Смекни!
smekni.com

Одна планета різні світи (стр. 25 из 39)


Розділ 5. Сполучені Штати Америки

приріст мали найвищі 5% господарств і родин: доходи господарств зросли від 111 936 до 138 752 доларів, а доходи родин-від 115 740 до 148 124 доларів.

Причини збільшення відмінності в доходах. Кілька причин для збільшення відмінності в доходах пов'язані з демографічними змінами16. Частка заміжніх жінок у робочій силі зросла, внаслідок чого чимало родин перемістилися до груп родин з вищими дохо­дами. У 1990 р. 18 млн. родин, де працюють і чоловік, і жінка, заробили за рік 50 000 доларів і більше, а от серед чоловіків такі ж заробітки мали лише 7 млн. родин. Серед усіх родин, що зароб­ляли 50 000 доларів і більше, працюють три з кожних чотирьох жінок. Біля нижньої межі спектра доходів знаходяться чимало неповних родин та домашніх господарств з одним годувальником. У родинах, що одержують 25 000 доларів і менше на рік, тільки третина жінок працює. Істотним чинником є освіта: в родинах із заробітком 50 000 доларів і більше жінки, що працюють, у своїй більшості закінчили коледж, тоді як більшість жінок, що працю­ють, з родин із заробітком менше 25 000 доларів не мають освіти

на рівні коледжу.

Нижній квінталь одержувачів доходу репрезентують чверть до­машніх господарств країни, значну кількість яких очолюють стар­ші особи: два з кожних п'яти керівників господарств мають вік за 65 років. Майже половина домашніх господарств складається з однієї особи, і в двох третинах таких випадків нею є жінка. Люди з цієї групи мають низький рівень освітніх знань; чимало з них були відсіяні з середньої школи і мають недостатню кваліфікацію як для суспільства, що в ньому для одержання кращої роботи вимагається більше знань. Більшість "синьокомірцевих" робочих місць у масовому виробництві з доброю оплатою і невисокими вимогами до рівня освіти ліквідовано. Фермерство, що колись забезпечувало альтернативу зайнятості для мільйонів американців, стало високомеханізованим. Як наслідок, працівники з цієї ниж­ньої групи обмежені у своєму виборі—їм практично доступна лише низькооплачувана робота у сфері послуг.

Є й інші чинники, що сприяють збільшенню нерівності доходів. 1973 рік—рік нафтового шоку—став поворотним пунктом для економіки США. Зростання продуктивності та реальних доходів, що було подвоєне від часу закінчення другої світової війни, різко припинилося і більше не було відновлене. Податкова політика Рейгана, розроблена у 1980-х рр. для стимулювання економічного зростання через збільшення заощаджень та інвестицій, не прине­сла очікуваних наслідків. Незважаючи на скорочення податків для

'° ТЬе Сопїегепсе ВоагД, ТЬе Сгеаі Іпсоте ЧііиНІе (Nе•^V Уогк, 1991).


134 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ

багатих, заощадження й інвестиції фактично зменшились. А це спричинилося до того, що у справі фінансування американських інвестицій стали більше покладатися на іноземний капітал. Част­ково проблема полягала ще й у тому, що чимало бізнесових фірм замість інвестування намагалися поглинути інші фірми або витра­чали власні ресурси на те, щоб уникнути поглинання сильнішими фірмами.

Порівняння з іншими країнами. У таблиці 5.10 наведено по­рівняння розподілу доходів у США та решті країн великої сімки. В ній подано відсоткові частки доходів домашніх господарств за квінталями і для верхніх 10% шкали Лоренца. Тут слід зазначити, що не всі дані про доходи стосуються одного й того ж року (скажімо, дані про Канаду—за 1987 р., а про Сполучені Штати—за 1985 р.). Та все ж, виходячи з даних Світового банку і 00Н, мож­на стверджувати, що розподіл доходів у Сполучених Штатах є, мабуть, більш нерівномірним у порівнянні з Німеччиною чи Японією.

ТАБЛИЦЯ 5.10. Відсоткові частки доходу домашніх господарств за квінталями і для верхніх 10% у країнах великої сімки.

Країна Нижній Другий Третій Четвертий Верхній Верхні
квінталь квінталь квінталь квінталь квінталь 10%
Канада 5.7 11.8 17,7 24.6 40.2 24.1
Сполучені Штати 4.7 11.0 17.4 25.0 41.9 25.0
Франція 6.3 12.1 17.2 23.5 41.0 25.3
Німеччина 6.8 12.7 17.8 24.1 38.7 23.4
Італія 6.8 12.0 16.7 23.5 41.0 25.3
Велика Британія 5.8 11.5 18.2 25.0 39.5 23.3
Японія 8.7 13.2 17.5 23.1 37.5 22.4

Джерело: Тпе \УогИ Вапк, И/огіс/ Оеуеіортепі Керогі 1992 (NеV^ Уогк: ОхІогД ишуегзпу Ргезз, 1992), р.277.

