Співвизначення (мітбештімунг)
Як уже зазначалось, унікальною прикметою стосунків між працівниками й керівниками на підприємствах Німеччини є співучасть у визначенні промислової політики на засадах партнерства. Його мета—надання працівникам права голосу у справах визначення державної політики, а як принцип ця співучасть зародилась у минулому столітті, на початку розвитку трейд-юніонізму. Цей принцип був пов'язаний з ідеєю справедливого влаштування суспільства, завдяки якій було в той час дозволено організувати професійні спілки. Відповідне законодавство вперше було прийнято під час першої світової війни, коли закон про допоміжну службу батьківщині зобов'язав організувати робітничі комітети на всіх підприємствах, що мали п'ятдесят і більше робітників, пов'язаних із військовими замовленнями. Проте після поразки Німеччини у війні принцип співвизначення не став знову підґрунтям відносин робітників з начальством аж до часу прийняття конституційного закону про працю 1952 р., що стосувався працівників металургійної, сталеливарної та вугільної галузей. Наступні закони поширили застосування співвизначення на всі фірми, що мають п'ять і більше працівників .
Співвизначення відбувається через дві структури—наглядові правління та ради працівників19. Якщо фірма має від 500 до 2000 працівників, то наглядове правління повинне на третину складатися з їхніх представників, а якщо 2000 і більше — то наполовину. В державних корпораціях працівники й керівництво в наглядових правліннях мають бути представлені порівну, у приватних корпораціях—порівну плюс один представник, що вважається безстороннім. Безсторонній представник обирається обома групами і розглядається як особа, що допомагає уникнути рівноваги під час
Щодо застосування цього принципу існує п'ть законів, останній з яких було прийнято 1976 р.
Фірми, залежно від їхніх розмірів, можуть мати обидві структури. *
Розділ 7. Німеччина 185
голосування. Наглядові правління приймають рішення щодо інвестицій та інших довготермінових планів своїх компаній. Членство в наглядовій раді надає працівникам фірми право голосу у справах кадрової політики, але не в оперативних питаннях, що належать до сфери повноважень адміністрації.
Ради працівників функціонують на рівні підприємств; вони існують у більшості німецьких фірм і опікуються всіма аспектами умов праці. Рішення щодо відставки будь-якого працівника не може бути прийняте без повідомлення про це ради працівників, а вона може втрутитись у цю справу, вчинивши позов до трудового суду щодо відміни відставки. Рада працівників має справу з усіма іншими проблемами, що безпосередньо зачіпають інтереси працівників, як от рішення щодо закриття підприємства чи випуск нової продукції. Вона не може блокувати рішення працедавців щодо великих інвестицій чи перешкодити великомасштабному переведенню капіталів; її діяльність обмежена головно покращенням загальних умов праці. У деяких відношеннях ради працівників важливіші за наглядові правління,—скажімо, вони можуть залучити працівників до більшої участі в розв'язанні завдань першорядного значення.
Професійна, освіта
Освітня система—це одне з головних надбань Німеччини, і саме завдяки цій системі тут виховано кваліфіковану робочу силу, здатну опанувати нові промислові технології. В цьому розумінні Німеччину можна протиставити Сполученим Штатам Америки, де рівень відсіву із середньої школи у вісім разів вищий, ніж у Німеччині, а на міжнародних перевірках досягнень школярів з математики та природничих наук старшокласники зі США посідають мало не останні місця. Це означає, що чимало робітників СЩА не здатні конкурувати за робочі місця, що потребують спеціальних навичок. А для німецької робочої сили, і на цьому слід наголосити, щороку організовують професійне навчання з майже 400 спеціальностей. Навчання, часто для попередньо відібраних працівників, звичайно може тривати два чи три роки. Існують також численні короткі або повторні курси, цілком доступні для робітників.
Щороку близько половини німецьких підлітків віком від 15 до 19 років проходять професійне навчання з майже 400 фахових спеціальностей, серед яких ремісництво, теслярство, ремонт автомобілів, електроніка, торгівля, робота в офісі чи банку, допоміжне медичне обслуговування. Професійне навчання в Німеччині орга-
| 186 |
Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
нізовують власті земель20, профспілки та ділові фірми у співпраці з німецькою системою шкільної освіти. Як правило, навчання доручається якій-небудь компанії, що проводить його двічі або тричі на тиждень. Решту тижня навчання проходить у державному професійно-технічному училищі21. На програми професійного навчання промисловість витрачає приблизно 35 млрд. ОМ (22 млрд. доларів) щороку, але кінцевим наслідком є те, що робоча сила має добрі навички, а безробіття серед підлітків не становить значної проблеми. Німеччина володіє найбільшою часткою світової торгівлі товарами з високим вмістом професійної праці.
