Г — У разі обов'язкового укладення письмового договору про колективну матеріальну відповідальність з усіма членами колективу.
Д — За наявності переліку робіт, де може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
Тест 35. Матеріальна відповідальність покладається на працівника:
А — 3 урахуванням інших видів відповідальності.
Б — Незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
В — Незалежно тільки від дисциплінарної відповідальності.
Г — Незалежно тільки від кримінальної відповідальності.
Тест 36. Матеріальна шкода з керівника підприємства чи його заступника стягується в судовому порядку:
А — За позовом вищого органу.
Б — За заявою прокурора.
В — За позовом керівника юридичного відділу підприємства.
Г — За позовом вищого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора.
Д — За рішенням трудового колективу.
Тест 37.Яку матеріальну відповідальність несе працівник, коли з ним не укладено договір про повну матеріальну відповідальність:
А — Це питання вирішується за обопільною згодою сторін.
Б — Лише дисциплінарну відповідальність.
В — Обмежену.
Тест 38.Матеріальна відповідальність відрізняється від майнової за цивільним правом:
А — Суб'єктами, розмірами та порядком стягнення заподіяної шкоди.
Б — Суб'єктами, повнотою і порядком стягнення заподіяної шкоди.
В — Тільки порядком стягнення заподіяної шкоди.
Г — Видами, підставами, правами й обов'язками суб'єктів.
Тест 39.Поняття прямої шкоди включає: А — Зниження цінності майна. Б — Погіршення і знецінення майна. В — Знецінення всього того, що оцінюється грішми, і самі гроші.
Г — Нестримані доходи і прибутки. Д — Виплачені штрафи і компенсації.
Тест 40.Матеріальна відповідальність виключається:
А — Коли заподіяна шкода є наслідком дії непереборної сили.
Б — Коли вину особи не встановлено.
В — Коли шкоду заподіяно внаслідок виконання наказу керівного працівника.
Г — Коли винна особа померла.
Д — Коли винна особа переїхала в іншу місцевість.
Тест 41. Специфіка обмеженої матеріальної відповідальності полягає у визначенні: А — її різновидів. Б — її суб'єктів. В — Порядку її відшкодування.
Тест 42. Розміри обмеженої матеріальної відповідальності:
А — Не більше середньомісячної заробітної плати. Б — Не більше п'ятимісячної заробітної плати. В — Не більше шкоди, заподіяної майну підприємства.
Тест 43. Повна матеріальна відповідальність виникає в разі:
А — Умисного знищення, псування чи розкрадання майна.
Б — Допущення приписок, перекручень у звітних даних.
В — Заподіяння шкоди в нетверезому стані.
Г — Дій та бездіяльності, що мають ознаки злочину.
Д — Недостачі, псування переданого підзвіт майна.
Тест 44. Керівники несуть повну матеріальну відповідальність:
А — За незаконне звільнення чи переведення працівника.
Б — За затримання виконання наказу керівника вищого, рівня про поновлення працівника на роботі.
В — За затримання виконання чи невиконання рішення суду про поновлення працівника на роботі.
Г — За незаконне переміщення працівника на роботі.
Тест 45. Закон України від 6 червня 1995 р. визначає:
А — Суб'єктів підвищеної матеріальної відповідальності.
Б — Перелік спеціальних цінностей.
В — Умови, за яких виникає підвищена матеріальна відповідальність.
Г — Розмір покриття заподіяної шкоди.
Д -- Порядок відшкодування заподіяної шкоди.
Тест 46. До цінностей, з приводу яких може виникати підвищена матеріальна відповідальність, належать:
А — Дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння.
Б — Ювелірні побутові та промислові вироби й матеріали.
В — Валютні цінності.
Г — Тільки платина, золото, алмази, корунд.
Тест 47. Підвищена матеріальна відповідальність виникає лише за наявності: А — Недбалості в роботі.
Б — Порушення спеціальних правил чи інструкцій. В — Визначеності вини працівника. Г — Несвоєчасності звітності та обліку.
Тест 48. Підвищена матеріальна відповідальність виникає:
А — Тільки з урахуванням дисциплінарної відповідальності.
Б — 3 урахуванням адміністративної чи кримінальної відповідальності.
В — Незалежно від будь-якої юридичної відповідальності.
Г — Без урахування виплачених штрафів.
Тест 49. Норми права щодо покриття матеріальної шкоди визначають:
А — Способи покриття шкоди. Б — Підстави та умови матеріальної відповідальності.В — Розміри заподіяної шкоди. Г — Порядок проведення розслідування. Д — Обмеження розмірів утримань із зарплати. Е — Вирішення спірних питань.