Багатство

У 1980-х рр. верхній 1% одержувачів доходів США почувався краще, ніж будь-хто. Дані Бюро перепису населення й Податко­вого управління, проаналізовані бюджетним комітетом Конгресу США, показують, що з 1977 по 1989 р. чистий річний заробіток середньої американської родини зріс на 9%, тоді як для 1% насе­лення з найвищими доходами він більш ніж подвоївся і досягнув середнього значення 410 000 доларів. Ця група одержала 70% із


135

Розділ 5. Сполучені Штати Америки



загальної суми 250 млрд. доларів чистого приросту доходів домаш­ніх господарств за 1977-1989 рр. . Одночасно з цим збільшенням доходів відбувалося зменшення ставок податків, передусім для тих, хто одержує найвищі доходи , внаслідок чого зросла концен­трація багатства в руках верхнього 1% найбагатших американців. У 1989 р. концентрація багатства в США стала більш нерівно­мірною, ніж будь-коли з 1929 р.

У таблиці 5.11 подано розподіл багатства власників доходів, ви­міряного як чиста вартість їхньої маєтності, у 1962, 1983 і 1989 рр. Основне збільшення нерівності доходів сталося з 1983 до 1989 р. Приміром, частка багатства верхнього піввідсотка 1% родин зрос­ла за цей період на 4.6 відсоткових пунктів. 55% загального збіль­шення багатства домашніх господарств між 1983 і 1989 рр. на­ростали саме для верхнього піввідсотка 1% родин. Подібна концен­трація багатства домашніх господарств відбулася з 1922 по 1929 р. Частка чистої вартості багатства, що ним володіли верхні 20% власників багатства, зросла від 81.6% в 1983 р. до 83.6% у 1989 р.

ТАБЛИЦЯ 5.11. Відсотки чистої вартості багатства, що ним володіли власники доходів (за пропенталями і квінталями).

Процеиталі

Рік Верхні 0.5% Наступні 0.5% Наступні 4% Наступні5% Наступні10% Нижні 80%
1962 25.2 8.2 21.6 12.4 19.3 18.3
1983 26.2 7.8 22.1 12.1 13.3 18.5
1989 30.8 6.9 21,6 11,5 12.8 18.4

Квінталі

Рік Верхній Вище Середній Нижче Нижній
середнього середнього
1962 81.7 12.9 5.2 0.8 -0.5
1983 81.5 12.5 5.2 1.1 -0.3
1989 83.6 12.3 4.9 0.8 -1.7

Джерело: Ехсегрі. їгот Еолтап N. УУоЮ, "Тпе Кісп Сеі Іпсгеазіпдіу Кіспег: І-аіезі Оаіа оп НоизепоМ \Уеа11Ь Оигіпд ІЬе 1980з", Вгіейпд Рарег. [УУазЬіпдІ.оп, В.С.: Есопо-тіс Роїісу ІпзШиіе, ОсІоЬег 1992), р.6.

17 Керогі Ьу ІЬе Сопдгеззіопаї Виодеї ОНісе Іо йіе Ноиве ЛУауз апсі Меапз Соттії-Іее, ОесетЬег 1991.

16 Максимальна ставка податку на дохід зменшилася з 70% 1980 р. до 28% 1989 р.

18-

134

Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ



багатих, заощадження й інвестиції фактично зменшились. А це спричинилося до того, що у справі фінансування американських інвестицій стали більше покладатися на іноземний капітал. Част­ково проблема полягала ще й у тому, що чимало бізнесових фірм замість інвестування намагалися поглинути інші фірми або витра­чали власні ресурси на те, щоб уникнути поглинання сильнішими фірмами.

Порівняная з іншими країнами. У таблиці 5.10 наведено по­рівняння розподілу доходів у США та решті країн великої сімки. В ній подано відсоткові частки доходів домашніх господарств за квінталями і для верхніх 10% шкали Лоренца. Тут слід зазначити, що не всі дані про доходи стосуються одного й того ж року (скажімо, дані про Канаду—за 1987 р., а про Сполучені Штати—за 1985 р.). Та все ж, виходячи з даних Світового банку і 00Н, мож­на стверджувати, що розподіл доходів у Сполучених Штатах є, мабуть, більш нерівномірним у порівнянні з Німеччиною чи Японією.

ТАБЛИЦЯ 5.10. Відсоткові частки доходу домашніх господарств за квінталями і для верхніх 10% у країнах великої сімки.

Країна Нижній Другий Третій Четвертий Верхній Верхні
квінталь квінталь квінталь квінталь квінталь 10%
Канада 5.7 11.8 17.7 24.6 40.2 24.1
Сполучені Штати 4.7 11.0 17.4 25.0 41.9 25.0
Франція 6.3 12.1 17.2 23.5 41.0 25.3
Німеччина 6.8 12.7 17.8 24.1 38.7 23.4
Італія 6.8 12.0 16.7 23.5 41.0 25.3
Велика Британія 5.8 11.5 18.2 25.0 39.5 23.3
Японія 8.7 13.2 17.5 23.1 37.5 22.4

Джерело: ТЬе УУогМ ВапЬ., \УогМ Оеуеіортепі Керогі 1992 (УІеу/ Уогк: ОхГокІ ипіуегзіїу Ргевз, 1992), р.277.

Багатство

У 1980-х рр. верхній 1% одержувачів доходів США почувався краще, ніж будь-хто. Дані Бюро перепису населення й Податко­вого управління, проаналізовані бюджетним комітетом Конгресу США, показують, що з 1977 по 1989 р. чистий річний заробіток середньої американської родини зріс на 9%, тоді як для 1% насе­лення з найвищими доходами він більш ніж подвоївся і досягнув середнього значення 410 000 доларів. Ця група одержала 70% із