наступний робочий день. Затримка видачі трудової книжки з вини власника дає працівникові право вимагати оплати за час затримки.
У разі припинення трудового договору не з вини працівника Законом гарантується виплата вихідної допомоги, тобто відповідної грошової суми. Зокрема, ст. 44 КЗпП України передбачає, що вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку виплачується в разі припинення трудового договору в таких випадках:
1) відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством чи від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП України);
2) звільнення працівника з роботи з ініціативи власника у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці (п. 1 ст. 40 КЗпП України);
3) виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП України);
4) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. б ст. 40 КЗпП України);
5) порушення власником або вповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного або трудового договору.
Вихідна допомога виплачується в розмірі не менше двомісячного середнього заробітку у разі призову або вступу працівника на військову службу чи направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36 КЗпП України). У розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку вихідна допомога виплачується в разі звільнення через порушення власником або вповноваженим ним органом законодавства про охорону праці, умов колективного договору з цих питань (ст. 38, 39 КЗпП України).
Контрольні питання
1. Що таке трудовий договір і які умови його укладення?
2. Хто є сторонами трудового договору та яка їх правосуб'єктність?
3. Види трудового договору.
4. Що таке переведення? Які види переведень існують?
5. Класифікація підстав припинення трудового договору.
6. Який порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника?
7. Який порядок звільнення працівників з ініціативи власника?
8. Який порядок розірвання трудового договору з ініціативи третьої особи?
9. Який порядок оформлення звільнення працівників і здійснення розрахунків з ними?
Система тестових завдань для самоконтролю
Тест 1. Власник має право вимагати від громадянина, який влаштовується на роботу, такі документи:
А — Тільки паспорт і трудову книжку.
Б — Паспорт, трудову книжку, довідку про медичний огляд для окремих працівників.
В — Паспорт, трудову книжку, інші документи на вимогу власника.
Г — Паспорт, трудову книжку, документ про освіту для окремих працівників.
Тест 2. Громадянин України має право самостійно укладати трудовий договір: А — Тільки з 16 років
Б — Тільки з 14 років, а в окремих випадках — з 15. В — Це питання вирішують батьки або профком. Г — Це питання громадянин вирішує самостійно. Д — 3 будь-якого віку, але не молодше 18 років.
Тест 3. Під час прийняття на роботу випробування встановлюється:
А — Власником або уповноваженим ним органом. Б — За угодою з профспілковим комітетом. В — За обопільною угодою сторін трудового договору.
Г — На вимогу працівника. Д — За угодою власника і профкому.
Тест 4. Обов'язкові умови трудового договору, про які повинні домовитись сторони під час прийняття на роботу для того, щоб договір вважався укладеним:
А — Про розмір оплати праці.
Б — Про тривалість робочого часу.
В — Про місце роботи та строк договору.
Г — Про трудову функцію працівника.
Д — Про тривалість відпустки.
Тест 5. Види трудових договорів за строком: А — На невизначений строк (безстрокові). Б — На певний строк за домовленістю сторін. В — На строк виконання певної роботи. Г — На тимчасову та сезонну роботу.Д — На виконання роботи за сумісництвом.
Тест 6. Строк випробування не повинен перевищувати:
А — Одного місяця для робітників. Б — Двох тижнів. В — Шести місяців. Г — Одного тижня.
Д — Трьох місяців, а в окремих випадках за погодженням з профкомом — шести місяців.
Тест 7. Якщо працівник не витримав строку випробування, то він звільняється: А — За власним бажанням. Б — За угодою сторін трудового договору. В — У зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі.
Г — У зв'язку з результатами випробування. Д — 3 будь-яких зазначених підстав.
Тест 8. Трудовий договір укладається в формі:
А — Як правило, у письмовій.
Б — Залежить від домовленості сторін.
В — Переважно в усній.
Г — В окремих випадках обов'язково в письмовій.
Тест 9. Характерні ознаки контракту як особливої форми трудового договору:
А — Обумовленість сторонами строку дії контракту та прав і обов'язків кожної сторони.
Б — Обумовленість сторонами відповідальності та організації праці.
В -- Обумовленість сторонами умов розірвання контракту, у тому числі і достроково.
Г — Укладення контракту тільки в письмовій формі і щонайбільше на 5 років.
Д — Укладення контракту на будь-який строк за домовленістю сторін.
Тест 10. Правове значення випробування при прийнятті на роботу виявляється:
А — У перевірці відповідності працівника роботі, яка йому доручається.Б — У застережних умовах щодо випробування в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
В — У поширенні на працівника законодавства про працю в період випробування.
Г — У забороні встановлення випробування для окремих осіб.
Д — У неможливості звільнення працівника за результатами випробування після закінчення його строку.
Тест 11. Випробування не може встановлюватися: