після запуску 1958 р. радянського супутника Сполучені Штати розробили космічну програму і за десять років висадили людину на Місяць. Середня продуктивність усієї промисловості США все ще залишається найвищою або близькою до того у порівнянні з іншими країнами . Ще один момент, що на нього часто не звертають уваги: США посідають чільне місце серед усіх країн у сфері надання таких послуг, як консалтинг, і ця їхня позиція й далі зміцнюватиметься.
Слабкі сторони економіки США
Існує досить одностайна думка, що головною проблемою економіки США є низький рівень заощаджень. Сполучені Штати вважалися нацією ощадливих людей. Впродовж періоду від громадянської війни до другої світової війни норма заощаджень США була найвищою у світі й набагато вищою від японської24. Але після другої світової війни, коли американці стали більше зорієнтованими на споживання, норма заощаджень почала знижуватись. Ще однією поважною проблемою вважається система освіти США. У школах США запроваджено низькі освітні стандарти, в них погана дисципліна, тоді як інші країни підвищили свої вимоги до якості освіти . Німеччина, скажімо, надає професійному навчанню набагато більшого значення, ніж Сполучені Штати, допомагаючи своїм робітникам набути кваліфікацію, необхідну для збільшення продуктивності їхньої праці.
Серед інших чинників, відповідальних за зниження конкурентоспроможності США, фахівці називають схильність до мислення короткотерміновими категоріями. (І німецькі, і японські менеджери прагнуть міркувати з точки зору саме довготермінових цілей). Компанії США призвичаєні до планування в термінах короткотермінових цілей, бо їхня діяльність традиційно вважається успішною, якщо прибутки постійно зростають, а дивіденди щороку збільшуються. Крім того, багато менеджерів США менше уваги звертають на довготермінові завдання на кшталт якості продукції, а більше покладаються на такі короткотермінові чинники, як маркетинг. Так само внаслідок звичного для культури США розрахунку на негайну винагороду норма заощаджень в американських
23 Сотореііиуепезк Роїісу Соипсії, Рігзі Аппиаі Керогі. Іо Ще РгезіДепі апа Сопдтезя, Виіїсііпд а Сотреііііуе Атеїіса, МагсЬ 1, 1992, р.8.
24Виіїсііад а Сотрєііііуе Атеїіса, р.9.
25 МісЬаеІ Е Рогіег, ТЬе Сотрєііііуе Асіуапіаде оґ NаііоIIЗ ( Nе\V Уоїк: Ргее Ргезз, 1990), рр.520-521.
140 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
родинах є найнижчою серед усіх індустріальних країн. Більше того, податкове законодавство США містить незначні стимули до ощадливості, а натомість сприяє споживанню й утворенню боргів. Сполучені Штати є провідною державою-боржником світу.
Промислова політика
Сполучені Штати можуть обрати певну промислову політику, щоб спробувати відновити свої конкурентні позиції у світі. Промислова політика є формою стратегічного планування. Вона окреслює базову стратегію, що їй збирається слідувати країна, щоб досягнути економічного піднесення і протистояти іноземній конкуренції. В ній аналізується, які зміни в технології та людських потребах зможуть удосконалити структуру промисловості. Промислова політика посилює роль держави трьома шляхами:
1. Створюються державні агенції для часткового покриття приватних інвестиційних досліджень у галузі нових виробів та виробів, що розробляються.
2. Уряд постійно прагне до зменшення вартості та збільшення наявності капіталу промислових фірм, передусім тих, що важливі з точки зору міжнародної конкуренції. Сюди відносяться податкові пільги й заходи, що розробляються для зменшення вартості капіталу шляхом підвищення норми заощаджень.
3. Промислова політика звичайно асоціюється з промисловим плануванням, коли уряди обирають ключові галузі, де вони хочуть дістати перевагу в міжнародній конкуренції.
Кожна країна застосовує певну форму планування, і Сполучені Штати теж, де оборонні дослідження сприяли розвиткові авіаційної промисловості. Планування може бути зовсім явним, як це є в Японії та Південній Кореї, де ресурси вкладаються у визначені галузі. Проте промислова політика може містити в собі також ширше коло урядових заходів, що охоплюють субсидії, інвестиції в університетські дослідження та спеціалізовані освітні програми, а також сприяння фірмам, що продають свою продукцію за кордон.
ПІДСУМКИ
Питання про те, чи Сполучені Штати переживають спад, було предметом чи не найбільших дискусій упродовж 1980-х рр. Ці побоювання зросли в 1990-х і були в центрі уваги президентських
Розділ 5. Сполучені Штати Америки 141
виборів 1992 р. Сполучені Штати пережили затяжний спад, збільшилося також безробіття, особливо серед "білокомірцевих" працівників. За останні двадцять років реальні заробітки більшості американців зросли неістотно. Поширились відчуття невдоволення тим, що справи в Америці йдуть доволі невдало, і усвідомлення необхідності змін для відновлення її конкурентоспроможності. Піддається критиці сисгема освіти США, що вважається гіршою, ніж в інших країнах, і неспроможною готувати працівників, здатних конкурувати з працівниками наших промислових суперників. Сполучені Штати залишаються провідною світовою країною-боржником і мають несприятливий торговельний баланс з іншими країнами.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ
1. Якою мірою утворення великих корпорацій може розглядатись як відхід від вільноринкової системи?
