Смекни!
smekni.com

Зразки процесуальних документів 2 (стр. 42 из 46)

Коли втікали, то він почув крик чоловіка, щоб йому віддали ва­люту. Він зрозумів, що той біжить за ними і побіг ще швидше, на­здогнав Баранова В. М., який почав відставати. Баранов В. М. пере­дав йому купюру в 20 дол. США і він побіг на станцію метро «Бе­рестейська», сказавши Баранову В. М., що чекатиме їх на станції метро «Політехнічний інститут». Сів у потяг, приїхав на станцію


метро «Політехнічний інститут» і там чекав Баранова В. М. та Ко­лотова Г. Л. хвилин 20, ті не з'явилися, і він повернувся на станцію метро «Берестейська». Вийшов з потягу метро, де і був затриманий працівниками міліції.

(а. с. 49-51)

Допитаний як обвинувачений Колотов Григорій Леонідович у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаче­ного ч. 2 ст. 186 КК України, вину визнав повністю і показав, що 23 березня 2006 р. він зі своїми друзями Барановим В. М. та Трохи-менком Д. О. прогулювались по м. Києву. Близько 13-ї години вони приїхали на станцію метро «Берестейська» і пройшли до зупинки трамваю маршруту № 14, яка розташована на вул. Табірній 46/48. Поруч із зупинкою був пункт обміну валюти. Баранов В. М. запро­понував йому та Трохименку Д. О. заволодіти валютою когось із людей, які перебували поблизу пункту обміну валюти. Вони пого­дились і вирішили, що Баранов В. М., який мав купюру вартістю в один долар США, підійде до пункту обміну валюти і звернеться до громадян з проханням продати йому валюту. Якщо хтось із цих лю­дей погодиться продати йому валюту, він повинен буде оглянути її, цим самим подати йому та Трохименку Д. О. сигнал. Вони зразу ж повинні будуть підійти до нього і, погрожуючи розправою, відігна­ти його від пункту обміну валюти. У ситуації, яка виникне, він по­винен віддати тому громадянину замість його валюти свою купюру вартістю в один долар США, а після цього втікати. Діючи відповід­но до цього плану, Баранов В. М. підійшов до пункту обміну валют. Про що він розмовляв з людьми, які стояли там, він не чув, оскіль­ки разом з Трохименком Д. О. стояв осторонь.

Він побачив, як Баранов В. М. відійшов з одним із чоловіків тро­хи вбік і почав розглядати якусь купюру. Це був сигнал для нього та Трохименка Д. О. Він та Трохименко Д. О. відразу ж підійшли до Баранова В. М. і, як було умовлено раніше, почали проганяти його, погрожуючи, що якщо він знову з'явиться поблизу цього пункту об­міну валют, вони поб'ють його. Баранов В. М. почав відступати у бік станції метро «Берестейська», при цьому віддав громадянинові, який знаходився біля нього, свою купюру в один долар США і по­біг у напрямку входу на станцію метро «Берестейська». Слідом за ним побіг він та Трохименко Д. О. Через кілька секунд він почув крик громадянина, щоб вони повернули йому гроші, які він передав Баранову В. М. Оглянувшись на крик, він побачив, що слідом за ни­ми біжить чоловік, у якого вони забрали гроші. Баранов В. М. почав відставати і його наздогнав Трохименко Д. О. Він побачив, що


Баранов В. М. щось передав Трохименкові Д. О., і той побіг до стан­ції метро. Він також наздогнав Баранова В. М., побіг разом з ним, позаяк не хотів залишати його одного.

Баранов В. М. біг все повільніше і недалеко від входу на станцію метро «Берестейська» їх наздогнав той чоловік. Вони зупинились. Чоловік почав вимагати повернення купюри в 20 дол. США. Бара­нов відповів, що валюти у нього немає, і тоді він зрозумів, що Бара­нов В. М. передав цю купюру Трохименкові Д. О. В цей час до них підійшли два міліціонери і якась дівчина. Міліціонери затримали їх і привезли до районного управління міліції. Там йому стало відомо, що прізвище громадянина, валютою якого вони заволоділи, Ді-дик Д. В. Як затримали Трохименка Д. О., він не знає.

(а. с. 54-56)

Окрім повного визнання обвинуваченими Барановим В. М., Трохименком Д. О. та Колотовим Г. Л. своєї вини, їх вина у вчинен­ні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у повному обся­зі доведена наступними доказами:

- свідченнями потерпілого Дідика Дмитра Васильовича про те, що 23 березня 2006 р. він разом зі своєю нареченою Шевченко Н. Г. приблизно об 11-й годині 20 хв підійшов до пункту обміну валют, розташованого на вул. Табірній, 46/48 у м. Києві. Він мав купюру вартістю у 20 дол. США і вирішив обміняти у пункті обміну валют на гривні і 10 дол. США. Працівник пункту обміну валют заявила, що обміняти йому валюту вона не зможе, оскільки у неї немає гри­вень. Оскільки йому були потрібні гривні, він залишився поблизу цього пункту, сподіваючись, що зможе продати валюту комусь із громадян.

