.41
ретельній праці .
ПІДСУМКИ
Японія—економічна наддержава, що за обсягом ВНП поступається лише Сполученим Штатам. Грошовий еквівалент її ВНП на душу населення більший, аніж у США, а темп її зростання впродовж 1980-х і в 1990-х рр. став найвищим серед головних індустріальних країн. Вона є провідною світовою країною-кредитором, її банки—найбільші у світі, і вона має галузі світового рівня, її норма заощаджень—одна з найвищих у світі, а її робоча сила добре навчена. Проте у Японії є й слабкі місця. Проти неї працює демографія. Середній вік населення зростає, а нестача робочої сили посилюється. Розвиток міст породжує проблеми з інфраструктурою, і на виправлення цього становища будуть потрібні кошти. На початку 1990-х рр. Японія зіткнулась із політичними скандалами,
40 Воппа и.УодІ, "Орепіпд оі Ларапеае Магісеїз Іо АдгісиїЬіге", ^арап'я Есопотіс СЬаІІепде. ЗоітА Есопотіс Соттіиее, Сопдгезз о{ ІЬе ипііей 51а1ез, 1990), рр.455-458. " Сеігоп апа Уаіез, Стузіаі СІоЬе, р. 134.
170 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
падінням вартості нерухомого майна і потрясіннями в банківській системі.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ
1. Розгляньте стосунки між урядом і бізнесом у Японії.
2. Які основні проблеми стоять перед японською економікою?
3. Що таке "кейрецу"? Що таке "сого шоша"?
4. У чому полягає промислова політика? Як вона працює в Японії?
5. Чи повинні Сполучені Штати мати промислову політику?
6. Проаналізуйте роль Міністерства міжнародної торгівлі та промисловості (ММТП) в японській економіці.
7. Розгляньте деякі із шляхів забезпечення фінансової підтримки бізнесу з боку японського уряду.
8. Поясніть деякі з чинників, завдяки яким досягається висока норма особистих заощаджень у Японії.
9. Чи буде наступне століття знане як "японське століття"?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Сеігоп, Магуіп, апа О^геп Оауіез. Сгуаіаі СІоЬе: Тїіе Науея висі Ле
Науе-Моія оґ Іііе NеїУ УУогШ Огсіег. Ме^у Уогк: 8і. Магііп'а Ргеяа,
1992. СЬарїег 11, "ТЬе Кізіпд 8ип 5еІ8". Сопдгезз ої ІЬе ипііеа Хїаїез, Лоіпі Есопотіс Соттійее. ^арап'8
Есопотіс Сііаііепде. УУазЬіпдіоп, О.С.: и,8. Соуеттепі Ргіпипд
Оіїісе, 1990. Сопдгеаз оГ ЇЬе ипііеа Зіаіез, ОПісе ої ІЬе Тесппоіоду Аззевятепі.
Сотреііпд Есопотіез: Атегіса, Еигоре апсі іїіе РасШс Кіт. УУа-
зЬіпдіоп, О.С.: и.5. Соуеттепі Ргіпііпд Оіїісе, 1991. Сиггап, ..юЬп ^. "УУЬу ^арап \Уі11 Етегде Уісіогіоиз". Рогіипе, Мау
18, 1992, р.48-56. Сиііз, КоЬегІ. "Саріїаііят т ^арап: Сагіеїв апсі Кеігеїзиз". Нагуагсі
Виншезз КеуіеїУ, Уої. 70, Мо.4 ^иІу-Аидияі 1992), рр.48-55. ІзЬіЬага, Зпіпіаго. ТЬе ^арап Тїіаі Сап 8ау Ми: УУЬу ^арап \УШ Ве
Рігзі Атопд Едиаїз. Не\у Уогк: 8ітоп апгі ЗсЬизІег, 1991. Кезіег, ЛУ. Кагі. ^арааезе Та^еоуегз: ТІїе СІоЬаІ Сопіеяі {оґ Согро-
гаїе Сопігоі. СатЬгіаде: Нагуагсі ипіуегзііу Ргезз, 1991.
Розділ 6. Японія 171
Кігкіапсі, КісЬагсІ І., Лг. "\УЬаі ІГ ^арап ТгіитрЬз?" Рогіипе, Мау 18,
1992, рр. 60-67. ОЕ50 Есопотіс Зиіуеуз. Ларап. Рагіа: ОЕ50, 1991. Рогіег, МісЬаеІ. ТІїе СотреШіуе Асіуапіаде оґ Наііопя. Мелу Уогк:
Ргее Ргезя, 1990, рр.384-421. Тигпег, СЬагіев. ^арап '8 Оупатіс ЕНісіепсу т іііе СІоЬаІ Есопоту.
УУеаІрогІ, СТ: \Уе8Іуіе\у Рге88,1991. УУооа, СЬгізїорЬег. ТІїе ВиЬЬІе Есопоту. Ьопаоп: 5іад-отск апа
Ласкзоп, 1992.
