13 "Сеппапу: йресіаі Зигуеу", ТЬе Есопотізі, Мау 23-29, 1992, р.Ю.
14 "Сеппапу: 5ресіа1 5игуеу", р.Ю.
23'
180 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
БАНКІВСЬКА СПРАВА
Банківська система Німеччини побудована на змішаних державно-приватних засадах і відіграє органічну роль в успіхах німецької економіки. Німецькі банки, на відміну від американських, забезпечують переважну частину інвестиційних капіталів для промисловості, що є наслідком високої норми заощаджень у Німеччині та тієї обставини, що німці у своїй більшості віддають перевагу банківським заощадженням замість вкладання коштів у акції та облігації. Німецькі компанії мають вищі значення відношення боргу до власного капіталу, ніж американські. Провідні комерційні банки є набагато могутнішими від їхніх американських відповідників, бо вони є головними акціонерами німецьких корпорацій, а посадові особи банків є членами рад директорів цих корпорацій. За оцінками, німецькі банки прямо чи опосередковано володіють чвертю акцій з правом голосу в кожній четвертій з усіх найбільших корпорацій Німеччини, а 28% членів наглядових рад цих корпорацій е представниками банків .
Німецький Бундесбанк
Бундесбанк вважається однією з найважливіших установ Німеччини й тим механізмом, завдяки якому було значною мірою досягнуто її економічного успіху. Це єдина з провідних німецьких економічних установ, що е більш незалежною, ніж переважна частина центральних банків інших країн, і виконує більше монетарних функцій, ніж Федеральний резервний банк США16. Цей банк має свої філії в кожній з шістнадцяти земель Німеччини. Він відповідає за емісію грошей, зберігання золотого запасу і резервів іноземних валют та за встановлення офіційних курсів обміну іноземних валют. Головними засобами його монетарної політики є такі:
1. Він здійснює контроль за дотриманням комерційними банками та іншими кредитними установами вимог щодо встановлених законом мінімальних розмірів резервних фондів. Цей контроль є досить ефективним засобом прямого впливу на здатність комерційних банків збільшувати кредитування, бо від них вимагається зберігати в Бундесбанку встановлений законом резерв у вигляді певної суми депозитів.
\У.К.5тузег, ТЬе Есопоту оґ ІЛіііесІ Сеппапу: Соїоязчз аі ІЬє Сгозягоаііз (Меда Уогк: ЗІ.Магйпк Ргезх, 1992), р.84.
Бундесбанк, як і Федеральний резервний банк, що був взірцем для створення першого, не е державним.
Розділ 7. Німеччина 181.
2. Бундесбанк через фінансові операції на відкритому ринку може збільшити або зменшити запас ліквідних фондів, доступних банківській системі.
3. Він контролює переоблікові (редисконтні) ставки та ставки, що призначаються на позички за оборотні кредитно-грошові документи. Обсяг редисконтних операцій, здійснюваних комерційними банками, обмежується застосуванням переоблікових квот, що їх встановлюють земельні філії Бундесбанку для відповідної
землі.
4. Ще один інструмент монетарної політики передбачає застосування ломбардських ставок—унікального засобу для рефінансування банків, що дозволяє їм одержувати від Бундесбанку ліквідні активи під передачу прав на боргові зобов'язання. На цій підставі додаткові фонди стають доступними на максимальний строк три місяці за ставкою, як правило, 1% понад переоблікову ставку.
Комерційні банки
Німецькі комерційні банки є приватними і поділяються на три групи: загальнонаціональні банки; земельні, регіональні та місцеві банки; приватні банки. Три загальнонаціональних банки-Дойче банк, Дрезднер банк і Комерцбанк — мають мережу банків-філій у країні й за кордоном, і їхнє значення для німецької економіки є далеко ширшим, ніж власне їхня банківська діяльність. Відбулося повернення до довоєнної системи, за якої німецька економіка зосереджена в руках банків і великих корпорацій. У 1988 р. Дойче банк володів паями в 77-ми різних німецьких фірмах, Дрезднер Банк-у 55-ти, а Комерцбанк-у 48-ми17. Різні земельні й регіональні комерційні банки теж є власниками паїв у німецьких корпораціях, і чимало корпорацій володіють паями в інших німецьких корпораціях. Сіменс, гігантська корпорація з виробництва електричного обладнання, володіє паями в 39-ти різних компаніях, а Байєр, хімічна компанія,-у 25-ти. Три провідні німецькі банки мають разом 32.52% акцій з правом голосу в акціонерному капіталі корпорації Сіменс і 54.50% таких же акцій в капіталі компанії Байєр.
17 Зтувег, Есошоту оі Цшіесі Сегтапу, рр.85-86.
