Розділ 3. Неринкові механізми: соціалізм і комунізм 87
Економічне планування
Завданням економічного планування в комуністичних країнах було розміщення ресурсів згідно зі встановленими центральним органом планування економічними цілями. Не ринковий механізм, а держава, що її репрезентував цей орган планування, визначала і випуск продукції, і її розподіл. Раціональним елементом централізованого планування було уникнення марнотратного використання ресурсів, що часто спостерігається в капіталістичній системі. Прикладами такого марнотратства є старіння запланованої продукції, дублювання товарів і послуг, урізноманітнення продукції понад необхідний рівень і демонстративне споживацтво. Ймовірно, планування може сприяти кращому використанню ресурсів, бо в комуністичній системі розміщення ресурсів контролюється державою.
З допомогою планування сподівалися забезпечити перевагу суспільних інтересів над приватними. Очікувалося, що держава завдяки механізмові планування буде в кращому становищі щодо визначення соціальної собівартості й корисності розподілу ресурсів, чого не може зробити ринковий механізм капіталістичної системи. Але вразливе місце планування полягає в тому, що ціни, які є невіддільною частиною ринкового механізму за умов капіталізму, ніколи не були складовою частиною планування і не виконували функцію раціонального розподілу. Внаслідок цього прийняття рішень за умов економічного планування було занадто довільним.
Державне володіння власністю
За комунізму більшою часткою власності володіє держава. Земля і капітал—теж власність. До праці дещо інше ставлення: вважається, що це єдиний засіб виробництва, здатний створювати вартість. Оскільки засоби виробництва належать державі, мається на увазі, що власники й робітники—це одні й ті ж люди, а тому не повинно бути антагонізму між працедавцем (державою) і найманими працівниками (робітниками).
Мета державного володіння власністю проста. Серед усіх капіталістичних інститутів приватне володіння власністю розглядалось як інститут, що несе найбільшу відповідальність за вади капіталізму. Приватна власність була відповідальною за поділ суспільства на два ворожі класи—буржуазію і пролетаріат. Буржуазія контролювала землю й капітал і експлуатувала робітників, привласнюючи їхню додаткову вартість. Успадкування власності сприяло
IV
88 Частина 1. КІНЕЦЬ "ІЗМІВ"
розширенню нерівності в доходах між бідними та багатими і гарантувало багатим незароблений дохід. Виплати процентів і дивідендів нарбстали тільки для тих небагатьох осіб, котрі мали документи на володіння капіталом.
Концентрація влади в руках комуністичної партії
Комуністична партія за комунізму вважається представником інтересів робітничого класу. В колишньому Радянському Союзі вона була єдиним господарем політичної влади і брала участь у всіх етапах економічної діяльності. Скажімо, вибори працівників профспілок звичайно організовувала комуністична партія, а найвищі профспілкові посади повністю займали члени партії. В усіх заводах, колгоспах, військових підрозділах і організаціях комуністична партія мала свої місцеві секції або осередки. Під наглядом вищих партійних органів вони домагалися покращення дисципліни і політичної грамотності робітників та спонукали їх до виконання запланованих економічних завдань.
Співпраця
Індивідуалізм, цей один із головних інститутів капіталізму, передбачалося замінити на співпрацю. Вважається, що індивідуалізм виховує споживацькі устремління, а це суперечить ідеалові "комуністичної особистості", вільної від подібних антигромадських інстинктів. У комуністичній країні інтереси особи підпорядковуються інтересам суспільства. Комунізм висуває концепцію оновлених людей в оновленому суспільстві, що діють у супрязі зі своїми товаришами-співгромадянами, а не конкурують з ними. Така співпраця, як вважається, веде до створення досконалого суспільства, або, як писали на першотравневих плакатах у комуністичних країнах, "Ми будуємо соціалізм". Метою змагання є досягнення політичних і соціальних цілей. На Олімпійських іграх комуністичні країни виступають досить вдало, бо успіх у спорті— Це один із засобів демонстрації переваг комуністичної системи.
Розділ 3. Неринкові механізми: соціалізм і комунізм 89
ПІДСУМКИ
Хоча філософські корені соціалізму і комунізму сягають глибини тисячоліть, сучасні соціалізм і комунізм є продуктами промислової революції. Вона, хоча й принесла чимало корисного, мала ще й свій темний бік: злидні, жахливі умови праці, низька платня, ненадійність доходів. І соїдіалізм, і комунізм обіцяли новий соціально-економічний лад, хоча вони й відрізнялися за ступенем досягнення цього ладу. Соціалісти вірили в побудову нового суспільства через еволюційний процес, а комуністи покладалися на революцію, кінцева мета якої—диктатура пролетаріату. Соціалізм став рівноправним учасником демократичного процесу наприкінці двадцятого століття, коли соціалістичні партії здобули більшість на виборах у Франції та Греції. Соціалісти захищають націоналізацію деяких провідних галузей і посилення заходів соціального забезпечення, але залишають практично недоторканими такі капіталістичні інститути, як приватна власність і ціновий механізм. Комунізм став рівнозначним бюрократичному колективізмові, а держава, що її репрезентує комуністична партія, приймає всі рішення щодо виробництва і розподілу товарів і послуг.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ
1. Яку роль відіграла ринкова стихія у погіршенні становища робітничого класу Великобританії в минулому столітті?
