Смекни!
smekni.com

Одна планета різні світи (стр. 38 из 39)

ОеиІзсЬєг Випаезіад, Маіегіаіеп гит ВегісЬі гиг Ьаде сіег Наііоп іа Сеіеіііеп Оеиіясіїїапсі. Воші, 1987, р.720.

ОЕСО Есопотіс Зиіуеуз, Сеппапу. Відповідний відсоток для Японії становить

34%, а для Сполучених Штатів — 32%.


188 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДВЛЬ

напсується з податкових надходжень, а перерозподіл доходів по­легшується завдяки існуванню системи соціального забезпечення, однієї з найвичерпніших у світі. Проте податкова структура біль­ше тяжіє до інвестування, ніж до споживання, а урядова ч^і^аль-на політика спрямована передусім на накопичення капіталу з ме­тою розширення можливостей виробництва. Для заохочення росту норми заощаджень у приватному секторі економіки уряд широко застосовує режим пільгового оподаткування, і така податкова політика істотно впливає на економіку.

Податкова система Німеччини

Структура сучасної податкової системи Німеччини є насам­перед наслідком розвитку історичних і політичних процесів. Податкові системи Німеччини і Сполучених Штатів Америки в чомусь подібні: вони мають тричастинну структуру податків, тобто надані законом повноваження щодо оподаткування розділені між федеральною, земельними і місцевими владами, і кожній із них надано своїх прерогатив на певні податки. До основних податків фіскальної системи Німеччини належать такі:

1. Податок на додану вартість—головне джерело доходу феде­рального уряду. Він збирається із загальної величини вартості, доданої на кожній стадії виробничого процесу. Проте є чимало виробів, до яких застосовуються знижені рівні оподаткування, а деякі вироби й послуги, особливо експортні, взагалі звільнені від цього податку.

2. Важливим джерелом доходу федерального уряду є також ак­цизний і митний збори. Акцизні податки стягуються з цілої низки товарів, як от тютюн, рослинна олія, сіль, чай, цукор і алкоголь. Податок на пиво справляється окремо на рівні земель і 1990 р. приніс 12% їхніх доходів. Надходження з двох основних акцизних податків на алкоголь і тютюн складають біля 16% доходу феде­рального уряду.

3. Податки на доходи вводяться землями почасти на підставі іс­торичного прецеденту, а надходження розподіляються між феде­ральною і земельними владами. Земельна частина визначається за розміром частки від загальної суми податків на доходи, зібра­них кожною землею. Податок на особисті доходи є прогресивним, середня ставка дорівнює 30%, а зменшення податків застосовуєть­ся для сприяння заощадженням. Численні податкові знижки нада­ються корпораціям із метою заохочення до вкладення капіталів.

4. Муніципальні комерційні податки—найважливіше джерело доходу місцевої влади. Сюди належать податки на доходи і капіта-


Розділ 7. Німеччина 189

ли фірм, а в деяких містах—і на фонди заробітної плати комерцій­них підприємств.

Видатки

У 1991 р. урядові витрати сягнули 43.4% ВНП і 44.7% ВВП Ні­меччини . Внаслідок входження колишньої Східної Німеччини в об'єднану Німеччину видатки на всіх владних рівнях зросли пе­редусім через потребу відбудови інфраструктури східних земель. Житлове будівництво теж належить до основних напрямів під­тримки з боку владних органів, воно активно фінансується і суб­сидується на всіх рівнях управління. Субсидії на будівництво жит­ла підтримуються за рахунок застосування загальних податків, дотацій у вигляді менших відсотків і дозволів на прискорену амор­тизацію. Низка статей урядових видатків стосується освіти, тран­спорту та інших секторів економіки. Серед цих видатків—субсидії для сільського господарства, обробної промисловості, гірництва, транспорту. Різноманітні й значні видатки призначаються на соці­альне забезпечення: 1991 р. загальна сума їх досягла 24.8% ВНП і 25.8% ВВП Німеччини^.

Німеччина, як і Сполучені Штати, є боржником. У 1991 р. борг німецького державного сектора становив 42.2% ВНП Німеччини, і очікується, що 1993 р. він досягне 48.8%, а 1995 р.— 51.5%. На відміну від Сполучених Штатів, у Німеччині переважна частина видатків стосується земельного й місцевого, а не федерального рівнів, але федеральний уряд несе відповідальність за половину загального боргу Німеччини. У 1991 р. державний борг німецького федерального уряду становив майже 28% ВНП Німеччини, тоді як державний борг уряду США—приблизно 58% їхнього ВНП28. Про­те між державними боргами Німеччини та США існують істотні відмінності: німці призвичаєні бути ощадливими, а американці—ні;

обсяги німецького експорту перевищують обсяги імпорту, тоді як у Сполучених Штатах цього немає. Впродовж 1980-х років споживачі США витрачались на імпортну продукцію, а їхній уряд—на озброєння за відсутності податкових коштів на покриття цих витрат; цього не сталось у Німеччині, і це пояснює, чому Німеччина нині перебуває у кращому фінансовому стані, аніж Сполучені Штати.

28Керогі о/Діє ВечІясЬє ВшкІєяЬапІс, 1991, рр.15,29.

27Керогі о[ ІЬе СеиІясЬе ВішсІєзЬаоі, ... .