Близько 13-ї години до пункту обміну валют підійшов хлопець і, звертаючись до людей, які перебували там, попросив продати йому валюту. Він погодився продати йому 10 дол. США. При цьому по­яснив, що у нього є купюра вартістю у 20 дол. США, о він хоче про­дати 10 дол. США за 50 грн. за умови, що той мас можливість повер­нути йому валютою 10 дол. США. Хлопець відповів, що згоден з цією умовою, що у нього є валюта і попросив купюру у 20 дол. США для огляду, щоб переконатися, чи вона не підроблена. Він передав йому цю купюру, і той став її розглядати. В цей час до них підійшли ще два хлопці і почали погрожувати хлопцю, який розглядав купю­ру, що поб'ють його, якщо він ще хоч раз з'явиться поблизу цього пункту обміну валют. Хлопець, який розглядав купюру, швидко по­вернув йому купюру і став тікати. За ним слідом побігли і ті два хлопці, що погрожували тому. Він глянув на цю купюру і побачив,


що замість 20 дол. США йому повернули купюру в один долар США. Зрозумівши, що його ввели в оману, він став наздоганяти цих хлопців. Під час бігу кричав, щоб вони повернули йому гроші.

Поблизу входу в підземний перехід, що веде до станції метро «Берестейська», він наздогнав двох із них. Його наречена побігла у метро, щоб покликати на допомогу працівників міліції. Через кіль­ка хвилин прийшли два працівники міліції і відвезли затриманих в райуправління міліції. Там встановили, що хлопець, який взяв у нього купюру вартістю 20 дол. США,- гр. Баранов В. М., а другий затриманий - Колотов Г. Л. Приблизно о 13-й годині 50 хв на стан­ції метро «Берестейська» він побачив третього хлопця, який був з Барановим та Колотовим, і вказав на нього працівникам міліції, які затримали того. Ним виявився Трохименко Д. О., у якого працівни­ки міліції знайшли і вилучили його купюру в 20 дол. США. Коли ці хлопці стали тікати, він зрозумів, що його ввели в оману і що вони діяли узгоджено. Шкода, завдана йому в результаті дій Барано­ва В. М., Трохименка Д. О. та Колотова Г. Л., є значною;

(а. с. 35-37)

- свідченнями Шевченко Надії Григорівни про те, що 23 березня 2006 р. вона разом зі своїм нареченим Дідиком Д. В. пішли до пунк­ту обміну валют, розташованому поблизу зупинки трамваю мар­шруту № 14 на вул. Табірній, 46/48 у м. Києві, щоб обміняти купю­ру в 20 дол. США на купюру в 10 дол. США і 50 грн. Там Діди-ку Д. В. в цьому відмовили у зв'язку з відсутністю гривень. Дідик Д. В. вирішив поміняти таким самим чином свою валюту у когось із громадян. Приблизно о 13-й годині до пункту обміну ва­лют підійшов хлопець і звернувся до присутніх там людей з прохан­ням продати йому валюту. До нього підійшов Дідик Д. В. Розмову між ними вона не чула, позаяк вони відійшли вбік. Хвилини через дві до Дідика Д. В. та хлопця, з яким він розмовляв, підійшли ще два хлопці, які стали погрожувати і проганяти хлопця, що розмов­ляв з Дідиком Д. В.

Вона побачила, що хлопець повернув Дідику Д. В. якусь купюру і почав тікати до входу в станцію метро «Берестейська». За ним по­бігли і ті два хлопці, що підійшли пізніше. Побачивши це, вона ви­рішила, що хлопець тікає від тих двох хлопців, але коли почула крик Дідика Д. В., щоб повернули гроші, зрозуміла, що хлопці заво­лоділи його валютою. Дідик Д. В. став бігти за ними. Вона побачи­ла, як Дідик Д. В. затримав двох із них поблизу входу у підземний перехід, який веде до станції метро «Берестейська», і побігла на станцію метро, щоб покликати на допомогу Дідику Д. В. працівни-


ків міліції. Там побачила двох міліціонерів і попросила у них допо­моги.

Разом з нею працівники міліції підійшли до Дідика Д. В., який тримав хлопців за одяг, затримали їх і відправили до районного управління міліції. Там було встановлено, що прізвище хлопця, який домовлявся купити валюту у Дідика Д. В.,- Баранов В. М., а другого - Колотов Г. Л. Дідик Д. В. разом із працівником міліції по­їхали до станції метро «Берестейська» і повернулися приблизно че­рез годину з третім хлопцем, який був з Барановим В. М. та Коло-товим Г. Л. Ним виявився Трохименко Д. О.;

(а. с. 38-39)

- свідченнями Довбні Петра Васильовича про те, що він працює
міліціонером у відділі з охорони Київського метрополітену. 23 берез­
ня 2006 р. він разом із міліціонером Коляденко В. П. несли службу по
охороні громадського порядку на станції метро «Берестейська»-.

Приблизно о 13-й годині 15 хв до них звернулась дівчина, як піз­ніше їм стало відомо, Шевченко Надія Григорівна, і попрохала до­помогти її знайомому Дідику Д. В. затримати хлопців, які відібрали у нього валюту. Разом з дівчиною вони побігли до виходу із метро і побачили молодого чоловіка, який тримав за одяг двох молодих хлопців. Зі слів цього молодого чоловіка, як вони зрозуміли,- Діди­ка Д. В., їм стало відомо, що затримані ним хлопці і третій, який втік, відібрали у нього валюту. Хлопці це не заперечували, говори­ли, що валюта знаходиться у того хлопця, який втік, обіцяли по­вернути її. Ці хлопці назвалися Барановим В. М. та Колотовим Г. Л. Вони повідомили про цю пригоду до Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві і хвилин через 5 відправили затриманих до райуправління міліції автомобілем, який прибув звідти.

(а. с. 40-41)

- свідченнями Коляденко Василя Петровича - міліціонера від­
ділу з охорони Київського метрополітену, який повністю підтвер­
див свідчення свідка Довбні П. В.;

(а. с. 42)

- свідченням Грошкіної Олени Василівни, про те, що вона пра­
цює касиром в обмінному пункті валют банку «Інко», розташовано­
му по вул. Табірній, 46/48.