2. Що таке утопічний соціалізм?
3. Маркс у своєму "діалектичному матеріалізмі" дав тлумачення історії та пояснення існування суспільства. Що означає "діалектичний матеріалізм"?
4. Яка різниця існує між соціалізмом і комунізмом з точки зору марксизму?
5. У чому полягала Марксова трудова теорія вартості? За що можна критикувати цю теорію?
6. У чому суть Марксової теорії додаткової вартості? Чи правильна вона?
7. Якими були, за Марксом, причини й наслідки розподілу доходів за умов ринкового капіталізму?
8. Назвіть деякі з інститутів сучасного соціалізму.
9. Чим різняться між собою сучасний французький соціалізм і англійський соціалізм вісімнадцятого-дев'ятнадцятого століть?
90 ' Частина 1. КІНЕЦЬ "ІЗМІВ"
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ВаИпзЬі, Аіехапсіег. Магх'з Есоаотісз: Огідіп апсі Оеуеіортепі.
Ьехіпдіоп, Мазе.: 0.8.& НеаШі Со„ 1970. Оісііепя, СЬагІея. НагсІ Тітея.мєу/ УогЬ: 8ідпе1 ВооЬя, 1962. (Роман-протест проти умов праці й освіти в Англії XIX століття.) Сгау, Аіехапаег. Ліе Оеуеіортепі ої Есопотіс Оосігіпе: Лп Іпіго-
сіисіогу Зигуеу. Ме\у УогЬ: Лопп УУіІеу & Зопв, Іпс., 1931. Наттопсі, ЛоЬп Ь., апсі ВагЬага Наттопсі. ТІїе Кї/ае оґ Мосієгп
Іпсіинігу. Не№ УогЬ: Нагрег & Ко\у, РиЬІіяЬегз, Іпс., 1969. Наггіпдїоп, МісЬаеІ. Восіаііят. Меад УогЬ: МопіЬІу Кеуіеуу Ргеаз,
1972. НіІІ, СЬгіяІорЬег. К.е{оппаііоп Іо Іпсіияіпаї Кеуоіиііоп. Ваііітоге:
Репдиіп Вооіїв, 1969.
Магх, Кагі. Оаз Карііаі. Ме\у УогЬ:: Мосіегп ІлЬгагу, Іпс., 1906. Тауіог, РЬУір А.М., есі. Тйе Іпсіи^ігіаі Кеуоіиііоп їіі Вгіїаіп: Тгіитрїі
оґ Оіяаяіег? Кеу.еа. Ьехіпдіоп, Мазз.: О.С. НеаШ & Со., 1970. ТоупЬее, Атоісі. ТІїе Іпсіизігіаі Кеуоіиііоп. Вовіоп: Веасоп Ргезв,
1956. ТисЬег, КоЬегІ С. ТЬе Маїхіап Кеуоіиііопагу Шеа. Мему Уогіі: УУ.УУ.
Могіоп & Со„ Іпс., 1969.
Частина Друга НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
Розділ 4 Порівняльний аналіз капіталістичних систем
Розділ 5 Сполучені Штати Америки
Розділ 6 Японія
Розділ 7 Німеччина
Розділ 4
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КАПІТАЛІСТИЧНИХ СИСТЕМ
"Холодна війна" вже позаду, і новим визначальним чинником світового впливу та спроможності створювати багатства стала економічна, а не військова могутність. Найкращий шлях до впливу нації на світ пролягає тепер через торгівлю й виробництво замість військового підкорення. Радянська імперія впала, і Сполучені Штати Америки розпочали по всьому світу покидати свої військові аванпости. Комунізм став справою минулого, і нині вже недоречно порівнювати капіталізм і комунізм, що раніше було стрижневим елементом підручників з порівняльного аналізу економічних систем. Доцільною альтернативою є порівняння різних форм капіталістичних систем, що існують сьогодні, - вільнорин-ковий капіталізм, державно-керований капіталізм та соціально-ринковий капіталізм. У розділі 4 подано розмаїті інституційні механізми кожної системи, а далі послідовно розглянуто три головні країни, що репрезентують кожен різновид системи: розділ 5-Сполучені Штати; розділ 6-Японія; розділ 7 - Німеччина.
РИНКОВИЙ КАПІТАЛІЗМ США
У Сполучених Штатах ніколи не існувало справді вільної ринкової економіки. Федеральний уряд уже від моменту його утворення 1787 р. було залучено до сприяння промисловості, і він прийняв законодавство про тарифи для захисту інтересів фірм США. Для будівництва каналів, доріг та розмаїтих форм перевезень надавалися субсидії, що приносили великі прибутки. Впродовж останньої частини минулого століття зросли масштаби індустріалізації та концентрації виробництва, тому федеральний уряд прийняв закони для впорядкування особливих різновидів бізнесу—скажімо, будівництва доріг—та для контролю різних форм антиконкурентних ділових заходів, як от фіксація цін та поділ ринків. Участь уряду в економіці США посилилася під час депресії 1930-х, коли було прийнято законодавство про мінімум заробітної плати і соціальне забезпечення та створено регламентні