2. Завдяки яким чинникам зросла в Сполучених Штатах роль уряду?
3. Яку роль у світовій конкуренції серед великих індустріальних країн відіграє освіта?
4. Що таке "торговельний дефіцит"?
5. Як можна посилити конкурентні позиції США у світовій економіці?
6. Впродовж 1980-х рр. нерівність доходів і багатства зростала. Розгляньте деякі причини цього становища.
7. Які причини того, що Сполучені Штати стали провідною країною-боржником у світі?
8. Чи бажано зменшити нерівність доходів і багатства, що існує у Сполучених Штатах?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Вагіїеіі, Оонаїа Ь., апа Лашез В.ІЛШе. Атегіса: УУЬаі \Уепі \Угопд? Капзаз Сіїу: Апагетлге апа МсМееІ, 1992.
Сопдгеза ої Іпе Цпііеа 51а1е8, Оіїісе ої Тесппоіоду Аяаеаятепі. Сотреііпд Есопотіез: Атегіса, Еигоре, але? Ніе Дао/Ус Кіт. УУазпіпдІоп, О.С.: 48. Соуегпетепі Ргіпппд Оіїісе, 1992.
The Conference Board. The Great Income Shuffle. New York, 1992.
Economic Report of the President, 1993. Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, 1993.
Fisher, Anne B. "The New Debate Over the Very Rich". Fortune, June 29, 1992.
Nau, Henry. The Myth of America's Decline. New York: Oxford University Press, 1990.
Prowse, Michael. "Is America in Decline?" Harvard Business Review, Vol. 79, No.4 (July-August 1992), pp.34-45.
Reinventing America: Meeting the New Challenge of a Globale Economy. Business Week Speciale Issue, October 1992.
Thurow, Lester. Head to Head: The Coming Economic Battle Among Japan, Europe, and America. New York: Morrow, 1992.
Wolff, Edwin N. "The Rich Get Increasingly Richer: Latest Data on Household Wealth During the 1980s.". Briefing Paper. Washington, D.C.: Economic Policy Institute, October 1992.
Wolff, Michael, Peter Rutten, Alfred F.Byers, and the World Bank Research Team. Where We Stand. New York: Bantam Books, 1992.
Розділ 6 ЯПОНІЯ
Клайд В.Престовітц, автор праці "Торговельні місця", констатував: "У понеділок, 19 жовтня 1987 р., завчасно, на дванадцять років раніше, настав кінець американського століття. Ця дата ясніше за поклик будь-якої сурми сигналізувала про найсерйознішу поразку, що її будь-коли зазнавали Сполучені Штати" . Престо-вітц мав на увазі "торговельні місця" Сполучених Штатів з Японією: СІТТА спостерігали, як галузь за галуззю перші місця, що їх вони посідали раніше, переходять до Японії, і серед них напівпровідникова, верстатобудівна й автомобільна галузі.
Престовітц належав до школи вчених, котрі в 1980-х рр. передрікали майбутню перемогу Японії. Він та інші автори посилалися на японські досягнення у сфері високих технологій, де раніше неподільно панували Сполучені Штати. Впродовж доволі короткого проміжку часу Японія завдяки напруженій праці та суспільній організованості перетворилась у світову наддержаву, таку згуртовану і доладно керовану, що вона стала предметом заздрощів для цілого світу. З методичною точністю вона перебирала лідерство в численних галузях, переходячи від важкої промисловості до високих технологій. Далі єна замінила долар як символ фінансової стабільності, і Японія стала скуповувати активи в Сполучених Штатах. Крім того, впродовж 1980-х рр. Японія перетворилась у провідну світову державу-кредитора, а Сполучені Штати зробилися провідною державою-боржником. Японія стала фінансовим генератором. У творі "Єна! Нова фінансова імперія Японії та її загроза Америці" Деніел Берштейн запропонував сценарій, за яким у майбутньому Сполучені Штати, пошарпані боргами і тривалими кризами, оберуть президента, що вестиме жорстку політику щодо Японії .
П'ятдесята річниця Перл-Гарбору загострила почуття образи, що його відчувають стосовно Японії чимало американців. Одним із виявів цієї образи став роман під назвою "Вранішнє сонце",
' СЦДе У.Ргейоздіїг, Зі. Тгасііпд Ріасея (їієш Уогіс: Ваяіс Воок.5, 1988), р.4. 2 Оапіеі ВитвЬІ.еш, Уеп! ^арав 'з Немг Ріпапсіаі Етріге аіі(1 Па ТЬгєаІ Іо Атєпса (Nе^V Уогк: Зітоп апД ЗЬияІег. 1988).
Розділ б. Японія 145
о
написаний Майклом Крічгоном 1992 р. . Дія відбувається в Лос-Анджелесі, і за сюжетом підступна Японія збирається зруйнувати Сполучені Штати. Японські корпорації спроможні закривати університетські лабораторії, впливати на зміст газет і шантажувати антияпонськи налаштованого кандидата в президенти з метою приховати вбивство. Вони мають звичку продавати свою продукцію за заниженими цінами і застосовувати пряме інвестування, щоб захопити контроль над ключовими технологіями і не дозволити Сполученим Штатам розпочати дуже перспективні інвестиції, а тим часом прості, наївні або продажні американці нічого не роблять або дозволяють їм відкупитися4.