Розділ 7 НІМЕЧЧИНА
Колишні Західна і Східна Німеччини після сорока років поділу возз'єдналися. Німеччина нині є світовою економічною наддержавою, що за сукупним ВНП поступається лише Сполученим Штатам Америки і Японії. Це одна з провідних країн-експортерів світу1, і багато її підприємств є конкурентоспроможними на світовому рівні. Проте вона не вільна від економічних і соціальних проблем. Вартість приєднання Східної Німеччини виявилася далеко більшою від очікуваної, і до кінця століття, ймовірно, вона зросте до трильйона доларів. Це вже обтяжило бюджет і ринок капіталів Німеччини. Очевидною в Німеччині є й соціальна напруженість, бо до цієї країни в пошуках кращої роботи ринули тисячі східноєвропейців2. Між Німеччиною і Японією та Німеччиною і Сполученими Штатами Америки існують певні аналогії. Німеччина і Японія майже одночасно розпочали процес індустріалізації. Уряди обох країн стали підоймою промислового розвитку, що відповідає дійсності й сьогодні. Політична система Німеччини подібна до американської: вони обидві є федеральними республіками і мають три рівні управління—федеральний, штатний і місцевий;
обидві федеральні системи мають двопалатні законодавчі органи . На політичній структурі Німеччини позначається те, що свого часу вона була федерацією штатів. У Німеччині існує шістнадцять урядів штатів (земель), що з них п'ять раніше були частинами Східної Німеччини. Базовою одиницею німецької системи управління є гемайнде, або район. Існує також ляндкрайзе, що відповідає американському округові.
Після другої світової війни та частина Німеччини, що пізніше стала Західною, щоб відродитися після спустошення, принесеного війною, довірилася політиці вільного ринку, а не державного регулювання. Головна концепція, покладена в основу цієї політики, от-
' Вона була другою в 1991-1992 рр., поступаючись лише Сполученим Штатам Америки, а 1990 р. була першою.
2 Росіяни й українці в пошуках роботи вирушили до Польщі, натомість поляки— до Німеччини.
3 Законодавчими органами Німеччини є Бундестаг і Бундесрат. До Бундесрату, що е верхньою палатою, входять представники земель, проте він не вносить законопроектів.
174 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
римала назву "зоціале марквіртшафт", тобто соціальна ринкова економіка, що її під час війни сформулювала група економістів з університету Фрайбурга. Вони були переконані, що політична свобода і максимізація добробуту можуть бути забезпечені тільки через створення й підтримання вільноринкової конкуренції . Конкуренцію мав би запровадити уряд через відмову від практики обмеження бізнесу, утворення управління у справах монополій для обмеження могутності картелів та заохочення конкуренції за допомогою різних засобів економічної політики. Сьогодні соціальна ринкова економіка стала означати поєднання ринкової економіки з ретельно опрацьованою і витратною системою соціального забезпечення.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ НІМЕЧЧИНИ
Упродовж проміжку часу від 1870 до 1914 р. Німеччина перетворилась із переважно аграрного на головним чином промислове суспільство. Такий розвиток можна вважати наслідком у першу чергу об'єднання німецьких земель у єдину країну та франко-прус-ської війни 1870 р., що принесла Німеччині визнання як світової держави. Міцне підґрунтя для промислового розвитку було закладене ще до об'єднання Німеччини. Було побудовано розгалужену систему залізничних сполучень; існувала сучасна банківська система; німецька промисловість забезпечила собі впевнене лідерство в хімічній галузі. Але на сучасну промислову державу Німеччина перетворилася тільки під економічним і політичним проводом Бісмарка. Хоча політика генерала Бісмарка була по відношенню до ліберальних політичних партій репресивною, він мав здатність знаходити й використовувати підтримку з боку торговельно-промислових кіл суспільства. Німеччина стала економічною системою, де поєднувалися приватна й державна власність; ця система збереглася й досі.
Хімічна промисловість
Хоча успіхи Німеччини були значними в багатьох галузях, включаючи виробництво заліза і сталі та важке машинобудування, саме хімічна промисловість є символом німецької могутності й промислового розвитку. Ця промисловість виростала впродовж другої
4 Німеччиною правили нацисти, а ще раніше—кайзерівці.
Розділ 7. Німеччина 175
промислової революції, що почалася приблизно 1890 р. і створила сучасний світ . Німці стали світовими лідерами з виробництва ліків, добрив, тканин, а найперше—головної новинки хімічної промисловості—синтетичних фарб. Німецька хімічна промисловість базувалася в Леверкузені на річці Райн, у місцевості, що була зручною для одержання сировини і водного перевезення готової продукції. Німеччина спромоглася створити конкурентну перевагу над іноземними хімічними компаніями, зокрема англійськими, тому що вона робила істотні капіталовкладення у виробництво, розподіл та менеджмент, чого не змогли досягнути іноземні конкуренти. Німецькі університети для роботи в лабораторіях випускали кваліфікованих хіміків. Масове виробництво дало можливість досягнути економії за рахунок збільшення масштабів, що принесло зниження затрат на одиницю продукції6. Подальше зниження відбулося завдяки економії за рахунок розширення сфери діяльності, що стало наслідком мобілізації організаційних і розподільних можливостей компаній. Сьогодні найбільші хімічні компанії світу—німецькі7.
Промисловість і банківська справа
Взаємозалежні стосунки між промисловістю й банками почалися перед першою світовою війною і тривають досі. Головною функцією банків до першої світової війни було обслуговування операцій з фінансування промисловості. Банки надавали позички промисловим і комерційним підприємствам, зазвичай на довготерміновій основі. До і після війни банки придбали значну власність у вигляді цінних паперів корпорацій. Завдяки цьому банки, контролюючи корпоративні акції, були і досі є спроможними здійснювати контроль за рішеннями, що їх приймають корпорації. Політику цих рішень часто диктують керівники банків, що беруть активну участь у роботі рад директорів промислових корпорацій. І навпаки, промислові концерни представлені в радах директорів тих банків, з якими вони мають ділові зв'язки—такі стосунки у формі поєднаних директоратів тривають значною мірою й досі.