Смекни!
smekni.com

Фінансове право України 2 (стр. 40 из 44)

10. Про затвердження Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку: Постанова Правління

Національного банку України від 15 квітня 1998 року № 150

11. Про затвердження Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України:

Постанова Правління Національного банку України від 12 липня 2000 року № 283

12. Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України: Постанова Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 року № 520

13. Про затвердження Правил здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти та про внесення змін до нормативних актів Національного банку України: Постанова Правління Національного банку України від 17 січня 2001 року № 18

14. Про затвердження Положення про встановлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют: Постанова Правління Національного банку України від 6 березня 2001 року № 98

15. Про затвердження Правил надання фізичним і юридичним особам - резидентам (крім уповноважених банків України) і нерезидентам індивідуальних ліцензій та спеціальних дозволів на переміщення валюти України, іноземної валюти, платіжних документів (іменних дорожніх чеків), банківських металів через митний кордон металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затвердженої постановою Національного банку України від 12 липня 2000 року № 283: Постанова Правління Національного банку України від 31 липня 2001 року № 305

16. Про затвердження Положення про порядок і умови зберігання та реалізації грошей, у тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин виробів, на які накладено арешт: Постанова

Правління Національного банку України від 4 квітня 1999 року № 489; із змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 19 вересня 2002 року № 351

17. Про затвердження Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій: Постанова Правління Національного банку України від 9 серпня 2002 року № 297; із змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 27 вересня 2002 року № 362.

Контрольні запитання

1. На яких рівнях формуються валютні фонди та валютні резерви в державі?

2. Визначте порядок формування валютних фондів різних рівнів.

3. Як створюються і використовуються офіційні золотовалютні резерви в Україні?

Практичні завдання

Завдання 1.

Наведіть приклади конвертованої, частково конвертованої та неконвертованої валют.

Викладач Синявська Я.С.


МОДУЛЬ V Тема 18. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ Заняття 2

Повноваження державних органів у сфері валютного регулювання і контролю.

Відповідальність за порушення валютного законодавства

План семінарського заняття

1. Поняття і функції валютного контролю.

2. Повноваження Національного банку України у сфері валютного контролю.

3. Роль Рахункової палати, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, органів пробірного контролю у валютному регулюванні.

4. Функції інших державних органів у сфері валютного контролю (Державна податкова адміністрація України, Міністерство зв'язку України, Державна митна служба України).

5. Відповідальність за порушення валютного законодавства.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Потребує особливо ретельного вивчення питання про поняття і функції валютного контролю. Важливо розуміти, що валютний контроль є не лише діяльністю держави, спрямованою на дотримання валютного законодавства під час здійснення валютних операцій, а й складовою частиною фінансового контролю за валютними операціями за участю резидентів і нерезидентів, а також за зобов'язаннями щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, які випливають із п. 1 ст. 9 декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Студенти мають знати, що функціями валютного контролю є: контроль відповідності валютних операцій чинному законодавству та наявності необхідних ліцензій; перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті резидентами і нерезидентами; перевірка повноти і об'єктивності обліку й звітності за операціями резидентів і нерезидентів. Готуючи питання про повноваження Національного банку України у сфері валютного контролю, слід опрацювати розд. VIII Закону України «Про Національний банк України» та розд. III декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, відповідно до яких Національний банк діє як уповноважена державна установа у випадках застосування законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. Студентам потрібно знати, що відповідно до ст. 44 Закону України «Про Національний банк України» до компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання належать: 1) видання нормативних актів щодо ведення валютних операцій; 2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю за діяльністю банків та інших установ, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями; 3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують і продають іноземну валюту. Крім того, Національний банк: визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання (ст. 45); проводить дисконтну політику, змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют, та девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження (ст. 46); проводить поповнення та використання золотовалютного резерву (ст. 48) і зберігання золотовалютного запасу (ст. 49). Студентам рекомендується ознайомитися зі змістом ст. 11 декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і знати, що Національний банк України у сфері валютного регулювання: 1) здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України; 2) складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України; 3) контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України; 4) визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам; 5) видає у межах, передбачених зазначеним декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України; 6) нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики; 7) видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування; 8) установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях; 9) установлює за погодженням із Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням; 10) забезпечує .публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

Важливо, щоб студенти розуміли, що Національний банк України: а) є головним органом валютного контролю; б) здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України; в) забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з актами валютного законодавства України. Розкриваючи зміст повноважень Рахункової палати у валютному регулюванні, студентам слід ознайомитися зі змістом Закону України «Про Рахункову палату», відповідно до якого завданням цього органу є визначення ефективності та доцільності валютних ресурсів (ст. 2). Окрім того, Рахункова палата має повноваження: а) на здійснення експертно-аналітичних, інформаційних та інших видів діяльності, що забезпечують контроль за цільовим використанням валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм (ст. 7); б) на здійснення перевірок ефективності розміщення централізованих валютних ресурсів (ст.

24).

Аналіз повноважень Кабінету Міністрів України у сфері валютного регулювання рекомендується здійснити на основі змісту розд. III декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яким установлено, що Кабінет Міністрів України: 1) визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України;

2) бере участь у складанні платіжного балансу України; 3) забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей; 4) забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України; 5) визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України (ст. 11). Зміст повноважень Міністерства фінансів України у сфері валютного регулювання студентам потрібно розкрити на основі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 26 серпня 1999 року № 1081/99. При цьому звернути увагу, що Мінфін забезпечує проведення єдиної державної фінансової політики (п. 3) та відповідно до цього готує пропозиції щодо вдосконалення валютних відносин, бере участь у підготуванні заходів, спрямованих на збільшення валютних ресурсів, і забезпеченні економного витрачання іноземної валюти (п. 4).