Тест 50. Правове значення розслідування: А — Здійснюється в місячний строк від дня виявлення шкоди.
Б — Проводиться тільки за письмовим розпорядженням.
В — Проводиться з урахуванням чітких вимог, тобто того, що саме має бути встановлено розслідуванням.
Г — Визначає права посадової особи, котра проводить розслідування.
Д — Повинно мати висновки і додатки до розслідування.
Е — Оформлюється наказом про доведення вини і відповідальність.
Тест 51. Під час проведення розслідування обов'язково встановлюються:
А — Вартісна ціна матеріальної шкоди.
Б — Якими саме неправомірними діями заподіяношкоду.
В — Ступінь провини кожного працівника. Г — Порядок і розміри стягнення матеріальнихзбитків.
Тест 52. Під час проведення розслідування посадова особа має право:
А — Вимагати від певних осіб письмових пояснень. Б - - Одержувати довідки, акти ревізій, накладніта інші документи. В — Оглядати майно та приміщення, в яких вонозберігається. Г — Затримувати осіб, які заподіяли матеріальнушкоду.
Тест 53. До висновку про розслідування обов'язково додаються:
А — Письмові пояснення особи (осіб), яка притягається до матеріальної відповідальності.
Б — Акти ревізій, перевірок, інвентаризацій та інші матеріали розслідування.
В — Довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди.
Г — Проект розпорядження про затвердження факту розслідування.
Тест 54. Наказ про притягнення до матеріальної відповідальності є законним:
А — За наявності вини працівника.
Б — У разі повного доведення вини працівника.
В — Коли наказ видано в місячний строк після закінчення розслідування. Г — Коли зазначено конкретну суму, що підлягаєстягненню.
Тест 55. Із заробітної плати допускаються утримання у розмірі:
А — 20 відсотків — як загальне правило.
Б — 50 відсотків за розкрадання майна.
В — 50 відсотків за наявності інших передбаченихзаконом утримань.
Тест 56. Наказ про притягнення до матеріальної відповідальності:
А — Обов'язково доводиться до працівника підрозпис.
Б — Вивішується на видному місці (дошці оголошень тощо).
В — Оголошується лише у трудовому колективі. Г — Оголошується працівникові в усній формі.
Тест 57. Якщо в місячний строк після закінчення розслідування працівника не притягнуто до матеріальної відповідальності, то:
А — Такий працівник не несе ніякої відповідальності. Б — Стягнути з нього заподіяну шкоду можналише через суд. В — Пропущений строк можна поновити.
13.ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Відповідно до ст. 43 Конституції України 1996 р. "кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом". Це основні положення щодо реалізації права громадян на працю, забезпечення працівникам безпеки, гігієни праці та здорового виробничого середовища і єдиного порядку організації охорони праці в Україні.
Правове забезпечення охорони праці крім конституційних норм визначають норми КЗпП України, Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р.1 (в редакції Закону від 21 листопада 2002 р.)2 та інші підзаконні правові норми з охорони праці.
З урахуванням умов праці (важкі, шкідливі), психофізіологічних особливостей працівника (жінка, неповнолітній, інвалід) система законодавства з охорони праці включає загальні та спеціальні правові норми. Саме це й зумовлює визначення охорони праці в широкому та вузькому розумінні. У ст. 1 Закону України "Про охорону праці" охорона праці розглядається як система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці. Це поняття охорони праці в широкому розумінні, оскільки воно включає великомасштабні заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці: правові, економічні, організаційно-технічні, лікувально-профілактичні тощо. У вузькому ж розумінні охорона праці — це система правових заходів і засобів забезпечення безпечного життя і здоров'я працівників у процесі праці на виробництві, у тому числі й правових норм щодо оздоровлення та поліпшення умов праці. У такому розумінні охорона праці є одним із принципів трудового права, суб'єктивним правом працівника на належні умови праці, правовим інститутом.
Як система правових норм, що входить до визначення охорони праці в широкому та вузькому розумінні, вона формує самостійний інститут особливої частини трудового права України. До основних норм права такого інституту належать: а) КЗпП України; б) Закон України "Про охорону праці"; в) Основи законодавства України про охорону здоров'я; г) спеціальні положення, правила, стандарти, інструкції тощо. За загальною класифікацією система норм з охорони праці поділяється на дві групи: норми загального характеру та спеціальні норми. За сферою поширення це норми права, що охоплюють: 1) усю територію України; 2) відповідні підприємства; 3) відповідне коло працівників.