24
182 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
Ощадні банки
Ощадні банки можна поділити на дві категорії—муніципальні банки та шістнадцять Жіроцентрален, що є центральними банками для ощадних. Ощадні банки орієнтовані значною мірою на задоволення місцевих потреб на зразок житлового будівництва, незначних бізнесових позичок та проектів муніципальних органів. Ощадні банки забезпечують головне джерело капіталів для ринку цінних паперів з фіксованим доходом, а власні фонди вони одержують за рахунок особистих заощаджень населення. Тільки деякі з ощадних банків належать до найбільших кредитних установ Німеччини, а переважна більшість їх—це малі місцеві банки. Жіроцентрален діють як розрахункові палати і місця зберігання банківських резервів ощадних банків. Вони виконують різні банківські функції, як от операції з обміном іноземної валюти та емісія цінних паперів, і стали основною силою в міжнародному банківському бізнесі.
Банки спеціального призначення
Істотними чинниками розвитку німецької економіки стали державні заощадження за рахунок бюджетних надлишків та накопичення в системі соціального забезпечення. Деякі суми з цих заощаджень позичаються приватній промисловості через такі спеціалізовані кредитні установи, як Реконструкційно-позичкова корпорація, що відповідає за надання довготермінових кредитів для фінансування експорту. Це стало сьогодні головним інструментом для розширення довготермінового кредитування країн, що розвиваються, в межах програми зарубіжної допомоги.
ПРАЦІВНИКИ, КЕРІВНИЦТВО І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Існують три головних моменти, що на них варто наголосити, розглядаючи співвідношення між працею, управлінням і соціальним забезпеченням, бо саме завдяки їм Німеччина відрізняється від Японії та Сполучених Штатів Америки. Перший—це принцип сліввизначення, за яким німецькі трудящі чи їхні представники є членами головних правлінь або заводських рад переважної частини німецьких фірм. Принцип співвизначення має на меті зробити працівників і керівництво партнерами у визначенні політики
Розділ 7. Німеччина 133
компанії. Другим відмінним моментом є те особливе значення, яке надається в Німеччині професійному навчанню, що стало стрижневим елементом її промислової конкурентоспроможності. Німецька система професійного навчання, мабуть, найкраща у світі. Третій момент—розвинена система соціального забезпечення, що охоплює все—від оплати відпусток до допомоги родинам—і потребує значних коштів: 1990 р. на неї витрачено біля 703 млрд, ОМ (439 млрд. доларів США), або майже третину ВНП Німеччини.
Професійні спілки
У профспілковому русі Німеччини домінує найбільша трудова конфедерація—Німецька федерація профспілок (НФП), утворена 1949 р. як об'єднання шістнадцяти промислових спілок, що охоплювали всі промислові галузі економіки Західної Німеччини. Приміром, службовці та робітники, які працюють у текстильній промисловості, об'єднані в текстильну спілку. НПФ є представником майже чверті усіх працівників Західної Німеччини, а після возз'єднання працівники зі Східної Німеччини теж приєдналися до НФП. Провідними у складі НФП є спілки працівників металургійної промисловості, громадського обслуговування і транспорту, що страйкували у травні 1992 р., а також хімічної, паперової та керамічної промисловостей. Існують ще й інші німецькі спілки. "Білокомір-цеві" працівники та високопосадові цивільні службовці мають свої окремі спілки, засвідчуючи цим класове розшарування і свій вищий соціальний статус. Навіть збройні сили Німеччини мають свою професійну спілку під назвою Об'єднання військовослужбовців німецького Бундесверу, членство в якому не обов'язкове. Майже 45% усіх німецьких працівників—члени спілок, тоді як у Сполучених Штатах—тільки 17%.
Асоціації працедавців
Працедавці європейських країн, і серед них Німеччини, значно краще зорганізовані, ніж американські. Найважливішим об'єднанням є Німецька федерація асоціацій працедавців (НФАП), до якої входять тридцять чотири асоціації, що репрезентують різні галузі німецької промисловості і мають місцеві та регіональні відділення. Обов'язком національних асоціацій є укладення колективних угод із профспілками, що їх репрезентує НФП.
Крім цього, в Німеччині існують торговельні палати та їхня торговельна асоціація—Німецька промислово-торговельна палата
24*
184 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
(НПТП). Членство в ній обов'язкове для всіх німецьких фірм, незалежно від їхньої величини. Головним обов'язком торговельних палат є участь у програмах професійного навчання. Як органи публічного права, вони встановлюють години роботи магазинів, надають ліцензії та дозволи на торговельно-промислову діяльність, розв'язують суперечки між діловими фірмами і взаємодіють із органами влади на всіх рівнях. Отже, торговельні палати виконують провідні функції в діяльності німецької економіки.