> фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності;
> фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;
- внесення змін до облікових даних платників податків;
- зняття з обліку платників податків;
- передачі реєстраційних відомостей до Єдиного банку даних юридичних осіб;
- підготовки матеріалів для передачі їх підрозділам податкової міліції для розшуку платників, які ухиляються від сплати податків.
Ознайомитися з порядком складання реєстру юридичних та фізичних осіб за допомогою АРМу "Облік платників”.
Заповнити копії документів, необхідних для обліку платників податків - юридичних та фізичних осіб.
Визначити особливості обліку платників податків у розрізі окремих видів податків.
Проаналізувати склад зареєстрованих платників за формами власності, підпорядкованості, видами діяльності та іншими показниками.
Здійснити аналіз складу та структури податків і зборів (обов'язкових платежів), які сплачують підприємства району, суб'єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Зробити висновки.
Тестові завдання
а) Державна податкова адміністрація області;
б) Державна податкова адміністрація України;
в) Державна податкова адміністрація АР Крим.
а) діяльність платників і органів державної податкової служби, спрямована на внесення податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету і контролю за платежами;
б) діяльність платників щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету;
г) діяльність органів державної податкової служби, спрямована на виконання податкових зобов'язань платниками податків;
в) діяльність фінансових органів, спрямована на наповнення державного бюджету потрібними коштами.
а) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій;
б) подає відповідним фінансовим органам звіт про надходження до бюджетів податків, інших платежів, а також внесків до державних цільових фондів;
в) контролює своєчасність подання платниками бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій та інших документів.
а) розробляють пропозиції щодо міжурядових угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попереджень податкових ухилень;
б) організовують роботу щодо створення інформаційної системи АРМів;
в) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування.
а) вимагати від керівників та інших службових осіб підприємств усунення виявлених порушень податкового законодавства;
б) дотримуватися комерційної та службової таємниці;
в) працювати за сумісництвом на підприємствах.
а) податкових декларацій, звітів, розрахунків;
б) копій платіжних доручень відділень Ощадбанку України;
в) заяв платників податків і неподаткових платежів.
7. Згідно з чинним законодавством по податку на додану вартість звітний (податковий) період - місяць, податкову декларацію до ДПІ необхідно подати:
а) протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду;
б) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду;
в) протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду;
а) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації;
б) протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації;
в) протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації;
9. У разі затримки сплати платником суми податкового зобов’язання від 31 до 90 календарних днів штрафну санкцію встановлено у розмірі:
а) 10% погашеної суми податкового боргу;
б) 20% погашеної суми податкового боргу;
в) 50% погашеної суми податкового боргу;
г) у подвійному розмірі від суми податкового зобов'язання відповідного податку (збору).
3.1. Сутність податку на додану вартість.
3.2. Елементи податку на додану вартість: платники, об’єкт оподаткування, ставки.
3.3. Пільги з податку на додану вартість.
3.4. Порядок обчислення податку на додану вартість. Облік податку Строки сплати податку на додану вартість і подання декларацій.
При вивченні теми слід насамперед з'ясувати сутність ПДВ як непрямого податку, що сплачується до бюджету на кожному етапі просування товару від виробника до споживача. У цьому контексті доцільно розглянути відмінності податку на додану вартість від інших видів універсальних акцизів, які використовувались чи використовуються у світовій практиці оподаткування. Далі доречно з'ясувати, що являє собою додана вартість та як вона визначається.
При визначенні категорій платників податку, операцій, що є об'єктом оподаткування, ставок податку та інших його елементів, слід керуватися нормами Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).
Далі слід з'ясувати зміст та спрямованість пільг із податку на додану вартість, звернувши увагу на таке:
- перелік операцій, звільнених від оподаткування, наведено у ст. 5 зазначеного вище закону, але в більш широкому розумінні до пільг можна віднести і застосування нульової ставки до окремих видів операцій, і виключення деяких операцій з об'єкта оподаткування ПДВ;
- пільги можуть мати стимулювальну чи соціальну спрямованість.
Необхідно усвідомити методику обчислення податку на додану
вартість, яка використовується у вітчизняній практиці справляння цього податку. Суттєве значення для правильного нарахування податку має визначення дати виникнення податкових зобов'язань платника та його права на податковий кредит, що відбувається за певними правилами. Необхідно також звернути увагу на особливості застосування касового методу визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту. При вивченні цього питання важливо усвідомити алгоритм розрахунку суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та наявний порядок відшкодування податку з бюджету.
При вивченні матеріалу потрібно розглянути строки сплати податку на додану вартість та подання декларацій, які визначаються відповідно до положень Закону „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. ” 2181-111 і залежать від установленого для платника податкового періоду.
Суттєве значення у формуванні доходів бюджету відіграють непрямі податки.
Непрямі податки включаються до ціни товарів та послуг як надбавка до них і сплачуються за рахунок такої надбавки, а їхній розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Вони поділяються на два види: акцизи та мито. У свою чергу, акцизи можуть носити універсальний та специфічний характер. До універсальних акцизів відносяться податок на додану вартість, податок з обороту та податок з продажу; до специфічних акцизів -акцизний збір. Нині в Україні застосовується така форма універсального акцизу, як податок на додану вартість, а також акцизний збір та мито.
Об’єкти оподаткування непрямими податками, як правило, співпадають, що сприяє зростанню цін на споживчі товари за рахунок певного кумулятивного ефекту
Податок на додану вартість (ПДВ) - це податок, що нараховується і сплачується на кожному етапі просування товару від виробника до кінцевого споживача і впливає на процеси ціноутворення та на обсяги споживання.
Він був запропонований французьким економістом М. Поре у 1954 році і застосовується у Франції з 1958 року. При цьому показник доданої вартості, який є визначальним при нарахуванні ПДВ, почав застосовуватися у статистиці значно раніше. Так, у США він використовувався з 70х років XIX сторіччя для характеристики обсягів промислового виробництва, у Росії - під час НЕПу в аналітичних цілях. Необхідність застосування показника доданої вартості як об’єкта оподаткування в європейських країнах була обумовлена побудовою спільного ринку. Зокрема, Римський договір 1957 р. передбачав розробку та застосування заходів щодо гармонізації систем непрямого оподаткування країн - членів, а наявність ПДВ у податковій системі стала обов’язковою умовою вступу до ЄЕС. Основи європейської системи ПДВ визначено директивою Ради ЄЕС від 17 травня 1997р., яка була прийнята з метою уніфікації бази ПДВ у всіх країнах - членах європейської спільноти, оскільки певний відсоток відрахувань з податку спрямовується на формування загального бюджету ЄЕС. Поряд із цим, у багатьох країнах світу застосовуються власні системи справляння ПДВ
Податок на додану вартість має певні переваги порівняно зі своїми попередниками - іншими формами універсальних акцизів -податку з обороту в однорівневій та багаторівневій формах. На відміну від першого, коли податок сплачується на певному етапі руху товарів (наприклад, під час оптового продажу), ПДВ має за мету рівномірний розподіл податкового навантаження між усіма суб’єктами підприємницької діяльності та забезпечує більшу стабільність
бюджетних надходжень. На відміну від другого, при справлянні ПДВ відсутній кумулятивний ефект, притаманний податку з обороту у багаторівневий формі, коли оподатковується валовий оборот та в об’єкт оподаткування на конкретному етапі включається й нарахований на попередніх етапах руху товарів податок. У цьому випадку перевагу отримують фірми, що використовують сировину та послуги власного виробництва. Механізм нарахування ПДВ забезпечує менше, порівняно з податком з обороту у багаторівневій формі, зростання загального рівня цін унаслідок непрямого оподаткування