28Керогі оґ ІЬе Оеиіясіїе ВипсІєяЬавІі, ... ; Есоаопис Керогі оі Чіе Ргеяі(1еп1. 1992 (ХУавІипдІоп, О.С.: и.З.СоуегшпепІ. Ргіпйпд Ойісе, 1992), рр.298,385.


190

Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ



ОЦІНКА ЕКОНОМІКИ НІМЕЧЧИНИ

ТАБЛИЦЯ 7.4. Темпи зростання реального ВНП у Сполучених Штатах Америки, Німеччині та Японії (відсотки).
Роки Сполучені Штати Німеччина Японія
1981-1985* 2.5 1.2 3.8
1986 2.9 2.2 2.6
1987 3.1 1.5 4.3
1988 3.9 3.7 4.2
1989 2.5 3.8 4.7
1990 1.0 4.5 5.6
1991 -1.2 3.7 4.4
* Середньорічний показникДжерело: Есойотіс Керогі о/ Оіе РгезМепі, 1993 (\УаяЬіпд1оПі О.С.: й.5. Соуегптепі Ргіпііпд Оїїісе, 1993), р.471.

Німецькій економіці властиві свої сильні й слабкі сторони. Впродовж деякого проміжку часу по закінченні другої світової війни вона функціонувала дуже добре. В 1950-1964 рр. темп зро­стання її валового національного продукту дорівнював 6.7% річно порівняно з 3.1% у Сполучених Штатах Америки і 9.6% у Японії29. Упродовж періодів з 1960 по 1970 р. та з 1970 по 1980 р. німецька економіка за показниками загального її стану поступалася лише Японії і значно випереджала Сполучені Штати. Головним чинни­ком, що сприяв успішному функціонуванню економіки, була спро­можність монетарних органів Німеччини контролювати інфляцію. Щоправда, впродовж 1980-х рр. німецька економіка не функці­онувала так само доб­ре, як японська чи американська, і все ж на кінець десятиліття вона мала низький рі­вень інфляції, керова­ний дефіцит держав­ного бюджету і знач­ний надлишок екс­порту над імпортом. У таблиці 7.4 порівню­ються реальні темпи зростання економік США, Німеччини і Японії в 1980-х і на початку 1990-х рр.

Сильні сторони німецької економіки

Однією із сильних сторін німецької економіки, про яку вже йшла мова, є система освіти з її найпершим пріоритетом—профе­сійною освітою, що забезпечує підготовку висококваліфікованої робочої сили. А щодо возз'єднання Німеччини, то його наслідки в

Апдиз Масіоівоп, Есопогоіс Стоу/Оі іп Ще ІУе^І (Іхшаоп: АІІеп апсі ипугіп, 1964),

р.37.


Розділ 7. Німеччина

191



довготерміновому плані будуть, здається, позитивними, бо вона посилить своє становище економічного центру Європи. До другої світової війни Східна Німеччина була німецьким центром сучасної технології30. Німеччині властиві й інші сильні сторони, про що йдеться в наступних підрозділах.

Заощадження. Німеччина має високу норму заощаджень, що необхідне для накопичення капіталу. За посередництвом банків­ської системи ці заощадження переходять у промисловість. Для заохочення заощаджень

ТАБЛИЦЯ 7.5. Заощадження домашніх рОЗрОблЯЮТЬСЯ ПОДВТ-господарств Західної Німеччини у 1990 р. кові ПІЛЬГИ. Німецька (млрд. доларів сша). податкова система, як

Різновид заощаджень Обсяг
Ощадні рахунки 435.7
Заощадження через позики 78.2
Страхування 401.8
Облігації 311.1
Акції 102.0
Ринок грошей 4.8
Зобов'язання скарбниці 240.9
Готівка 148.8
Ьшгі 143.5
Разом 1,866.8
Джерело: ПеиІзсЬез Іпзаіиі Гиг УйгІзсЬаЙз-їогвсЬипд, "Оіе УепподепзеіііЬопітеп гіег ргіуа-іеп НаизЬаНе іп Дег ВипДезгериЬІік ОеиІзсЬІапсі 1990", \УосЬєпЬєпсШ, Аидияї 1991, р.437.

уже згадувалось, заохо­чує до інвестування за­мість споживання. У таб­лиці 7.5 наведено дані про заощадження родин­них господарств у Ні­меччині 1990 р. за винят­ком Східної Німеччини. Сукупні заощадження домашніх господарств сягнули суми приблизно З трильйони ОМ (1.9 трлн. доларів США), що дорівнювало подвійному обсягові валового націо­нального продукту Ні­меччини.

Світовий рівень виробництва. Ще з минулого століття Німеч­чина має репутацію виробника якісної продукції. Вона володіє конкурентною перевагою щодо виробництва хімічних препаратів, оптичних приладів, фармацевтичної продукції, транспортного об­ладнання, друкарської техніки, металообробних та допоміжних верстатів і деяких господарчих товарів31. Високоякісною вважа­ється її автомобільна продукція. Німецька економіка виявилася спроможною підтримувати свою перевагу в цих галузях упродовж багатьох років. Одна з причин цього криється в якості підготовки її робочої сили у технічній сфері. Іншою причиною є її наукові дослідження, що зажили світової слави в таких галузях, як хімія,

30 Возз'єднання Німеччини розглядається в розділі 8.