Смекни!
smekni.com

Оподаткування в Україні навчальний посібник (стр. 11 из 95)


ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ” У РЕДАКЦІЇ ВІД 18 ЛЮТОГО 1997 РОКУ № 77/97-ВР (ЗІ ЗМІНАМИ ТА ДОПОВНЕННЯМИ)

Податок і збір

(обов'язковий

платіж)


Система

оподаткуй

вання


Платники податків і зборів

(обов'язкових

платежів)


Об'єкт

оподаткування


обов’язковий внесок до бюджету в ідповідного рівня або державного цільового фонду, що здійснюється платниками у порядку і на умовах, які визначаються законами України про оподаткування сукупність податків і зборів

(обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються в

установленому

законами

України

порядку юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори

(обов’язкові

платежі)


майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування


Рис. 3.2. Основні податкові терміни відповідно до Закону Украі'ни “Про систему оподаткування”

Рис. 3.3. Методи встановлення податкових ставок

Рис. 3.4. Класифікація податкових ставок відповідно до виду діяльності

платника податку

Абсолютні

(тверді)



розмір податку встановлюється у твердій фіксованій величині на одиницю виміру об’єкта податку



Рис. 3.5. Класифікація податкових ставок за методом установлення

ПОДАТКОВІ ВІДСОТКОВІ СТАВКИ

±

Пропорційні Прогресивні Регресивні
єдині ставки, що не залежать від розмірів об’єкта оподаткування, наприклад, при оподаткуванні ПДВ - 20% розміри ставок зростають відповідно до зростання розмірів об’єкта оподаткування, наприклад, шкала ставок за умови прибуткового оподаткування доходів громадян розміри ставок зменшуються відповідно до зростання розмірів об’єкта оподаткування

Рис. 3.6. Класифікація відсоткових ставок

Ключові терміни і поняття

Термінологія оподаткування, суб’єкт оподаткування, об’єкт оподаткування, одиниця оподаткування, джерело сплати податку, податкова ставка, податкова квота, податкові пільги, базова податкова ставка, методи встановлення податкових ставок, знижена податкова ставка, підвищена податкова ставка, тверді податкові ставки, процентні податкові ставки, види процентних податкових ставок (пропорційні, прогресивні, регресивні)


Питання для самоконтролю знань

1. Укажіть вид правового акту, в якому визначено основні елементи податку?

2. Визначте елементи податку.

3. Якими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися ставки, механізм справляння податків, пільги?

4. Назвіть існуючі підходи до встановлення податкових ставок. Які методи можуть бути покладені в їх основу?

5. Назвіть елементи оподаткування, що відіграють найбільше значення в реалізації регулюючої функції податків.

Навчальні завдання

Завдання 1.

Опрацюйте Закон України „Про систему оподаткування”, складіть словник термінології оподаткування.

Завдання 2.

Поясніть твердження: „Термінологія оподаткування функціонує і розвивається не ізольовано, а в тісному причинно-наслідковому взаємозв'язку й утворює єдину цілісну систему; характеризується чіткою ієрархічністю та супідрядністю елементів, що забезпечує її цілісність; її поява, функціонування й еволюція зумовлена розвитком економічної системи держави”.

Завдання 3.

Назвіть вид податкової ставки, якщо:

а) вона зменшується в міру зростання об'єкта оподаткування;

б) вона зростає по мірі збільшення об'єкта оподаткування;

в) вона не залежить від розміру об'єкта оподаткування.

Тестові завдання

1. Ставки, механізм справляння податків, пільги встановлюються:

а) відповідно до законів України про оподаткування;

б) відповідно до Указів Президента України;

в) відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік;

г) відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України.

2. Назвіть елементи оподаткування, що відіграють найбільше значення в реалізації регулюючої функції податків:

а) ставки податків;

б) суб'єкт оподаткування;

в) одиниця оподаткування;

г) податкова квота.

3. Платником (суб’єктом) податку є:

а) юридичні та фізичні особи, які нараховують податок за відповідний період;

б) юридичні та фізичні особи, на яких законодавством покладено зобов'язання щодо внесення податків і зборів в бюджети різних рівнів;

в) юридичні та фізичні особи, які сплачують податки продавцю (постачальнику) в ціні товарів (послуг).

4. Носій податку - це:

а) юридична чи фізична особа, яка безпосередньо перераховує податок до бюджету;

б) суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує податки;

в) фізична особа, яка є споживачем товарів і послуг та яка сплачуючи їх вартість, сплачує і всі податки;

г) юридична особа, яка сплачує прямі податки за рахунок доходів, отриманих від реалізації товарів і послуг.