Соціальне забезпечення та інші соціальні заходи
Програми соціального забезпечення беруть свій початок з опозиції Бісмарка до соціалізму та його антипатії до професійних спілок, що спонукали його ініціювати 1883 р. закон про страхування здоров'я. Від 1911 р., коли законом про об'єднану систему страхування всі німецькі системи страхування набули єдиного статусу, німецькі робітники отримали забезпечення на випадок хвороби та інвалідності. Допомога по безробіттю, започаткована у Великій Британії 1911 р., в Німеччині була запроваджена 1927 р. Воєнні й пов'язані з війною пенсії та грошові допомоги є важливою складовою німецької системи пенсійного соціального забезпечення. Сюди ж долучаються різні заходи щодо створення й утримання таборів для прийняття та переміщення біженців . Поза тим, осібно від системи соціального забезпечення існують допомоги родинам, або, як узвичаєно говорити, допомоги на дітей (кіндергельд), що фінансуються із загальних урядових доходів.
Переважна частина видатків на соціальне забезпечення міститься в соціальному бюджеті (зоціальбюджет), що управляється незалежно від федерального бюджету, але контролюється федеральним урядом. Більша частина німецької системи соціального забезпечення фінансується за рахунок податків на заробітну платню, що збираються і з наймачів, і з найманих, інших внесків та загальних доходів федерального бюджету. Доходів із податків на заробітки надто мало для покриття всіх видатків цієї системи, тому
20 Лоші АіДадЬ, Сеппапу апй Чіе Сєттапз (Ьопсіоп: Натіїп НатіИ.оп, 1989), рр.112-115; а також: МісЬаеІ Е.Рогіег, Тйе Сотреііііуе Асіуапіаде ої Nа^іопя (NеV^ Уогк: Ргее Ргезз, 1989), рр. 355-382.
21 За Портером, це одна з головних конкурентних переваг Німеччини і одна з уразливих позицій Сполучених Штатів.
22 Ця обставина непокоїть багатьох німців, котрі не бачать жодної потреби у витрачанні коштів на іноземців—в'єтнамців, поляків та будь-яких біженців.
| Розділ 7. Німеччина |
| 187 |
певна частина від усіх податків, сплачених індивідуальними платниками податків, використовується для додаткового фінансування системи соціального забезпечення. У 1990 р. загальні витрати на соціальне забезпечення становили суму 557 млрд. ОМ (348 млрд. доларів), що дорівнювало майже 24% ВНП Німеччини. Дефіцит бюджету соціального забезпечення досягнув приблизно 17 млрд. ОМ (11 млрд. доларів) .
У таблиці 7.3 наведено дані про податки та вплив видатків системи соціального забезпечення на економіку Західної Німеччини у 1983 р. Перерозподіл доходів більшою мірою стосується тих, хто має заробіток у ви-
| гляді ставок чи відрядних оплат. Прямі податки разом із внесками на соціальне забезпечення складають 31.5% середньомісячного заробітку одержувачів ставок і відрядних оплат у порівнянні з 22.5% 1970 р. . На сьогодні ця частка дорівнює у середньому приблизно 40% внаслідок демографічних змін та до-лучення системи соціального забезпечення колишньої Східної Німеччини. |
ТАБЛИЦЯ 7.3. Загальний дохід, прямі податки та податки на соціальне забезпечення в Західній Німеччині до возз'єднання (млрд. ОМ).
| 742.3-126.8-107.2 508.3262.8-30.3-13.9 218.6217.5-4.5-0.6 266.3 |
Загальна сума ставок і відрядних оплат
Податок на доходи
Внески на соціальне забезпечення Чиста сума ставок і відрядних оплат
Сукупний дохід ненайманих працівників
Податок на доходи
Внески на соціальне забезпечення Чистий дохід
Виплати з доходу (пенсії тощо)
Податок на доходи
Внески на соціальне забезпечення Чисті виплати
Джерело.' иеиізсЬєі Вшкїеаіад, Маїеііаіеп гит ВегісЬі гш Ьаде сіег Nаііо^а лі СеіеіНеп ВеиізсШапсІ, реЬгаат 1987, Воші, р.720.
РОЛЬ ДЕРЖАВИ
Майже кожна дія уряду, бажає він того чи ні, справляє вплив і на приватний, і на державний сектори кожної економічної системи. Федеральний, земельні та місцеві бюджети у своїй сукупності контролюють 44% валового внутрішнього продукту Німеччини . Значна частина сукупних внутрішніх інвестицій у Німеччині фі-
23 ОЕСО Есопотіс Зигуеук, Сєппапу (Рагіз: ОЕСП, 1991).