5. Об’єкт оподаткування - це:

а) фізична чи вартісна величина, щодо якої нараховується податок;

б) фізична величина, щодо якої нараховується податок;

в) вартісна величина, щодо якої нараховується податок;

г) особа, на яку законом покладено обов'язок сплачувати податок.

6. Джерело сплати податку - це:

а) предмет, який підлягає оподаткуванню;

б) дохід суб'єкта, з якого сплачується податок;

в) майно, з якого сплачується податок;

г) товари, з яких сплачується податок.

7. Одиниця оподаткування - це:

а) чисельна одиниця виміру об'єкта оподаткування;

б) величина податку;

в) частка податку в доході платника;

г) податкова ставка.

8. Податкова ставка - це:

а) одиниця виміру об'єкта оподаткування;

б) розмір податку;

в) величина податку на одиницю оподаткування;

г) частка податку в доході платника.

9. Податкові пільги - це:

а) зменшення розміру податкової ставки;

б) повне або часткове звільнення платника податку від оподаткування;

в) частка, яка зменшує базову ставку;

г) відстрочка сплати податку.

4.1. Поняття та значення класифікації податків.

4.2. Класифікація податків за характерними ознаками.

4.3. Види прямих та непрямих податків.

4.4. Переваги та недоліки прямих і непрямих податків, їх місце в податковій системі.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Під час вивчення питань даної теми треба усвідомити, що класифікація податків дає можливість більш повного висвітлення сутності та функцій податків, визначення їх ролі в економічній системі держави, напряму і характеру впливу на соціально-економічний розвиток суспільства. Тому необхідно розглянути податки за такими ознаками:

- залежно від суб'єкта оподаткування (з юридичних осіб, з фізичних осіб);

- за об'єктами оподаткування (на доходи, на майно, на споживання);

- за формою стягнення (грошові та натуральні);

- за методом стягнення чи за формою оподаткування (прямі та непрямі);

- залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки (загальнодержавні та місцеві);

- за способом стягнення (окладні та розкладні).

Найбільш вагомого обґрунтування та значення набув поділ податків на прямі та непрямі, оскільки він більшою мірою характеризує їх економічний зміст і відображає рівень розвитку економіки.

Оцінюючи прямі й непрямі податки за ступенем їх відповідності основним принципам оподаткування та те, наскільки і як вони стосуються інтересів різних верств населення, як виконують своє фіскальне призначення, необхідно проаналізувати переваги та недоліки прямих і непрямих податків, враховуючи аргументи як їх прихильників, так і противників. При цьому особливу увагу необхідно приділити з'ясуванню об'єктивних можливостей регулюючого впливу таких окремих видів прямих податків, як податок на прибуток підприємств та податок з доходів фізичних осіб.

Систематизація та групування податкових платежів за однорідними ознаками, із присвоєнням їм певних найменувань, називається податковою класифікацією


Податкова класифікація застосовується як засіб для встановлення зв’язків між податковими платежами і має важливе значення для здійснення податкового контролю та забезпечує дотримання податкової дисципліни


Економічно обґрунтована класифікація податкових платежів сприяє більш повному пізнанню їх економічної природи та ролі в економічній системі держави, більш тісній ув’язці та охопленні об’єктів і суб’єктів оподаткування, визначенню вектора впливу податків на соціально - економічний розвиток держави


Найбільший внесок у розвиток теоретико - методологічних засад класифікації податків внесли як західні, так і вітчизняні науковці різних часів, а саме: Дж. Покк, Дж.Ст. Мілль, А. Вагнер, І. Горлов, В. Пебедєв, П. Тарасов, А. Ісаєв, Д. Пьвов, А. Гурьєв, І. Янжул, Ф. Пассаль, І Озеров, Г. Джордж, А. Соболєв, П.Гензель, М. Мітіліно, М. Тургенєв, Б. Болдирев, В. Федосов, В. Суторміна, Д. Чернік, М. Кучерявенко та інші


„Для того, щоб визнати будь-яку класифікацію задовільною, необхідно, щоб ознака, за якою відбувається розподіл була суттєвою та чітко визначеною, щоб отримані групи охоплювали всі без виключення явища. При цьому відмінність в організації окремих податків повинна випливати з відмінностей у їх природі та у способах дії’ (Соболев М.И. Очерки финансовой науки. - Харьков, 1926. - 216 с.)